Вирок

від 25.04.2012 по справі 1-98/11

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

К.с. № 1/1018/2/12

В И Р О К

іменем України

25.04.2012 року

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Тиханського О.Б.,

при секретарів: Сторожик О.А., Личак О.Л., Михайлюк Я.О., Хрущової В.О.,

за участю прокурорів: Паєнко С.В., Красківського В.П.,

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Воркута, Російської РСФР, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, суб'єкт підприємницької діяльності -арбітражний керуючий, адвокат, військовозобов'язаний, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючий АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367, ч.3 ст. 365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 15.04.08 року його було призначено ліквідатором ВАТ "Григорівський цукровий завод", що розташований в с. Григорівка, Обухівського району Київської та згідно наказу №1 ВАТ "Григорівський цукровий завод" № 1 від 26.04.04 року він приступив до виконання обов'язків керівника (ліквідатора) даного підприємства. З цього часу відповідно до положень ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ОСОБА_4 почав виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, що надало йому повноваження службової особи. Після вступу на посаду, 20.05.2004 року він уклав договір № 28 з ПП фірма "Бізнес-Інвест" про реалізацію брухту і відходів чорних металів банкрута загальною кількістю 500 т. Додатковою угодою № 1 від 20.05.04 до даного договору було встановлено ціну за 1 тону металобрухту згідно з договором № 28 від 20.05.04 - 220 гривень (в тому числі ПДВ). Вартість металобрухту, котрий реалізувався ПП фірма "Бізнес-Інвест" за даним договором та додатковою угодою до нього, була визначена без урахування витрат на демонтаж, порізку та транспортування, які покладались на покупця.

На виконання договору № 28 від 20.05.04 ПП фірма "Бізнес-Інвест" фактично придбало визнане непридатним до використання за призначенням обладнання ВАТ "Григорівський цукровий завод" як металобрухт, загальною кількістю 207,952 т. на суму 45749,44 грн. (в т.ч. ПДВ). Таким чином, дане обладнання було реалізовано арбітражним керуючим ОСОБА_4 як металобрухт за ціною 220 гривень за 1 тону (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до приймально-здавальних актів та видаткових накладних на відпуск металобрухту з території ВАТ "Григорівський цукровий завод" в загальну кількість фактично придбаного ПП фірма "Бізнес-Інвест" металобрухту, а саме 207,952 т., входило 117,617 т. брухту чорних металів, який згідно ДСТУ 4121-2002 відноситься до класу 3А, на суму 25875,74 грн., та 90,335 т. брухту чорних металів, який згідно з ДСТУ 4121-2002 відноситься до виду 500, на суму 19873,70 грн.

Укладаючи договір № 28 від 20.05.04р. з ПП "Бізнес-Інвест" та додаткову угоду до даного договору № 1 від 20.05.04 р., ОСОБА_4, будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, що виразилось в порушенні при укладенні даного договору положень ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92 року.

Так, ч.1 ст.30 вказаного Закону передбачає, що після проведення інвентаризації та оціник майна банкрута ліквідатор починає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Водночас, укладений ОСОБА_4 договір №27/05 з СПД ОСОБА_5 про незалежну оцінку майна, реалізованого ПП "Бізнес-Інвест", було укладено лише 27.05.04 р., в той час, коли ще 20.05.04 р., тобто до проведення незалежної оцінки майна ВАТ "Григорівський цукровий завод", реалізованого ПП "Бізнес-Інвест" за договором № 28 від 20.05.04р., СПД ОСОБА_5 визначив вартість майна станом на 28.05.04 року, в той час акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було складено лише 01.06.04 року.

Крім того, всупереч положенням, ч.1 ст. 30 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вищевказане майно арбітражним керуючим -ліквідатором ОСОБА_4 було реалізоване не на відкритих торгах, а шляхом цільового продажу ПП фірма «Бізнес-Інвест», в той час, коли рішення комітету кредиторів про застосування іншого порядку продажу замість відкритих торгів не приймалося. Відповідно до ч.2 ст. 30 вказаного Закону ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджується з комітетом кредиторів. Разом з тим, арбітражним керуючим -ліквідатором ВАТ «Григорівський цукровий завод»ОСОБА_4 всупереч наведеному положенню Закону про реалізацію майна банкрута ПП фірма «Бізнес-Інвест»оповіщення про порядок продажу майна, склад, умови та строки придбання майна через засоби масової інформації не подавалось. Порядок продажу майна банкрута, склад та строки придбання майна з комітетом кредиторів не погоджувались.

Таким чином ОСОБА_4, будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, в порушення положень ст.ст. 1, 30 Закону реалізував згідно з договором № 28 від 20.05.04року та додатковою угодою до нього № 1 від 20.05.04року ПП фірма "Бізнес-Інвест" брухт чорних металів в кількості 207,952 т. на загальну суму 45749,44 грн. (в т.ч. ПДВ), з яких 117,617 т. металобрухту на суму 25875,74 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно з ДСТУ 4121-2002 відносились до класу 3А, та 90,335 т. металобрухту на суму 19873,7 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно з ДСТУ 4121 - 2002 відносилось до виду 500, за ціною 220 гривень за 1 тону (в т.ч. ПДВ). Коли в той же час відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №6397 від 19.07.05 року ринкова вартість брухту чорних металів з урахуванням ПДВ та без урахування витрат на демонтаж та порізку при умові доставки до пункту транспортом приймальника станом на 20.05.04 року, тобто на дату укладення ОСОБА_4 договору № 28 з ПП фірма "Бізнес-Інвест", складала для брухту, який згідно з ДСТУ 4121-2002 відноситься до класу 3А, - 495 гривень за 1 тону, для брухту, який згідно з ДСТУ 4121-2002 відноситься до виду 500,- 475 гривень за 1 тону.

Внаслідок таких протиправних дій арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ "Григорівський цукровий завод" ОСОБА_4 державі та кредиторам першої та другої черги було заподіяно матеріальні збитки у вигляді ненадходження на рахунок банкрута коштів за металобрухт в сумі 55380,11 грн., що потягло за собою не погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами другої та третьої черги в повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 02 жовтня 2006 року на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Григорівський цукровий завод" ОСОБА_4 оголосив про продаж об'єкта незавершеного будівництва - "Будинок житловий 12-квартирний", розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_2, який перебував на балансі ВАТ "Григорівський цукровий завод", але знаходився у державній власності, приховавши при цьому від кредиторів належного власника будинку. В подальшому, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що вказаний об'єкт незавершеного будівництва знаходиться у державній власності, оскільки був проінформований про це відповідним листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №14-14-256 від 20.02.06, керуючись рішенням кредиторів від 02.10.06, яким надано згоду на продаж вказаного майна через Українську аграрну біржу та підписання відповідного договору, приховуючи це від Фонду державного майна України та його регіонального відділення, без погодження з останнім, умисно вчинив дії по відчуженню зазначеного об'єкту, не маючи прав на їх вчинення. Так він 12 грудня 2006 року від імені ВАТ "Григорівський цукровий завод" уклав з Українською аграрною біржею в особі виконавчого директора ОСОБА_6 договір №0402.04/16 про організацію та проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута та діючи від імені ВАТ "Григорівський цукровий завод", 27 грудня 2006 року у м. Києві уклав з ТОВ "Агропромінвест" в особі директора ОСОБА_7 договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, відповідно до якого 12-квартирний житловий будинок, розташований у с. Григорівка Обухівського району Київської області, відчужено на користь покупця за ціною 42000,00 грн., в той час як відповідно до висновку №5433/5434 судової будівельно-технічної експертизи від 07.07.08 дійсна ринкова вартість нерухомого майна, а саме об'єкта незавершеного будівництва "дванадцятиквартирного житлового будинку", що знаходиться по АДРЕСА_2 Обухівського району Київської області, в цінах на 27 грудня 2006 року, без врахування вартості земельної компоненти, становила 512574,00 грн., таким чином при відчуженні зазначеного об'єкту нерухомості, який перебував у державній власності та дійсна вартість якого становила 512574,0 грн., державі заподіяно тяжкі наслідки.

Підсудній ОСОБА_4 в судовому засіданні по інкримінованих йому злочинах винним себе не визнав повністю та пояснив, що відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 15.04.2004 року ВАТ «Григорівський цукровий завод»було визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру, а його призначено ліквідатором. 26.04.2004 року ОСОБА_4 відповідно до наказу № 1 він приступив до виконання обов'язків керівника. Одразу ж після вступу на посаду він підписав наказ про проведення інвентаризації активів боржника, а тому була створена комісія до складу якої за попереднім погодженням входили і представники кредиторів. Після проведення інвентаризації, йому необхідно було здійснити оцінку частини майна банкрута та реалізувати його, оскільки на підприємстві не було коштів для першочергових невідкладних заходів пов'язаних з ліквідаційною процедурою (матеріальне забезпечення витрат пов'язаних з охороною майна, його інвентаризацією та оцінкою). В зв'язку з чим, 20.05.2004 року був укладений договір купівлі -продажу металобрухту з ПП «Бізнес Інвест» без зазначення ціни та об'єму металобрухту. Для вирішення питання по проведенню оцінки металобрухту, він звернувся до начальника відділу ДВС Обухівського РУЮ ОСОБА_8, яка запропонувала йому використати оцінку, яка була здійснена для відділу ДВС ОСОБА_5, при розмові останній погодився здійснити оцінку частини майна боржника. 27.05.2004 року між ним та експертом ОСОБА_5, було укладено догорів про оцінку промислового обладнання, яка була виготовлена 01.06.2004 року. Відповідно до звіту суб'єкта оцінюючої діяльності ОСОБА_5, вартість промислового обладнання, яке може бути реалізоване як металобрухт за мінімальною ціною 220 грн/т ( без демонтажу та транспортування). Дана ціна не викликала в нього сумніви, оскільки була надана експертом. Лише після цього, ОСОБА_4, і уклав додаткову угоду з ПП «Бізнес -Інвест»про продаж металобрухту за ціною 220 грн./т. Дана угода не є значною, оскільки не перевищувала один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди, що підтверджується судово-бухгалтерською експертизою, тому згідно ЗУ «Про банкрутство», не потребує згоди з комітетом кредиторів і продажу майна на відкритих торгах з оповіщенням. Таким чином при продажі металобрухту не було порушення законодавства з його боку. Щодо експертного висновку ОСОБА_9, то вона давала оцінку вартості металобрухту відповідного класу, який вже було демонтовано та порізано, якого вона не бачила. ОСОБА_5 в свою чергу, надав висновок щодо ліквідаційної вартості обладнання як металобрухту, що свідчить фактично про різні експертні висновки, оскільки були поставленні різні питання, що фактично підтвердила в судовому засіданні сама ОСОБА_9 Висновок ОСОБА_5 на момент розгляду справи не спростований, розслідування його дій не проводиться. Таким чином, у ОСОБА_4 не було підстав не довіряти, перевіряти чи спростовувати висновок ОСОБА_5 Крім того, кошти що надійшли від реалізації даного майна пішли також на задоволення вимог кредиторів другої черги, які були задоволені в повному обсязі, що спростовує твердження обвинувачення, що діями ОСОБА_4 було завдано збитки кредиторам другої черги, про що свідчить Постанова Господарського суду Київської області про затвердження звіту арбітражного керуючого та ліквідаційного балансу ВАТ «Григорівський цукровий завод».

Щодо продажу недобудованого 12- квартирного будинку підсудний пояснив, що вся процедура його відчуження проводилася відповідно до норм чинного законодавства, крім того йому не було відомо, що даний будинок може перебувати в державній власності, оскільки в довідках які він надіслав до Фонду державного майна, не вказано що даний будинок є державною власністю,крім того дані довідки були ним в подальшому відкликанні. Даний лист було направлено на вимогу фонду, де вони просили надати наявні документи, що підтверджують, що на балансі ВАТ є об'єкт незавершеного будівництва 8-квартиний житловий будинок. Приватизація Григорівського цукрового заводу здійснювалась з 1992 року по 1995 рік. 12 -квартирного недобудованого житлового будинку на балансі державного підприємства не було. Його проектування та будівництво розпочалося вже після приватизації, тобто він не міг бути державною власністю. В подальшому, на підставі оцінки незавершеного будівництва, яка є чинною на момент розгляду справи, за результатами відкритих торгів, ліквідатором був підписаний договір купівлі -продажу з переможцем торгів. Крім того, право власності на даний об'єкт було визнано за державою лише у грудні 2008 року на підставі рішення Вищого господарського суду Київської області.

Захисник підсудного ОСОБА_2 висловив думку, про відсутність складу злочину в діях підсудного ОСОБА_4, посилаючись на необґрунтованість і незаконність висновку судової експертизи, необ'єктивність, неповноту та упередженість досудового слідства яке неодноразово змінювало обвинувачення, вказав, що досудовим слідством не доведено, ОСОБА_4 як арбітражний керуючий був службовою особою, таким чином не суб'єктом злочину. Крім того, ліквідатор не має можливості і не повинен проводити маркетингові дослідження з питань цін на ринку металобрухту, та не може відповідати за надання експертного висновку. Ціна продажу металобрухту не перевищувала одного відсотка від балансової вартості майна боржника а від так, договір про продаж не повинен був погоджуватись з комітетом кредиторів. В зв'язку з чим, просив виправдати підсудного.

Захисник підсудного ОСОБА_3 просить виправдати підсудного ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину передбаченого ст.ст. 367 ч. 2 та 365 ч.3 КК України, оскільки останній діяв в межах закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2007 року та протоколом засідання комітету кредиторів ВАТ «Григорівський цукровий завод» від 05.02.2007 року. Крім того, органами досудового слідства не надано доказів, що об'єкт незавершеного будівництва будувався за рахунок державних коштів, тобто до приватизації Григорівського цукрового заводу, не надано доказів, що підсудний знав, що даний об'єкт був державною власністю, не надано доказів, що ОСОБА_4 завдав державі збитків на суму 512574 грн., оскільки висновок судово-будівельної експертизи не спростовує попереднього експертного висновку складеного ПП «РОД». Також органами досудового слідства не встановлено та не зазначено конкретну суму коштів, яку держава витратила на будівництво вказаного об'єкту, що підтверджується вказаним у обвинувальному висновку припущенням що об'єкт був державною власністю або щонайменше мав державну частку.

Захисник ОСОБА_1 вказує на те, що, досудовим слідством не надано доказів про наявність події злочину в діях в яких обвинувачується ОСОБА_4 Крім того, органами досудового слід слідства не враховані зауваження ухвал апеляційного суду, щодо усунення недоліків при наступному розгляді вказаної справи.

Заслухавши пояснення підсудного, свідків, експертів, думку адвокатів, прокурора, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, даючи остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності, суд вважає, що в діях підсудного відсутня подія злочину передбачена ч.2 ст. 367 КК України.

Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та доведеності його вини у вчиненні цього злочину, орган досудового слідства послався на наступні докази:

- Показання свідка ОСОБА_5, який показав, що він проводив оцінку майна ВАТ «Григорівський цукровий завод»за договором від 27.05.2004 року на замовлення ліквідатора ОСОБА_4, оскільки перед цим він проводив оцінку цього ж майна (обладнання заводу) для виконавчої служби, дане майно було непридатне воно було оцінено як металобрухт за ціною приблизно 500-600 грн. В зв'язку з тим, що він вже проводив оцінки даного майна то йому було необхідно було лише провести актуалізацію вартості станом на дату проведення оцінки за договором зі ОСОБА_4 В зв'язку з чим він звернувся до ОСОБА_4, щоб останній надав довідку з якогось підприємства, яке займається торгівлею металобрухту про його ринкову вартість. Після чого йому була надана довідка ТОВ «Промислово-торгівельної компанії «Промлайн», про те, що станом на 28.05.2004 року закупівля металобрухту на площадці підприємства з урахуванням доставки становить 420 грн. за 1 т., додаткові послуги за демонтаж, порізка, та доставка складали 200 грн. Оскільки в нього були сумніви, щодо такої вартості, то він звернувся ще в дві організації які купляти металобрухт в Обухівському районі, які фактично підтвердили ціну надану компанією «Промлайн». Таким чином таку ціну він і вказав в своєму висновку, яку ОСОБА_4 до надання висновку не озвучував та з ним не погоджував. Щодо вказаного в його висновку, що ціна вказана з ПДВ, є помилковим, оскільки на той момент він вважав, що згідно ЗУ «Про додану вартість»вартість товару згідно експертного висновку включає в себе і ПДВ. Таким чином, ціна в договору купівлі -продажу повинна була включати в себе ПДВ, додатково нарахований на вартість, визначену ним у звіті про експертну оцінку, а саме на 200 грн./т. Дані свідчення свідок повністю підтримав в ході очної ставки з ОСОБА_4 (т.3 а.с. 193-204).

