Постанова

від 20.01.2014 по справі 811/837/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Справа №811/837/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом : Фермерського господарства «Сальківське»

до відповідача : Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Фермерське господарство «Сальківське» звернулося з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 132 929,00 грн., у тому числі 103 351,00 грн. основного платежу та 29 578,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що податковий орган дійшов висновку про перевищення ФГ «Сальківське» у жовтні 2010 р. обсягу оподаткованих операцій, визначених у пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» та про обсяги продажу позивача за період з 21.11.2010 р. по 30.09.2012 р. на підставі наданих на перевірку документів (накладних, первинних документів, відомостей про видачу орендної плати за користування земельними паями), які хоч і є первинними документами, але, на думку позивача, не є безумовним підтвердженням того, що саме вони фіксують факти здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг). При цьому позивач зазначає, що акт перевірки не містить зазначення господарських операцій, в результаті яких у жовтні 2010 року ФГ «Сальківське» здійснено перевищення встановленого розміру оподатковуваних операцій, водночас як відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» не всі господарські операції є поставкою товарів (робіт, послуг). Позивач вказує, що висновок відповідача в акті перевірки про досягнення позивачем у жовтні 2010 року обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів за останні дванадцять місяців у розмірі 300 000,00 грн. є недоведеним належними засобами доказування, що спростовує і висновок про необхідність обов'язкової реєстрації до 20.11.2010 р. позивачу в якості платника податку на додану вартість.

Також позивач стверджує, що ФГ «Сальківське» є платником фіксованого сільськогосподарського податку та за перевіряємий період сума одержаного від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва перевищувала 75% загальної суми валового доходу. а тому він відповідав критеріям встановленим у п.8 1 .6 ст.8 1 Закону України «Про податок на додану вартість» та міг обрати спеціальний режим оподаткування, згідно якого сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку від такої суми податку - для виробничих цілей.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) ФГ «Сальківське» за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2010 р. становить 457 316,50 грн., при цьому обсяг 300 000,00 грн. підприємством було перевищено у жовтні 2010 р., а тому ФГ «Сальківське» зобов'язане було подати до податкового органу реєстраційну заяву та зареєструватися до 20.11.2010 р. платником податку на додану вартість, однак в порушення вимог пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач не зареєструвався платником податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 21.11.2010 р. по 30.09.2012 р. у розмірі 103 351,00 грн.

Ухвалою від 20.01.2014 р. допущено заміну відповідача Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на правонаступника Гайворонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.68, Т.2).

У судове засідання належно повідомлений представник позивача не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.62, Т.2). Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.64, Т.2).

У відповідності до ухвали від 20.01.2014 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.66, Т.2).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, висновок експерта, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 29.01.2013 р. по 06.02.2013 р. посадовими особами Гайворонської МДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі направлень №1103007, №1103008, №1103010 від 29.01.2013 р. (а.с.41, 42, Т.1) відповідно до наказу №48 від 29.01.2013 р. (а.с.40) проведено позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «Сальківське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт №9/2200/32364296 від 13.02.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення ФГ «Сальківське» пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3, 9.4, 9.5 пп.«а» п.9.6 ст.9, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.181.1 ст.181, п.183.2, 183.10 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, оскільки господарство не зареєструвалося платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим занизило нарахування та сплату податку на додану вартість на загальну суму 103 351,00 грн., у тому числі у липні 2011 р. - 34 332,60 грн., у вересні 2011 р. - 33 350,00 грн., у жовтні 2011 р. - 34 156,40 грн., у вересні 2012 р. - 1 512,00 грн. (а.с.8-16, 44-52, Т.1).

На підставі акта перевірки Гайворонською МДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 132 929,00 грн., у тому числі 103 351,00 грн. основного платежу та 29 578,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.17, Т.1).

Перевіркою встановлено, що ФГ «Сальківське» у перевіряємому періоді було платником фіксованого сільськогосподарського податку, податку з доходів фізичних осіб та збору за орендну плату за землю, а сума одержаного ним від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у перевіряємому періоді перевищувала 75% загальної суми валового доходу (а.с.8-9, 44-45, Т.1).

У відповідності до ст.1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 р. №320-ХІV, чинного на час виникнення спірних правовідносин, фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування. Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Відповідно до п.307.1 ст.307 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 р., платники податку не є платниками таких податків і зборів: податку на прибуток підприємств; земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); збору за спеціальне використання води; збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Згідно з п.307.2 ст.307 Податкового кодексу України податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.9.3 ст.9 зазначеного Закону особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Згідно з абз.2 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

На підставі пп.«а» п.9.6 ст.9 вказаного Закону з урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.

З огляду на зміст зазначених норм, у випадку одержання особою протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупного доходу у розмірі. що перевищує 300 000,00 грн., така особа не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій зобов'язана подати до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) ФГ «Сальківське» за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2010 р. становить 457 316,50 грн., а обсяг 300 000,00 грн. підприємством перевищено у жовтні 2010 року (а.с.10, 46, зі зворотного боку, Т.1).

Висновком експерта №476,477 судово-економічної експертизи від 29.11.2013 р. по даній справі встановлено, що документально підтверджується зазначена Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області в акті №9/2200/32364296 від 13.02.2013 р. загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів Фермерським господарством «Сальківське» за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2010 р. в розмірі 457 316,50 грн., у тому числі: за липень 2010 року - 134 717,50 грн., за вересень 2010 року - 113 100,00 грн., за жовтень 2010 року - 209 499,00 грн. та факт перевищення ФГ «Сальківське» у жовтні 2010 року загальної суми нарахованої (сплаченої, наданої від здійснення операцій з поставки товарів над встановленою пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» в розмірі 300 000,00 грн. (а.с.42-47, Т.2).

З огляду на викладене, зважаючи, що загальна сума від здійснення позивачем операцій з поставки продукції у жовтні 2010 року перевищила 300 000,00 грн., то ФГ «Сальківське» зобов'язане було до 21 листопада 2010 року подати до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Як встановлено судом ФГ «Сальківське» до 21.11.2010 р. не подано заяву про реєстрацію його платником податку на додану вартість.

Згідно з абз.4 п.9.4 ст.9 Закону особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що ФГ «Сальківське» у період з 21.11.2010 р. по 30.09.2012 р. здійснювало постачання сільськогосподарської продукції на загальну суму 620 106,00 грн., у тому числі ПДВ - 103 351,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, прибутковими та видатковими касовими ордерами, квитанціями, відомостями на видачу орендної плати (а.с.124-250, Т.1, а.с.1-37, Т.2).

У відповідності до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Зазначена норма Закону України «Про податок на додану вартість» кореспондуються з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, відповідно до змісту якої датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, оскільки до 20.11.2010 р. ФГ «Сальківське» не подано до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, то у період з 21.11.2010 р. по 30.09.2012 р. позивачем занижено податок на додану вартість на суму 103 351,00 грн., у тому числі за липень 2011 року - 34 332,60 грн., за вересень 2011 року - 33 350,00 грн., за жовтень 2011 року - 34 156,40 грн., за вересень 2012 року - 1 512,00 грн.

Водночас, посилання позивача, як на підставу протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на можливість обрання ним спеціального режиму оподаткування є необґрунтованими з огляду на наступне.

У відповідності до п.8 1 .2 ст.8 1 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.8 1 .1 ст.8 1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8 1 .6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з 8 1 .10 ст.8 1 Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Аналогічні положення визначені Податковим кодексом України. Так, відповідно до п.209.1 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно з п.209.10 ст.209 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному органі державної податкової служби з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Із аналізу зазначених норм встановлено, що суб'єкт який обрав спеціальний режим оподаткування повинен зареєструватися у відповідному органі державної податкової служби за правилами та у строки, визначені податковим законодавством для реєстрації платників податку на додану вартість. Відтак, платник податків набуває права на застосування спеціального режиму оподаткування лише після реєстрації його суб'єктом спеціального режиму оподаткування та отримання відповідного свідоцтва.

Як встановлено судом, ФГ «Сальківське» у період з 21.11.2010 р. по 30.09.2012 р. не зверталося до податкового органу щодо реєстрації його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, а тому відносно позивача не підлягають застосуванню норми п.8 1 .2 ст.8 1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України.

У відповідності до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно збільшено ФГ «Сальківське» грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 103 351,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Зі змісту розрахунку штрафних санкцій судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0000222200 від 26.02.2013 р. ФГ «Сальківське» визначено штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України в загальному розмірі 25 837,75 грн. та на підставі п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України у загальному розмірі 3 740,00 грн. (а.с.18-19, 53-54, Т.1).

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на те, що податковим органом в порядку пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України самостійно визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість, судом встановлено, що Гайворонською МДПІ Кіровоградської області ДПС правомірно застосовано відносно ФГ «Сальківське» штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 25 837,75 грн. (103 351,00 грн. х 25%), а відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166, чинного на час виникнення спірних правовідносин, декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

У відповідності до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ФГ «Сальківське» у період з 21.11.2010 р. по 30.09.2012 р. не було зареєстроване як платник податку на додану вартість, то у нього не виникло обов'язку подавати декларації з податку на додану вартість.

Зазначена позиція викладена також в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджену наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. №588.

Згідно з пп.14.1.173 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Таким чином, податковим органом безпідставно застосовано відносно ФГ «Сальківське» штрафні (фінансові) санкції (штрафи) відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України в розмірі 3 740,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 0,25 грн. (29578,00 грн. - 25 837,75 грн. - 3 740,00 грн.), а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 р. в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 3 740,25 грн. (3 740,00 грн. + 0,25 грн.) підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

У відповідності до ч.5 ст.92 КАС України граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп.2 п.5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 р. №590 витрати пов'язані з проведенням судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Наказом Міністерства юстиції України «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2013 році» від 07.02.2013 р. №239/5 установлено, що з урахуванням індексу споживчих цін за 2012 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2013 році становить: експертиза середньої складності - 61,20 грн.

Позивачем у справі понесені витрати з оплати проведення судової експертизи в розмірі 7 344,00 грн., що підтверджується квитанцією №34/34 від 17.05.2013 р. (а.с.79, Т.1), при цьому відповідно до акта №476,477 попереднього розрахунку вартості висновку експерта №476,477 по справі №811/837/13-а від 03.04.2013 р. категорія складності експертизи - середня, необхідна кількість годин для її проведення - 100 год. (а.с.49, зі зворотного боку, Т.2).

Таким чином, граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи становить 6 120,00 грн. (61,20 грн. х 100 год.).

З огляду на викладене, підлягають присудженню ФГ Сальківське з Державного бюджету України документально підтверджені судові витрати понесені позивачем у справі пропорційно до задоволених позовних вимог та з урахуванням встановленого граничного розміру у загальному розмірі 209,32 грн., у тому числі судовий збір - 37,35 грн. (1 329,29 грн. х 2,81%) та витрати з оплати проведення судової експертизи - 171,97 грн. (6 120,00 грн. х 2,81%).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 26 лютого 2013 року, винесене Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Фермерському господарству «Сальківське» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 132 929,00 грн., у тому числі 103 351,00 грн. основного платежу та 29 578,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у частині 3 740,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити Фермерському господарству «Сальківське», код ЄДРПОУ 32364296 (26332. смт. Салькове Гайворонського району Кіровоградської області, вул. Верховського, 8) з Державного бюджету України судові витрати у загальному розмірі 209,32 грн. (двісті дев'ять грн. 32 коп.), у тому числі судовий збір - 37,35 грн. (тридцять сім грн. 35 коп.) та витрати з оплати проведення судової експертизи - 171,97 грн. (сто сімдесят одна грн. 97 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт