Рішення

від 16.12.2008 по справі 55/230-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/230-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.                                                            Справа № 55/230-08

вх. № 7416/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом-   Козлова О.Ф.

відповідача за первісним позовом- Приблуда Є.В.         

розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків  

до  Закритого акціонерного товариства "Дека", м. Харків  

про стягнення 86139,83 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерноготовариства "Дека", м. Харків,

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків,

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення   з  Закритого акціонерного товариства "Дека", м. Харків, 86139,83 грн. боргу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 0140108 від 01.01.08 р. неналежним чином  виконав свої зобов"язання  щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 листопада 2008 р.

03 листопада 2008 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 03 листопада 2008 року представника  відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 листопада 2008 р. було відкладено розгляд справи на 11 листопада 2008 р.

06 листопада 2008 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи, а також надав до суду довідку з Головного управління статистики Харківської області на відповідача, відповідно до якої станом на 05 листопада 2008 року юридична адреса відповідача - 61124, м. Харків, вул. Зернова, 55, корп. Г.

10 листопада 2008 р. позивач в  порядку ст. 22 ГПК України надав  заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 79518,98 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 21627,97 грн. штрафу, 1320,11 грн. 3% річних та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2008 р. було відкладено розгляд справи на 25 листопада 2008 р.

25 листопада 2008 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що між сторонами існували позадоговірні відносини, згідно яких відповідач отримував товар згідно рахунків-фактури та оплата проводилась на підставі рахунків- фактур, що вказано у графі призначення  платежу, а також вказав суду на те, що на цей час сума боргу складає 77218,98 грн.

В судовому засіданні 25 листопада 2008 р. було оголошено перерву до 01 грудня 2008 р.

01 грудня 2008 р. позивач в  порядку ст. 22 ГПК України надав  заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 77116,91 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 21627,97 грн. штрафу, 1605,77 грн. 3% річних та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 08 грудня 2008 р.

08 грудня 2008 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача лише суму боргу, яка складає 73839,63 грн., інші позовні вимоги не підтримує, посилаючись на ст. 78,22 ГПК України.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

08 грудня 2008 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд припинити провадження у справі, у зв"язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на те, що в накладних, доданих до позовної заяви, відсутнє документальне підтвердження факту отримання товару за будь-яким договором, також відповідач вказує на те, що вказані накладні не є підтвердженням узгодження між сторонами ціни та строку оплати, та позивач не звертався до відповідача з вимогою оплатити товар,  тому на  думку відповідача,  у останнього не виникло обов"язку здійснювати лплату за отриманий товар.

В судовому засіданні 08 грудня 2008 р. було оголошено перерву до 09 грудня 2008 р.

09 грудня 2008 р. Закрите акціонерне товариство "Дека", м. Харків, звернулось  до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою по справі № 55/230-08 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків, про визнання недійсним договору № 0140108 від 01.01.08 р., укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків, а також просить суд стягнути з останнього судові витрати.

09 грудня 2008 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, у зв"язку з поданням зустрічної позовної заяви.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 09 грудня 2008 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 09 січня 2008 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2008 р. було  прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 55/230-08  зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Дека", м. Харків,  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків, про визнання недійсним договору та відкладено розгляд справи на 16 грудня 2008 р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримував уточнені первісні позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання, проте з"явився у судове засідання, проти первісного позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, зустрічні позовні вимоги підтримував.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 січня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків (далі позивач за первісним позовом) та Закритим акціонерним товариством "Дека", м. Харків (далі відповідач за первісним позовом) було укладено договір № 0140108, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати товар у власність, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його у кількості, за номенклатурою, за ціною, по строкам та умовам цього договору та додатків до нього, які є невід"мною його частиною. Пунктом 4.1 договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару вказуються в додатках та накладних, які є невід"ємною частиною цього договору. Пунктом 5.1 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем за товар на підставі виставленого рахунку з відстрочкою напротязі 30-ти календарних днів у розмірі 100% від загальної суми з моменту отримання товару.  Пунктом 6.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписання та діє до 31 грудня 2008 р.

Між сторонами були укладені додатки до договору, які є його невід"ємною його частиною, а саме специфікації № 1 від 24.03.08 р., № 2 від 31.03.08 р., № 3 від 10.04.08 р., № 4 від 14.04.08 р., № 5 від 04.06.08 р., в яких зазначено найменування товару, кількість та загальна сума.

З матеріалів справи вбачається те, що позивач за первісним позовом  передав відповідачеві товар, визначений у специфікаціях,  на загальну суму  109578,99 грн., що підтверджується видатковими накладними № 532/1 від 25.03.08 р., № 582 від 01.04.08 р., № 635 від 11.04.08 р., № 655 від 15.04.08 р., № 947 від 05.06.08 р., які підписані обома сторонами.

Судом встановлено, що товар зазначений у вказаних накладних повністю співпадає з товаром визначеним у специфікаціях до договору № 0140108 від 01.04.08 р., які є невід"ємною його частиною, що свідчить про те, що поставка товару здійснювалась позивачем саме на виконання цього договору.

З боку відповідача за первісним позовом товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯОФ № 854187 від 25.03.08 р., ЯОФ № 854202 від 01.04.08 р., ЯОФ № 854222 від 11.04.08 р., ЯОФ № 854292 від 05.06.08 р., які видані на отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків.  Вказані довіреності зазначені у вищевказаних накладних, на підставі яких передавався товар.

Позивачем за первісним позовом були виставлені до оплати відповідачеві рахунки-фактури № 1017 від 05.06.08 р., № 760 від 15.04.08 р., № 740 від 11.04.08 р., № 673 від 01.04.08 р., № 619 від 25.03.08 р..

Таким чином, відповідач за первісним позовом товар отримав, проте сплатив за нього лише частково у сумі 23439,16 грн., що підтверджується витягами банку, належним чином засвідчені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з претензією № 7/1 від 04.07.08 р., в якій вимагав сплатити заборгованість за договором № 0140108 від 01.01.08 р. у розмірі 86139,83 грн. Позивачем додано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію претензії № 7/1 від 04.07.08 р.з відміткою про отримання з боку відповідача, про що свідчить підпис директора Котляра А.Д..

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за первісним позовом відповів на вимогу про оплату товару листом вих. № 06-7 від 06.07.08 р., в якому зазначив про те, що ним було отримано товар на загальну суму 109578,99 грн за договором № 0140108 від 01.01.08 р., заборгованість відповідача за отриманий товар складає 86139,83 грн. та просив позивача надати час для проведення остаточного розрахунку.

Проте відповідач за первісним позовом остаточного розрахунку з позивачем за отриманий товар не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі  86139,83 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним первісним позовом.  

Після звернення позивача за первісним позовом до суду, відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 10000 грн., що підтверджується витягом банку від 16.10.08 р. та 2300 грн., що підтверджується витягом банку від 21.11.08 р., в графі призначення платежу яких вказано:"оплата за картон згідно рахунку № 619 від 25.03.08 р."  .

 Позивач за первісним позовом уточнив свої первісні позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 73839,63 грн. основного боргу, у зв"язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 12300 грн. основного боргу  провадження у справі підлягає на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження, в решті  у сумі 0,2 грн. основного боргу  провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, первісна позовна вимога в частині стягнення основного боргу у сумі  73839,63 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована.

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 3379,15 грн. інфляційних, 21627,97 грн. штрафу та 1605,77 грн. 3% річних, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині первісних позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір № 0140108 від 01.01.08 р., посилаючись на те, що з боку відповідача договір був підписаний директором, який згідно Статуту не мав право підписувати вказаний договір, оскільки ціна договору складає 2000000 грн., а також зазначає, що на його думку, за цим договором відсутнє набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов"язків між сторонами та були відсутні дії, передбачені договором.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги відповідача, судом було з"ясовано, що 01 січня 2008 р. р між позивачем та відповідачем був укладений договір, який з боку відповідача за первісним позовом  був підписаний директором Котляр А.Д.

Також між сторонами були складені специфікацї до вказаного договору, які є невід"ємною його частиною, які також з боку відповідача підписані директором Котляр А.Д.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач передавав відповідачеві товар, який  визначений в специфікаціях до договору, передача вказаного товару та отримання його з боку відповідача підтверджується належними доказами, а саме накладними та довіреностями, доданими до позовної заяви, також відповідачем було частково оплачено отриманий товар, що підтверджується витягами банку. Крім того у відповіді на вимогу про сплату боргу, за підписом директора ЗАТ "Дека" Котляр А.Д., відповідач вказує на те, що дійсно отримав товар на виконання договору №0140108 від 01.01.2008 року та спеціфікацій до нього,  та просить  час для проведення остаточного розрахунку. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем підтверджено факт поставки товару за накладними саме на виконання договору № 0140108 від 01.01.08 р.

 Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  ЦК України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що обставини на яких грунтуються зустрічні вимоги  та твердження позивача за зустрічним позовом про те, що за спірним договором відсутнє набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов"язків між сторонами, оскільки були відсутні дії, які передбачені договором, не є  підставою для визнання договору недійсним, тому   суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог на підставі їх необгрунтованості та спростуванням матеріалами справи.

Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти  відповідача в межах суми позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з не обгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття  таких заходів може утруднити   чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно  розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України. ст.ст.  202, 203, ч. 1 ст. 215, 526, ч.1 ст.530  ЦК України, ст.ст. 4-2,4-3,22.32, 33, 43, 44, 49, 54, ст.78,  п. 1-1, п. 4 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу за первісним позовом в задоволенні клопотання про забезпечення позову

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Дека", м. Харків(61001, м. Харків, пр-т Гагаріна, 1, п/р 260023232 у ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 31234947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Европродукт", м. Харків(61202, м. Харків, пр. Людвіга Свободи, б. 39, кв. 56, п/р 26006830233740 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 30360551) 73839,63 грн. основного боргу, 861,39 грн.  державного мита   та  99,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 12300 грн. основного боргу провадження у справі за первісним позовом припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 0,2 грн. основного боргу 3379,15 грн. інфляційних, 21627,97 грн. штрафу, 1605,77 грн. 3% річних провадження у справі за первісним позовом припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.   

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням суду  законної сили.

Повний текст Рішення підписано 19 грудня  2008 року.

Суддя