- Показами свідка ОСОБА_11, який показав, що в 2004 році працював на посаді директора ПП фірма «Бізнес Інвест». Також на підприємстві працював консультант ОСОБА_12, який від його імені підписав догорів № 28 від 20.05.2004 на підставі довіреності. Повних даних про умови та обставини підписання вищевказаного договору він не знає і не пам'ятає. Вказав, що металобрухт купувався на умовах предоплати, та ПП «Бізнес-Інвест»не отримало від заводу весь метал, заборгованість складає приблизно 9000 грн. Металобрухт знаходився на території заводу. Роботи з демонтажу та транспортування не входили до вартості металу вказаного в договорі. В подальшому вони здали метал на інші підприємства. Щодо визначення вартості металу йому нічого не відомо, в травні 2004 року середня ціна здачі металобрухту на завод становила близько 500-530 грн./т. з ПДВ. Тому придбання фірмою ПП фірма «Бізнес-Інвест»металобрухту у вказаний період здійснювалося за ціною від 200 до 350 грн./т. з ПДВ в залежності від категорії металу. З ОСОБА_4 він не знайомий і ні коли з ним не бачився. (т.3 а.с. 205-208).

- Показами свідка ОСОБА_12, який показав, що в 2005 році працював на посаді консультанта з комерційних питань ПП фірма «Бізнес-Інвест»., яка займалась заготовкою та переробкою брухту чорних металів, про що розміщувала рекламу в газетах. В травні 2004 року. йому зателефонувала незнайома дівчина, яка сказала що дізналась про них з оголошення, телефонує з Києва, та попросила повідомити про ціни за які вони купують брухт, на що він їй відповів що купують порізаний та підготовлений метал за ціною від 350 до 450 грн./т., а який потрібно демонтувати за ціною до 300 грн./т. Такі невисокі ціни пояснюються транспортними затратами. Через деякий час йому зателефонував чоловік, який представився як ОСОБА_4, арбітражний керуючий ВАТ «Григорівський цукровий завод»і запропонував придбати у них брухт чорних металів. З метою огляду металу він разом з ОСОБА_13, який був директором підприємства, виїхали на завод, де їм показали обладнання яке треба демонтувати та вивезти, приблизно декілька тисяч тон. При цьому приблизно порахували вартість демонтажу та транспортування що склало 200-250 грн./т. Ціну металу вони на той час не визначали. В подальшому він зустрівся з ОСОБА_4, який показав йому експертний висновок де було вказано що обладнання не може бути використане за призначенням і підлягає продажу як металобрухт за ціною 220 грн./т., проте не пам'ятає чи була це ціна з ПДВ. Чи це то обладнання яке вони оглядали не може сказати. В подальшому між ним та ОСОБА_4 20.05.2004 року був підписаний Договір купівлі-продажу металобрухту вагою 300 тон. В той же день було укладено і додаткову угоду до даного договору в якому була встановлена вартість 220 грн./т., з приводу включення ПДВ в дану ціну, то так визначив сам ОСОБА_4 Після цього була внесена предоплата в сумі 55000 грн. Демонтувало їхнє підприємство приблизно 230 тон, вивезли лише 200 тон. Повністю умови договору не виконали оскільки на заводі виник конфлікт між кредиторами. Придбаний метал вони здавали на заводи «Криворіжсталь»та Комбінат ім. Ілліча за ціною 600-650 грн./т. Всі дії щодо купівлі, транспортування та інші відображались відповідними документами. (т.3 а.с. 209-214).

- Показами свідка ОСОБА_15, яка показала що працювала на заводі до липня 2007 року бухгалтером, а з лютого 2004 року начальником відділу кадрів. В лютому значну частину бухгалтерських документів було вилучено працівниками міліції, які були у головного бухгалтера ОСОБА_16 Приймала участь в інвентаризації майна проведеною ОСОБА_4 в травні 2004 року, проте балансову вартість не пам'ятає. Щодо укладеного договору про продаж металобрухту нічного не знає. З приводу реалізації майна в ході ліквідації їй відомо, що ОСОБА_4 продав якесь майно, щоб виплатити зарплату працівникам і на момент її звільнення на рахунок заводу надійшло близько 90000 грн.(т.3 а.с. 221-223).

- Показами свідка ОСОБА_13, який показав, що з червня чи липня 2004 року був власником ПП фірма «Бізнес-Інвест». Директором був ОСОБА_11, а ОСОБА_12 був консультантом. В травні 2004 року ОСОБА_12 повідомив його, що представники ВАТ «Григорівський цукровий завод»пропонують придбати у них металобрухт. В зв'язку з чим він з ОСОБА_12 поїхали на завод, щоб оглянути метал та домовитись про умови договору. При зустрічі з представниками заводу питання про ціну металу не стояло. В подальшому всі переговори по купівлі металу вів ОСОБА_12 він і складав і підписував договір а йому по цих питаннях нічого не відомо. ОСОБА_4 не знав і з ним особисто не бачився. (т.3 а.с. 226-228).

- Показами свідка арбітражного керуючого ОСОБА_17, який показав, що в травні 2003 року його було призначено розпорядником майна ВАТ «Григорівський цукровий завод», який тоді ще працював. В грудні 2003 року було прийнято рішення про впровадження процедури санації, а його було призначено керуючим санацією. В квітні 2004 року його було звільнено від виконання обов'язків керуючим санацією, завод визнано банкрутом а ОСОБА_4 призначено арбітражним керуючим . Він хотів передати ОСОБА_4 майно за актом, проте останній всіляко уникав зустрічі з ним. Арбітражний керуючий в ході ліквідаційної процедури не мав права здійснювати саме цільовий продаж частини майна банкрута для отримання коштів для задоволення першочергових потреб, без відповідного рішення комітету кредиторів, продаж мав бути здійснений лише на аукціоні за конкурсом з поданням оголошення в ЗМІ, що відповідає вимогам ст.30 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Щодо укладеного договору від 20.05.2004 року, йому нічого не відомо. (т.3 а.с. 229-232).

- Показами свідка ОСОБА_16, який показав, що з 2003 року працював головним бухгалтером ВАТ «Григорівський цукровий завод», де складав звіти, вів бухгалтерський облік та фінансову звітність. При ньому лише продавалось майно заводу і нічого не купувалось. В кінці 2003 року на завод приїхали працівники УБОЗу і вилучили практично всю бухгалтерську документацію. Після чого бухгалтерський облік практично не вівся. Перед своїм звільненням він передав всю бухгалтерську документацію яка залишилась ОСОБА_4 Після початку ліквідаційної процедури ОСОБА_4 в травні 2004 року була проведена інвентаризація для звіряння наявних основних засобів з даними бухгалтерського обліку. За результати інвентаризації були виявленні розходження між фактичним наявним основними засобами та даними бухгалтерського обліку приблизно на 11 млн. грн. З приводу обставин укладення договору купівлі-продажу від 20.05.2004 року йому нічого не відомо, оскільки договір йому не було надано, тому він в бухгалтерських облікових документах а також в місячних звітах не був відображений. Він разом з головою правління ВАТ «Григорівський цукровий завод»ОСОБА_18 підписав акт обстеження обладнання, зокрема дефекатора, сатуратора, відстійника стічних вод, дифузії, тощо, яким дане обладнання визнане не придатне до використання та рекомендовано його використати як металобрухт. Він особисто дане обладнання не бачив, а акт підписав, оскільки там був підпис ОСОБА_19 Яка балансова вартість даного обладнання не пам'ятає. (т.3 а.с. 233-236).

- Постановою Господарського суду Київської області від 15.04.2004 року по справі № 192/12б-98, якою ВАТ «Григорівський цукровий завод»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до ліквідатора з дня його призначення переходять права керівника (органів управління) юридичної особи -банкрута. Цією ж статтею передбачено повноваження ліквідатора з дня його призначення, в тому числі передбачено, що арбітражний керуючий (ліквідатор) виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Таким чином, з моменту призначення з 15.04.2004 року ОСОБА_4 обіймав посаду з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно -господарських обов'язків, тобто відповідно до прим.1 до ст. 364 КК України був службовою особою. (т.1 а.с. 102-104).

- Наказом керівника (ліквідатора) ВАТ «Григорівський цукровий завод»ОСОБА_4 № 1 від 26.04.2004 року про те, що він приступає до виконання обов'язків керівника ( ліквідатора) ВАТ «Григорівський цукровий завод»з 26.04.2004 року. (т.1 а.с. 205).

- Наказом керівника (ліквідатора) ВАТ «Григорівський цукровий завод»ОСОБА_4 № 1-В від 26.04.2004 року про проведення інвентаризації активів банкрута. (т.1 а.с. 106, т.5 а.с. 59).

- Протоколом виїмки від 18.01.2005 року, в ході якої в офісі арбітражного керуючого ОСОБА_4 було вилучено системний блок та принтер, за допомогою яких, за показаннями останнього, було виготовлено протокол засідання комітету кредиторів ВАТ «Григорівський цукровий завод»№ 15 від 24.06.2004 року. (т.3 а.с. 239).

- Випискою АППБ «Аваль»про перерахунок на рахунок ВАТ «Григорівський цукровий завод»грошових коштів в сумі 55000 грн. ( т.3 а.с. 283-284).

- Договором № 28 від 20.05.2004 року між ВАТ «Григорівський цукровий завод»в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_4 та ПП фірма «Бізнес-Інвест», згідно з яким ВАТ «Григорівський цукровий завод»зобов'язувалось передати у власність ПП фірма «Бізнес-Інвест» брух і відходи чорних металів, який походить з непридатної до подальшого використання за призначенням і списаної техніки, механізмів і конструкцій в кількості 500 тонн. За умовами даного договору поставка відбувається на умовах самовивезення з об'єкту продавця. Ціну товару сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною даного договору. Вид і сорт металу в договорі не обговорювався. (т.3 а.с. 287-288, т.4 а.с. 11-12).

- Додатковою угодою № 1 від 20.05.2004 року до договору № 28 від 20.05.2004 року, згідно з якою ціна товару за договором № 28 від 20.05.2004 року складає 220 грн. ( в тому числі ПДВ) за одну тону брухту в кількості 300 тон. (т.3 а.с. 289, т.4 а.с. 13).

- Видатковими накладними ВАТ «Григорівський цукровий завод»№ 08/03 від 03.08.04, №07-29/1 від 29.07.04, №07-29 від 29.07.04, №07-22 від 22.07.04, №1207 від 12.07.04, №0207 від 02.07.04, №2506 від 25.06.04, №2306 від 23.06.04, №21 06 від 21 .06.04, № 1606 від 16.06.04 та №0906 від 09 .06.04, згідно з якими ПП фірма „Бізнес-Інвест" фактично придбало брухт чорних металів ВАТ Григорівський цукровий завод" в кількості 207,952 т. на загальну суму 45749,44 грн. (в т.ч. ПДВ). В загальну кількість придбаного ПП фірма «Бізнес-Інвест" металобрухту входило 117,617 т. брухту чорних металів, який згідної ДСТУ 4121-2002 відноситься до класу ЗА, на суму 25875,74 грн., та 90335 т. брухту чорних металів, який згідно з ДСТУ 4121-2002 відноситься до виду 500 на суму 19873,70 грн. (т.3 а.с. 290-300, т.4 а.с. 45,47,49,51,53,55,57,59, 61,63,65,67).

- Приймально-здавальними актами між ВАТ «Григорівський цукровий завод»та ПП фірма «Бізнес-Інвест»без номерів від 03.08.2004 року, від 29.07.2004 року, від 29.07.2004 року, від 22.07.2004 року, від 12.07.2004 року, від 02.07.2004 року, від 25.06.2004 року, від 23.06.2004 року, 21.06.2004 року, від 16.06.2004 року, 09.06.2004 року, згідно з якими ПП фірма «Бізнес-Інвест»фактично придбало брухт чорних металів ВАТ «Григорівський цукровий завод»в кількості 207,952 тонни, на загальну суму 45749,44 грн. ( в т.ч. ПДВ), класу ЗА -117,617 тонн на суму 25875,74 грн., та виду 500 -90,335 тонн на суму 19873,70 грн. (т. 3 а.с. 301-311, т.4 а.с. 44,46,48, 50,52,54,56,58,60,62,64).

- Податковою накладною № 2406 від 24.06.2004 року та податковими накладними без номерів від 15.06.2004 року та 17.06.2004 року, згідно з якими ПП фірма «Бізнес-Інвест»перерахувало 55000 грн. на рахунок ВАТ «Григорівський цукровий завод»за придбаний металобрухт в кількості 250 тонн за ціною 183,33 грн./т. (без ПДВ). (т.4 а.с. 41-43).

- Актом звірки № 2 від 26.08.2004 року відвантаження товару згідно з яким ВАТ «Григорівський цукровий завод»в особі ОСОБА_4 та фірма ПП «Бізнес-Інвест»засвідчили, що за період з 28.05.2004 року до 01.09.2004 року ПП фірма «Бізнес-Інвест»було відвантажено брухту чорних металів за договором № 28 від 20.05.2004 року загальною кількістю 208,023 тонни на суму 45764,84 грн. (т.4 а.с. 66).

- Договором про незалежну оцінку майна між ВАТ «Григорівський цукровий завод» в особі керуючого ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_5 № 27/05 від 27.05.2004 року, згідно з яким ОСОБА_5 зобов'язувався здійснити незалежну оцінку промислового обладнання ВАТ «Григорівський цукровий завод». Даний договір був укладений 27.05.2004 року, тобто після того, як у додатковій угоді № 1 від 20.05.2004 року до договору № 28 від 20.05.2004 року арбітражним керуючим ОСОБА_4 була визначена вартість металобрухту ВАТ «Григорівський цукровий завод», що реалізувався ПП фірмі «Бізнес-Інвест»в сумі 220,00 (двісті двадцять) гривень за одну тону. Той факт, що договір з СПД ОСОБА_5 про проведення незалежної оцінки майна банкрута був укладений лише 27.05.2004 року підтверджує, що на момент укладення ОСОБА_4 договору № 28 від 20.05.2004 року та додатковою угодою до нього № 1 від 20.05.2004 року останньому не була відома вартість визначена ОСОБА_5 у звіті про оцінку даного майна. Згідно з п. 17 Національного стандарту оцінки № 1 умова щодо включення у визначеному експертним шляхом вартість об'єктів оцінки податку на додану вартість повинна міститись у договорі про проведення експертної оцінки. Відсутність у договорі про проведення незалежної експертної оцінки майна ВАТ «Григорівський цукровий завод» укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 27.05.2004 року, такої умови свідчить про те, що вартість обладнання банкрута визначалась оцінювачем без врахування ПДВ. (т. 4 а.с. 70,199).

- Актом приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна згідно з договором № 27/05 від 27.05.2004 року, датованим 01.06.2004 року згідно з яким арбітражний керуючий ОСОБА_4 прийняв, а СПД ОСОБА_5 передав виконаний згідно з договором звіт про незалежну оцінку вартості промислового обладнання. Даний акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна був складений лише 01.06.2004 року, що свідчить про те, що на момент укладення ОСОБА_4 договору № 28 від 20.05.2004 року та додаткової угоди до нього № 1, останньому не була відома вартість визначена ОСОБА_5 у звіті про оцінку даного майна. (т.4 а.с. 71, 200).

- Випискою АППБ «Аваль»про рух коштів на ліквідаційному рахунку ВАТ «Григорівський цукровий завод», згідно з якою ПП фірма «Бізнес-Інвест»в період з 15 по 24 червня 2004 року перерахувала на рахунок банкрута кошти в сумі 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) гривень. (т.5 а.с. 47).

- Зведеної відомості результатів інвентаризації активів ВАТ «Григорівський цукровий завод»проведеної станом на 15.05.2004 року. ( т. 5 а.с. 60).

- Протоколом засідання комітету кредиторів ВАТ «Григорівський цукровий завод»№ 14 від 01.04.2004 року, згідно з яким залишкова балансова вартість активів банкрута складала 7634719,00 грн. (т.7 а.с. 69-74).

- звітом ліквідатора ВАТ «Григорівський цукровий завод»ОСОБА_4 в якому останній зазначає, шо 20.05.2004 року він уклав догорів № 28 з ПП фірма «Бізнес-Інвест»15.07.2004 року відбулися збори комітету кредиторів, на яких було вирішено укласти договір купівлі -продажу майна банкрута з ПП «Бізнес -Інвест»та ПП «МТМ». Таким чином, рішення про здійснення продажу майна ВАТ «Григорівський цукровий завод»було прийняте лише 15.07.2004 року, тобто майже на 3 місяці пізніше ніж укладений договір № 28. (т.5 а.с. 158-159).

- Звітом про визначення вартості промислового обладнання, яке належить ВАТ «Григорівський цукровий завод» складений СПД ОСОБА_5 а саме теплий дефекатор ОД -2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 -1 шт. центрифуга Zengerhauser -2 шт., дисковий фільтр ФД -80 -5 комплектів, відстійник -транспортер намивочних вод -1 шт., дифузія КДП 25-30 -1шт. У звіті ОСОБА_5 перелічене обладнання було оцінено як металобрухт за мінімальною вартістю 220 грн./т. Вартість металобрухту ОСОБА_5 була визначена на підставі інформації СТ «Вторчермет», лісоторгового складу та довідки Промислово -торгівельної компанії «Промметлайн». Таким чином, вартість обладнання ВАТ «Григорівський цукровий завод»визначалось станом на 28.05.2004 року, а тому вартість на 20.05.2004 року на момент укладення договору з ПП фірма «Бізнес-Інвест»та додатку до нього, не могла бути відома ОСОБА_4, що є порушенням ст. 30 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»яка забороняє здійснювати продаж майна банкрута до проведення його оцінки. ( т.5 а.с. 174-190).

- Звітом про визначення вартості промислового обладнання, яке належить ВАТ «Григорівський цукровий завод» складений СПД ОСОБА_5 на замовлення відділу ДВС Обухівського РУЮ, де мінімальна вартість аналогічного обладнання, яке було оцінено як металобрухт становила 450 грн./т. без врахувань затрат на демонтаж та транспортування. (т.6 а.с. 126-149).

- Висновком судово-товарознавчої експертизи № 6397 від 19.07.2005 року, згідно якого ринкова вартість брухту чорних металів з врахуванням ПДВ та без врахування витрат на демонтаж станом на 20.05.2004 року за одну тону складає для брухту класу 3А -540,00 (п'ятсот сорок) гривень при умові доставки до пункту транспортом брухтоздавальника та 495,00 (чотириста дев'яносто п'ять) гривень при умові доставки до пункту транспортом приймальника; для брухту виду 500 -518,00 (п'ятсот вісімнадцять) гривень при умові доставки до пункту транспортом брухтоздавальника та 475,00 (чотириста сімдесят п'ять) гривень при умові доставки до пункту транспортом приймальника. (т.6 а.с. 191).

- Показами допитаної як свідок експерта -тововарознавця ОСОБА_9, яка показал, що висновок № 6397 від 19.07.2005 року складено нею. При визначені ринкової вартості брухту чорних металів, які згідно ДСТУ 4121-2002 відносяться до видів 3А та 500, станом на 20.05.2004 року за одну тону враховувались дані ЗА «Київвтормет». (т.6 а.с. 196).

- Довідкою ЗАТ «Київвтормет»№ 8/01-620 від 17.06.2005 року, згідно з якою середня ринкова вартість брухту чорних металів станом на 20.05.2004 року складала 540-650 грн. з ПДВ. (т.7 а.с. 30).

- Додатковою угодою від 20.05.2004 року наданою ЗАТ «Київвтормет»про відомість закупівельної вартості брухту чорних металів на території м. Києва та Київської області. (т.7 а.с. 31).

- Довідками ПП фірма «Бізнес-Інвест»№ 72 від 06.07.2005 року та № 73 від 06.07.2005 року про витрати пов'язані з демонтажем та транспортуванням металобрухту та про перерахуванням коштів за металобрухт. (т.7 а.с.40).

Однак, суд вважає, що такі докази не доводять подію злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України з наступних підстав.

Згідно ч.1 п.1 ст.6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину.

Згідно ч.2 ст. 6 КПК України якщо обставини, зазначені в пунктах 1,2 і 4 цієї статті, виявляться в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд цієї справи до кінця і у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 цієї статті, постановляє виправдальний вирок.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише тих доказах, які були розглянуті у судовому засіданні.

Згідно ч.4 ст. 327 КПК України виправдальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діяннях підсудного не має складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Згідно до ст.275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 15.04.08 року ОСОБА_4 було призначено ліквідатором ВАТ "Григорівський цукровий завод", що розташований в с. Григорівка, Обухівського району Київської та згідно наказу №1 ВАТ "Григорівський цукровий завод" від 26.04.04 року він приступив до виконання обов'язків керівника (ліквідатора) даного підприємства. З цього часу відповідно до положень ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ОСОБА_4 почав виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, що надало йому повноваження службової особи.

Після вступу на посаду, 20.05.2004 року він уклав договір № 28 з ПП фірма "Бізнес-Інвест" про реалізацію брухту і відходів чорних металів банкрута загальною кількістю 500 т . Додатковою угодою № 1 від 20.05.04 до даного договору було встановлено ціну за 1 тону металобрухту згідно з договором № 28 від 20.05.04 - 220 гривень (в тому числі ПДВ). Вартість металобрухту, який реалізувався ПП фірма "Бізнес-Інвест" за даним договором та додатковою угодою до нього, була визначена без урахування витрат на демонтаж, порізку та транспортування, які покладались на покупця.

На виконання договору № 28 від 20.05.04 ПП фірма "Бізнес-Інвест" фактично придбало визнане непридатним до використання за призначенням обладнання ВАТ "Григорівський цукровий завод" як металобрухт а саме теплий дефекатор ОД -2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 -1 шт. центрифуга Zengerhauser -2 шт., дисковий фільтр ФД -80 -5 комплектів, відстійник -транспортер намивочних вод -1 шт., дифузія КДП 25-30 -1шт. , загальною кількістю 207,952 т. на суму 45749,44 грн. (в т.ч. ПДВ), як металобрухт за ціною 220 гривень за 1 тону (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до приймально-здавальних актів та видаткових накладних на відпуск металобрухту з території ВАТ "Григорівський цукровий завод" в загальну кількість фактично придбаного ПП фірма "Бізнес-Інвест" металобрухту, а саме 207,952 т., входило 117,617 т. брухту чорних металів, який згідно ДСТУ 4121-2002 відноситься до класу 3А, на суму 25875,74 грн., та 90,335 т. брухту чорних металів, який згідно з ДСТУ 4121-2002 відноситься до виду 500, на суму 19873,70 грн.

Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи № 15019/15020 складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 26.03.2008 року балансова вартість майна Григорівського цукрового заводу на момент укладення договору № 28 від 20.05.2004 року не встановлена, оскільки не надано баланс Григорівського цукрового заводу станом на 01.04.2004 року, але станом на 01.01.2004 року вартість активів складала 15844,0 тис. грн., станом на 01.07.2004 року -24869,2 тис.грн. Враховуючи, що станом на 01.01.2004 року балансова вартість активів становила 15844 тис. грн., то вартість реалізованого товару брухту кольорових металів на виконання умов договору № 28 від 20.05.2004 року не перевищує один відсоток від балансової вартості активів ВАТ «Григорівський цукровий завод», який складає 158,44 тис. грн.

Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Згідно п.2 ч.8 ст.16 вказаного Закону до компетенції комітету кредиторів належить надання згоди на укладання арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Згідно ч.1 ст. 30 вказаного Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Таким чином, ОСОБА_4 уклав угоду 20.05.2004 року, що не перевищувала одного відсотку від балансової вартості активів Григорівського цукрового заводу, тобто уклав угоду яка є не значною, що свідчить про можливість ОСОБА_4 укладання договору від 20.05.2004 року без згоди комітету кредиторів і не на відкритих торгах, оскільки така згода не обов'язковою, відповідно до вищевказаного Закону.

27.05.2004 року між арбітражним керуючим ОСОБА_4.(замовник) та експертом оцінювачем ОСОБА_34.(виконавець) був укладений договір № 27/05 про незалежну оцінку. Відповідно до умов даного договору ст.1 замовник доручає, а виконавець здійснює незалежну оцінку промислового обладнання а саме теплий дефекатор ОД -2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 - 1 шт. центрифуга Zengerhauser -2 шт., дисковий фільтр ФД -80 -5 комплектів, відстійник -транспортер намивочних вод -1 шт., дифузія КДП 25-30 -1шт., п.3.4 замовник зобов'язаний сприяти наданню всієї необхідної інформації про об'єкт оцінки, яка відповідно до чинного законодавства має знаходитись у власника або у органів, які уповноваженні управляти майном, п. 5.1. виконавець не несе відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків за цим Договором, якщо воно стало наслідком неналежного виконання замовником обов'язків, зазначених у п.3.4. цього договору.

01.06.2004 року між даними сторонами був підписаний акт приймання -передачі по незалежній оцінці майна згідно Договору № 27/05 від 27.05.2004 року.. за яким виконавець передав а замовник прийняв виконаний згідно умов Договору Звіт про незалежну оцінку вартості промислового обладнання. Вартість робіт склала 1000 грн. без ПДВ. Сторони не мають претензій один до одного по виконанні робіт та розрахунках.

Відповідно до звіту про визначення вартості промислового обладнання, яке належить ВАТ «Григорівський цукровий завод»та знаходиться в с. Григорівка Обухівського району Київської області, складеного 28.05.2004 року вартість ліквідації промислового обладнання, а саме теплий дефекатор ОД -2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 -1 шт., сатуратор 2С-2.0 -1 шт. центрифуга Zengerhauser -2 шт., дисковий фільтр ФД -80 -5 комплектів, відстійник -транспортер намивочних вод -1 шт., дифузія КДП 25-30 -1шт., може бути реалізоване як металобрухт за мінімальною ціною 200 грн/т (без демонтажу та транспортування) та 420 грн/т ( з демонтажем та транспортуванням) що складе в загальному вартість, яка може змінюватися від фактичної ваги, а саме: 71730 грн. ( без демонтажу та транспортування); 136940 грн. (з демонтажем та транспортуванням).

19.07.2005 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз був складений висновок судово-товарознавчої експертизи № 66-732, якому на вирішення були поставлені наступні запитання: якою була середня ринкова вартість тони брухту чорних металів класу «З-А»та 500, реалізованого арбітражним керуючим ОСОБА_4 ПП фірма «Бізнес-Інвест»за договором № 28 від 20.05.2004 року, станом на 20.05.2004 року, з урахуванням ПДВ та без урахування робіт по демонтажу та порізки обладнання. Проведення експертизи було доручено експерту ОСОБА_9 При проведенні експертизи використовувались: Закон України «ПРО металобрухт»від 05.05.1999 року, ДСТУ 4121-2002 Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови, Лист-відповідь ЗАТ «Київвтормет»№8/10/710 від 18.07.2005 року. Згідно даного висновку ринкова вартість брухту чорних металів з урахуванням ПДВ, без урахування витрат на демонтаж та порізку станом на 20.05.2004 року за одну тону складає: «3-А»- 540 грн., при умові доставки до пункту транспортом брухтоздавальника; - 495 грн., при умові доставки до пункту транспортом приймальника. «500»- 518 грн., при умові доставки до пункту транспортом брухтоздавальника; - 475 грн., при умові доставки до пункту транспортом приймальника.

Відповідно до ст.ст. 31,32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності зобов'язані:

дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку

з виникненням обставин, які цьому перешкоджають. Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку,

встановленому законами. Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Таким чином, в арбітражного керуючого ОСОБА_4 не було обов'язку перевіряти результати оцінки майна експертом оцінювачем ОСОБА_5, що свідчить що його не можна притягнути до відповідальності за дані які вказані в вказаному звіті, втому числі за включення у вартість ПДВ.

Відповідно до довідки Прокуратури Обухівського району від 04.06.2008 року № 2436-08, повідомлено, що матеріали перевірки щодо даних про винесення постанов про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи відносно СПД ОСОБА_5 по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 виявленні не було. Таким чином, органами досудового слідства не надано правової оцінки діям експерта ОСОБА_5 при складанні експертного звіту від 28.05.2004 року.

Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 19.07.2007 року було встановлено, що відповідно до звіту ліквідатора ВАТ «Григорівський цукровий завод»- ОСОБА_4 на день подачі звіту та ліквідаційного балансу майно у банкрута відсутнє, будь-яких інших активів у підприємства не має. Також ліквідатор повідомив, що ним було здійснено погашення кредиторської заборгованості першої та частково другої черги вимог кредиторів, за рахунок продажу майна ВАТ «Григорівський цукровий завод»протягом ліквідаційної процедури. Відповідно до поданого до суду реєстру вимог кредиторів, ліквідатор погасив заборгованість по заробітній платі, заборгованість по виплаті аліментів, допомоги дітям, за затримку виплати заробітної плати з урахуванням виконавчих листів, у розмірі 620121,98 грн. Третя черга вимог кредиторів була частково погашена наступним чином: Обухівський відділ пенсійного фонду України -21800,63 грн., об'єднана державна податкова інспекція у Обухівському районі -41036,48 грн., Державний комітет України по матеріальних резервах -65401,89 грн. В судовому засіданні, члени комітету кредиторів погодились із думкою ліквідатора ВАТ «Григорівський цукровий завод»та запропонували господарському суду ліквідувати ВАТ «Григорівський цукровий завод»та припинити провадження по даній справі. Таким чином, суд ухвалив затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Відкритого акціонерного товариства «Григорівський цукровий завод», юридична адреса: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Леніна,3 ідентифікаційний код 00372575, ліквідувати Відкрите акціонерне товариство «Григорівський цукровий завод», як юридичну адресу в зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинити.

Таким чином, ані в комітету кредиторів, ані в Господарського суду Київської області не було жодних зауважень щодо проведення ліквідації ВАТ «Григорівський цукровий завод»ОСОБА_4 Крім того, як зазначено, в постанові суду було частково задоволенні вимоги кредиторів другої та третьої черги. Органами досудового слідства не було зазначено, кому саме з кредиторів другої та третьої черги і в якому розмірі ОСОБА_4 своїми діями як арбітражний керуючий завдав матеріальні збитки.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_22 пояснив що, працює арбітражним керуючим, вважає що, арбітражний керуючий не є посадовою особою, порушень в діях ОСОБА_4 під час ліквідації не було. Перше що мав зробити ОСОБА_4 провести інвентаризацію і для того щоб здійснити схоронність частину майна необхідно було продати, яке повинно було бути оцінено спеціалістом, арбітражний керуючий може провести лише приблизну оцінку майна, а реальну робить спеціаліст який несе відповідальність за її достовірність, а арбітражний керуючий не зобов'язаний її перевіряти. Для забезпечення продажу ліквідної маси не потрібно робити оголошення в СМІ, а якщо не було здійснено жодних дій, то договір купівлі-продажу вважається не виконаним.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 пояснив що, працює арбітражним керуючим, і був головою комітету кредиторів при ліквідації ВАТ «Григорівський цукровий завод», зауважень та скарг щодо неправомірних дії ОСОБА_4 не було, проведення оцінки ринкової вартості виконував експерт, заниження оцінки не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що працював на заводі головним бухгалтером, в його функції входило складання та подання звітів а також вести бухгалтерський облік. Крім того, оцінював майно та складав баланс майна що знаходилось на заводі. Після вилучення документів з заводу облік не вівся. На яку суму було оцінене майно, яке було продане як металобрухт, не пам'ятає. Щодо договору від 20.05.2004 року, то йому було відомо про його існування а також те, що він був укладений до проведення оцінки даного майна.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що з підсуднім ОСОБА_4 він зустрічався декілька разів з питань проведення оцінки металобрухту. При визначенні даної оцінки металобрухту він брав до уваги довідку ТОВ «Промислово торгівельної компанії»та телефонував на пункти прийому металобрухту, які знаходились в районі, з метою з'ясування ціни металобрухту з його демонтажем, фактично всі пункти назвали одну ціну, яка це була ціна він вже не пам'ятає. При визначенні вартості металобрухту ціна була вказана без врахування ПДВ. Визначити категорію металу та його ціну він не міг, оскільки метал був не демонтований, а тому Закон України «Про металобрухт»та ДСТУ при здійсненні оцінки він не застосовував. За проведену оцінку керуючий ОСОБА_4 сплатив йому одну тисячу гривень.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 показала, що нею був складений висновок на поставлене запитання, а саме визначення суми (середня ринкова вартість) металобрухту з врахуванням ПДВ та без врахування затрат на порізку та демонтажу. Висновок свій підтримує в повному обсязі. Середню вартість вона вираховувала станом на 20.05.2004 року за одну тону лише на підставі довідки ЗАТ «Київвтормет». Крім того їй були надані матеріли кримінальної справи. Коментувати висновок ОСОБА_5 відмовилась. Пояснила, що при визначенні відповіді на питання суми ліквідаційного металу експерт користується бухгалтерськими даними, зносом і якістю металу, вона же вираховувала середню вартість металобрухту відповідно марки на вказану дату в Київській області, тому вважає, що вартість ліквідації та ринкова вартість, тобто питання, що були у її висновку та висновку експерта ОСОБА_5 є кардинально різними, крім того причиною різних цін могли стати різні джерела про вартість металобрухту.

Таким чином, вказаний експертний висновок ОСОБА_9 не спростовує висновок експерта ОСОБА_5, оскільки питання які задавались експертам були різні, що призвело до різної вартості реалізованого металобрухту. Крім того, експерт ОСОБА_9 не бачила промислового обладнання до його порізки на металобрухт ні самого металобрухту, нею не бралось до уваги знос, якість металу, та можливі затрати на його порізку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, показав, що підтримує свої покази на передньому слідстві, де вказав, що в 2004-2005 роках був власником ПП фірма «Бізнес Інвест», яка знаходилась в м. Житомирі. Директором був ОСОБА_11 ОСОБА_12 був там консультантом, та повідомив його в травні 2004 року, що представники ВАТ «Григорівський цукровий завод»запропонували придбати обладнання заводу як металобрухт. В зв'язку з чим вони поїхали на завод та оглянули обладнання яке повинно було бути порізане на металобрухт. Вартість металобрухту в той момент не обговорювали. В подальшому переговорів щодо купівлі металобрухту. Також йому не відомо про умови договору про продаж металобрухту всіма цими питаннями займався ОСОБА_12 З ОСОБА_4 він не зустрічався та ніяких йому винагород не надавав.

Оцінюючи дані докази, суд приходить до висновку про відсутність події злочину, який передбачений ч.2 ст. 367 КК України, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_4 як арбітражний керуючий ВАТ «Григорівський цукровий завод»при виконанні ним своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них вчинив службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки у виді матеріальних збитків кредиторам другої та третьої черги. При цьому, суд вважає, що ОСОБА_4 порушив процедуру продажу майна уклавши договір купівлі -продажу та додаток до нього з ПП фірма «Бізнес-Інвест»20.05.2004 року до оцінки цього майна,яка була виконана 28.05.2004 року. Проте, дане порушення не можна кваліфікувати як злочин передбачений ст. 367 КК України, оскільки воно не потягло за собою, ані істотної шкоди, ані тяжких наслідків.

