Рішення

від 10.09.2008 по справі 47/173-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/173-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2008 р.                                                            Справа № 47/173-08

вх. № 4562/5-47

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Дмитрюк Г.І. за довіреністю №79/30 від 21.04.2008р.;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електромашина", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства  "Техма", м. Харків  

про стягнення 136284,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 136284,99грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №16-06007 від 11.07.2007р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1362,85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 13.08.2008р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 20.09.2008р.

Позивач  надав через канцелярію господарського суду 02.09.2008р. клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, в межах позовних вимог.

Суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання, оскільки позивач не надав доказів того що невжиття відповідних заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

02.09.2008р. та 03.09.2008р. позивач надав суду уточнення позовних вимог в яких просить суд стягнути з відповідача на користь позивача передоплати у розмірі 246600,00грн., пені у розмірі 78901,16грн., штраф у розмірі 21836,27грн., 3% річних у розмірі 3242,96грн., інфляційних у розмірі 32304,60грн. та судові витрати.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, але 05.09.2008р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши заявлене клопотання, відмовляє в його задоволенні як у необгрунтованом та безпідставном.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 16-06007 від 11.07.2007р. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов"язався виконати для позивача ремонт та модернізацію обладнання: станка моделі КС-495 інв. №50902, вартість робіт договору становить 311946,72грн.

Строк виконання робіт визначений договором 90 робочих днів або доставка обладнання відповідачу на умовах 2.5 договору.

Як вбачається з матеріалів справи обладнання доставлено відповідачу 06.08.2007р., останньою подією є дата здійснення авансового платежу у розмірі 20% від суми договору 31.08.2007р.

Крім того початком строку виконання робіт відповідачем є 01.09.1007р., а закінчення 08.01.2008р.

Відповідач не виконав своїх договірних зобов"язань в термін визначений даним договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимоги №39/30 від 26.02.2008р. та №83/30 від 30.04.2008р., які були залишені без відповіді.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 246600,00грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.2 договору № 16-06-07 від 11.07.2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 28989,68грн. та штрафу у розмірі 21836,27грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 32304,60грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 3242,96грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Пунктом 2 ст.231 Господарського кодексу україни передбачено, що : у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення  умов  зобов'язання  щодо якості (комплектності) товарів  (робіт,  послуг)  стягується  штраф  у  розмірі  двадцяти відсотків   вартості  неякісних  (некомплектних)  товарів  (робіт, послуг);

-  за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,  а за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки сторонами у договорі було передбачено інший, ніж в ст.231 ГК УКраїни, розмір пені, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 49911,48грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 3329,74 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 102,62гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техма" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 1, р/р 26007301663 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31236879) на користь Відкритого акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Муранова, 106, р/р 26000070159 в ХФ ВАТ "Кредит промбанк", МФО 350727, код ЄДРПОУ 00214868) заборгованості у розмірі 246600,00грн., пені у розмірі 28989,68грн., штрафу у розмірі 21836,27грн., 3% річних у розмірі 3242,96грн., інфляційних у розмірі 32304,60грн., держмита у розмірі 3329,74грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судовго процесу у розмірі 102,62грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 49911,48грн. відмовити.

Рішення підписано 11.09.2008р.

Суддя