Ухвала

від 14.01.2014 по справі 2270/6786/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2014 р. м. Київ К/800/28440/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Дутковський Б. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову та ухвалуХмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі№ 2270/6786/12 за позовомПриватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року у справі № 2270/6786/12, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби від 23.07.2012 року форми «С» № 0001092341, форми «Р» № 0001432342, форми «Р» № 0001442342.

Не погоджуючись із судовими рішеннями в справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області документальної планової виїзної перевірки ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року складено акт № 1366/221/32057262 від 04.07.2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 23.07.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0001432342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 211 849,00 грн. (в тому числі за основним платежем - в сумі 211 848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн.) та № 0001442342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 74 241,00 грн. (в тому числі: за основним платежем - 71 040,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 201,00 грн.), форми «С» № 0001092341, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 121 610,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що ПП «ВКП «Нігинсахкампром» правомірно віднесено до податкового кредиту суму сплаченого на рахунок продавця ПДВ в розмірі 640,00 грн. в березні 2011 року по господарській операції з придбання долота у ТОВ «Промтехметал». Позивачем правомірно не включена до бази оподаткування ПДВ сума отриманої компенсації по договору поруки від 23.05.2011 року, оскільки металоконструкції, які належали ПП «ВКП «Нігинсахкампром» знесені без згоди платника податку. Крім того, суди дійшли висновку про безпідставність встановленого порушення п. 2.3 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Податковим повідомленням - рішенням форми «Р» № 0001442342 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 74 241,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 71 040,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 201,00 грн. у зв`язку із безпідставним віднесенням до податкового кредиту ПДВ в сумі 640,00 грн. в березні 2011 році по господарській операції з придбання долота у ТОВ «Промтехметал», а також у зв`язку із заниженням податкового зобов`язання з ПДВ за червень 2011 року на суму 64 000,00 грн. та за липень 2011 року на суму 6 400,00 грн. внаслідок ненарахування податкового зобов'язання на суму компенсації збитків згідно з договором поруки від 23.05.2011 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_6 (боржник) та ТОВ «Торговий дім «Перший будівельний», ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» (кредитор) укладено догові поруки від 23.05.2011 року, згідно з п. 1.1 та п. 2.1 якого боржник визнає свій борг перед кредитором по відшкодуванню матеріальних збитків, завданих кредитору боржником знесенням металоконструкцій кредитора шляхом видання наказу про знесення металоконструкцій, що належали кредитору під час перебування боржником на посаді виконуючого обов'язки директора ДП «Нігинський кар'єр», в сумі 352 000,00 грн., внаслідок чого за заявою кредитора порушена кримінальна справа № 8/3568 проти боржника. Боржник зобов'язаний погасити свій борг до 01.06.2011 року.

ТОВ «Торговий дім «Перший будівельний» згідно платіжних доручень здійснило оплату на користь ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» в сумі 352 000,00 грн. по платежу: компенсація збитків згідно договору поруки від 23.05.2011 року.

Згідно постанови прокуратури Кам'янець - Подільського від 08.06.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення службовими особами ДП «Нігинський кар'єр» службових повноважень за ознаками злочину передбаченого ч. 3. ст. 365 Кримінального кодексу України, 03.06.2009 року в. о. директора ДП «Нігинський кар'єр» ОСОБА_6, діючи умисно, достовірно знаючи, що будівельно-монтажні роботи по будівництву цеху по випуску комового і меленого вапна проведені ПП ВКП «Нігинсахкампром» на земельній ділянці, яка перебуває у вказаного підприємства на правах оренди, і що його дія явно виходить за межі наданих йому прав та повноважень, видав наказ № 42 про знесення металоконструкцій, змонтованих ПП ВКП «Нігинсахкампром», шляхом демонтажу за рахунок коштів УСД ТОВ «Ресурс-Інвест 2007», з яким ДП «Нігинський кар'єр» 07.12.2007 року уклав договір про спільну діяльність.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 03.10.2011 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України та на підставі Закону України «Про амністію» закрито провадження у справі.