Заслухавши пояснення підсудного, свідків, експертів, думку адвокатів, прокурора, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, даючи остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності, суд вважає, що вина підсудного, по обвинуваченню по ч.3 ст. 365 КК України підтверджується наявними та дослідженими під час судового слідства доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що працював на заводі головним бухгалтером, в його функції входило складання та подання звітів а також вести бухгалтерський облік. Крім того, оцінював майно та складав баланс майна що знаходилось на заводі. Весь житловий фонд був переданий Григорівській сільській раді. Про існування недобудованого житлового 12-ти квартирного будинку нічного не знав.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_22 пояснив що, працює арбітражним керуючим, вважає що, арбітражний керуючий не є посадовою особою, порушень в діях ОСОБА_4 під час ліквідації не було. Вказав, що якщо в будівництво будинків були вкладені державні кошти, то це є державною власністю, в зв'язку з чим потрібно дивитись первісні документи, чиї кошти були вкладенні в будівництво даного об'єкта. Якщо не має жодних документів, які підтверджують, що дане майно є державною власністю, то не має жодних підстав його таким вважати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 пояснив що, працює арбітражним керуючим, і був головою комітету кредиторів при ліквідації ВАТ «Григорівський цукровий завод», зауважень та скарг щодо неправомірних дії ОСОБА_4 не було.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що працював начальником відділу приватизації об'єктів незавершеного будівництва Фонду державного майна по Київській області. В 2006 році була створена комісія по інвентаризації одного будинку в с. Григоровка, при інвентаризації було встановлено, що він не восьми квартирний, а 12- квартирний, утримувачем даного будинку був ВАТ «Григорівський цукровий завод», а будувався будинок за державні кошти. Що це власність держави було видно з акту оцінки цукрового заводу та витягу з плану приватизації, де будинки були вилучені при приватизації так, як відносилися до соцсфери. При проведені інвентаризації даного будинку ОСОБА_4 участі не брав, хоча був присутній голова сільської ради та представник відповідних районних установ.

Свідок ОСОБА_25,в судовому засіданні пояснив,що він в комітеті кредиторів при ліквідації ВАТ «Григорівський цукровий завод»представляв інтереси ТОВ СП «Укрінтерцукор», при цьому він був присутній на всіх засіданнях комітету кредиторів. Товариство інтереси якого він представляв було в четвертій черзі, тому їх вимоги не були задоволенні. Всі процедури він вважає були проведені правомірно. Звіт про продаж 12-квартирного будинку був затверджений на засіданні комітету, при цьому сумнівів, що будинок належить заводу не було, оскільки при цьому був присутній сільський голова, який підтвердив факт , що будинок заводу.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що він в комітеті кредиторів при ліквідації ВАТ «Григорівський цукровий завод»представляв інтереси НВЗТ «Альфа», був присутній на засіданні комітету кредиторів , коли піднімалося питання про продаж незавершеного будівництва( 12-квартирного будинку), рішення при цьому приймалося колегіально. Всі питання на засідання комітету кредиторів виносив ОСОБА_4. Що будинок належить заводу в нього особисто сумнівів не було, про лист з фонду державного майна йому нічого не відомо. Зауважень в нього на дії ОСОБА_4 при ліквідації вказаного заводу не було.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що він є сільським головою с. Григорівка, та приймав участь в інвентаризаційній комісії по 12 квартирному недобудованому будинку, який, як він пам'ятає будувало СМУ-1 в 90-их роках а фінансування здійснював завод, точніше не знає, коли розпочався процес приватизації не знає, чи було рішення про виділення земельної ділянки під будинок він вже не пам'ятає. Недобудований будинок ніхто до сільської ради не передавав, тому він належить заводу.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що він працює в фонді державного майна по Київській області, в 2006 році він виїжджав в складі комісії на інвентаризацію 12- квартирного будинку до с. Григорівка Обухівського району, при цьому там був присутній представник сільської ради. Про те що будинок не підлягає реалізації при ліквідації підприємства їх повідомляли листом ліквідатор ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що в 1992-1998 роках він був директором ВАТ «Григорівський цукровий завод», незавершений будинок був спочатку 8-квартирним, але потім «Укрцукор»дав дозвіл на перепланування їх в 12-квартирні. Фінансування будівництва велося за цільові державні кошти, а будинки які будувалися були лише на балансі заводу. Один 12-ти квартирний будинок був побудований в 1991 році а в 1992 році був залитий фундамент під другий 12-ти квартирний будинок. При приватизації підприємства у 1992 році ці будинки до статутного фонду підприємства не ввійшли, вони залишалися в власності держави та не є власністю заводу, а завод був лише їх утримувачами.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що в даний час мало що пам'ятає, але повністю згідний з показами. Які давав на попередньому слідстві, оскільки пройшов тривалий час.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, що він є начальником СМУ-1, та в 1991-1992 роках його будівельне управління будувало будинки для Григорівського цукрового заводу, хто при цьому перераховував кошти він вже не пам'ятає, пам'ятає, що один будинок вони не добудували. Останній недобудований будинок вони почали будувати приблизно в 1994-1995 роках, але за нього не розрахувалися. При будівництві пам'ятає, що стояло питання про перепланування 8-квартирного будинку в 12-квартирний.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що в 2006 році працювала в Обухівському БТІ та була залучена до складу інвентаризаційної комісії по інвентаризації незавершеного будівництва 12-квартиного будинку в с. Григорівка. При проведені даної інвентаризації був присутній сільський голова та представники Фонду державного майна, інші особи, чи був присутній ОСОБА_4 не пам'ятає проте якась особа їй відрекомендувалась як ОСОБА_4, документів по будинку не було, оскільки він не був зданий в експлуатацію. До самого будинку в той день не виходжали, проте вона про нього знає і його бачила а їй дали на підпис вже готовий акт. Вважає, що будинок будувався за кошти заводу.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснив, що з травня 2005 року перебував на посаді начальника регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області. Будинки які перебували на балансі ВАТ «Григорівський цукровий завод»знаходилися у власності держави, а завод був лише їх утримувачем. В 2006 році це також підтвердив арбітражний керуючий ОСОБА_4, який на той час займався ліквідацією даного заводу. Крім того свідок вказав, що відповідно до їх відомчого положення від 1992 року , всі об'єкти незавершеного будівництва перебувають в державній власності та Фонд вправі їх ставити на баланс відповідно створивши комісію, яка на той час і була створена. Також ОСОБА_4 знав, що цей об'єкт знаходиться в власності держави і підлягає реалізації під час приватизації. ОСОБА_4 був включений в інвентаризаційну комісію, проте його тяжко було знайти, в зв'язку з чим в акт комісії він не вказаний, оскільки його не було.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснив, що в 90-х роках працював на Григорівському цукровому заводі крановиком та приймав участь в будівництві будинків, один з яких і до сьогоднішнього часу не добудований. Хто фінансував будівництво даних будинків їм невідомо, хоча їх роботу оплачував завод. Перший будинок побудований в 1986 році, всього було побудовано 3 будинки, а на 4-ий будинок був закладений фундамент і розпочато будівництво приблизно в 1993-1994 роках.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів повністю доводиться і підтверджується сукупністю інших доказів, зібраних в ході слідства у справі, а саме:

- ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2007 року про затвердження звіту ліквідації ВАТ «Григорівський цукровий завод», в зв'язку з банкрутством (т.8 а.с.211-213);

- висновком судово-бухгалтерської експертизи № 15019/15020 від 26.03.2008 року( т.8 а.с.171-178);

-довідками вих. №№ 192/12б-0013, 192/12б-0012, 192/12б-0011 від 27.03.06, виданими ліквідатором ВАТ "Григорівський цукровий завод" ОСОБА_4 на запит Регіонального відділення ФДМ України по Київській області та Додатком №1 до положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва, відповідно до змісту довідки вих. №192/12б-0012 від 27.03.06р. у зв'язку зі змінами у проектній документації, об'єкт незавершеного будівництва "Будинок житловий 8-ми квартирний" за адресою: Київська області, Обухівський район, АДРЕСА_2 (балансоутримувач ВАТ "Григорівський цукровий завод"), згідно протоколу засідання інвентаризаційної комісії по проведенню інвентаризації незавершеного будівництва державної власності, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ "Григорівський цукровий завод", створеної наказом Регіонального відділення ФДМ України по Київській області від 26.01.06р. №14-27-2/3, вважати як об'єкт незавершеного будівництва "Будинок житловий 12-ти квартирний". Згідно довідки ліквідатора ВАТ "Григорівський цукровий завод" ОСОБА_4 вих. №192/12б-0011 від 27.03.06р. на вказаний ОНБ не збереглася технічна та проектно-кошторисна документація, а згідно довідки вих. №192/12б-0013 від 27.03.06р. об'єкт не є проданим, заставленим, не знаходиться під арештом і щодо нього немає судових справ. У наданому до Регіонального відділення ФДМ України по Київській області Додатку №1 до положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва ОНБ "Будинок житловий 8-ми квартирний" визначений ОСОБА_4 як державна власність(т. 10 а.с. 38-41, 207-209);

