Рішення

від 08.04.2009 по справі 50/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/53

08.04.09

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Фастех"

про                  стягнення 129 572,65 грн.

За зустрічним позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Фастех"

до                               товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч"

про                               визнання частково недійсним договору

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від ТОВ "МТМ-Луч"                  Антонов К.А.(дов. від 19.02.2009)

Від ТОВ "Фастех"                Мороз А.М.(дов. від 24.02.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар по договору № 002/007/08-ФТ від 17.01.2008 у розмірі 129 572,65 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2009 порушено провадження у справі №50/53 та призначено її до розгляду на 25.02.2009.

В судовому засіданні 25.02.2009 була оголошена перерва на 11.03.2009, а 11.03.2009 - на 18.03.2009 для подання додаткових доказів по справі.

11.03.2009 представник відповідача подав зустрічну позовну заяву до позивача за первісним позовом про визнання частково недійсним договору № 002/007/08 ФТ від 17.01.2008 в частині Специфікації № 88 від 22.12.2008 до договору № 002/007/08 ФТ від 17.01.2008.

В судове засідання 18.03.2009 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача просив вирішити питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним  позовом.

Представник відповідача по зустрічному позову подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив відмовити у прийнятті зустрічного позову.

Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаний з первісним.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, прийшов до висновку, що подані сторонами по справі № 50/53 обидва позови (первісний та зустрічний) взаємно пов"язані підставами та поданими доказами і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. У зв'язку з наведеним суд прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом та відклав розгляд справи на 08.04.2009.

07.04.2009 через канцелярію суду від відповідача по зустрічному позову надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він зазначав, що вимоги та підстави зустрічного позову є надуманими, не базуються на обставинах справи та законі, не потребують судового захисту, а тому не підлягають розгляду в господарському суді або задоволенню.

08.04.2009 в судове засідання прибули представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом і дали додаткові пояснення по справі.

Представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги  підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч" (далі-позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фастех" (далі-відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, покупець за договором) було укладено договір поставки № 002/007/08-ФТ(далі –договір).

Згідно пункту 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити у передбачені договором строки, а покупець прийняти й оплатити згідно умов цього договору оцинкований прокат з полімерним покриттям в рулонах, відповідно до заявки(заявок) в асортименті, кількості й за цінами, що погоджені сторонами відповідно до специфікації на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.5. договору визначено, що право власності на товар поставлений за цим договором переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі його покупцеві.

На виконання умов договору позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 132 345,00 грн. згідно специфікації № 88 від 22.12.2008. Товар був отриманий відповідачем за первісним позовом у повному обсязі та в обумовлені договором строки, що підтверджується підписаною сторонами накладною № РН-0000461 від 22.12.2008 та довіреністю на отримання товару № 0174 від 22.12.2008.

Вищевказана накладна та довіреність на отримання товару приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу за первісним позовом та прийняття його останнім.

Відповідно до п. 1.3. договору ціна за одиницю товару та його загальна вартість зазначаються в специфікаціях на кожну партію товару, що є невід'ємними частинами договору.

Специфікацією № 88 від 22.12.2008 було визначено термін оплати –не пізніше 14 календарних днів з моменту факту відвантаження.

Товар був поставлений 22.12.2008, отже обов'язок у відповідача за первісним позовом оплатити товар настав 05.01.2009.

На адресу відповідача за первісним позовом був направлений рахунок до сплати № СФ 0000494 від 22.12.2008 на суму 132 345,00 грн.

Однак, в порушення умов договору відповідач за первісним позовом не розрахувався за поставлений позивачем за первісним позовом товар і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 123 345,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.12.2008, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками даних господарюючих суб'єктів.

В своєму зустрічному позові позивач за зустрічним позовом просить визнати частково недійсним договір 002/007/08-фт від 17.01.2008 в частині специфікації № 88 від 22.12.2008, оскільки остання підписана від імені продавця іншою (не уповноваженою) особою ніж основний договір.

Згідно абзацу 2 ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Отже за загальними правилами (ст. 1, 2 ГПК України) юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, відповідно, господарський суд порушує справи за такими позовними заявами.

Визнання правочину недійсним, згідно з п. 2) ст. 16 Цивільного кодексу України є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Із зустрічного позову та пояснень представника позивача за зустрічним позовом суд не може дійти висновку, які саме порушені цивільні права та законні інтереси ТОВ «Фастех»потребують захисту з боку суду, оскільки підписи уповноважених осіб як позивача за первісним позовом, так і відповідача за первісним позовом на договорі № 002/007/08-фт від 17.01.2008, специфікації до нього № 88 від 22.12.2008, видаткових накладних і довіреностях на отримання товару та факт поставки цього товару позивачем за первісним позовом, доводять, що обидві сторони під час укладення правочину мали намір щодо його виконання саме на умовах даного договору та специфікації.

Матеріалами  справи підтверджується, що специфікацію №88 від 22.01.2008 від імені позивача за первісним позовом підписано уповноваженою особою, а саме Комерційним директором Бегуном В.В., оскільки останній під час її підписання діяв згідно з наказом № 011/1 від 01.06.2006(в матеріалах справи), яким Бегуну В.В. надано право підпису, зокрема, договорів з контрагентами.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки факти викладені в обґрунтування даних вимог не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в сумі 123 402,52 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 123 402,52 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором,  позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача  за первісним позовом на свою користь штраф в сумі 6 170,12 грн.  

Сторонами погоджено, та викладено у п. 6.5. договору, що у випадку прострочення покупцем своїх зобов'язань щодо оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 5% від несплаченої в строк суми, що зазначена у специфікації на відповідну партію товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання(ч.2 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Дії відповідача за первісним позовом є порушенням вимог договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п. 6.5.), а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача за первісним позовом в сумі 6 170,12 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі та задоволення первісних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягуються понесені позивачем за первісним позовом витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85  ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

2. Первісний позов задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фастех" (юридична адреса: вул. Баренбойма, 1, м. Київ, 01013; фактична адреса: вул. Лебединська, 4, м. Київ, 04210; р/р 26005134101 в ВАТ «Банк КІПРУ»м. Києва, МФО 320940, код ЄДРПОУ 32245890) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч" (вул. Лугова, 9, м. Київ, 04074, р/р 260083590124 в КРД «Райффайзенбанк Аваль»м. Києва, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31724684) основний борг в сумі 123 402 (сто двадцять три тисячі чотириста дві) грн. 52 коп., штраф в розмірі 6 170(шість тисяч сто сімдесят) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 295(одна тисяча двісті дев'яносто п'ять)грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 29.04.2009