Рішення

від 17.01.2014 по справі 903/1185/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2014 р. Справа № 903/1185/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Перлина"

до Селянського-фермерського господарства "Тех-Агро"

про стягнення 781 153, 08 грн.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін :

від позивача: Трошкін С.А. дов. від 31.10.13р., Косендюк Я.А. дов. від 31.10.13р.

від відповідача: Шестернін В.Д. дов. від 01.11.13р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу не заявлено.

В судовому засіданні 16.01.2014р. оголошувалась перерва до 17.01.2014р. до 11 год. 30 хв. для розгляду клопотання про колегіальний розгляд справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - Селянське (фермерське) господарство "Перлина" звернулось з позовом до Селянського-фермерського господарства "Тех-Агро" про стягнення 735 159, 90 грн. заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Через канцелярію суду відповідачем подано відзив від 02.12.2013р. №71 в яких останній не визнає позов посилаючись на те, що спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів. Позивач надіславши претензію 17.10.13р. не надав відповідачу строку для надання відповіді на неї. В претензії та в позовній заяві не враховано даних узгоджених сторонами при оформлені акту звірки за 01.12.2011р.- 03.07.2013р. по клієнту: Тех Агро СФГ в частині здійснення відповідачем часткового виконання умов договору станом на момент оформлення акту звірки.

Зазначає, що позивачем не враховано зобов'язань позивача перед відповідачем по відшкодуванню послуг поручителя за договором поруки №258527-ДПІ від 26.06.2012 року згідно п.2.2. якого відповідач поручився за позивача на суму 8 000 000 грн. Позика за договором фактично надавалась за рахунок отриманих позивачем коштів на підставі договору поруки, укладеного на основі рамкової угоди від 26.06.2012р №FW302.649.

Вказує, що сума основного боргу 481 289, 56 грн. за договором вказана у позовній заяві не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, позивачем не враховано однорідних грошових зобов'язань позивача перед відповідачем на суму 420 000 грн., згідно договору переведення боргу від 10.05.2013р. №10/05-01 та зараховані сторонами на підставі акту звірки за 01.12.2011-03.07.2013р. по клієнту СФГ Тех Агро. Згідно п.1.1. договору переведення боргу "Новий боржник" стає боржником кредитора на загальну суму 420 000, 00 грн. Сума 113 398, 95 грн. згідно договору про надання послуг від 01.03.2013р. за надані сільськогосподарські послуги, що підтверджується актами виконаних робіт, оформленими згідно ч.4 ст. 882 ЦК України.

Вказує, що неустойка за договором а саме пеня в сумі 10 891, 64 грн., штраф в сумі 240 644, 78 грн. та річні в сумі 2 333, 92 грн. не відповідають ні сумі основного боргу ні шкоді завданій позивачу невиконанням відповідачем зобов'язань згідно договору.

В судовому засіданні 05.12.13р. оголошувалась перерва до 09.12.2013р. до 11 год. 00 хв. для подачі відповідачем додаткових документів.

Через канцелярію суду позивачем подано клопотання від 06.12.2013 року про збільшення розміру позовних вимог посилаючись на те, що позивачем було зараховано в якості погашення заборгованості саме за договором №1 від 01.09.2012р про надання поворотної фінансової допомоги платіж, здійснений відповідачем 11.06.2013р. на суму 24 710, 44 грн. Цей платіж був проведений в рахунок погашення заборгованості за іншим договором про надання поворотної фінансової допомоги, який не є предметом спору у даній справі.

Вказує, що відповідач погасив заборгованість за договором №1 від 01.09.2012р. про надання поворотної фінансової допомоги перед позивачем лише на суму 20 000, 00 грн. 10.06.2013р.

Отже, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем на даний час становить 506 000, 00 грн., станом на 02.09.2013р. розмір штрафу становить 253 000, 00 грн., станом на 06.12.2013 року пеня становить 18 243, 72 грн., 3% річних - 3 909, 36 грн., всього 781 153, 08 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2013 року заява про збільшення позовних вимог прийнята судом та приєднана до матеріалів справи відповідно до ст. 22 ГПК України.

Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання від 13.12.2013. про відкладення розгляду справи, зазначаючи наступне:

- відповідач свій варіант акту звірки представив на судове засідання від 26.12.2013р., проте, позивач жодних дій для взаємозвірки розрахунків станом на подання даного клопотання не вчинив;

- на вимогу ухвали суду представляє копію договору №1 від 01.09.2012р., договір Б/Н від 01.03.2013р.у відповідач подає підписаний відповідачем, оскільки позивач свого примірника позивачу не надає, проте вказаний договір прийнятий позивачем до виконання, про що свідчить підписаний ним акт виконаних робіт №4 від 27.06.2013 р., що додається, акти виконаних робіт №5від 09.10.2013 року №6 від 16.10.2013р. , №7 від 24.10.2013р., №8 від 30.10.2013р. позивачем згідно умов договору після виконання робіт не підписані у зв'язку з чим відповідач листом надіслав вказані підписані акти виконаних робіт відповідачу, проте, позивач у встановлений строк не підписав їх та не надіслав відповідачу в зв'язку з чим, застосувавши аналогію права, відповідач відповідно п.4 ст. 882 ЦК України підписав вказані акти виконаних робіт самостійно та представляє суду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.12.2013р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять календарних днів, до 23.01.2014 року.

Через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення від 15.01.2014р., в яким останній просить позовні вимоги визнати повністю в новій редакції та зазначає наступне:

- вважає необґрунтованим доводи відповідача, зазначені ним у своєму відзиві від 02.12.2012р. на позовну заяву щодо порушення позивачем вимог ст. 525, 526 ЦК України та п. 5.1. Договору по надання поворотної фінансової допомоги від 06.12.2011р. при зверненні до господарського суду Волинської області з позовом ще до закінчення місячного строку наданого у претензії для відповіді на неї;

- досудове врегулювання господарського спору є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання. А звернення позивачем до суду з позовом ще до закінчення строку досудового врегулювання спору є його безумовним правом. І здійснення такого права не є порушенням якихось зобов'язань перед відповідачем за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 01.09.2012р.;

- відповідач починаючи з 02.09.2013р. жодним чином не вчинив ніяких дій щодо належного виконання зобов'язання за договором в частині сплати повернення основного боргу;

- щодо доводів повернутого судом зустрічного позову, а також доводу відповідача про те, що позивачем не враховано зобов'язань позивача перед відповідачем по відшкодуванню послуг поручителя за договором поруки №258527-ДПІ від 26.06.2012р., то вони не ґрунтуються на законі. Умови договору поруки №258527-ДПІ від 26.06.2012р.не суперечать чинному законодавству, оскільки відповідно до п.3 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. СФГ «Перлина» не є стороною у договорі поруки №258527-ДПІ від 26.06.2012р. і не укладало з СФГ «Тех-Агро» оплатного договору за надання послуг за таким правочином;

- договором поруки №258527-ДПІ від 26.06.2012р. плата за послуги поруки боржником (СФГ «Перлина») поручителю («СФГ Тех-Агро») не встановлена;

- будь-яких грошових зобов'язань у позивача перед відповідачем за договором поруки №258527-ДПІ від 26.06.2012р. на даний час не існує, що не дає правових підстав СФГ «Тех-Агро» здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог із СФГ «Перлина» в силу відсутності в правовій природі таких вимог;

- щодо заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 420 000, 00 грн. на підставі договору про переведення боргу №10/05-01 від 10.05.2013р., то позивач заперечує її існування перед відповідачем. У випадку якщо відповідач вважає, що його майнове право якимось чином порушується неналежним виконанням господарських зобов'язань з боку СФГ «Перлина», то СФГ «Тех-Агро» не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом та передбаченим чинним законодавством його захистити;

- не погоджується із зарахуванням відповідачем однорідних грошових вимог на підставі своєї заяви про зарахування однорідних грошових вимог від 22.11.2013р. на суму 113 397, 95 грн.;

- акт звірки за 01.12.12 - 07.07.13, яким мотивує відповідач наявність заборгованості перед ним з боку позивача, не містить усіх встановлених ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» реквізитів первинного облікового документа, а відтак таким документом не є. А тому не повинен братися судом як доказ здійснення якоїсь господарської операції відповідачем позивачу. Не є акт звірки за своєю правовою природою і актом цивільного законодавства;

- є помилковими висновки відповідача про те, що сторони зарахували такі вимоги на підставі акта звірки;

- договір про надання послуг від 01.03.2013р. є неукладеним правочином в силу його не підписання і не скріплення печаткою СФГ «Перлина», то строк оплати за надані послуги сторонами не погоджувався;

- зважаючи на те, що відповідач жодної вимоги щодо оплати послуг на суму 39 772, 38 грн. позивачу не надсилав, то його майнове право на отримання плати за надані послуги наразі не є жодним чином порушене;

- зараховувати однорідні грошові вимоги відповідною заявою не те, що на більшу, а й навіть на дану суму відповідач не мав жодного права з огляду на те, що строк їх виконання не настав;

- наявність в провадженні Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахисний Форум» справи за позовом СФГ «Тех-Агро» до СФГ «Перлина» про спір, що передбачає зарахування грошових зобов'язань за позовом на суму 258 492, 74 грн. правового значення для розгляду даної господарської справи не має, згідно ч. 2 ст. 35 ГПК. Факти, встановлені рішенням третейського суду, не мають для господарського суду преюдиціального значення;

- безпідставним доводи відповідача щодо лише часткового виконання СФГ «Перлина» перед СФГ «Тех-Агро» обов'язку перерахувати поворотну фінансову допомогу у розмірі 800 000, 00 грн. протягом строку дії договору. СФГ «Перлина» надало СФГ «Тех-Агро» поворотну фінансову допомогу за таким правочином на суму 526 000, 00 грн. Проте, якщо відповідач вважає, що СФГ «Перлина» виконував свої зобов'язання перед СФГ «Тех-Агро» неналежним чином, останній не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення в зв'язку з цим збитків;

- щодо клопотання відповідача зменшити розмір неустойки, то слід застосовувати п. 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексу України»;

- доказування винятковості щодо зменшення розміру неустойки повністю покладається на відповідача;

- повернення 10.06.2013р. відповідачем фінансової допомоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 01.09.2012 р. на суму 20 000, 00 грн. платіжним дорученням №115 становить приблизно лише 4% від наданої позивачем поворотної фінансової допомоги на суму 526 000, 00 грн.;

- три проценти річних, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України за своєю природою є видом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і не є неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України.

Через канцелярію суду СФГ «Тех-Агро» подано заперечення від 16.01.2014р. в яких останній просить суд в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафу та пені застосованих до СФГ «Тех-Агро», мотивуючи наступним:

- 03.07.2013 року СФГ «Тех-Агро» звернулось до позивача із заявою про зарахування однорідних грошових вимог в розмірі 420 000, 00 грн. Факт існування зустрічних вимог СФГ «Тех-Агро» до СФГ «Перлина» підтверджується договором про переведення боргу №10/05-01 від 10.05.2013р., за яким борг ТзОВ «Радехівський цукор» (первісного боржника) зі згоди СФГ «Тех-Агро» (кредитора) був переведений на СФГ «Перлина» (нового боржника); при цьому первісний боржник зобов'язався оплатити новому боржнику грошові кошти в сумі 420 000, 00 грн. до 30.12.2013р. Даний договір підписаний сторонами, скріплений їх печатками, є чинним, недійсним чи неукладеним в судовому порядку не визнавався; відбулося виконання даного договору;

- юридичний факт проведеного зарахування відображений в акті звірки розрахунків між сторонами за період 01.12.2011р. - 03.07.2013р. Даний акт звірки підписаний головним бухгалтером Собчук Н.П. та керівником Галущаком С.Д. СФГ «Перлина», а також скріплений його печаткою. Даний документ як доказ свідчить про те, що посадові особи позивача визнавали юридичний факт проведеного зарахування грошових вимог на суму 420 000, 00 грн.;

- 23.11.2013р. СФГ «Тех-Агро» звернулося до СФГ «Перлина» із заявою, якій повторно заявило про зарахування однорідних грошових вимог. Будь-якої відповіді чи незгоди з цього приводу позивач не висловлював;

- 23.11.2013р. СФГ «Тех-Агро» звернулося до СФГ «Перлина» також із заявою, якою провело зустрічне зарахування однорідних грошових вимог на суму 86 000, 00 грн. Дана заява була надіслана позивачу 23.11.2013р. та отримана ним 17.12.2013р. Будь-якої відповіді чи незгоди з цього приводу позивач не висловлював;

- факт існування зустрічних вимог СФГ «Тех-Агро» до СФГ «Перлина» підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №5 від 09.10.2013р. №6 від 16.10.2013р. , №7 від 24.10.2013р., №8 від 30.10.2013р. на загальну суму 113 397, 95 грн. Дані акти склалися СФГ «Тех-Агро» в рамках виконання договору про надання послуг від 01.03.2013р. Дані акти в двох примірниках були надіслані позивачу 16.11.2013р. та отримані ним 20.11.2013р.;

- позивач заперечує факт існування та укладення цього договору, проте, сторонами підписувалися акт №1 від 07.06.2013р., №2 від 11.06.2013р., №3 від 14.06.2013р., №4 від 27.06.2013р., акти №ПЛ-000000013 і №ПЛ-000000015 від 20.05.2013р., в яких робиться посилання на договір про надання послуг від 01.03.2013р. Якщо пристати на позицію позивача про те, що строк оплати за надані послуги сторонами не визначений, оскільки договір є неукладеним (що не визнається відповідачем), то це не може свідчити про неможливість проведення зарахування вимог, адже в силу вимог ст. 601 ЦК України допускається зарахування вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги;

- відповідач не підписує акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №5 від 09.10.2013р., №6 від 16.10.2013р. №7 від 24.10.2013р., №8 від 30.10.2013р. на загальну суму 113 397, 95 грн., відповідно покликається на відсутність первинних бухгалтерських документів, заперечуючи тим самим факт надання йому таких послуг. Дані акти в двох примірниках були надіслані йому 16.11.2013р. та отримані ним 20.11.2013р. З цього приводу 10.01.2014р. СФГ «Тех-Агро» звернулося до Горохівського РВ УМВС України у Волинській області із повідомленням про злочин;

- в результаті проведеного зарахування зустрічних вимог на суму 420 000, 00 грн. та на суму 86 000, 00 грн. у СФГ «Тех-Агро» відсутня основна заборгованість перед СФГ «Перлина»;

- відсутність основного боргу в принципі виключає можливість накладення штрафу та пені, оскільки основний борг був погашений відповідачем 03.07.2013р. в сумі 420 000, 00 грн. та 23.11.2013р. в сумі 86 000, 00 грн.;

- на сьогодні не має можливості достовірно встановити реальну волю сторін щодо узгодження редакції п. 4.2. договору СФГ «Тех-Агро» наполягає, що у випадку прострочення надання фінансової допомоги позикодавець (підприємство) сплачує позичальнику штраф у розмірі 50% від суми договору;

- умова договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 01.09.2012р. про те, що базовою сумою, виходячи з якої обчислюється розмір штрафу, є сума договору, тобто 800 000, 00 грн., є несправедливою. Логічно, що до уваги мала би братися сума неповернутої фінансової допомоги, а не загальна сума договору.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.01.2014р. по справі №903/1185/13 від 16.01.2014. відмовлено у клопотанні СФГ «Тех-Агро» про залучення до участі в справі №903/1185/13 третьої особи на стороні відповідача - ТзОВ «Радехівський цукор».

В судовому засіданні 16.01.2014р. представником відповідача заявлено клопотання про витребування додаткових доказів у позивача: реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2013 (з розшифровкою контрагентів за кодом ЄДРПОУ); податкові декларації з ПДВ за жовтень 2013 року з відмітками податкового органу про їх приймання. Зазначає, що дані докази можуть підтвердити факт надання позивачу послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №5 від 09.10.2013р., №6 від 16.10.2013р., №7 від 24.10.2013р., №8 від 30.10.2013р. на загальну суму 113 397, 95 грн., а також ту обставину, що позивач (СФГ «Перлина») прийняв надані йому послуги, відобразив їх в своєму бухгалтерському та податковому обліку, отримав право на податковий кредит.

Заслухавши представників сторін, суд відхиляє подане клопотання, як безпідставно подане та не обгрунтоване.

В зв'язку із поданням відповідачем клопотання на ім'я голови суду про колегіальний розгляд справи, в судовому засіданні 16.01.2014р. оголошувалась перерва до 17.01.2014р. до 11 год. 30 хв. для розгляду даного клопотання.

Через канцелярію суду відповідачем подані судові рішення по інших справах, яких висловлені окремі правові позиції.

Судом долучені подані документи до матеріалів справи відповідно до ст. 22 ГПК України.

Заслухавши представників сторін та оглянувши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

01.09.2012 р. між СФГ «Перлина» та СФГ «Тех-Агро» укладено договір №1 про надання поворотної фінансової допомоги, згідно умовами якого, СФГ «Перлина» надає СФГ «Тех-Агро» поворотну фінансову допомогу у сумі 800 000, 00 грн. (а.с.9).

Поворотна фінансова допомога надається на протязі 1 (одного) року з дати підписання даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства з особового або іншого рахунку підприємства (п. 2.2. договору).

Позивачем частково надано поворотну фінансову допомогу у сумі 526 000, 00 грн. (а.с. 10 - 21), що не заперечується відповідачем.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 3.1. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню протягом трьох днів з моменту отримання вимоги позикодавця, але не пізніше 01.09.2013р.

По пункту 3.2 повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця або в натуральній формі оплати.

Згідно загальних норм ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідачем поворотну фінансову допомогу було частково повернуто у сумі 20 000, 00 грн.

Відповідач заперечує щодо часткового повернення коштів, а зазначає про повне погашення заборгованості шляхом зарахування однорідних грошових зобов'язань, посилаючись на договір переведення боргу від 10.05.2013р. №10/05-01, на акти здачі - приймання робіт (надання послуг) №5 від 09.10.2013р.№6 від 16.10.2013р., №7 від 24.10.2013р., №8 від 30.10.2013р.

Проте, судом не можуть бути взяті до уваги дані обставини, оскільки договір переведення боргу від 10.05.2013р. №10/05-01 укладений між сторонами по справі та ТзОВ «Радехівський цукор» щодо переведення заборгованості за договором №47-09/12КС від 01.03.2012р. на суму 420 000, 00 грн., що даний договір не є предметом розгляду даної справи. Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) не підписані позивачем та не стосуються виконання умов договору від 01.09.2012р. №1 про надання поворотної фінансової допомоги укладеної сторонами по справі.

Позивачем заперечуються зарахування зустрічних однорідних вимог, зроблені відповідачем за своєю заявою, оскільки це право а не обов'язок позивача. Судом не може бути зобов'язано в даному випадку відповідача зарахувати однорідні вимоги, оскільки це є право позивача, а відповідач вправі звертись з позовом про зарахування однорідних вимог.

Вищий господарський суд України у п.22 свого інформаційного листа від 12.03.2009р №01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» дійшов наступних висновків: «Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду. Відповідач може також звернутися із зустрічним позовом до позивача в порядку ст. 60 ГПК України. Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умовами, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору».

За ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача наведеним в клопотанні про збільшення позовних вимог від 06.12.2013 року розмір 3-х відсотків річних становить 3 909, 36 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Пунктом 4.2 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2012 року сторони обумовили, що у разі порушення Позичальником зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги останній сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 50% від суми договору і неустойку у подвійному розмірі облікової ставки НБУ від неповернутої суми за кожний день прострочення повернення.

Розмір штрафу, який поданий позивачем складає 253 000, 00 грн., є менший ніж передбачений у п. 4.2. договору, тому підлягає задоволенню.

Позивачем відповідно до п.4.2. договору нарахована відповідачу пеня у сумі 18 243, 72 грн., яка підлягає частковому задоволенню, оскільки судом здійснено перерахунок пені за період прострочення 02.09.2013 - 04.12.2013р. від неповернутої суми (506 000, 00 грн.), яка становить 16 940, 60 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст.49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частково витрати по сплаті судового збору в сумі 15 597, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610, 612,625,1046,1049,1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в сумі 779 849, 96 грн.

2.Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Тех-Агро" (45703, село Скобелка, Горохівський рафон, Волинська область, ЄДРПОУ 32630849) на користь Селянського (фермерського) господарства "Перлина" (80220, село Стоянів, вул. Івана Франка, буд.72, Радехівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 32562198) 506 000, 00 грн. - заборгованості, 253 000, 00 грн. - штрафу, 3 909, 36 грн. - 3 % річних, 16 940, 60 грн. - пені, 15 597, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення

складено 22.01.14р.

Суддя М. М. Гончар