Постанова

від 14.04.2009 по справі 14/477

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/477

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

14.04.09 р.                                                                                          № 14/477          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                          Стахурського М. Ф. (доповідач у справі),

суддів                                                 Мазур Л. М.,

                                                           Чорногуза М. Г.

при секретарі судового засідання Єрмак Л. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Аксюта Б. О. (дов. № 2 від 10.01.2009 р.), Бурсова О. С. (дов. № 3 від  10.01.2009 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Полтавський домобудівельний комбінат” на рішення господарського суду Полтавської  області від 15.01.2009 р.

у справі № 14/477 (суддя Іваницький О. Т.)

за позовом Приватного підприємства „Автолідер”, м. Полтава

до Відкритого акціонерного товариства „Полтавський домобудівельний комбінат”,          м. Полтава

про стягнення 33 851, 28 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП „Автолідер” звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом до ВАТ „ Полтавський домобудівельний комбінат ” про стягнення                    33 851, 28 грн., з яких 33 440  грн. - основний борг, 329, 05 грн. –пеня і 82, 23 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку за договором № 22/09/08 про надання послуг від 01.08.2008 р. щодо оплати за надані послуги.

Відповідач відзив на позов та документи, витребувані судом не надав, у судові засідання свого представника не направив.

Рішенням господарського суду Полтавської  області від 15.01.2009 року у справі № 14/477 позов ПП „ Автолідер ” задоволено повністю та присуджено до стягнення з ВАТ „Полтавський домобудівельний комбінат” заборгованість у розмірі 33 440 грн., 329, 05 грн. пені, 82, 23 грн. 3 % річних, 338, 51 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому суд першої інстанції керувався ст. 231 ГК України, ст. ст. 509, 510, 525-527, 546, 549, 599, 610, 612, 625, 901 ЦК України, умовами договору № 22/09/08 про надання послуг від 01.08.2008 р. та виходив з того, що позивачем у відповідності до умов договору виконано для відповідача роботи у серпні-вересні 2008 р., за які останній не розрахувався. У зв'язку із простроченням відповідачем виконання обов'язку що оплати виконаних робіт позивач також мав право на стягнення із відповідача пені та 3 % річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач через місцевий господарський суд 03.02.2009 року подав апеляційну скаргу (вх. № 180-14/477), в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 15.01.2009 року і прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду за його безпідставністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення суду першої інстанції було прийнято із порушенням норм матеріального і процесуального права, так як спір було вирішено без його відома та участі, суд не дослідив всі обставини справи, тому що роботи були виконані позивачем лише на суму 7 040 грн., позивач не надав суду жодного підписаного акту здачі-приймання наданих послуг, і в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що дають право позивача на ті кошти, на які він претендує.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року (головуючий суддя –Стахурський М. Ф. (доповідач у справі), судді –Мазур Л. М., Чорногуз М. Г.) прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження на 11.03.2009 року.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 11.03.2009 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 14.04.2009 р.

В судове засідання 14.04.2009 року представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив.

Представник позивача надав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду Полтавської  області від 15.01.2009 року вважає законним і обґрунтованим.

За результатами розгляду апеляційної скарги та за згодою представника позивача апеляційним судом було оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі 12 ГПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

01.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №22/09/08 про надання послуг (надалі –договір), згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати спецтехніку (будівельну техніку) –екскаватор ЕК-18-20 для виконання робіт на об'єктах відповідача, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх. (а.с. 7-8).

Згідно п. 3.1. договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в рахунках на оплату та актах виконаних робіт.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що відповідач зобов'язується проводити з позивачем розрахунки за виконані роботи протягом трьох банківських днів, з моменту отримання рахунку на оплату.

Строк дії договору відповідно до п. 6.1. встановлювався до 31 грудня 2008 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач договірні зобов'язання виконав у повному обсязі. У періоди з 02.08.2008 р. по 07.08.2008 р., з 20.08.2008 р. по 23.08.2008 р. та 25-27.08.2008 р. в м. Полтаві на об'єктах: по вул. Боровиковського, з 28 і 29.08.2008 р. на об'єкті по вул. Башкірцевої, з 01.09.2008 р. по 08.09.2008 р. і з 09.09.2008 р. по 12.09.2008 р. на об'єкті за місцем знаходження відповідача позивач вищевказаною спецтехнікою виконав замовлені роботи у повному обсязі, на загальну суму 40 480 грн.

Факт виконання зобов'язань підтверджується штампом відповідача у змінних рапортах про прийняття робіт (а.с. 13, 16, 19, 40) та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт № ОУ-1000474 від 08.08.2008 р., акт № ОУ-1000522 від  08.09.2008 р., акт № ОУ-1000504 від 29.08.2008 р., акт № ОУ-1000524 від 12.09.2008 р., акт № ОУ-1000474 від 08.08.2008 р. (а.с. 10, 12, 15, 18). Відповідач жодного разу не направляв позивачу будь-які претензії чи рекламації стосовно якості виконаних спецтехнікою по договору робіт. Таким чином позивач свої зобов'язання по договору виконав повністю та належним чином.

Позивачем були направлені відповідачу рахунки на оплату виконаних робіт:               № СФ-262 від 08.08.2008 р. на суму 7 040 грн., № СФ-284 від 01.09.2008 р. на суму                15 840 грн., № СФ-99 від 10.09.2008 р. на суму 10 560 грн., № СФ-304 від 12.09.2008 р. на суму 7 040 грн. (а.с. 9, 11, 14, 17).

Відповідачем було оплачено виконані роботи частково у розмірі 7 040 грн., що підтверджується банківською випискою з поточного рахунку позивача за 19.08.2008 р.  (а.с. 41).

Позивач 03.11.2008 р. звертався до відповідача із претензією № 164 від   31.10.2008 р. з вимогою оплатити заборгованість за виконані роботи на суму 33 440 грн. (а.с. 23). Разом із претензією позивачем було надано відповідачу всі необхідні документи для її розгляду. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Відносини, пов'язані із наданням послуг регулюються ГК України, ЦК України, іншими нормативно-правовими актами та безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач в порушення умов договору за виконані позивачем роботи повністю не розрахувався, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 33 440 грн., а отже і є правильним висновок суду першої інстанції при вирішенні спору у даній справі про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості із відповідача за виконані за договором роботи.  

Також, як було зазначено вище, рішенням суду першої інстанції стягнуто із відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та  3 % річних.

Згідно п. 5.5. договору за недотримання строків сплати зазначених в п. 3.2. договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 3 % від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що розрахунок позивача щодо пені та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, та про обґрунтованість позовних вимог в цій частині. (а.с 30).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що справу було розглянуто судом першої інстанції без його участі. Однак, таке твердження відповідача заперечується матеріалами справи, так як в них наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали про порушення провадження у справі від 11.12.2008 р., що підтверджує обізнаність відповідача про наявність спору у господарському суді Полтавської області між ним та позивачем, і про місце і час розгляду даного спору (а.с. 29).

Отже, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав і обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних і допустимих доказах, й прийняв судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються повністю на Відкрите акціонерне товариство „Полтавський домобудівельний комбінат”.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Полтавський домобудівельний комбінат” на рішення господарського суду Полтавської  області від 15.01.2009 р. залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської  області від 15.01.2009 р. у справі № 14/477 залишити без змін.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і її може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107 –111 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                 (підпис)                   М. Ф. Стахурський

Судді:                                                                                                 Л. М. Мазур

                                                                                                           М. Г. Чорногуз

Повний текст постанови підписаний

21 квітня 2009 р.

Дата відправки  24.04.09