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

З посиланням на пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно не включена до бази оподаткування ПДВ сума отриманої компенсації по договору поруки від 23.05.2011 року, оскільки металоконструкції, що належали ПП ВКП «Нігинсахкампром», знесені без його згоди.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем за перший квартал 2011 року сформовані валові витрати по господарській операції з придбання товару (долото 151 Т-В) у ТОВ «Промтехметал» відповідно до договору № 12/03 від 10.03.2011 року, на виконання якого ТОВ «Промтехметал» виписало позивачу податкову накладну № 223 від 29.03.2011 року на суму 3 840,00 грн., в тому числі ПДВ 640,00 грн.

Позивачем перераховані кошти на поточний рахунок ТОВ «Промтехметал» в сумі 3 840,00 грн., в тому числі ПДВ 640,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 311 від 16.03.2011 року.

На підставі наявних в справі доказів суди першої та апеляційної інстанцій встановили реальність спірної господарської операцій, використання придбаного долота в господарській діяльності, чинність державної реєстрації ТОВ «Промтехметал» на день укладення вказаного вище договору та на період його виконання, а також факт реєстрації його платником податку на додану вартість.

З посиланням на п.п. 5.2.1, 5.3.9 п. 5.3 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат по господарській операції з придбання товару (долото 151 Т-В) у ТОВ «Промтехметал» та правомірне формування податкового кредиту в сумі 640 грн.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку про скасування повідомлення-рішення форми «Р» № 0001442342 від 23.07.2011 року.

Разом з тим, суди встановили, що підставою для визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток став висновок про безпідставне віднесення до складу витрат позивачем вартості отриманого від ТОВ «Оздоровчо-консультативний центр Гармонія» щебеню на підставі договору від 01.06.2011 року. Виходячи з відсутності у контрагента позивача технічних можливостей здійснення поставки щебеню, відсутності доказів його транспортування, а також відсутності оплати його вартості позивачем суди погодилися з висновком податкового органу, що фактично вказана господарська операція не відбувалася.

Проте, поза увагою судів залишилися доводи позивача, наведені в позовній заяві, про те, що документи на транспортування щебеню були надані під час перевірки. В порушення ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України такі докази до справи не надані. Також без аналізу залишився факт зберігання щебеню на ст. Балин Дунаєвецького району, про що зазначено в акті обстеження від 01.06.2011 року, копія якого додана до справи.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 23.07.2011 року № 0001092341, суди виходили з помилкового висновку податкового органу про порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, оскільки встановили факт проведення готівкових розрахунків гр. ОСОБА_7 особисто, а не від імені позивача. Разом з тим, суди дійшли висновку про порушення позивачем п. 2.11 цього Положення у зв'язку з порушенням працівником позивача ОСОБА_8 порядку отримання готівкових коштів, оскільки останнім не був поданий звіт про отриманні раніше готівкові кошти.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скасовуючи в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0001432342, № 0001092341 від 23.07.2012 року повністю, суди зазначили, що встановлення невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, має наслідком визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Тому суди дійшли висновку про необхідність скасування оскаржених рішень повністю.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

Частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Аналіз змісту вказаних положень чинного законодавства надає платнику право на оскарження податкового повідомлення-рішення повністю чи частково, а тому висновок судів про скасування № 0001432342, № 0001092341 від 23.07.2012 року повністю є передчасним, оскільки вирішуючи спір в цій частині судами необхідно було визначити суму податкових зобов'язань по кожному факту порушень податкового законодавства, зазначену в акті перевірки як підстави для визначення податкового зобов'язання, а також суми штрафних санкцій, застосованих за таке порушення, якщо суд погоджується з висновком податкового органу про наявність факту порушення податкового законодавства платником податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення в частині задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001432342 та № 0001092341 від 23.07.2012 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню .

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі № 2270/6786/12 в частині задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 23.07.2012 року № 0001432342 та № 0001092341 скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі № 2270/6786/12 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак