Ухвала

від 24.11.2015 по справі 811/837/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 рокусправа № 811/837/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Сальківське»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі

за позовом Фермерського господарства «Сальківське» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 господарство «Сальківське» (дані - ФГ «Сальківське») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - ОСОБА_1 ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 року, яким ФГ «Сальківське» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 103 351 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29 578 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 26.02.2013 року, в частині 3 740,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ФГ «Сальківське» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.01.2013 року по 06.02.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ФГ «Сальківське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт №9/2200/32364296 від 13.02.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3, 9.4, 9.5 пп. «а» п.9.6 ст.9, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.181.1 ст.181, п.183.2, 183.10 ст.183, п.187.1 ст.187 ПК України, оскільки господарство не зареєструвалося платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим занизило нарахування та сплату податку на додану вартість на загальну суму 103 351 грн., у тому числі у липні 2011 року у розмірі 34 332,60 грн., у вересні 2011 року у розмірі 33 350 грн., у жовтні 2011 року у розмірі 34 156,40 грн., у вересні 2012 року у розмірі 1 512 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000222200 від 26.02.2013 року, яким ФГ «Сальківське» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 103 351 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29 578 грн., яке оскаржено позивачем в судовому порядку.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон № 168/97-ВР) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Відповідно до п.10.2 ст. 2 Закону № 168/97-ВР особа, яка мала зареєструватися платником податку на додану вартість, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Згідно із п. 181.1. ст. 181 ПК України, який почав діяти з 01.01.2011 року, визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п.183.10 ст. 181 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Із акту перевірки, та висновку судово-економічної експертизи №476,477 від 29.11.2013 року, проведеного по справі вбачається, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) ФГ В«СальківськеВ» за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2010 р. становить 457 316,50 грн., а обсяг 300 000 грн. підприємством перевищено у жовтні 2010 року.

Оскільки загальна сума від здійснення позивачем операцій з поставки продукції у жовтні 2010 року перевищила 300 000 грн., є вірним висновок суду першої інстанції, що ФГ В«СальківськеВ» зобов'язане було до 21.11. 2010 року подати до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, але відповідну заяву до зазначеної дати господарством не подано.

Згідно з абз.4 п.9.4 ст.9 Закону № 168/97-ВР особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ В«СальківськеВ» у період з 21.11.2010 року по 30.09.2012 року здійснило постачання сільськогосподарської продукції на загальну суму 620 106 грн., у тому числі податку на додану вартість на суму 103 351 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами,а саме : видатковими накладними, прибутковими та видатковими касовими ордерами, квитанціями, відомостями на видачу орендної плати.

Оскільки до 20.11.2010 року ФГ В«СальківськеВ» не подано до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, то у період з 21.11.2010 року по 30.09.2012 року позивачем занижено податок на додану вартість на суму 103 351 грн., у тому числі за липень 2011 року - 34 332,60 грн., за вересень 2011 року - 33 350,00 грн., за жовтень 2011 року - 34156, 40 грн., за вересень 2012 року - 1 512 грн.

Так як за період перевірки податковим органом фінансово-господарської діяльності позивач не зверталося до податкового органу щодо реєстрації його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, не отримував свідоцтво про реєстрацію суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського підприємства, на нього не розповсюджується спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість відповідно до приписів п.8 1 .2 ст.8 1 Закону № 168/97-ВР, та п.209.2 ст.209 ПК України.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 103 351 грн., а тому винесене ОСОБА_1 ОДПІ податкове повідомлення - рішення №0000222200 від 26.02.2013 року в частині збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 103 351 грн. та штрафних фінансових санкцій в розмірі 25 837,75 грн. є правомірним.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при відсутності реєстрації ФГ «Сальківське» у період з 21.11.2010 року по 30.09.2012 року як платника податку на додану вартість, у позивача не виникло обов'язку подавати податкові декларації з податку на додану вартість в зазначений період часу,і,як наслідок, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій не засновано на законі, а тому податкове повідомлення - рішення ОСОБА_1 ОДПІ №0000222200 від 26.02.2013 року в частині застосування до ФГ «Сальківське» штрафних санкцій в розмірі 3 740,25 грн. скасоване правомірно.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Суд першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України пропорційно частині задоволених вимог стягнув на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 209,32грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Сальківське» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова