ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
16 січня 2007 р.
№ Б-24/199-03
Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Панової І.Ю. Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
АК АПБ “Україна”
на ухвалу та постанову
господарського суду Харківської
області від 19.07.2006р. Харківського
апеляційного господарського суду від 04.10.2006р.
у справі
№ Б-24/199-03 господарського суду
Харківської області
за заявою
ТОВ “Спільне Російсько-Українське
підприємство “Фінанси і промисловість в екологічних програмах”
до
ЗАТ “Шебелинське”
про
банкрутство
керуючий санацією
ОСОБА_1
в судовому
засіданні взяли участь представники :
ліквідатора АК АПБ “Україна”:
ОСОБА_2.
керуючий санацією:
ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду
Харківської області від 19.07.2006р. (суддя Плахов О.В.) замінено конкурсного
кредитора -Балаклійську МДПІ Харківської області її процесуальним
правонаступником -ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, клопотання
голови комітету кредиторів про продовження процедури санації боржника задоволено,
продовжено процедуру санації боржника і встановлено термін її проведення до 6
січня 2007 р., зобов'язано керуючого санацією виконувати належним чином свої
права і обов'язки.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
04.10.2006р. (судді: Лащенко Л.Д. - головуюча, Горбачова Л.П., Гончар Т.В.)
ухвалу господарського суду Харківської області від 19.07.2006р. залишено без
змін.
АК АПБ “Україна” звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу
господарського суду Харківської області від 19.07.2006р. та постанову
Харківського апеляційного господарського
суду від 04.10.2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник
посилається на те, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних
судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права,
зокрема: ст. 1, ч. 1 ст. 17, ч. 5 ст.
21, ч.ч. 6, 7 ст. 44 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” та ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України.
Судова колегія, розглянувши наявні
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи,
на зборах комітету кредиторів 02.06.2006р. та 23.06.2006р. було прийнято
рішення про необхідність звернення до господарського суду із клопотанням про
продовження строку процедури санації боржника. При прийнятті рішення
кредиторами наголошено на тому, що для встановлення фактичного фінансового
стану боржника необхідно врахувати час закінчення сільськогосподарських робіт
по вирощуванню сільськогосподарської продукції, а також врахувати строк,
необхідний для переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.
Пунктом 6 ст. 44 Закону України
„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
передбачено, що санація сільськогосподарського підприємства вводиться на строк
до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням
часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та
переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може
перевищувати п'ятнадцяти місяців.
Абз. 2, 3 ст. 17 Закону України
„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
встановлено, що санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців та за
клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено
ще до шести місяців або скорочено.
Враховуючи, що план санації не було
виконано у встановлений строк за об'єктивних обставин та те, що більшістю
голосів комітету кредиторів прийнято рішення про необхідність продовження
процедури санації боржника та подальшу реалізацію плану санації боржника,
розробленого відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів,
бухгалтерських балансів підприємства за 2006 рік, звітів про результати
фінансової діяльності, з метою відновлення платоспроможності ЗАТ „Шебелінське”,
суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку стосовно продовження
процедури санації боржника.
Відповідно ст. 1117 ГПК
України касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене та
приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів
дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова винесені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для їх
скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111
Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу АК АПБ “Україна”
залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду
Харківської області від 19.07.2006р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
04.10.2006р. у справі № Б-24/199-03 залишити без змін.
Головуючий
О.С.
Удовиченко
Судді І.Ю.
Панова
О.В. Яценко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 367337 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Удовиченко О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні