Постанова

від 24.03.2009 по справі 24/288-23/110-48/248

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/288-23/110-48/248

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.03.2009                                                                                           № 24/288-23/110-48/248

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:            Дзюбка П.О.

          Дикунської  С.Я.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Старавто" ЗАТ "Київстар.Дж.Ес.Ем."

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.12.2008

 у справі № 24/288-23/110-48/248 (суддя Сулім В.В.)

 за позовом                               Прокурор Красногвардійського району м.Дніпропетровська

 до                                                   Дочірнє підприємство "Старавто" ЗАТ "Київстар.Дж.Ес.Ем."

                                                  Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Кредо-Класик"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 241976,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 30.12.2008 р. по справі № 24/288-23/110-48/248 позов задоволено повністю : з ДП “Старавто” стягнуто на користь Відділення суму відшкодованих виплат в розмірі 296 666, 54 грн., а також в доход Державного бюджету   2 966,66 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не  взято до уваги, що правовідносини, які прямо або опосередковано є похідними після виконання позивачем своїх обов'язків регулюються виключно спеціальними законодавчими актами  відповідно до Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Застосування до спірних правовідносин норм  ЦК України є неправомірними та безпідставними. Право зворотної вимоги за цивільним законодавством України передбачає таке звернення виключно до винної особи за майновим страхуванням. Право фізичної особи, що нерозривно пов'язано з її життям та здоров'ям, які складають немайнові права фізичної особи здійснюються самостійно й відповідно не можуть бути предметом зворотньої вимоги за позовом третьої особи, оскільки є невідчужуваними. Таким чином, місцевим судом не досліджено суті правовідносин між позивачем та відповідачем. Крім цього, судом не враховано, що позивачем здійснено виплату одноразової страхової виплати та щомісячних платежів за березень, квітень, травень, червень 2005 р. двічі, тощо.

       В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та  прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених у ній підстав.

        Представник Прокуратури та позивача в жодне судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належно (підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштових відправлень), про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали. Разом з тим, позивачем надіслано до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу й документи на виконання вимог ухвали суду. Тому апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за їх відсутності.         

      Заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 29.05.2006 р. Прокурор в інтересах держави в особі Відділення звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ДП “Старавто” та ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик” про стягнення солідарно 241 976,66 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 31.01.2005 р. внаслідок порушення Чекаревим А. В. - водієм автомобіля «Сітроен-Берлінго» державний номер АА 4483 АВ, що належить ДП “Старавто” п. 12.1 Правил дорожнього руху України в районі 769 км автошляху Київ-Луганськ-Ізварино, за 1 км від селища Корсунь трапилась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пасажир автомобіля «Сітроен-Берлінго» - Панін О.О. отримав тілесні ушкодження, від яких 11.03.2005 року помер у лікарні. Транспортна пригода трапилась з працівником Донецького відділення філії ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем” в м. Дніпропетровську під час виконання ним своїх виробничих обов'язків, тому на підставі Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 p. (далі Постанова) даний нещасний випадок зі смертельним наслідком визнано пов'язаним з виробництвом та складено акт за формою Н-І. Відділенням згаданий випадок прийнято на облік та здійснено

відшкодування виплат за лікарняними листами шляхом заліку сум, сплачених

підприємством     потерпілому          у    рахунок     страхових     внесків     підприємства     на загальнообов'язкове державне соцстрахування згідно п.4 ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV від 23.09.1999 р. (далі Закон № 1105) та п.11.6.4 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001 р. (далі Інструкція). Згідно довідки філії ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем” у м. Дніпропетровську про виплати  в    зв'язку з тимчасовою     непрацездатністю  Відділеню виставлено до взаємозаліку за лікарняними листами Паніна О.О. 3064, 32 грн.

Таким    чином,    за    винятком    перших    п'яти    днів    втрати  працездатності, відшкодування яких у відповідності до п. 4 ст. 34 Закону № 1105 здійснюється за рахунок коштів підприємства, оплату лікарняних листів тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком  на виробництві, здійснено за  рахунок  коштів  Відділення. В зв'язку зі смертю 11.03.2005 р. Паніна О.О. у лікарні, на підставі ст. 33 Закону № 1105 позивачем відшкодовано    наступні    виплати    Паніній    Л.Г.:  одноразову допомогу у зв'язку зі смертю потерпілого – 223 440,00 грн..; щомісячні страхові виплати утриманцям за період з лютого 2005 р. по січень 2006 р. – 15 472,34 грн.; за лікарняними листами Паніна О.О. —3064 гри. 32 коп., загальна сума 241 976,66 грн. Нещасний випадок із смертельним наслідком стався з потерпілим Паніним О.О. з вини третьої особи, яка керувала транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки) - працівника ДП “Старавто” Чекарева А.Г. За даним фактом слідчим відділом Снакіївського міського відділу внутрішніх справ УМВС області порушено кримінальну справу відносно Чекарева А.Г. за ст. 286 ч.2 КК України, яку надіслано для розгляду до Єнакіївського міського суду. З огляду на вищенаведене, на підставі ч.2 ст. 1187 та ст.. 1191 ЦК України позивач має право на відшкодування шкоди в розмірі 241 976,66 грн., тощо.

Відповідач в долученому до матеріалів справи відзиві на позовну заяву просив в позові відмовити з огляду на те, що вимога Прокурора про стягнення шкоди на користь держави є неправомірною, оскільки Фонд фінансується згідно ст. 46  Закону № 1105 за рахунок внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли від ліквідації страхувальників, прибутку Фонду, коштів одержаних від стягнення штрафних санкцій. Крім цього, позивачем не надано доказів вини відповідача в завданні матеріальної шкоди, тощо.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.09.2006 р. по справі № 24/288 позов задоволено: з  ДП “Старавто” стягнуто на користь Відділення   241 976,66 грн., 2419,77 держмита та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 р. по справі № 24/288 апеляційну скаргу ДП “Старавто” залишено без задоволення, рішення місцевого суду-без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 20.02.2007 р. касаційну скаргу ДП “Старавто” задоволено частково, рішення обох попередніх інстанцій скасовано, справу надіслано на розгляд до місцевого суду.

Заявою від 25.04.2007 р. позивач відмовився від вимог. заявлених до ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик”.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.04.2007 р. по справі № 24/288-23/110 в позові Відділення до ДП “Старавто” відмовлено; провадження по справі за позовом Відділення до ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик” припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 р. по справі № 24/288-23/110 апеляційну скаргу Відділення залишено без задоволення, рішення місцевого суду-без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 19.08.2008 р. касаційну скаргу Відділення  задоволено частково, рішення обох попередніх інстанцій скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ДП “Старавто”, справу в цій частині надіслано на розгляд до місцевого суду; в решті судове рішення залишено без змін.

Заявою від 06.10.2008 р. позивач уточнив свої вимоги, просив стягнути в порядку регресу з відповідача сум, відшкодованих Паніній Л.Г. через загибель Паніна О.О. виплат в розмірі 296 666,54 грн.

       Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

       Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що 02.01.2003 р. між ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем” (замовник) та ДП “Старавто” (виконавець) укладено генеральний договір № 01/03 на обслуговування автомобільним транспортом, відповідно до п. 1.1 якого виконавець прийняв на себе обов'язки по наданню послуг з перевезення вантажів і пасажирів замовника своїми автотранспортними засобами, а замовник зобов'язався приймати та здійснювати оплату даних послуг на умовах даного договору. ДП “Старавто”

є юридичною особою з дня його державної реєстрації (3.1 Статуту Відповідача), його засновником є ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.”, якому належитть 100% статутного фонду підприємства (п. 5.1 Статуту). Відповідача зареєстровано як страхувальника в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, реєстраційний № 2604092225 від 28.12.2001 р. Відповідачем 31.01.2005 р. видано своєму працівнику - водію Чекареву А.Г. подорожній лист службового легкового автомобіля № АА 4843 АВ (серія 01-СП № 255000), в якому зазначено особу, яка користувалася автомобілем у м. Дніпропетровськ ЗАТ “Київстар Дж. Ес.Ем.” відповідно до заявки № 22827 від 27.01.2005 р. 31.01.2005 р. внаслідок порушення Чекаревим А.Г. - водієм автомобіля Сітроен Берлінго (належить Відповідачу) п. 12.1 Правил дорожнього руху України в районі 769 км автошляху Київ - Луганськ - Ізварино, за 1 км від селища Корсунь трапилась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пасажир автомобіля Сітроен Берлінго - Панін О.О. отримав тілесні ушкодження. Наказом/розпорядженням № 22к про прийом на роботу від 27.05.1999 р. Паніна О.О. прийнято на роботу до Донецького представництва ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.”. Таким чином, гр. Чекарев А.Г.,  яким керував автомобілем Сітроен Берлінго, знаходився у трудових відносинах із Відповідачем та виконував свої службові обов'язки; а гр. Панін О.О. знаходився у трудових відносинах із ЗАТ “Київстар Дж. Ес.Ем.” та знаходився у автомобілі Сітроен Берлінго у зв'язку із виконанням службових обов'язків. 11.03.2005 р. гр. Панін О.О. помер у лікарні від тілесних ушкоджень, отриманих під час ДТП. Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 23.11.2005 р. Чекарева А.Г. визнано винним у злочині, передбаченому ст. 286 КК України, а також вироком встановлено, що нещасний випадок із смертельним наслідком стався з потерпілим Паніним О.О. з вини особи, яка керувала транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки) працівника відповідача - Чекарева А.Г. В зв'язку з тим, що транспортна пригода трапилась з працівником Донецького представництва ЗАТ “Київстар Дж. Ес.Ем.” в м. Дніпропетровську під час виконання ним своїх службових обов'язків цей нещасний випадок зі смертельним наслідком було визнано пов'язаним з виробництвом та складено акт за формою Н-1, а також його прийнято на облік та здійснено відшкодування виплат за лікарняними листами шляхом заліку сум, сплачених підприємством потерпілому, у рахунок страхових внесків підприємства на загальнообов'язкове державне соцстрахування згідно ч. 4 ст. 34 Закону № 1105 та п. 6.4 Інструкції. На день смерті гр. Паніна О.О. на його утриманні перебували його дочка - Паніна Анастасія Олександрівна, 1989 року народження, яка на той час була ученицею 10 класу Донецького навчально-виховального комплексу №1, та син - Панін Артем Олександрович, 1987 року народження, який є інвалідом дитинства, та до того ж на той час був студентом Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту». Сім'ї Паніна О.О. виплачено одноразову допомогу у зв'язку із смертю потерпілого та однорічний заробіток сину та дочки. На підставі наданої заяви належні страхові виплати на неповнолітніх дітей отримує дружина потерпілого - Паніна Л.Г. При розрахунку одноразової допомоги сім'ї у зв'язку із смертю потерпілого береться середня заробітна плата потерпілого, яка в даному випадку становить 2668,51 грн. та помножується на 5 років або на 60 місяців, а сума однорічного заробітку на кожного утриманця відповідно знаходиться шляхом помноження цієї суми на 12 місяців. Так як гранична сума заробітної плати, з якої справляються внески до соціальних фондів в 2004 р. складала 2660,00 грн., то за основу була взята ця сума. Таким чином, сім'ї потерпілого Паніна О.О. відділенням Фонду була виплачено одноразову допомогу в сумі 223440 грн. Крім цього, судом встановлено, що на підставі ст. 40 Закону № 1105 сім'ї потерпілого за період з 12.03.2005 р. по 01.08.2005 р. виплачено загальну суму 229 602,34 грн. З огляду на наведене, місцевий суд вважав, що твердження відповідача про те, що одноразова допомога та виплати за період з березня по серпень 2005 р. сплачувались Паніній Л.Г. двічі за один й той самий період не відповідають фактичним обставинам справи. Суд також вважав безпідставним посилання апелянта на те, що позивачем неправильно нараховано та сплачено одноразову допомогу сім'ї гр. Паніна О.О. Так, ч. 7 ст. 34 Закону № 1105 передбачено, що розмір одноразової допомоги сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні. Таким чином, розмір одноразової допомоги складається з двох частин: з одноразової допомоги сім'ї та одноразової допомоги кожному утриманцю, а тому позивачем правильно визначено розмір одноразової виплати й за період з 01.08.2005 р. по 01.02.2006 р. сплачено суму щомісячних страхових виплат, які отримали син та дочка померлого в розмірі 7 980 грн. Крім цього, на підставі ст. 29 Закону № 1105 з березня 2006 р. при перерахунку щомісячних страхових виплат застосовувався коефіцієнт 1,203. Позивачем здійснено  виплати із застосуванням коефіцієнтом 1,203 у період з 01.02.2006р. по 01.02.2007р. в загальному розмірі щомісячних страхових виплат, одержаних утриманцями потерпілого Паніна О.О.  18 930 грн., а у період  з 01.02.2007 р. по 01.09.2008 р. – 37 089,88 грн. Згідно ст.. 6 Закону № 1105  застрахованою особою був гр. Панін О.О.; страхувальником – ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.”, страховиком - позивач. Тому, місцевий суд дійшов висновку, що відповідач  не є учасником правовідносин із соціального страхування гр. Паніна О.О., адже останній не знаходився у трудових відносинах з відповідачем.

      Відповідно до  ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Чинним законодавством (ст. 1187 ЦК України) встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Місцевим судом встановлено, що автомобіль Сітроент Берлінго державний номер АА 4843 АВ належав відповідачу, а тому в силу приписів, шкоду завдану смертю сім'ї Паніна О.О., має відшкодовувати саме відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки. Одночасно, ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Водій джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Сітроент Берлінго державний номер АА 4843 АВ та винний у ДТП, що сталася 31.01.2005 р., - Чекарев А.Г., як згадувалось вище був працівником відповідача, виконував свої службові обов'язки, а тому відповідач в силу ст. 1172 ЦК України є належним відповідачем у справі.

        Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

       Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено відшкодування позивачем у період з 12.03.2005 р. по серпень 2008 р. шкоди, завданої утриманцям Паніна О.О. внаслідок його смерті, у формі одноразової допомоги та щомісячних виплат на загальну суму 296 666,54 грн. З огляду на це, місцевий суд вважав обґрунтованими вимоги позивача. Одночасно, судом першої інстанції не взято до уваги посилань відповідача на те, що Законом № 1105 не передбачено права позивача на зворотну вимогу, адже правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем з приводу шкоди, завданої смертю гр. Паніна О.О., не є правовідносинами страхувальника та страховика із соціального страхування за Законом, а цивільно-правовими відносинами особи, яка відшкодувала шкоду та особи, джерелом підвищеної небезпеки та під керуванням працівника якої завдано шкоду смертю потерпілого.

      Виходячи з наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду немає.     

      Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК  України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Старавто” Закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 30.12.2008 р. по справі № 24/288-23/110-48/248- без змін.

     Матеріали справи № 24/288-23/110-48/248 повернути до господарського суду м. Києва.  

     Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      Сотніков С.В.

 Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

                                                                                          Дикунська  С.Я.

 30.03.09 (відправлено)