Ухвала

від 17.06.2014 по справі 913/2696/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 червня 2014 року Справа № 913/2696/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Мачульського Г.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 15.04.2014 у справі№913/2696/13 за позовомКомунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Світличанське управління ТОВ "Луганськвода" простягнення 593115,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Світличанське управління ТОВ "Луганськвода" 593115,00 грн. за скид понаднормативних забруднень стічних вод в міську каналізаційну систему м. Алчевськ.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.11.2013 у справі №913/2696/13 позов задоволено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014 вказане рішення місцевого господарського суду скасовано, прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2014 у справі №913/2696/13, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду від 19.10.2011 у справі №16/75(9/77) та від 24.01.2012 у справі №14/209 .

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2014 у справі №913/2696/13 , про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення коштів за скид понаднормативних забруднень стічних вод в міську каналізаційну систему, виходячи з того, що позивачем на підставі відповідних методик (МВВ 081/12-0107-03 "Методика виконання вимірювань масової концентрації марганцю фото колориметричним методом з персульфатом амонію у поверхневих, підземних та зворотніх водах" та СЄВ стор.482-496 "Уніфіковані методи дослідження якості води) було виявлено перевищення у стічних водах, які скидаються відповідачем у систему каналізації водоканалу, нормативів допустимих концентрацій по міді та марганцю, при цьому розрахунок позивача здійснений відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Водночас у постановах від 19.10.2011 у справі №16/75(9/77) та від 24.01.2012 у справі №14/209 , на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо відмови у позовах про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням встановлених договором норм ГДК (гранично допустимих концентрацій), виходячи з того, що води відповідача з яких відбирались проби позивачем є неочищеними стічними водами, разом з тим, Центральна хіміко-бактеріологічна лабораторія (ЦХБЛ) позивача при дослідженні вказаних стічних вод використовувала невідповідні методики виконання вимірювань (МВВ 081/12-007-01 "Методика виконання вимірювань масової концентрації сульфатів гравіметричним методом в поверхневих і очищених водах та КНД 211.1.4.027-095 "Методика фотометричного визначення нітратів з саліциловою кислотою у поверхневих та очищених водах") без врахування їх галузі застосування та діапазону вимірювань, чим порушила пункт 1.5 Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінприроди, затвердженого 12.12.2007, та розділу 1 „Галузь застосування" КНД 211.1.4.027-095 та МВВ 081/12-0007-01, та внаслідок чого були отримані невірні результати змісту забруднюючих речовин в стічних водах та невірно визначені КК (коефіцієнт кратності) перевищення ГДК забруднюючих речовин в стоках відповідача та сума плати за скид стічних вод з перевищенням ГДК за договором; крім того, ЦХБЛ атестована на використання МВВ 081/12-0007-01 та КНД 211.1.4.027-095 тільки для проведення аналізів проб, відібраних в поверхневих та очищених стічних водах.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" у допуску справи №913/2696/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна Н.Волковицька К.Грейц Г.Мачульський