Рішення

від 13.01.2014 по справі 907/1083/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.2014 Справа № 907/1083/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІО-СУПЕР-НОВА", м. Іршава Закарпатської області (далі - товариство) до приватного підприємства „МАЛЬВА-СТ", м. Київ (далі - відповідач-1, підприємство) та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Іршава (далі - відповідач-2, ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості на суму 24345,80 грн.

Та

за зустрічним позовом приватного підприємства „МАЛЬВА-СТ", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „ІО-СУПЕР-НОВА", м. Іршава Закарпатської області про стягнення штрафних санкцій та збитків на суму 6177,12 грн.

представники сторін (за первісним позовом):

позивача - Фельцан І.Ю., директор, Никитюк Н.О., представник за довіреністю;

відповідача-1 - не з"явився;

відповідача-2 - не з"явився

Позивач за первісним позовом звернувся із вимогами до відповідачів на загальну суму 24345,80 грн., в тому числі: до відповідача-1 як замовника перевезень - на загальну суму 23345,80 грн., що становить 11172,90 грн. основного боргу за перевезення та 12172,90 грн. штрафу за прострочення розрахунків за здійснене перевезення, та до відповідача-2 як поручителя - на суму 1000,00 грн. - основного боргу за перевезення. Представники позивача у ході судового розгляду наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач-1 не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи; надіслав суду письмовий відзив на позов, за змістом якого заперечує проти позовних вимог в частині стягнення штрафу, однак даний відзив не підписаний зазначеним у тексті представником відповідача, у зв'язку з чим даний документ не може бути прийнятий судом як офіційна позиція відповідача по суті спірних відносин.

Крім того, відповідач-1 подав також зустрічний позов про стягнення з товариства суми 6177,12 грн., що становить 2700,00 грн. штрафу за порушення терміну доставки вантажу та 3 477,12 грн. - збитків завданих у зв"язку з простроченням доставки вантажу.

Товариством надано суду письмові заперечення на зустрічний позов, за змістом яких останнє вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки прострочення доставки вантажу відбулося з причин незалежних від перевізника - у зв'язку з безпідставним затриманням вантажу митними органами, та оскільки позивач за зустрічним позовом не надав доказів на підтвердження сплати ним штрафних санкцій третій особі (ТОВ „Компанія „Мегабуд"), які вважає власними збитками.

Відповідач-2 участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, письмовим відзивом заперечує проти первісного позову, вважаючи, що строк виконання зобов'язання ним як поручителем не настав, оскільки позивач не заявив до нього відповідної вимоги всупереч умов договору поруки.

Вивчивши матеріали даної справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення представників позивача за первісним позовом, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом до відповідача-1, відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом до відповідача-2 та часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини сторін - позивача та відповіда-1 - у даній справі по первісному та зустрічному позовах виникли та ґрунтуються на умовах договору про транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях від 02.08.13 р. за № 2-08/13 (далі - договір ), за умовами якого перевізник - позивач у справі - зобов'язався надати замовнику - відповідачеві-1 по справі - послуги по організації транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, пред"явлених для перевезення автомобільним транспортом згідно заявки, що є невід"ємною частиною договору (п.1.1.).

Сторонами передбачено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору, зокрема, передбачено відповідальність замовника перед перевізником за прострочення розрахунку за поставлений вантаж більш ніж на 10-ть днів у вигляді штрафу у 100% розмірі фрахту (п. п. 4.2.3, 4.2.4) та відповідальність перевізника перед замовником за порушення термінів доставки вказаних у заявці у вигляді штрафу у розмірі 50 євро за кожен день прострочення (п. 4.3.3)

Відповідно п. 1.4. договору передбачено, що конкретні обсяги вантажів, строки та граничні норми оплати перевезення по кожному перевезенню оформляється заявкою, яка подається замовником перевізнику у письмовій формі. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін.

02.08.2013р. позивач одержав від відповідача-1 заявку на транспортно-екпедиційне обслуговування по перевезенню вантажу (пластикову опалубку) у міжнародному сполученні за маршрутом Італія-Україна, якою обумовлено: строк доставки вантажу 07-09/08/2013; сума фрахту 1150 Євро; оплата здійснюється замовником по безготівковому розрахунку до трьох днів після розвантаження товару.

Матеріалами справи, зокрема, договором, заявкою від 02.08.13, міжнародною товарно-транспортною накладною (CRM) № 63235, та з пояснень представника позивача, встановлено, що:

- позивач здійснив міжнародне перевезення вантажу за замовленням відповідача-1, який є також вантажоодержувачем, про що свідчить відповідна відмітка у СRM;

- вантаж до місця доставки доставлений 15.08.13, тобто з простроченням на 5 днів;

- відповідач-1 не здійснив оплати вартості перевезення, що у гривневому еквіваленті становило за курсом НБУ станом на 15.08.13 - 12172,90 грн., ні у порядку передбаченому сторонами - на протязі трьох днів після розвантаження, ні після одержання рахунку та інших документів, що були надіслані позивачем, та отримані відповідачем-1.

Сторони визнають наведені фактичні обставини щодо здійснення спірного перевезення, на них ґрунтуються їх взаємні вимоги у межах даної справи, що викладені в описовій частині даного рішення.

З огляду на наведене та за змістом ст.ст. 173,175, 193 Господарського кодексу України, згідно яких суб'єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, підлягають задоволенню за первісним позовом вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу за здійснене перевезення у заявленій позивачем сумі 11172,90 грн., а також про стягнення штрафу у 100% розмірі фрахту, що становить суму 12172,90 грн. за прострочення розрахунку за поставлений вантаж більш ніж на 10-ть днів; за зустрічним позовом підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення штрафу за порушення терміну доставки вантажу на п'ять днів в обумовленому договором розмірі 50 євро за день прострочення, що у гривневому еквіваленті станом на день подання зустрічного позову становить 2700,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження понесених підприємством збитків на заявлену суму 3477,12 грн. у зв"язку з простроченням доставки вантажу. Підприємство, обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині, посилається на те, що ним сплачено штрафні санкції ТОВ „Компанія „Мегабуд" за прострочення поставки товару, який був предметом спірного перевезення. Разом з тим, з наданих суду договору купівлі-продажу укладеного підприємством з ТОВ „Компанія „Мегабуд", заявки та СRM на спірне перевезення неможливо зробити однозначний висновок про ідентифікацію та кількість товару, що був предметом перевезення - „пластикова опалубка Вага: 983 кг, без Тир карнету", кількістю місць - 3 шт. - та товару, що був предметом купівлі-продажу - „Опалубка сборная для универсальной колоны h - 3м" - 4 к-кт". Крім того, підприємство стверджуючи про оплату ним ТОВ „Компанія „Мегабуд" штрафу на суму 3477,12 грн. посилається на виписку з банку. Однак виписки від 2.08.13 та від 26.11.13, які долучені ним до матеріалів справи не містять такої інформації.

Суд, відмовляючи у цій частині вимог за зустрічним позовом керується приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустими доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Спірні правовідносини сторін - позивача та відповідача-2 - у даній справі за первісним позовом виникли та ґрунтуються на умовах укладеного ними 02.08.13 договору поруки, згідно якого поручитель - відповідач-2 у справі - зобов'язався відповідати солідарно перед кредитором - позивачем у справі - за виконання частини зобов'язань відповідача-1 - ПП „Мальва-СТ", - які виникнуть з договору № 2-08/13 від 02.08.13 на організацію міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, укладеного позивачем та відповідачем-1 (основний договір).

Умовами договору поруки (п. 3.1) визначено, що у разі невиконання ПП „Мальва-СТ" зобов'язань за основним договором, поручитель зобов'язаний виконати частину обов'язку відповідача-1 в розмірі 1000,00 грн. перед кредитором на підставі письмової вимоги останнього в строк 10 днів шляхом передачі коштів готівкою.

У ході судового розгляду даної справи встановлено, що відповідач-2 не виконав у встановленому основним договором порядку власних зобов'язань щодо оплати перевезення здійсненого за його замовленням позивачем, у зв'язку з чим останній звернувся до відповідача-1 з позовними вимогами, які становили частину вимог у даній справі.

Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів звернення з вимогою до поручителя про сплату ним 1000,00 грн. як частини зобов'язання ПП „Мальва-СТ" за основним договором, яке останнім не було виконано.

За таких обставин вимоги до поручителя у даній справі не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, а відповідачем-2 заперечується настання строку виконання зобов'язання ним як поручителем за договором перед позивачем. При цьому, суд керується приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати сплачені сторонами за розгляд даної справи судом за змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України належить розподілити наступним чином: за первісним позовом судові витрати належить покласти на відповідача-1 у частині задоволених до нього вимог, в частині вимог у задоволенні яких відмовлено - судові витрати покладаються на позивача; за зустрічним позовом - судові витрати сплачені позивачем належить покласти на відповідача у сумі пропорційній сумі задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4-3, 33, 34, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

За первісним позовом:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Стягнути з приватного підприємства „МАЛЬВА-СТ" (02156 м. Київ, вул. Кіото, 27, код ЄДРПОУ 30472600) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІО-СУПЕР-НОВА" (90100 Закарпатська область, м. Іршава, вул. Першотравнева, 127, код ЄДРПОУ 36990320) суму 23345,80 грн. (двадцять три тисячі триста сорок п"ять грн. 80 коп.), в т.ч. 11172,90 грн. основного боргу за перевезення, 12172,90 грн. штрафу та у відшкодування судових витрат - 1649,80 грн. (одна тисяча шістсот сорок дев"ять грн. 80 коп.)

2. У позові в іншій частині вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Іршава - відмовити повністю.

За зустрічним позовом:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ІО-СУПЕР-НОВА" (90100 Закарпатська область, м. Іршава, вул. Першотравнева, 127, код ЄДРПОУ 36990320) на користь приватного підприємства „МАЛЬВА-СТ" (02156 м. Київ, вул. Кіото, 27, код ЄДРПОУ 30472600) штраф у розмірі 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) та у відшкодування судових витрат - 751,80 грн. (сімсот п"ятдесять одна грн. 80 коп.)

2. В іншій частині позову - відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.01.14.

Суддя Ушак І.Г.