Рішення

від 21.01.2014 по справі 541/1883/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1883/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/192/14 Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М.

Доповідач Пилипчук Л. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.,

суддів: Драниці Ю.В., Карнауха П.М.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: представника позивачів - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватної агрофірми «Гарант» - адвоката ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до приватної агрофірми «Гарант» про розірвання договорів оренди землі,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися в суд із позовом до ПАФ «Гарант», в якому просили розірвати договори оренди зелі, укладені із відповідачем.

В обґрунтування вимог позивачі зазначали, що є спадкоємцями переданих в оренду підприємству земельних ділянок. При цьому відбулася зміна істотних обставин, якими спадкодавці керувалися під час укладення спірних договорів.

Підставою для розірвання договорів позивачі зазначали порушення орендарем їх умов: не укладення додаткових угод про зміну орендної плати та не дотримання сівозмін культур.

Також вказували, що окремою підставою для розірвання договорів є перехід права на орендовану земельну ділянку до другої особи, що і відбулося в порядку спадкування щодо всіх ділянок.

Крім того, посилалися на допущення порушень законодавства під час укладення договорів: відсутність в акті прийому-передачі землі дати та підпису землевпорядника; відсутність у договорах даних про зміну грошової оцінки ділянок, невідповідність угод вимогам типового договору.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволено.

Розірвано договір земельної ділянки, укладений між Приватною агрофірмою «Гарант» та ОСОБА_10, розташованої на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, площею 3,16 га, кадастровий номер 5323282200:00:002:0087, терміном 10 років, зареєстрований у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр державного кадастру при Держкомземі України, запис у Державному реєстрі земель №040654500063 від 29.06.2006 року.

Розірвано договір земельної ділянки, укладений між Приватною агрофірмою «Гарант» та ОСОБА_3, розташованої на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, площею 3,16 га, кадастровий номер 5323282200:00:002:0108, терміном 10 років, зареєстрований у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр державного кадастру при Держкомземі України, запис у Державному реєстрі земель №040654500108 від 29.06.2006 року.

Розірвано договір земельної ділянки, укладений між Приватною агрофірмою «Гарант» та ОСОБА_11, розташованої на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, площею 3,35 га, кадастровий номер 5323282200:00:0025:0016, терміном 10 років, зареєстрований у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр державного кадастру при Держкомземі України, запис у Державному реєстрі земель №040654500046 від 29.06.2006 року.

Розірвано договір земельної ділянки, укладений між Приватною агрофірмою «Гарант» та ОСОБА_5, розташованої на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, площею 3,17 га, кадастровий номер 5323282200:00:004:0038 терміном 10 років, зареєстрований у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр державного кадастру при Держкомземі України, запис у Державному реєстрі земель №040654500108 від 29.06.2006 року.

Розірвано договір земельної ділянки, укладений між Приватною агрофірмою «Гарант» та ОСОБА_12, розташованої на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, площею 3,28 га, кадастровий номер 5323282200:00:004:0215, терміном 10 років, зареєстрований у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр державного кадастру при Держкомземі України, запис у Державному реєстрі земель №040654500174 від 29.06.2006 року.

Розірвано договір земельної ділянки, укладений між Приватною агрофірмою «Гарант» та ОСОБА_13, розташованої на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, площею 3,14 га, кадастровий номер 5323282200:00:003:0034, терміном 10 років, зареєстрований у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр державного кадастру при Держкомземі України, запис у Державному реєстрі земель №040654500162 від 29.06.2006 року.

Стягнуто з Приватної агрофірми «Гарант» на користь ОСОБА_3 2115,40 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1057,70 грн., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 585,20 грн. судових витрат, понесених при зверненні до суду.

Представник приватної агрофірми «Гарант» адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, прохав рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилався на те, що агрофірма законно набула права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб строком на десять років. Перехід права власності на земельні ділянки до спадкоємців орендодавців не є підставою для припинення чи дострокового розірвання дії договору оренди.

На його думку, суд безпідставно не врахував, що орендар не припиняв зобов'язання за договором оренди тих земельних ділянок, власники яких померли, сплачуючи орендну плату спадкоємцям з часу відкриття спадщини до цього часу, незважаючи, що нові договори не зареєстровані не з вини підприємства.

Вважає недоведеними посилання позивачів на нераціональне та неправильне використання орендованих земель, виснаження та погіршення родючості. Клопотання відповідача про призначення відповідної комплексної судово-екологічно-грунтознавчо- біологічної експертизи судом безпідставно було відхилено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про ….

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 має у власності дві земельні ділянки, кожна площею 3,16 га. Одна належить йому згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №074278 , друга - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої Миргородської державної нотаріальної контори 30 січня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за №1-553, успадкувавши земельну ділянку розміром 3,16 га, що належала ОСОБА_10 згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку серія ПЛ №074279 від 15 квітня 2005 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року /а.с.24,34/.

Договори оренди землі між орендодавцями ОСОБА_10 і ОСОБА_3 та ПАФ «Гарант» (без номера та дати) зареєстровані у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного кадастру» 29 червня 2006 року /а.с.21, 29, 36/.

Позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,35 га згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого другою Миргородською державною нотаріальною конторою 19 грудня 2007 року, зареєстрованого за №3590, та Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ВМ №698299 від 19 листопада 2012 року / а.с.61,64/.

Раніше вказана ділянка належала згідно державного акта серія ПЛ №074482 від 15 квітня 2005 року його дружині ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а договір оренди між нею та відповідачем укладено 01 серпня 2005 року та зареєстровано 29 червня 2006 року /а.с.58,60/.

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,92 га на підставі державного акту серії ПЛ №2070821 від 06 липня 2005 року /а.с.75/.

Договір оренди між ОСОБА_5 та ПАФ «Гарант» щодо передачі вказаної земельної ділянки укладено 01 серпня 2005 року, зареєстровано у Державному реєстрі земель 10 жовтня 2006 року /а.с.73-74/.

У власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебуває по 1/2 частини земельної ділянки площею 3,28 га на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих Першою Миргородською нотаріальної контори 27 липня 2007 року, зареєстрованих у реєстрі за №№1-3176,1-3177, після ОСОБА_12, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року /а.с.102,103/.

Вказана ділянка належала ОСОБА_12 на підставі державного акту серії ПЛ №111188 від 15 квітня 2005 року /а.с.120/.

Договір оренди землі між ОСОБА_12 та ПАФ «Гарант» зареєстровано у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного кадастру» 29 червня 2006 року /а.с.98-99/.

Позивачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_14 27 грудня 2012 року, зареєстрованих у реєстрі за №№2534,2536, успадкували після ОСОБА_15, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, по 1/2 частині земельної ділянки площею 3,14 га /а.с.132,133/.

У свою чергу ОСОБА_15 набула вказану земельну ділянку у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_13, про що Першою Миргородською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 березня 2008 року, зареєстроване в реєстрі за №1-1427 /а.с.130/.

Зазначена земельна ділянка є предметом договору оренди між ОСОБА_13 та ПАФ «Гарант», зареєстрованого у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного кадастру» 29 червня 2006 року за №040654500162 /а.с.126-127/.

Задовольняючи позов про розірвання договорів оренди земельних ділянок, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушує передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотні умови, в тому числі щодо орендної плати, її розміру, строків її внесення, умови та цільове використання земельних ділянок, не дотримуючись сівозміни.

Однак такий висновок не гуртується на фактичних обставинах та нормах закону.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.38 спірних договорів їх дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Серед обов'язків орендаряря, невиконання яких є підставою для розірвання договору оренди, законодавейь виділяє: обов'язок приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; обов'язок виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; та обов'язок дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ч.2 ст.25 Закону Украни « Про оренду землі»).

Виходячи з того, що відповідно до статті 15 ЦК України та статті 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Однак, вирішуючи спір, місцевий суд не встановив жодного факту порушення відповідачем будь-якого із обов'язків, визначених ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Отже, суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для розірвання спірних договорів і необґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги, не встановивши жодної з підстав, визначених ст. 32 Закону України «Про оренду землі», для припинення договорів оренди шляхом їх розірвання.

Посилання суду на те, що якби нинішні власники переданих в оренду земельних ділянок свого часу самостійно укладали договори оренди, то по іншому обумовили б їх умови, взагалі є неприпустимим, зводиться до припущень та не має правового обґрунтування.

При цьому, заявлені позивачами недоліки щодо форми та змісту договорів, могли б слугувати за належного підтвердження підставами для визнання відповідних угод недійсними, однак в силу того, що відповідне питання не ставилося, презумується, що договори оренди землі є правомірними.

Таким чином, рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Приватної агрофірми «Гарант» - адвоката ОСОБА_2, - задовольнити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до приватної агрофірми «Гарант» про розірвання договорів оренди землі - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця /підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук