Постанова

від 26.11.2013 по справі 804/13983/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. Справа № 804/13983/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фоменко О.В.

представника позивача: Олюхи В.Г.

представника відповідача: Жаворонкова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім»

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17 жовтня 2013 року №0002601500.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням протиправно збільшив позивачу суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1338977,01 грн., оскільки позивач не порушував приписи п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а також норми чинного цивільного законодавства, під час взаємовідносин з контрагентом Фермерським господарством «Врожай-2012», як зазначено в акті, складеному за результатами проведеної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім», тому що правочин укладений з вказаним контрагентом щодо поставки соняшника, є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, оформленими належним чином, які у повному обсязі були надані до перевірки, але безпідставно не взяті перевіряючим інспектором до уваги. При цьому вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався, доказів його нікчемності відповідачем також не надано. Відсутність реальних поставок за цим правочином - є припущенням відповідача, яке базується лише на тому, що відповідно до отриманих відповідачем від іншого органу доходів та зборів актів перевірок вищеозначеного контрагента даний суб'єкт господарювання за результатами вчинення господарських операцій немає документів, підтверджуючих здійснення господарської діяльності, а також у останнього відсутні необхідні для ведення господарської діяльності основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки сільськогосподарського призначення тощо. Однак, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів і наявність таких порушень не є причиною для позбавлення позивача права на податковий кредит. Тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за січень, лютий 2013 року суму податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних Фермерським господарством «Врожай-2012» на загальну суму 892651,34 грн. за реальними господарськими операціями з цим контрагентом.

У судовому засіданні представник позивача пред'явлений адміністративний позов підтримав у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, його представник у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту у січні та лютому 2013 року суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними за правочином, укладеним з ФГ «Врожай-2012», оскільки з актів перевірки цього контрагента позивача, отриманих відповідачем від Кіровоградської ОДПІ, вбачається, що у ФГ «Врожай-2012» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також будь-які документи, що підтверджують виробництво сільськогосподарської продукції, її перевезення, приймання, передавання, здавання вантажу та проведення розрахунків між учасниками транспортного процесу, в тому числі відсутня товарно-транспортна документація. Таким чином, реальність господарських операцій між ТОВ «Олійний Дім» та ФГ «Врожай-2012» з поставки соняшника не підтверджено, а, отже, позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаним вищеозначеним контрагентом, що призвело до завищення ТОВ «Олійний Дім» податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім» (далі - ТОВ «Олійний Дім») (код ЄДРПОУ 35191360) зареєстроване як юридична особа 01.06.2007р. розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію Серії А01 №189110, перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.10.2007р. №100068544.

На підставі наказу Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №216 від 20.09.2013р. головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту цього органу доходів та зборів Кравченком В.В. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Олійний Дім» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ФГ «Врожай-2012» (код ЄДРПОУ 38164790) за період з 01.01.2013 року по 28.02.2013 року та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами означеної перевірки було складено акт №194/222/35191360 від 08.10.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення приписів п.п.1,3,5,6 ст.203, п.п.1,2 ст.215, ст.216, ст.228, ст.234, ст.509, ст.626, ст.629, ст.655, ст.662, ст.664 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених за період 01.01.2013р.-28.02.2013р. ТОВ «Олійний Дім» при придбанні у підприємства-постачальника ФГ «Врожай-2012» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 5355908,00грн., в тому числі податок на додану вартість - 892651,34грн.; а також порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження останнім податку на додану вартість у сумі 892651,34 грн. за січень та лютий 2013 року. Наведений висновок акту перевірки обґрунтований тим, що позивачем було укладено з ФГ «Врожай-2012» угоду, яка не спрямована на реальне настання наслідків, що обумовлені нею, підтвердженням чого є висновки отриманих відповідачем від Кіровоградської ОДПІ актів документальної перевірки ФГ «Врожай-2012» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ за грудень 2012 року та січень, лютий 2013 року, згідно яких встановлено відсутність у ФГ «Врожай-2012» основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також будь-яких документів, що підтверджують виробництво сільськогосподарської продукції, її перевезення, приймання, передавання, здавання вантажу та проведення розрахунків між учасниками транспортного процесу, в тому числі відсутня товарно-транспортна документація, що свідчить про те, що діяльність вказаного суб'єкта господарювання була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди третім особам. Крім у зазначеному акті перевірки вказано, що у ТОВ «Олійний Дім» відсутні документи, які підтверджують факт приймання-передавання товару від ФГ «Врожай-2012», перевезення та здавання цього товару, а також проведення розрахунків між учасниками транспортного процесу; відсутні дорожні листи, докази списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (т.1 а.с.12-24).

На підставі означеного акту перевірки Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 17 жовтня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від №0002601500, яким ТОВ «Олійний Дім» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1338977,01грн., з яких за основним платежем - 892651,34грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 446325,67грн. (т.1 а.с.25).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2013 року між ТОВ «Олійний Дім» та ФГ «Врожай-2012» було укладено договір поставки №28/01-1, згідно якого ФГ «Врожай-2012», як продавець, зобов'язувався поставити ТОВ «Олійний Дім», як покупцю, соняшник в кількості 500,00+-10% тн., на умовах, передбачених цим Договором, а позивач зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його(т.1 а.с.26-28).

Згідно п.3.2 та п.3.3 Договору право власності на товар виникає з моменту підписання видаткових накладних, при цьому ФГ «Врожай-2012», як постачальник, зобов'язаний надати ТОВ «Олійний Дім» в оригіналах рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладні.

Відповідно до видаткових накладних №РН-0000009 від 28.01.2013р., №РН-0000018 від 06.02.2013р., №РН-0000019 від 07.02.2013р., №РН-0000020 від 08.02.2013р., №РН-0000024 від 18.02.2013р., №РН-0000025 від 19.02.2013р. ФГ «Врожай-2012» на виконання умов договору поставки від 28.01.2013р. №28/01-1 поставило ТОВ «Олійний Дім» протягом січня-лютого 2013 року соняшник на загальну суму 5355908,00грн., в тому числі податок на додану вартість - 892651,34грн. (т.1 а.с.29-34).

На означену суму поставленого товару ФГ «Врожай-2012» було виставлено до сплати рахунки-фактури №СФ-0000013 від 28.01.2013 року, №СФ-00000020 від 15.02.2013 року та №СФ-0000024 від 18.02.2013 року (т.1 а.с.87-89).

Розрахунки між ТОВ «Олійний Дім» та ФГ «Врожай-2012» за поставлений товар проведено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень №64 від 12.02.2013р., №68 від 13.02.2013р., №95 від 20.02.2013р., №122 від 04.03.2013р., №123 від 05.03.2013р., №127 від 05.03.2013р., №134 від 06.03.2013р., в яких у якості призначення платежу зазначено: оплата за соняшник згідно вказаних вище рахунків-фактур (т.1 а.с.90-96).

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні, згідно яких перевезення поставленого ФГ «Врожай-2012» товару здійснювалося автомобілем НОМЕР_1 та причепом НОМЕР_2, НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4, який належить ПП ОСОБА_6; автомобілем КАМАЗ НОМЕР_5 з причепом НОМЕР_6, КАМАЗ НОМЕР_7 з причепом НОМЕР_8, автомобілем НОМЕР_9 з причепом НОМЕР_10, що належить ФОП ОСОБА_4; автомобілем ВА 55-60 АТ з причепом ВА 07-20 ХГ, ВА 33-87 АМ з причепом 04934 ОН, що належить ТОВ «Агрорегіон»; автомобілем НОМЕР_11 з причепом НОМЕР_12 що належить ПП ОСОБА_7; автомобілем НОМЕР_13 з причепом НОМЕР_14, що належить ПП ОСОБА_8; автомобілем КАМАЗ НОМЕР_15 з причепом НОМЕР_16, що належить ПП «ОСОБА_9»; автомобілем НОМЕР_17 з причепом НОМЕР_18, автомобілем НОМЕР_19 з причепом НОМЕР_20, автомобілем НОМЕР_21 з причепом НОМЕР_22, що належить ФОП ОСОБА_10. Також в цих товарно-транспортних накладних значиться, що вантажоодержувачем є ТОВ «Олійний Дім», а вантажовідправником та замовником послуг з перевезення (платником за ці послуги) - ФГ «Врожай-2012», пункт навантаження: місто Долинська, пункт розвантаження: с.Лозуватка (т.1 а.с.41-86).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, ТОВ «Олійний Дім» не виступало стороною у відносинах з перевезення товару та не приймало участі у його транспортуванні, замовником і платником за перевезення в усіх випадках виступало ФГ «Врожай-2012», відтак у позивача відсутні будь-які договірні або платіжні документи на підтвердження перевезення товару, окрім товарно-транспортних накладних. При цьому відповідні видатки на перевезення соняшника позивач у складі своїх витрат і не враховував, тому що вони понесені іншим суб'єктом господарювання.

Судом встановлено, що ФГ «Врожай-2012» на виконання умов укладеного з позивачем договору було виписано на поставлений згідно цього договору товар податкові накладні №7/2 від 28.01.2013р., №17/2 від 06.02.203р., №18/2 від 07.02.2013р., №19/2 від 08.02.2013р., 23/2 від 18.02.2013р., 24/2 від 19.02.2013р. на загальну суму 5355908,00 грн., в тому числі ПДВ - 892650,00 грн. (т.1 а.с.35-40).

Вищеозначені податкові накладні оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується.

Вказані податкові накладні також були відображені у відповідності до приписів п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних(т.1 а.с.156-161,173-179).

На підставі вищеозначених податкових накладних ТОВ «Олійний Дім» віднесло суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за січень та лютий 2013 року у загальному розмірі 892650,00 грн.

Відповідні податкові зобов'язання та податковий кредит по взаємовідносинам з ФГ «Врожай-2012» були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року та за лютий 2013 року, яка прийнята органом доходів та зборів (т.1 а.с.162-171,180-189).

Оприбуткування отриманого від ФГ «Врожай-2012» соняшника позивачем відображено в бухгалтерському обліку відповідними записами в оборотно-сальдових відомостях за січень та лютий 2013 року по рахунку 20.1 «Сировина та матеріали», а також записами в товарно-матеріальних відомостях по сировині за цей період (т.1 а.с.131-133,148-149).

Використання позивачем товару, придбаного у ФГ «Врожай-2012», у власній господарській діяльності підтверджується договорами купівлі-продажу та поставки, укладеними з іншими контрагентами ТОВ «Олійний Дім», а саме з: ТОВ «Корма України», НВПП «Днепр-2», ПАТ «Імперія-С», ПП «Оліяр», ПАТ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла», СТОВ «Жовтневе», СВК Агрофірма «Маріампольська», ТОВ «Набережний», СФГ Бабенко В.Н., ФГ «ВОЛОДАР ПЛЮС», ПП «Благодатне ВСВ», ТОВ «Агрофірма»Христофорівське», ФГ «Зоря», ФГ «Овен»,СФГ «Зірка», СФГ «Перлина», СФГ «Карина», ТОВ «Агрофірма»Зарічний», СФГ «Дружба», ФГ «РОСАНА», СФГ «Олександро-Володимирівське», СФГ «Простір». Крім того, до означених договорів позивачем було надано специфікації, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури та довіреності на отримання товару, які долучені до матеріалів справи (т.1 а.с.190-250, т.2 а.с.1-173).

При цьому у бухгалтерському та складському обліку позивача також належним чином відображено рух отриманого від ФГ «Врожай-2012» соняшника, зокрема, його відпуск у виробництво, рух готової продукції - олії соняшникової та макухи, та їх реалізація, про що свідчать відповідні записи в оборотно-сальдових відомостях за січень та лютий 2013 року по рахунку 26 «Готова продукція» та рахунку 36.1 «Розрахунки з покупцями», а також записи в товарно-матеріальних відомостях по готовій продукції та аналізах цих рахунків, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, накладні надходження з виробництва (т.1 а.с.134-146,150-154).

Таким чином, факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ФГ «Врожай-2012» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договору поставки №28/01-1 від 28.01.2013р., рахунків-фактур, видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей та інших документів бухгалтерського та складського обліку, вказаних вище, а також копіями первинних документів з іншими контрагентами по подальшій реалізації переробленого соняшнику, отриманого від ФГ «Врожай-2012».

Оригінали первинних та бухгалтерських документів по взаємовідносинам позивача з ФГ «Врожай-2012», а саме: договір, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, а також всі товарно-транспортні накладні, були надані ТОВ «Олійний Дім» до перевірки головному державному ревізору-інспектору відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Кравченку В.В., який і здійснював перевірку позивача, згідно акту приймання-передачі документів від 23.09.2013 року №1. Ці документи були повернуті позивачу перевіряючим також за актом приймання-передачі №2 від 23.09.2013р. (т.1 а.с.115-117).

Наведене спростовує висновки акту перевірки №194/222/35191360 від 08.10.2013р. про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних.

При цьому суд погоджується з твердженнями позивача про те, що він згідно чинного законодавства не зобов'язаний отримувати та зберігати інші документи щодо транспортування товару (зокрема, дорожні листи, договори, документи про оплату послуг з перевезення тощо), якщо таке транспортування ним не здійснювалося, а було вчинено за рахунок його контрагента, а, отже, не відносилося позивачем до складу своїх витрат. Тому відсутність наведених документів у позивача не є підставою для позбавлення його права на податковий кредит та визнання господарських операцій нереальними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманих в ході виконання реальних господарських операцій, що ґрунтується на вимогах закону.

Зміст укладеного між ТОВ «Олійний Дім» та ФГ «Врожай-2012» договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Так, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, як на час укладення угод між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ФГ «Врожай-2012», оскільки правочин, укладений з ним не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є висновки актів перевірок цього контрагента, отримані від Кіровоградської ОДПІ, згідно яких встановлено, що у ФГ «Врожай-2012» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також будь-які документи, що підтверджують виробництво сільськогосподарської продукції, її перевезення, приймання, передавання, здавання вантажу та проведення розрахунків між учасниками транспортного процесу, в тому числі відсутня товарно-транспортна документація, судом до уваги не приймаються, оскільки, навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та про його скасування, а отже про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2294 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 17.10.2013р. №0002601500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім» (код ЄДРПОУ 35191360) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2294грн. 00коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова