Рішення

від 14.05.2009 по справі 10/111-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/111-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14.05.2009                                                                Справа №  10/111-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданнісправу              

за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"   м. Херсон

до   приватного підприємства "УМС" м. Херсон  

про   стягнення   91337 грн. 72 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: на засідання суду не прибув  

від відповідача:  уповноважені особи Савіна Н. М., Ігнатов Д. І.

          Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до  суду з  позовом  до приватного підприємства "УМС" (відповідач) та  просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 115625 грн.05коп. заборгованості нарахованої по акту про порушення ПКЕЕ №125625 від 13.03.2007 року.

Позивач посилається, на те, що 13.03.2007 року представниками ХМЕМ при здійсненні обстеження об'єкту відповідача (житлового будинку по пр. Ушакова, 77) було виявлено порушення ПКЕЕ, а саме: безоблікове та бездоговірне користування електричною енергією мешканцями квартир житлового будинку, якими електроенергія споживається але не враховується та не оплачується, про що й було складено акт №125625.

На підставі даного акту позивачем відповідно до Методики здійснено розрахунок безпідставно спожитої електроенергії   за період з 13.03.23006 року  по 13.03.07 року. Сума позову позивачем в наступному  зменшена  згідно з наданим  розрахунком (арк. справи 40 том 2) до 91337грн.72коп, яку він  просить стягнути з відповідача на підставі ст. ст. 714, 1212, 1213 Цивільного Кодексу України, ст. 275 Господарського Кодексу України.

На  стягненні  саме цієї  суми  позивач і наполягав в засіданнях  суду.

Відповідач проти позову заперечує. Він стверджує, що укладеним з позивачем договором на електропостачання від 15.02.2006року  №3881 не передбачено обов'язку ПП "УМС" розраховуватися з позивачем за споживання електричної енергії мешканцями житлового будинку № 77 по пр. Ушакова та зазначає, що відповідач не  є  виробником  послуг  з  електропостачання, якими  користуються мешканці будинку,   а є організацією, яка лише обслуговує зазначений будинок, але не є його власником чи балансоутримувачем. Мешканцям  відповідачем не  нараховувалася, а відповідно і не здійснювалася   оплата відповідачу за спожиту ними електроенергію в спірний період, вони неодноразово зверталися до позивача з заявами про укладення договорів на електропостачання з ними, але позивач відмовляв в укладенні таких договорів.

В подальшому з метою врегулювання цього питання та недопущення виникнення соціальної напруги позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про електропостачання від 15.02.2006 року №3881, якою починаючи з 16.01.2008 року запроваджено тимчасовий порядок розрахунків за споживання електричної енергії мешканцями будинку № 77 по проспекту Ушакова у м. Херсоні.

За цією угодою  сторони дійшли згоди доповнити п. 9.6 договору на постачання електричної енергії текстом наступного змісту: включити в договір житловий будинок за адресою пр. Ушакова. 77, як населений пункт (згідно додатку № 5 до договору). З моменту укладення цієї угоди від 16.01.2008 року сторони прийшли до згоди про те, що до моменту укладення договорів про користування електричною енергією між постачальником та мешканнями зазначеного будинку розрахунки за спожиту електричну енергію проводити по загальнобудинковому обліку (згідно додатку № 5 до договору), а після укладення договорів користування електричною енергією між постачальником та мешканнями вказаного будинку розрахунки за спожиту електричну енергію проводити за алгоритмом розрахунків за спожиту електроенергію на технічні потреби житлових будинків (п. 1.3 додаткової угоди).

Також згідно з цією додатковою угодою ПП "УМС" взяло на себе обов'язок сплатити суму заборгованості за спожиту електроенергію мешканцями вказаного будинку в сумі 23118грн.30коп. але за інший період -  з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року, у зв'язку з чим було укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 21.01.2008 року. На виконання цього договору здійснювалися відповідні розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідач зазначає, що відносно  періоду заборгованості, про який зазначено в позові, між сторонами  договорів не укладалося, а в основному договорі про електропостачання не передбачено обов'язку відповідача по оплаті вартості тих послуг з електропостачання, які споживаються мешканцями будинку.

           Ухвалою  від  28.04.2009року розгляд  справи  судом відкладався на 14.05.2009року. Суд  зобов'язав сторони   здійснити  звірку зарахування відповідачем спірних  сум  за наданими  до  матеріалів справи  довідками  з зазначенням  бухгалтерського  рахунку на який вони зараховані.