- актом інвентаризаційної комісії від 08.02.06р. у складі представників Регіонального відділення ФДМ України по Київській області, Григорівської сільської ради, КП при Київській обласній раді "Обухівське БТІ" та ін., згідно якого по АДРЕСА_2 Обухівського району знаходиться об'єкт незавершеного будівництва - 12-ти квартирний житловий будинок, що обліковується на балансі ВАТ "Григорівський цукровий завод" і є державною власністю (т. 10 а.с. 49, 211);

- протоколом засідання інвентаризаційної комісії по проведенню інвентаризації незавершеного будівництва державної власності, що не увійшло до статутного фонду ліквідатора ВАТ "Григорівський цукровий завод" від 14.02.06р. у складі представників Регіонального відділення ФДМ України по Київській області, Григорівської сільської ради, КП при Київській обласній раді "Обухівське БТІ" , згідно якого по АДРЕСА_2 Обухівського району знаходиться об'єкт незавершеного будівництва - 12-ти квартирний житловий будинок, що обліковується на балансі ВАТ "Григорівський цукровий завод" і є державною власністю, підлягає приватизації та добудові (т. 10 а.с. 213);

- запитами Регіонального відділення ФДМ України по Київській області №5.11/1014 від 27.07.04 та №5.11/336 від 10.03.04р. на адресу ліквідатора ВАТ "Григорівський цукровий завод" щодо надання інформації про об'єкти незавершеного будівництва, що є державною власністю і перебувають на балансі підприємства (т. 10 а.с. 231-232);

- актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Григорівського цукрового заводу, затвердженим ФДМ України 31.12.93р. та списками основних засобі жилого фонду станом на 01.12.93 рік, де у рядку 17.4 "державний житловий фонд" акту зазначено вартість 383762 тис. крб. Розшифровка переліку майна, що входить у даний рядок, міститься у списку основних засобів житлового фонду. Так, у цьому списку серед інших об'єктів житлового фонду наявні 4 недобудовані 8-ми квартирні житлові будинки (т. 10 а.с. 42-47, 57-59, 66);

- випискою про рух незавершеного капітального будівництва за період оренди (рахунок 33) і розшифровкою 33-го рахунку, відповідно до якої, дані об'єкти (8-ми квартирні житлові будинки) споруджувались за рахунок державних коштів (т. 10 а.с. 48-49, 62);

- додатком №1 до договору оренди державного майна орендарів Григорівського цукрового заводу - актом прийому передачі майнового комплексу Григорівського цукрового заводу, згідно якого орендарям передавалось незавершене капітальне будівництво на суму 17092 тис. крб. (т. 10 а.с. 244);

- актом передачі житлового фонду, об'єктів соціальної сфери, інженерних мереж з балансу ВАТ "Григорівський цукровий завод" у комунальну власність Григорівської сільської ради згідно якого ОНБ 12-ти квартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 на баланс сільради не передався, проте другий добудований 12-ти квартирний житловий будинок по АДРЕСА_2, який перепроектовано з 8-ми квартирного, переданий разом з двома іншими 8-ми квартирними (т.11 а.с. 28-30, 31-32);

- відповіддю Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Київській області №373/1 від 06.0608р., згідно якої за книгою реєстрації інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Обухівської райдержадміністрації 06 грудня 1991 року за №14/91 Цукровому заводу с. Григорівка було надано дозволи на будівництво чотирьох 8-ми квартирних житлових будинків, що вказує на те, що станом на грудень 1991 року ,тобто до приватизації Григорівського цукрового заводу, а отже, за державні кошти вже були розроблені та затверджені проекти будівництва зазначених будинків, а також, проведені інші підготовчі роботи, оскільки згідно чинного законодавства вони мають передувати дозволу на будівництво (т.11 а.с.36);

- висновком судової будівельно-технічної експертизи №5433/5434 від 07 липня 2008 року, з якої вбачається, що дійсна ринкова вартість об'єкту незавершеного будівництва 12-квартирного будинку в с. Григорівка по АДРЕСА_2 без врахування земельних компонентів становить 512574 грн. 00 коп. без урахування ПДВ(т.11 а.с.41-53);

- рішенням колегії суддів Господарського суду Київської області від 15.04.08р. у справі №9/420-07, яким встановлено, що в грудні 1993 року Фондом Державного майна України булло здійснено приватизацію Григорівського цукрового заводу. Відповідно до додатку до Акту оцінки «Списку основних засобів житлового фонду», в якому наведено державний житловий фонд Григорівського цукрового заводу, окремим рядком вказано вартість незавершеного будівництва 4-х в-квартирних будинків. У відомості про рух незавершеного капітального будівництва (рахунок 33) зазначаються затрати на будівництво 4-х 8-квартирних будинків. Розшифровка 33 рахунку підтверджує, що затрати на будівництво є державними. В жовтні 1997 року ВАТ «Григорівський цукровий завод»звернувся до Обухівської РДА з клопотанням про заміну будівництва двох 8-квартирних будинків № 3 та №4 дванадцятиквартирними. Інвентаризаційною комісією було встановлено, що три з чотирьох 8-квартирних житлових будинків добудовано і передано до комунальної власності. При цьому, один будинок добудовано як 12-квартирний. Четвертий будинок знаходиться в стані незавершеного будівництва, теж як 12-квартирний. В зв'язку з чим визнано недійсним укладений між ВАТ "Григорівський цукровий завод" та ТОВ "Агропромінвест" договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва 12-ти квартирного житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 Обухівського району та за державою України у особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області визнано право власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва (т.11а.с.203-210);

- постановою Вищого господарського суду України від 23.12.08 у справі №9/420-07 залишено в силі рішення колегії суддів Господарського суду Київської області від 15.04.08 у справі №9/420-07, яким визнано недійсним укладений між ВАТ "Григорівський цукровий завод" та ТОВ "Агропромінвест" договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва 12-ти квартирного житлового будинку та за Державою Україна у особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області визнано право власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва(т.12 а.с. 174-180);

- ухвалою колегії суддів Верховного суду України у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.12.08р. у справі №9/420-07 з мотивів її невідповідності нормам матеріального та процесуального права відмовлено(т. 12 а.с. 188);

Оцінивши в сукупності з іншими матеріалами справи покази підсудного, свідків, експерта, суд вважає покази підсудного щодо заперечення його вини у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.365 КК України спростовуються показами свідків, висновками експертів та іншими матеріалами справи. Невизнання підсуднім своєї вини суд розцінює як спосіб захисту.

Суд не знаходить в доводах захисту та підсудного переконливих доводів про необ'єктивність досудового слідства та відсутності в його діях складу злочину чи події злочину передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

Суд, вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.365 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у перевищенні службових повноважень, тобто, в умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їх прав і повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд вважає позитивні характеристики з місця проживання, роботи, вчинення злочину вперше, наявності на утриманні неповнолітньої дитини, активне громадське життя.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Суд вважає можливим призначення ОСОБА_4 покарання із застосування ст.69 КК України, оскільки наявні декілька обставин, що пом'якшують покарання, знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, тому можливе призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 365 ч.3 КК України, та дана міра покарання достатня для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без обмеження волі, оскільки ОСОБА_4 не становить підвищеної небезпеки для суспільства, тому вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього певних обов'язків відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КК України та вважає за необхідне застосувати до підсудного додаткову міру покарання у виді позбавлення права займатись діяльністю пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, без сплати штрафу.

Судові витрати за проведення судово-будівельної експертизи повинні бути відшкодовані підсудним в повному обсязі.

Речові докази по справі - комп'ютерний блок та принтер , передані на збереження до кімнати речових доказів Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області підлягають поверненню за належністю.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 виправдати у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України за відсутністю події злочину.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строк на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового терміну -3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Оболонського району УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз витрати за проведення судово-будівельної експертизи від 07.07.08 року № 5433/5434 в розмірі 4888,0 грн.

Арешт накладений на автомобіль НОМЕР_1 зняти, після вступу вироку в закону силу.

Речові докази по справі - комп'ютерний блок та принтер, що знаходяться на збережені в кімнаті речових доказів Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області повернути ОСОБА_4

На цей вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області суду через Обухівський районний суд на протязі 15 діб.

Суддя: