Ухвала

від 15.01.2014 по справі 0907/2-6226/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/2-6226/2011

Провадження № 22-ц/779/96/2014

Категорія 96

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Шишка А.І., Пнівчук О.В.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності ? частину спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на її користь частки в спільно придбаному транспортному засобі «Mercedes Benz GL550», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в розмірі 300 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 29 травня 2003 року по 21 грудня 2011 року вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, за час перебування в якому ними було придбано транспортний засіб «Mercedes Benz GL550», вартістю 522 000 грн., а тому відповідно до ст.60 СК України вона має право на ? частку його вартості.

Посилаючись на те, що в період шлюбу у них з відповідачем народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої відповідач не надає жодної допомоги, просила частку в спільно придбаному майні збільшити до 300 000 грн., яку стягнути з відповідача.

В процесі розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги та посилаючись на те, що за час перебування в шлюбі з відповідачем ними було придбана десятикімнатна квартира площею 243 кв.м., вартістю 2 916 000 грн. та земельна ділянка, площею 0,0428 га, вартістю 342 400 грн., що знаходяться по АДРЕСА_1, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 1 629 200 грн., як компенсацію частки у спільно придбаному майні.

13 червня 2012 року позивачка уточнила позовні вимоги та просила виділити їй реальну частку (1/2) від спільно придбаної квартири, пропорційну до цього частку земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 та 300 000 грн., як частки в спільно придбаному транспортному засобі «Mercedes Benz GL550».

В червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та посилаючись на те, що за час перебування в шлюбі ними набуто приміщення кафе-бару, площею 67,2 кв. м., розташованого в будинку АДРЕСА_1, просив здійснити розподіл спільного майна подружжя та виділити йому ? частку зазначеного приміщення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року об'єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

15 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про уточнення позовних вимог в порядку ст.31 ЦПК України та просила визнати за нею право власності на ? частку квартири, ? частку земельної ділянки, площею 0,0428 га по АДРЕСА_1 та ? частину автомобіля «Mercedes Benz GL550», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13 листопада 2013 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, на ? частку земельної ділянки площею 0,0428 га по АДРЕСА_1 та на ? частину автомобіля «Mercedes Benz GL550», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування судом фактичних обставин, що мають істотне значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що судом його не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, в зв'язку з чим розгляд такої відбувся без його участі, що позбавило можливості подати свої пояснення чи заперечення.

При розподілі майна подружжя судом не враховано, що відповідно до ст.ст.57,61,70 СК України спільною сумісною власністю чоловіка і дружини може бути виключно

та частка майна, кредит за яку був сплачений подружжям за час перебування

у шлюбі.

Судом не взято до уваги боргові зобов'язання позивачки перед банком, оскільки розташоване по АДРЕСА_1 спірне майно перебуває під обтяженням відповідно до кредитних договорів, так як було ними придбане за кредитні кошти в інтересах сім'ї.

Крім того, судом не враховано, що автомобіль марки «Mercedes Benz GL550», державний номер НОМЕР_1 не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки було придбано ним з метою здійснення підприємницької діяльності.

Посилаючись на наявну кредитну заборгованість перед банком та враховуючи, що позивачка після розірвання шлюбу не приймає участі в погашенні боргу, а тому не має права на частку в спільному майні, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апелянт ОСОБА_3 в засідання апеляційного суду не з'явився, направив суду телеграму, у якій просить справу розглядати без його участі, апеляційну скаргу підтримує.

Представники ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення представників позивачки, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 травня 2003 року по 21 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що під час перебування у шлюбі сторонами було придбано наступне майно: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 208,7 кв.м., житловою площею 157, 5 кв.м., на яку 04 травня 2011 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно; земельну ділянку площею 0,0428 га по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, власником якої є ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку та автомобіль марки «Mercedes Benz GL550», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1., який зареєстровано на ім'я відповідача.

Відповідно до ст. ст. 60, 69, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні приписи містяться у статтях 368 та 372 Цивільного кодексу України.

Також статтею 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спірне майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а тому відповідно до положень ст. 60, 61, 70 СК України в порядку поділу майна за позивачкою слід визнати право власності на ? його частину.

Відповідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів про те, що у позивача по кредитних договорах існують боргові зобов'язання перед банком, які виникли для придбання нерухомого майна по АДРЕСА_1 в інтересах сім'ї і зазначене майно перебуває під обтяженнями іпотечних договорів апелянтом як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції суду не надано.

А тому не заслуговують на увагу доводи апелянта з цього приводу.

Враховуючи, що власником автомобіля є ОСОБА_3 і автомобіль придбаний за час шлюбу, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що автомобіль не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Не заслуговують на увагу і посилання апелянта на те, що судом його не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, в зв'язку з чим його позбавили можливості подати свої пояснення чи заперечення, оскільки про розгляд справи на 13 листопада 2013 року апелянт був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про вручення рекомендованого повідомлення (а.с.92).

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 листопада 2013 року

залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю.Беркій

Судді А.І. Шишко

О.В. Пнівчук