Ухвала

від 21.01.2014 по справі 817/3852/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"21" січня 2014 р. Справа № 817/3852/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Брок" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Брок" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року:

- №0007212220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82116,66 грн. основного платежу та 20529,20 грн. штрафних санкцій;

- №0007222220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 86222,32 грн. основного платежу та 21555,58 грн. штрафних санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністравтивного суду від 20 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київський області від 18.06.2013 року за №0007212220 та №0007222220.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що у період з 04.06.2013 року по 05.06.2013 року Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Світ-Брок" по взаємовідносинах з ТОВ "НВП "Природа і світ" за березень 2012 року за результатами якої складено акт від 04.06.2013 року №324/22-2/37124694 "Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Світ-Брок" (код ЄДРПОУ 37124694) щодо встановлення сумнівності у факті здійснення операцій по господарських відносинах із ТОВ "НВП "Природа і світ" (код ЄДРПОУ 33829445) їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2012 року".

Виходячи з висновків акта перевірки від 04.06.2013 року №324/22-2/37124694 ТОВ "Світ-Брок" допущені порушення:

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із наступними змінами та доповненнями), завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 82 116,66 грн., а саме: за березень 2012 року в сумі 82 116,66 грн.;

- пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, заниження у І кварталі 2012 року суми податку на прибуток у розмірі 86 222,32 грн..

На підставі висновків зазначеного Акта, Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.06.2013 року:

- №0007212220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82116,66 грн. основного платежу та 20529,20 грн. штрафних санкцій;

- №0007222220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 86222,32 грн. основного платежу та 21555,58 грн. штрафних санкцій.

Позивач не погодився із даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2012 року ТОВ "Світ-Брок" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "НВП "Природа і світ".

Відповідно до умов Агентського договору №29022012 від 29.02.2012 року, ТОВ "НВП "Природа і світ" зобов'язувалося надавати ТОВ "Світ-Брок" послуги зі сприяння в укладенні договорів поставки (продажу) нафтопродуктів: Палива моторного альтернативного марок АЕ-95е50 та АЕ-92е40, що продається позивачем з третіми особами.

Факт надання агентських послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.03.2012 року №ОУ-0000040 та виписаною ТОВ "НВП "Природа і світ" податковою накладною №33 від 28.03.2012 року на загальну суму 200 000 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33 грн..

12.03.2012 року між позивачем та ТОВ "НВП "Природа і світ" укладено Агентський договір №12032012 від 12.03.2012 року, відповідно до якого ТОВ "НВП "Природа і світ" зобов'язувалося надавати ТОВ "Світ-Брок" послуги зі сприяння в укладенні договорів купівлі-продажу (придбання) меляси бурякової ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98), що поставляється позивачу з третіми особами.

Факт виконання агентських послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.03.2012 року №ОУ-0000045 та виписаною ТОВ "НВП "Природа і світ" податковою накладною №34 від 30.03.2012 року на загальну суму 292 700 грн., у т.ч. ПДВ 48 783,33 грн..

Податковими деклараціями з податку на прибуток та податку на додану вартість за березень 2012 року підтверджується факт збільшення прибутку підприємства у зв'язку з наданням позивачу агентських послуг та факт включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні ТМЦ.

Виходячи з вищевикладеного, первинними документами в повному обсязі підтверджується виконання умов агентських договорів по сприянню в укладенні договорів поставки нафтопродуктів та купівлі продажу меляси бурякової, податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку. А відтак, висновки податкового органу про неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту є безпідставними.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ "НВП "Природа і світ" без мети настання реальних наслідків, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в ст.203 Цивільного кодексу України. Відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Податковим органом, не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. За таких обставин, висновок відповідача про фіктивність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Враховуючи викладене, посилання податкового органу на нікчемність правочину не відповідає матеріалам справи та не узгоджується з приписами ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України.

Так само, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, а господарських операцій безтоварними і те, що контрагентом порушено вимоги податкового законодавства, оскільки вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування ПДВ тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "НВП "Природа і світ", як нікчемного.

Таким чином, з огляду на приписи цивільного законодавства України, нікчемність угод повинна встановлюватися в судовому порядку, а не шляхом зменшення за актом перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість у платника податку, який має належним чином оформлені податкові накладні, всі належні первинні документи, які доводять реальність вчинення господарської операції та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій - господарській меті.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз вказаних норм свідчить, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відповідно до пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

В свою чергу, відповідно до пп."а" п.198.1 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджуються факти надання позивачу агентських послуг, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання агентських послуг у контрагента - ТОВ "НВП "Природа і світ", які стали підставою для формування позивачем складу операційних витрат.

Висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем операційних витрат та податкового кредиту, та як наслідок заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, є неправомірними.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя

Роздруковано та надіслано: (рек з пов про вруч)

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Брок" вул.Бориспільська,27, с.Мартусівка, Бориспільский район, Київська область, 08343

3- відповідачу Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області вул.Котляревського,2, м.Бориспіль, Київська область, 08300