Рішення

від 21.01.2014 по справі 914/684/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2014 р. Справа № 914/684/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Фартушку Н.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву: Приватного підприємства «Неллі», Миколаївська область, м. Миколаїв (вх. №47112/13) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року

у справі №914/684/13-г за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрига-4», Львівська область, м. Львів,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія», Львівська область, Жовківський район, м. Жидачів,

до відповідача-2: Приватного підприємства «Неллі», Миколаївська область, м. Миколаїв,

про: стягнення 78 295 грн. 13 коп. боргу та 3 468 грн. 58 коп. - 3% річних.

За участю представників:

від позивача: Венглевський Б.Б. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-1: Солтис Т.П. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-2 (заявника): Солтис Т.П. - представник (довіреність в матеріалах справи).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається заява Приватного підприємства «Неллі» від 07.11.2013 року вх. №47112/13 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрига-4» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» та до Приватного підприємства «Неллі» про стягнення 78 295 грн. 13 коп. боргу та 3 468 грн. 58 коп. - 3% річних.

12.11.2013 року господарський суд Львівської області ухвалив питання про прийняття до розгляду заяви відповідача-2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду відкласти до повернення матеріалів справи 914/684/13-г з ВГСУ. Ухвалою господарського суду від 09.12.2013 року прийнято заяву та призначено до розгляду на 09.01.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач: 12.12.2013 року (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №79007 1836506 2), відповідач-1 - 23.12.2013 року (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №82406 0031344 4), відповідач-2 - копію ухвали отримав наручно (докази в матеріалах справи).

Судове засідання 09.01.2014 року відкладено на 21.01.2014 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі.

Представник позивача в судове засідання 21.01.2014 року з'явився, 16.01.2014 року подав клопотання (вх. №1453/14), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку, проти поданої заяви заперечив повністю з підстав, викладених в поясненнях.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, подану відповідачем-2 заяву підтримав.

Представник відповідача-2 в судове засідання з'явився, 17.01.2014 року подав заперечення на пояснення позивача (вх. №1621/14), у якому просить суд задоволити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, подану заяву підтримав повністю з підстав, викладених у заяві та запереченні на пояснення позивача.

В ході розгляду справи встановлено:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрига-4» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 36026683, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, проїзд Крива Липа, буд. 6, що підтверджується Довідкою з ЄДРЮО та ФОП серії АА №561060 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АГ №924432 (докази в матеріалах справи).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна група» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31579043, знаходиться за адресою: 81700, Львівська область, Жидачівський район, м. Жидачів, вул. Будівельна, 1 (докази в матеріалах справи).

Відповідач-2: Приватне підприємство «Неллі» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20869148, знаходиться за адресою: 54028, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 16/2, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №007068 та Довідкою Головного управління статистики у Миколаївській області з ЄДРЮО та ФОП серії АА №574206 (докази в матеріалах справи).

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрига-4» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» та до Приватного підприємства «Неллі» позовні вимоги ТзОВ «Квадрига-4» задоволено повністю, вирішено стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 78 295 грн. 13 коп. боргу та 3 468 грн. 58 коп. - 3% річних.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року у справі №914/684/13-г вищевказане рішення господарського суду Львівської області залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача-2 - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року у справі №914/684/13-г залишено без змін, а касаційну скаргу відповідача-2 - без задоволення.

Таким чином, рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г 11.09.2013 року набрало законної сили в порядку статті 85 ГПК України, та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим для виконання на території України.

07.11.2013 року ПП «Неллі» подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г. Вказана заява мотивована наступним:

01.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадрига-4» та Приватним підприємством «Неллі» укладено Договір поруки б/н, у відповідності до умов якого відповідач-2 зобов'язався перед позивачем за виконання відповідачем-1 обов'язків за договорами, передбаченими пунктом 2.1. Договору поруки, а саме: Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.05.2009 року №05-09, Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 02.01.2010 року №05-10 та Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 04.01.2001 року № 07-11.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року у справі №915/769/13 позовні вимоги Приватного підприємства «Неллі» задоволено в повному обсязі, визнано недійсним Договір поруки від 01.07.2011 року б/н.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року у справі №915/769/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року у справі №915/769/13 27.11.2013 року набрало законної сили в порядку статті 85 ГПК України, та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим для виконання на території України.

Заявник вважає, що дана обставина є нововиявленою, а отже рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г повинно бути переглянуте за нововиявленими обставинами в частині позовних вимог позивача до відповідача-2.

Представник позивача в судовому засіданні проти поданої заяви заперечив у повному обсязі, вважає її безпідставною та необґрунтованою, оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року у справі №915/769/13 рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Квадрига-4» - без задоволення. А відтак, посилання заявника на вищезазначені обставини як на новоявлені, на думку позивача, не повинні враховуватися судом, оскільки вони стали відомі вже після розгляду справи №914/684/13-г.

Приписами статті 112 ГПК визначено, що підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» передбачено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами частини першої статті 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи те, що укладений між позивачем та відповідачем-2 у справі Договір поруки від 01.07.2011 року б/н, який покладено в основу задоволення позовних вимог позивача до відповідача-2 у рішенні господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г визнано недійсним рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року у справі №915/769/13, вказана обставина є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України, оскільки, в силу приписів статті 236 ЦК України, Договір поруки від 01.07.2011 року б/н, є недійсним з моменту його вчинення, а факт такої недійсності встановлено лише 27.11.2013 року (з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року у справі №915/769/13).

Відтак, факт недійсності вказаного Договору поруки існував станом на момент вирішення по суті справи №914/684/13-г, проте не був та не міг бути відомий сторонам, оскільки не був доведений належними засобами доказування у вищевказаній справі. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.05.2012 року у справі №17/120, від 12.03.2013 року у справі №5021/1624/2011, від 03.04.2013 року у справі №5023/5112/12 (5023/10693/11), від 11.04.2013 року у справі №22/5025/1930/11.

Щодо тверджень позивача про те, що факт недійсності Договору поруки від 01.07.2011 року б/н був відомий заявнику, оскільки про це зазначалось у поясненнях ПП «Неллі» та апеляційній скарзі на рішення у справі, суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною другою статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами частини першої статті 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відтак, факт недійсності Договору поруки від 01.07.2011 року б/н встановлено саме рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2013 року у справі №915/769/13, а доводи відповідача-2, викладені у поясненнях та апеляційній скарзі самі по собі не є належними та допустимими доказами у справі в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, а доводами, на які відповідач посилався як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог у справі №914/684/13-г.

Пунктом 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» встановлено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нормою статті 113 ГПК України передбачено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до вимог статті 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами це рішення суду може бути залишено судом без змін, змінено або скасовано. У разі залишення рішення без змін судом приймається ухвала.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» днем встановлення нововиявлених обставин про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і поданої заяви, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що заяву Приватного підприємства «Неллі» від 07.11.2013 року, вх. №47112/13, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г слід задоволити, рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г в частині позовних вимог позивача до відповідача-2 скасувати, в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Судові витрати: сплачений позивачем судовий збір в розмірі 860 грн. 25 коп. відповідно до статті 49 ГПК України покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог та стягнути його з позивача на користь заявника.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32-34, 43, 49, 86, п. 1 ч. 2 ст. 112, ст.ст. 113, 114, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Неллі» від 07.11.2013 року (вх. №47112/13) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/684/13-г скасувати в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрига-4» (79008, Львівська область, м. Львів, проїзд Крива Липа, буд. 6; код ЄДРПОУ 36026683) до Приватного підприємства «Неллі» (54028, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 16/2; код ЄДРПОУ 20869148). В цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрига-4» (79008, Львівська область, м. Львів, проїзд Крива Липа, буд. 6; код ЄДРПОУ 36026683) на користь стягувача: Приватного підприємства «Неллі» (54028, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 16/2; код ЄДРПОУ 20869148) 860 грн. 25 коп. судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

21.01.2014 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 23.01.2014 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.