Відповідач свого  представника в засідання суду не  направив, надіславши клопотання про  відкладення розгляду справи  у зв'язку з  відрядженням  представника Руденко О.В.

Відповідно до  статті 77 ГПК України  суд відкладає  розгляд  справи  але в межах  строку вирішення спору, встановленого  статтею 69 ГПК України, коли  спір  не  може бути  вирішено в даному засіданні, в тому числі   і через  неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є  правом, а не  обов'язком суду.

          Клопотання відповідача про  відкладення розгляду справи задоволенню не  підлягає, у зв'язку з  тим, що   розгляд  справи неодноразово  відкладався    і у відповідача було  досить  часу щоб  надати  до  суду належні докази на обґрунтування  викладених  у позовній заяві обставин. Подальше ж відкладення розгляду справи  є  неможливим, оскільки  це  спричинить  порушення строку вирішення спору. Крім  того, неявка представників позивача не є перешкодою для вирішення спору, оскільки  його представник був присутнім  в попередніх засіданнях та надавав пояснення по  суті спору.

          За таких  підстав справа відповідно до  статті 75 ГПК України підлягає  розгляду по  суті за наявними  в ній доказами.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши  надані до  справи докази, заслухавши пояснення  представників відповідача, суд –

                                        в с т а н о в и в:

Відповідно до акту, складеного  відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія  "Херсонобленерго"  13.03.2007 року №125625 встановлено, що в будинку №77 по проспекту Ушакова в місті Херсоні здійснювалося безоблікове та бездоговірне споживання електричної енергії мешканцями 21 двокімнатної квартири та 11 трьохкімнатних квартир.

Матеріалами  справи  підтверджується, що зазначений будинок перебуває на обслуговуванні у відповідача як житлово-експлуатаційної організації відповідно до наказу управління житлового господарства Херсонської міської ради від 01.11.2005 року №100 та відповідних договорів з балансоутримувачем. При цьому згідно з умовами договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території ПП "УМС" здійснює надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №560 по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного,  технічного   стану  будинків   і   споруд  та  прибудинкових  територій.  Ці  послуги надаються згідно з п. 3 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про періодичність та строки виконання робіт.

Рішенням виконавчого  комітету Херсонської міської ради від 15.08.2006року №373 затверджено перелік послуг, які надаються обслуговуючими організаціями, в тому числі і ПП "УМС". Згідно з п. 6 додатку №1 до вказаного рішення обслуговуючі організації надають послуги, зокрема, в частині освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води. Інші послуги, в тому числі і пов'язані з електропостачанням, в переліку відсутні, що  свідчить  про  те, що  вони не  покладалися на відповідача.

Договором про постачання електричної енергії 15.02.2006 року № 3881 (додаток № 5) сторонами визначено, що потужність за об'єктом житловий будинок № 77 по проспекту Ушакова становить 0,72 кВ, тобто для потреб комунального освітлення.

Як  зазначено  в акті від  про порушення ПКЕЕ від  13.03.2007року, мало  місце безоблікове споживання електричної  енергії  мешканцями  квартир будинку, а отже таке споживання не пов'язане з використанням комунального освітлення.  

Як  пояснили  представники  відповідача, таке становище склалося з  вини  самого  позивача, оскільки  він  ухилявся від  укладення договору на постачання електроенергії  з  мешканцями  будинку. У зв'язку з цим відповідач не несе майнової відповідальності за споживання електричної енергії самими мешканцями будинку,  оскільки  ці обов'язки  не  покладалися на нього  ні вимогами  закону, ні умовами  укладених  між  сторонами  договорів.

Позивачем також не доведено належними  засобами  доказування  обов'язку відповідача оплачувати електричну енергію спожиту мешканцями квартир у відповідному будинку. Не  надано  позивачем і доказів на підтвердження причин  неукладення ним, як постачальником електроенергії, договорів на постачання електричної  енергії  з  мешканцями  будинку.

Тимчасовий порядок розрахунків за споживання електричної енергії мешканцями будинку №77 по проспекту Ушакова в м.Херсоні був погоджений сторонами у відповідному договорі лише 16.01.2008 року, тобто не в період нарахування вартості електричної енергії за цим позовом. Вказаним договором доповнено п. 9.6 договору на постачання електричної енергії реченням наступного змісту: включити в договір житловий будинок за адресою пр. Ушакова, 77, як населений пункт (згідно додатку № 5 до договору). Тільки з моменту укладення цієї угоди від 16.01.2008 року сторони прийшли до згоди про те, що до моменту укладення договорів користування електричною енергією між постачальником та мешканцями вищевказаних будинків розрахунки за спожиту електричну енергію проводити по загальнобудинковому обліку (згідно додатку № 5 до договору), а після укладення договорів користування електричною енергією між постачальником та мешканцями  будинку розрахунки за спожиту електричну енергію проводити за алгоритмом розрахунків за спожиту електроенергію на технічні потреби житлових будинків (п. 1.3 додаткової угоди).

