Постанова

від 20.01.2014 по справі 801/10943/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2014 р. о 14:25 Справа №801/10943/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів - головуючого судді Циганової Г.Ю., суддів Кузнякової С.Ю., Трещової О.Р., при секретарі судового засідання Лоза М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан"

до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Данкан" (далі - позивач) звернулось 02.12.2013 року до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі -відповідач-2) про визнання протиправними дії відповідача-1 по неприйняттю як податкового звіту декларації позивача за жовтень 2013 року з ПДВ; зобов'язання відповідача-1 прийняти податкову декларацію позивача за жовтень 2013 року; зобов'язання відповідача-2 прийняти податкову декларацію за жовтень 2013 року з ПДВ; зобов'язання відобразити показники декларації позивача за жовтень 2013 року з ПДВ в картці особового рахунку з ПДВ. В позовній заяві також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалами суду від 23.12.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутністю та про підтримання позовних вимог.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, про місце, час та день його проведення були повідомлені належним чином, докази чого є в матеріалах справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 35338012), зареєстрованою 17.08.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою місцезнаходження: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 5, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №633110 (а.с. 23-24), що також підтверджується довідкою з ЄДРПОУ №05.3-6-06/1271 (а.с. 25-26).

ТОВ "Данкан" взято на облік в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 20.08.2007 року за №20293 (а.с. 27) та зареєстрований платником податку на додану вартість 24.01.2008 року (а.с. 22).

27.07.2011 року між ДПІ в м. Сімферополі та позивачем укладений договір №8116 (а.с. 20-21) про визнання електронних документів, згідно з яким орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

19.11.2013 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію із ПДВ, із довідкою щодо залишку від'ємного значення попереднього періоду (додаток 2), розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року.

Квитанцією №1 від 19.11.2013 року Міністерством доходів і зборів України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за жовтень 2013 року у зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ у жовтні 2013 року (а.с. 15).

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Надана позивачем декларація із ПДВ за жовтень 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 20.08.2007 року №2313/29-0, позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополь з 20.08.2007 року (а.с. 27).

Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Порядку податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що договір №8116 від 27.07.2011 року про визнання електронних документів позивачем підписано із ДПІ в м. Сімферополі (а.с. 20-21).

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 року №168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011.

Згідно із п. 7.4 ст. 7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 "Про подання електронної податкової звітності" (далі - Наказ №233), перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

19.11.2013 року Міністерством доходів і зборів України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за жовтень 2013 року.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п. 22 Порядку податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п. 23 Порядку відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Згідно з п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, до обов'язків Міністерства доходів і зборів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень Міндоходів і зборів України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що квитанцію №1 з позначкою про неприйняття податкової декларації з ПДВ позивача за жовтень 2013 року було направлено саме Міністерством доходів і зборів України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України №233 не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень Міністерством доходів і зборів України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Міндоходів і зборів України по неприйняттю як податкового звіту декларації з ПДВ позивача за жовтень 2013 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову в іншій частині, суд зазначає наступне.

Підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.

Судом встановлено, що Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 року дію рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС 17.01.2013 року №5/15-2 про анулювання реєстрації платника ПДВ зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №801/1129/13-а (а.с. 47). Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року Ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 року у справі №801/1129/13-а залишено без змін (а.с. 45-46).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі №801/1129/13-а рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» від 17.01.2013 року №5/15-2 визнано протиправним та скасовано (а.с. 48-50). Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі №801/1129/13-а залишено без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності (а.с. 43-44).

Відповідно до пп. 5.6.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року №1394 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

За загальними правилами акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Данкан", оформлене рішенням №5/15-2 від 17.01.2013 року, визнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття суб'єктом владних повноважень.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» від 17.01.2013 року №5/15-2 набрало законної сили 24.09.2013 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

Відтак, враховуючи набрання постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі №801/1129/13-а законної сили, позивач є зареєстрованим платником ПДВ, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за жовтень 2013 року у Міндоходів і зборів України були відсутні.

При цьому суд зазначає, що вірним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є звернення з позовними вимогами про визнання протиправною відмови податкового органу від прийняття як податкового звіту поданої декларації через наступне.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою таких рішень або дій є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника податків штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства.

При цьому, відповідачем, у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України прийняти як податковий звіт декларацію з податку на додану вартість позивача за жовтень 2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року №1503/12/13-12.

Крім того, у вказаному листі суд касаційної інстанції зауважив, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови. У зв'язку з цим у суду немає підстав для відмови в позові платникові податку або відмови у відкритті провадження (закриття провадження) в разі, якщо таким платником було інакше сформульовано позовні вимоги, предметом яких є протиправність відмови у прийнятті податкової декларації.

За таких обставин, вимогу про зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за жовтень 2013 року суд розцінює як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

У той же час позовні вимоги про зобов'язання Міндоходів і зборів України прийняти податкову декларацію є необґрунтованими та не підлягають задоволенню оскільки до компетенції цього органу не належить прийняття декларацій.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п.3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п.4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції №276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачами правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог в цій частині відповідачами не спростовано.

Виходячи з встановлених судом обставин та зазначених норм законодавства, суд вважає, що належним способом захисту права позивача, у даному випадку, є визнання протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, визнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за жовтень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.11.2013 року та зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в картці особового рахунку податку позивача на додану вартість датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.11.2013 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, з метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та зобов'язати відповідача - ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, надати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.01.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 24.01.2014 року.

Керуючись статтями 160-163, 167, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" (ідентифікаційний код 35338012) за жовтень 2013 року, поданої 19.11.2013 року.

3.Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" (ідентифікаційний код 35338012) за жовтень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.11.2013 року.

4.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" (ідентифікаційний код 35338012) основні показники декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, поданої 19.11.2013 року.

5.В задоволенні решти частини позову відмовити.

6.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звіт про виконання судового рішення щодо відображення за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" (ідентифікаційний код 35338012) основні показники декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, поданої 19.11.2013 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Циганова Г.Ю.

Суддя Кузнякова С.Ю.

Суддя Трещова О.Р.