Постанова

від 10.04.2008 по справі 48/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/17

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.04.2008                                                                                           № 48/17

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Пантелієнка  В.О.

 суддів:            Гарник Л.Л.

          Іваненко  Я.Л.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від позивача -                        Мамалига А.В. – дов. б/н від 17.10.2007р.,

від відповідача 2 -                Головатенко О.М. – дов. №29-22/1096 від 27.12.2007р.,

від інших відповідачів   -    не з'явилися,  

від третьої особи 2 -             Рублевська Н.П. – дов. №25-22/113 від 05.02.2008р.,

від інших третіх осіб -         не з'явилися,   

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємство із 100% іноземним капіталом "Дія-97"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.01.2008

 у справі № 48/17 (Сулім В.В.)

 за позовом                               Підприємство із 100% іноземним капіталом "Дія-97"

 до                                                   Державне казначейство України

                                                  Міністерство юстиції України

                                                  Відділ Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції

 третя особа відповідача           Головне управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим

          Міністерство юстиції України Департамент державної виконавчої служби

          Концерн "Ювента"

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелена"

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 300000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м.Києва від 30.01.2008р. у справі  №48/17 в задоволенні позову Підприємству „Дія-97” відмовлено на підставі ст.ст.19, 267 ЦК України.

В апеляційній скарзі Підприємство „Дія-97” просить вказане рішення суду скасувати, оскільки, відповідно до ст.86 Закону України „Про виконавче провадження”, стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи рішення законним та обґрунтованим., оскільки позивач пропустив трирічний строк позовної давності.

Відзиви на апеляційну скаргу інші відповідачі та треті особи не надали.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, МЮ України та Департаменту державної виконавчої служби МЮ України, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.10.1999р. Концерн «Ювента» та Підприємство „Дія-97” уклали Договір №73/02-S купівлі-продажу диз.палива та додаткову угоду №1 до договору №73/02-S від 16.05.2001р.

17.05.2001р. в забезпечення виконання зобов'язань за договором №73/02-S між позивачем та Концерном «Ювента» було укладено Договір застави, за яким Концерн «Ювента» передав в заставу позивачу 98/100 долей домоволодіння №42/19, що знаходиться по вул.Леніна в м.Євпаторія АР Крим - готель «Україна».

04.07.2001р. нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу вчинено виконавчий надпис, в якому запропоновано продати з публічних торгів вищезазначене домоволодіння та задовольнити вимоги позивача в сумі 997176,03 грн.

11.07.2001р. Відділом державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №4283/2002 про стягнення з концерну «Ювента» на користь позивача 997176,03 грн.

24.05.2002р. Відділом ДВС Євпаторійського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №7736/2002 р. про стягнення з Концерну «Ювента» на користь позивача 171728,86 грн. інфляційних збитків на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2002р. у справі №2-17/3079-02, яке 06.06.2002р. було об'єднано в єдине зведене виконавче провадження за №4283/2002р.

Таким чином, загальний розмір боргу, що підлягав стягненню з Концерну «Ювента» на користь позивача в межах зведеного виконавчого провадження за № 4283/2002р. становив 1168904,89 грн.

30.05.2002р. заставлене майно було передано на реалізацію Кримській філії ДСП «Укрспецюст».

Публічні торги по реалізації арештованого майна за стартовою ціною 3100000 грн. двічі були визнані такими, що не відбулися, через відсутність заявок на участь в торгах.

12.09.2002р. державним виконавцем ВДВС винесено постанову про передачу нереалізованого майна, а саме 98/100 домоволодіння - готелю «Україна», заставодержателем якого є позивач, ТОВ «Мелена» (м. Євпаторія).

19.09.2002р. приватний нотаріус Соколова Л.Н. затвердила Акт про повторні прилюдні торги з реалізації заставленого майна, що не відбулися, та видала ТОВ «Мелена» Свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах реєстровий №3675 98/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Леніна, 42/19. Того ж дня постановою державного виконавця знято арешт з готелю «Україна».

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; несплати переможцем аукціону у десятиденний термін повністю належної суми (п.17 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна).

Якщо аукціон оголошено таким, що не відбувся, організатор аукціону повідомляє про це заставодержателя. Заставодержатель за згодою заставодавця має право залишити майно за собою за початковою ціною, про що повідомляє в п'ятиденний термін організатора аукціону. У разі коли заставодавець такої згоди не дав або заставодержатель відмовився від прийняття заставленого майна, організатор аукціону призначає повторний аукціон не раніше, ніж через місяць з часу проведення першого аукціону. Порядок

проведення і підготовки аукціону, визначений цим Положенням, є обов'язковим у разі проведення повторного аукціону (п.18 Положення).

Якщо аукціон не відбувся двічі, організатор аукціону у п'ятиденний термін повертає виконавчі документи заставодержателю (п. 19 Положення).

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що після повторних торгів державний виконавець Відділу ДВС Євпаторійського міського управління юстиції зобов'язаний був повернути виконавчі документи позивачу, як заставодержателю, і у державного виконавця не виникало право передавати заставлене майно третій особі, вимоги якої не були забезпечені спірним майном, з метою задоволення вимог третьої особи.

Статтею 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня,  коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого прана або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Позивач в позовній заяві та заяві про зміну та доповнення позовної заяви зазначає, що він оскаржував дії державного виконавця до Міністерства юстиції України - скарги від 17.07.2002р., від 09.09.2002р., від 24.09.2003р. та від 21.10.2003р.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що перебіг позовної давності для позивача розпочався 25.09.2003р., а позовна заява була надана суду 20.10.2006р., тобто вже після спливу позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу стало відомо про винесення державним виконавцем ВДВС Євпаторійського міського управління юстиції постанови про передачу ТОВ «Мелена» нереалізованого майна не пізніше ніж в вересні 2002 року, а тому позовну давність слід обчислювати з цього моменту. За таких обставин строк позовної давності за вимогою позивача про відшкодування завданої шкоди на момент подачі позову сплив.

В матеріалах справи відсутні клопотання позивача про поновлення строку позовної давності та заперечення щодо заяви про застосування позовної давності.

Главою 19 ЦК України встановлені часові межі здійснення особою права на звернення до суду із вимогою про захист свого права. Позивач не був позбавлений процесуального захисту, але не скористався своєчасно у межах позовної давності належним йому правом звернутися до суду із вимогою про стягнення завданих йому збитків.

Правові наслідки спливу позовної давності визначені у ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, а саме: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем заявлено позовні вимоги про солідарне стягнення завданої йому шкоди у сумі 300 000 гри. із Державного казначейства України, ВДВС Євпаторійського міського управління юстиції та Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. В матеріалах справи відсутні будь-які документи того, що позивачу була завдана шкода Державним

казначейством України та Міністерством юстиції України, оскільки вказані особи не були учасниками виконавчого провадження №4283/2002р. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення завданої Позивачу шкоди до Державного казначейства України та Міністерства юстиції України є безпідставними.

Крім того, ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено спосіб захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, а саме: відшкодування шкоди за рахунок держави, що повністю відповідає приписам ст.ст.1173 та 1174 ЦК України. Враховуючи положення вищенаведених норм чинного законодавства України, позивачу надане право звернутися до суду із вимогою про відшкодування з Державного бюджету України державою в особі органів, які виконують функції управління коштами Державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених державою на утримання органів, що завдали шкоду.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав суперечить чинному законодавству України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази реальності отриманих позивачем збитків в розмірі 300000 грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  Підприємства „Дія-97” залишити без задоволення, а рішення  господарського суду м.Києва  від 30.01.2008р. у справі  №48/17 –  без змін.

Справу №48/17 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Пантелієнко  В.О.

 Судді                                                                                          Гарник Л.Л.

                                                                                          Іваненко  Я.Л.

 14.04.08 (відправлено)