Також згідно з додатковою угодою ПП "УМС" взяло на себе обов'язок сплатити суму заборгованості за спожиту електроенергію мешканцями вказаного будинку в сумі 23118грн.30коп. але за інший період з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року , а не    за  період за який нарахована сума позову  (з 13.03.2006року по 13.03.2007року), у зв'язку з чим було укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 21.01.2008 року. На виконання цього договору здійснювалися відповідні розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями.

Посилання позивача на статті 1212, 1213 ЦК України, як  на підставу позовних  вимог  є  необґрунтованим, оскільки  відповідно до  статті 1212 ЦК України  саме особа, яка  набула майно  або  зберегла його   у себе за рахунок  іншої особи без  достатньої правової підстави зобов'язана повернути  потерпілому це  майно. Особа повинна повернути  майно  і тоді, коли  підстава, на якій воно  було  набуте, згодом відпала.  Статтею  1213 ЦК України встановлено   обов'язок набувача повернути  потерпілому    безпідставно  набуте майно  в натурі.

Аналіз  зазначених  норм права свідчить  про  те, що  відповідальність  за ними  покладається саме на ту особу, яка  безпідставно  набула майно. Із  акту  від 125625  від 13.03.2007року  вбачається, що  такими  особами  є  не  відповідач, а мешканці житлового  будинку, яким  позивач  в період з  13.03.2006 року  по 13.03.2007 року надавав послуги, але не  виставляв рахунки  на оплату вартості  наданих  ним послуг по  постачанню  електричної  енергії

Із  пояснень  представників відповідача, наданих  позивачем довідок  та розрахунку нарахування та зарахування комунальних  послуг за даними  бухгалтерського  обліку   відповідача вбачається, що отримані від  мешканців будинку кошти  відповідачем зараховані  на особові рахунки, відкриті  для кожного  мешканця як  оплата  комунальних  послуг. При  цьому нарахування суми  комунальних  послуг  співпадає  з  сумою  фактично  отриманих відповідачем сум від  кожного мешканця. В  довідках, на які посилається позивач, не  зазначено  будь-яких сум, в них  лише зазначено  особовий рахунок кожного  мешканця на яких  відсутня заборгованість  за електроенергію, оскільки   вона відповідачем і не  нараховувалася, так як  він  цю  послугу не  надавав.  

Як  пояснили  представники  відповідача,  довідки  ними  видавалися   виключно  на вимогу позивача, з  метою  уникнення соціальної  напруги, оскільки позивач ухилявся від  укладення договорів  на постачання електричної  енергії та погрожував припинити  постачання електроенергії  в житловий будинок.

Позивачем не  підтверджено належними доказами  існування будь-яких  відносин  між відповідачем та мешканцями  будинку  щодо  надання послуг  з  електропостачання та відповідно -  прийняття  оплати  за спожиту мешканцями   електроенергію.

За таких обставин суд  прийшов до  висновку, що обов'язок відповідача щодо оплати вартості електричної енергії  яка  споживалася мешканцями  будинку  в період з 13.03.2006 року  по 13.03.2007 року не  передбачений  ні законом ні договором, а тому і відповідальність не  може бути  покладена  на нього.

Відсутні і підстави  стягнення з  нього  спірної  суми  на підставі статей 1212, 1213 ЦК України, оскільки  матеріалами  справи не  доведено що  відповідач  отримав кошти  за спожиту електричну енергію, яка  постачалася позивачем мешканцям будинку.   

При цьому суд звертає увагу на те, що споживання електричної енергії здійснювалося безпосередньо мешканцями будинку, а не ПП "УМС", тому позивач не позбавлений права звернутися з відповідними вимогами до самих споживачів - мешканців будинку № 7 по проспекту Ушакова в місті Херсоні.

З урахуванням  вищезазначеного, в задоволенні прозову слід  відмовити.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на  позивача.

В засіданні за згодою  представників відповідача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

                            Керуючись  ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК  України, суд

                                                    В И Р І Ш И В :

          1.  В задоволенні позовних вимог відмовити.  

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                          Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст.84 ГПК України  20.05.2009року.