Постанова

від 23.01.2014 по справі 913/2696/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014 р. справа №913/2696/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. при секретарі судового засідання Братченко О.В. за участю представників: від позивача: Драчова М.С., представник за дов.ю від 10.01.14р. № 1 Крівуца Г.Г., представник за дов. від 14.01.13р. № 2 від відповідача:Шепіль Ю.М., представник за дов. від 01.07.13р. № 200 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2013р. по справі№913/2696/13 (суддя Демидов В.О.) за позовомКомунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» м. Алчевськ, Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м.Луганськ в особі відокремленого підрозділу «Світлічанське управління ТОВ «Луганськвода» м.Луганськ простягнення 593115,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

04.10.2013р. Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Алчевськ Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Світлічанське управління ТОВ «Луганськвода» м.Луганськ про стягнення з відповідача 693702,00 грн. за скид понаднормативних забруднень стічних вод в міську каналізаційну систему м.Алчевськ (а.с.2-3).

25.11.2013р. позивач подав через канцелярію суду заяву б/н від 25.11.2013р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій, посилаючись на неточність у первісному розрахунку, просив стягнути з відповідача 593 115,00 грн. Зазначену заяву було прийнято судом до розгляду відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України (а.с.57-58).

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.11.2013р. у справі №913/2696/13 позов задоволений повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Світлічанське управління ТОВ "Луганськвода", м.Луганськ на користь Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Алчевськ Луганської області плату за скид понаднормативних забруднень стічних вод в міську каналізаційну систему м. Алчевськ в сумі 593 115,00грн. та судовий збір в сумі 11862,30грн. (а.с.65-68).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що всупереч вимогам Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6690 та умовам договору №138 від 31.12.2013р., відповідач не оплатив виставлений позивачем рахунок.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.79-81).

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що господарським судом порушені норми розділу 1 «Галузь застосування» МВВ 081/12-0107-03 «Методика виконання вимірювань масової концентрації марганцю фотоколориметричним методом з персульфатом амонію у поверхневих, підземних та зворотніх водах», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.06.2004р. №257 та пункту 1.5. Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів відходів і скидів, тимчасово допущених до виконання Мінприроди, затвердженого 12.12.2007р. та СЄВ. Зазначає, що внаслідок застосування невідповідних методик були отримані невірні результати вмісту забруднюючих речовин в стічних водах та невірно визначений КК (коефіцієнт кратності) перевищення ГДК забруднюючих речовин в стоках відповідача та сума плати за скид стічних вод з перевищенням ГДК за договором. Також скаржник посилається на те, що оспорюване рішення не відповідає пункту 1 статті 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», оскільки дані позивача, які були прийняті господарським судом, вказані без характеристик похибок або невизначеності вимірювань, у зв'язку з чим розрахунок плати перевищення КДК забруднень стічних вод ТОВ «Луганськвода» є недостовірним. На думку апелянта, хімбаклабораторія позивача не мала права виконувати вимірювання в стічних водах відповідача і результати аналізів, отримані нею не можуть бути використані для визначення рівня забруднень стоків відповідача та нарахування плати за перевищення ГДК стічних вод.

14.01.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, який колегією суддів розглянутий та залучений до матеріалів справи (а.с.98-100).

17.01.2014р. від позивача до суду надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, якій судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (а.с.107-145).

20.01.2014р. ТОВ «Луганськвода» надало пояснення від 16.01.14р. № 20/118, які розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (а.с.147-148).

У судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до вимог ст.77 ГПК України.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Позивач, Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Алчевськ Луганської області - юридична особа (ідентифікаційний код 03340073), що підтверджено Статутом та випискою з ЄДР ( а.с.5-12).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» - юридична особа ( ідентифікаційний код 35554719), що підтверджено витягом з ЄДР ( а.с.24-27).

Світлічанське управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» - відокремлений підрозділ підприємства відповідача, що підтверджено випискою з ЄДР ( а.с.26).

31.12.2013р. між Комунальним підприємством "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (за договором - водоканал, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Світлічанське управління ТОВ "Луганськвода" (за договором - абонент, далі - відповідач) укладено договір №138 "б" з протоколом розбіжностей від 21.12.2013р. (далі - договір) ( а.с.46-50).

За умовами пункту 1.1. договору водоканал приймає усі види стічних вод, що утворилися внаслідок господарської діяльності абонента після використання води у всіх системах водопостачання та каналізаційної мережі, що знаходяться на балансі абонента, до мереж комунальної каналізації, що знаходяться на балансі водоканалу в міський каналізаційний колектор. Абонент відповідає за збереження і санітарний стан приміщення вузла обліку належного стану приладів обліку. Надання послуг здійснюється згідно нижченаведеного ліміту: всього 790 000 м 3 за рік.

Пунктом 3.2. договору в редакції протоколу розбіжностей від 21.12.2013р., встановлено, що забруднюючі речовини стічних вод, які скидаються абонентом в систему каналізації водоканалу, не повинні перевищувати норми гранично допустимих концентрацій (ГДК). Стічні води абонентом транспортуються згідно з такими характеристиками, зокрема, по міді - 0,02 мг/дм3 та по марганцю - 0,01 мг/дм3.

Пунктом 3.4. договору сторони визначили, що при наявності перевищення встановлених ГДК у стічних водах (скидах) абонента, останній приймає заходи по усуненню порушень та сплачує наданий водоканалу збиток згідно діючого законодавства України та п. п. 6.2, 6.4 даного договору.

Відповідно до пункту 6.2. договору, водоканал зобов'язаний пред'являти абоненту рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності.

17.04.2013р. з метою контролю якості стічних вод представниками позивача здійснено відбір проб, що підтверджено актом відбору проб стічних вод з каналізаційного колодязя підприємства (а.с.18).

В результаті лабораторних досліджень проб стічних вод, проведених хімлабораторією позивача виявлено перевищення нормативів допустимих концентрацій по міді та марганцю, як вбачається з протоколу досліджень, який був направлений відповідачу листом від 26.04.2013р. № 105/491 (а.с.19).

24.09.2013р. відповідачу була направлена претензія № 105/1153 з вимогою про оплату суми у розмірі 693702 грн. за скид понаднормативних забруднень (а.с.15-16).

Враховуючи те, що відповідачем не була сплачена сума за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відносини щодо відведення-приймання стічних вод до системи каналізаційних споруд регламентовані, зокрема, Цивільним кодексом України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року за № 37 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 403/6691 (далі - Правила).

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків є, зокрема договори ( ст. 11 ЦК України)

Згідно зі ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання не допускається, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу ( ч. 2 ст. 193 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що договір № 138 «б» на прийом, транспортування та очищення стічних вод від 31.12.2012р. підписаний з протоколом розбіжностей, який був направлений відповідачем позивачу 29.01.2013р. за вих. № 03/307 та отриманий позивачем (вх.99 від 29.01.13р.) ( а.с.38-39).

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що отриманий протокол розбіжностей не прийнятий позивачем, а відтак згідно ч. 7 ст. 181 ГК України договір вважається укладеним на умовах, запропонованих автором протоколу розбіжностей.

Так, відповідно до протоколу розбіжностей, направленого відповідачем позивачу показники ГДК по міді становлять 0,05 мг/дм3, марганцю - 10 мг/дм3.

Згідно протоколу досліджень проб стічних вод, що здійснений позивачем показники ДК забруднень у стічних водах, що скидають у комунальну систему каналізації по міді - 0,091 мг/дм3, по марганцю - 0,202 мг/дм3, тобто вищезазначені норми не перевищують норми ГДК, зазначені у договорі (а.с.19).

Відповідно до пункту 2.3 Правил підприємства мають право користуватися послугами міської каналізації з приймання, відведення і очищення стічних вод після виконання ними вимог щодо приєднання абонентів до комунальної або відомчої каналізації відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 та зареєстрованих Мін'юстом України 22.07.94 за № 165/374, та укладеного договору на послуги водовідведення.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах підприємств визначають, виходячи з таких умов: ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі (на випуску підприємства); ДК забруднюючої речовини в спорудах біологічної очистки (на вході в ці споруди); величини лімітів на скид забруднюючих речовин у водойму, які встановлені водоканалам органами Мінекоресурсів України в дозволах на спеціальне водокористування; допустимого вмісту важких металів в осадах стічних вод, що використовуватимуться як органічні добрива (згідно з пунктом 5.7 цих Правил).

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України води поверхневі - це води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні; вода стічна - це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.

Враховуючи те, що на підприємстві відповідача очисні споруди відсутні, очистка стічних вод перед скиданням в каналізаційні мережі відповідача не проводиться, тому відповідно до ст. 1 Водного кодексу України та обставин справи, води відповідача, з яких відбиралася проба позивачем 17.04.2013р. є неочищеними стічними водами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у результатах фізико-хімічних досліджень проб стічних вод відповідача використані МВВ 081/12-0107-03 «Методика виконання вимірювань масової концентрації марганцю фото колориметричним методом з персульфатом амонію у поверхневих, підземних та зворотніх водах», а для визначення міді - СЄВ. Стор.482-496 (Уніфіковані методи дослідження якості води).

Відповідно до пункту 1.5 Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінприроди, затвердженого 12.12.2007 року, підприємства -природокористувачі, організації та установи, що виконують вимірювання показників складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, можуть застосовувати методики, що входять до складу цього Переліку МВВ, якщо призначення та умови вимірювання, визначені в конкретній МВВ, відповідають умовам їх застосування, включаючи вплив показників, що не вимірюються (п. 15 Переліку).

Згідно розділу 1 "Галузь використання" МВВ 081/12-0007-01 "Методика виконання вимірювань масової концентрації марганцю фото колориметричним методом з персульфатом амонію у поверхневих, підземних та зворотніх водах", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.06.2004р. №257, дана методика встановлює методику виконання вимірювань масової концентрації марганцю у поверхневих, підземних та зворотніх водах фото колориметричним методом.

СЄВ. Стор.482-496 визначення міді (Уніфіковані методи дослідження якості води) - взагалі відсутня у Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів відходів і скидів, тимчасово допущених до виконання Мінприроди, затвердженого 12.12.2007р.

В наведених Методиках не міститься застереження про можливість використання в інших галузях, ніж тих, що передбачені розділом 1 "Галузь застосування".

Таким чином, з наведеного слідує, що хімлабораторією позивача при дослідженні відібраної проби стічних вод відповідача 17.04.2013р. використовувало невідповідні методики виконання вимірювань без врахування їх галузі застосування та діапазону вимірювань, чим порушило пункт 1.5 Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінприроди, затвердженого 12.12.2007р., та розділу 1 „Галузь застосування" МВВ 081/12-0107-03.

Внаслідок застосування невідповідних методик були отримані невірні результати вмісту забруднюючих речовин в стічних водах та невірно визначений КК (коефіцієнт кратності) перевищення ГДК забруднюючих речовин в стоках відповідача та сума плати за скид стічних вод з перевищенням ГДК за договором.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом при винесенні рішення порушено приписи розділу 1 „Галузь застосування" МВВ 081/12-0107-03; пункт 1.5 Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінприроди, затвердженого 12.12.2007р., внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку щодо результатів аналізів, виконаних у відповідності з методиками, які не можуть застосовуватись для визначення забруднення в стічних водах.

Також колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають пункту 1 статті 10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", оскільки дані позивача, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, вказані без характеристик похибок або невизначеності вимірювань, у зв'язку з чим розрахунок плати за перевищення ГДК забруднень стічних вод Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" є недостовірним.

Відповідно до статті 10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.

В матеріалах справи наявні результати фізико-хімічних досліджень проб стічних вод, які містять абсолютні величини перевищення ГДК, проте ці результати не містять даних щодо характеристик похибок або невизначеності вимірювань.

Відтак, позивачем в порушення приписів пункту 1 статті 10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність'' надані дані щодо вмісту в стічних водах відповідача сульфатів і нітратів не можуть використовуватись для визначення коефіцієнту кратності перевищення ГДК забруднень стічних вод так як ці данні без зазначення похибки, у зв'язку з чим вони не можуть бути визнані достовірними.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.

Отже, хімбаклабораторія позивача не мала права виконувати вимірювання в стічних водах відповідача і результати аналізів отримані нею не можуть бути використані для визначення рівня забруднень стоків відповідача та нарахування плати за перевищення ГДК стічних вод.

Колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням ГДК із врахуванням податку на додану вартість виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системі каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002р., нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Отже, виробнича собівартість очищення 1 куб. м стічних вод визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим наказом Держбуду України від 27.06.2001р. №139 та зареєстрованим Мін'юстом України 23.08.2001р. за № 748/5939 та не передбачає нарахування податку на додану вартість.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 593115,00грн., у зв'язку з чим висновок господарського суду про задоволення позовних вимог є неправильним.

Виходячи з наведеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2013р. у справі №913/2696/13 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2013р. у справі №913/2696/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2013р. у справі №913/2696/13 - скасувати.

У позові Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ, Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Світлічанське управління ТОВ "Луганськвода", м.Луганськ про стягнення плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод в міську каналізаційну систему м. Алчевськ в сумі 593 115,00 грн. - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ Луганської області (код ЄДРПОУ 03340073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Світлічанське управління ТОВ "Луганськвода", м.Луганськ (код ЄДРПОУ 35936896) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5931,15грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: І.В. Зубченко

О.А. Марченко

Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу; 1. Відповідачу; 1. У справу, 1. ДАГС, 1. Госп. суду Луг.обл