4/187-08
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
27.04.09 р. № 4/187-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Мазур Л. М.
судді-доповідача Жук Г. А.
при секретарі судового засідання: Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Колесник Т.А. –представник за дов. № 4 від 05.01.2009 р.;
від відповідача: Горобченко В.В. –представник за дов. № 09-05 від 04.01.2009 р.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009р.
у справі № 4/187-08 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м.Біла Церква, Київської області;
до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал», м.Біла Церква, Київської області;
про стягнення 2 117 620,54 грн.
В С Т А Н О В И В :
Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»звернулася до господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»про стягнення 2 117 620,54 грн., що становлять 1 685 443,80 грн. заборгованості, 173 498,54 грн. пені, 220 359,11 грн. інфляційних втрат та 38 319,09 грн. –3 % річних (т.1 а.с. 3-6)
Рішенням господарського суду Київської області від 09.02.2009р. у справі № 4/187-08 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»1 685 443,80 грн. основного боргу, 220 359,11 грн. інфляційних втрат та 38 319 грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.103 - 106).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції посилається на ст. 193 ГК України та ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. ст. 231, 232 ГК України місцевий господарський суд відмовив позивачу в частині стягнення пені в розмірі 173 498,54 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»23.02.2009р., через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу № 295 від 17.02.2009 року (вх №2-04/1/181/531 від 26.02.2009р.), в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в стягненні пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в даній частині.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що при винесені вказаного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вказує, що відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, позивачем було розраховано пеню за порушення грошових зобов'язань у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами.
Поряд з тим, позивач зазначає, що термін позовної давності щодо стягнення пені позивачем не пропущено і пеня нарахована з наступного дня після закінчення строку розрахунку.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року вказана апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: Жук Г.А. –головуючий по справі, судді –Агрикова О.В., Мазур Л.М.
Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в стягненні пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені.
Представник Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»(відповідач у справі) проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009р. у справі № 4/187-08 вважає законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
01.05.2007 року Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»(замовник) та Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(виконавець) уклали договір № 1-05-07 на надання послуг по експлуатації підвищувальних насосів холодного водопостачання, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався на свій ризик, власними силами і засобами за дорученням замовника та у відповідності до умов даного договору надавати послуги замовнику по підкачці холодної води споживачам міста Біла Церква, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити дану роботу виконавцю в розмірах згідно розрахунку до договору на відшкодування витрат на експлуатацію підвищувальних насосів СТВП і в строки, передбачені договором (а.с.9-11).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем на виконання умов договору в період з травня 2007 року по жовтень 2008 року було виконано роботи по підкачці холодної води споживачам міста на загальну суму 1 685 443,80 грн. доказом отримання послуги є акти Білоцерківського РП ЗАТ АЕС «Київобленерго»про те, що котельні та теплові пункти позивача на яких працюють підживлювальні насоси по холодній воді спожили електричну енергію.
Для оплати вартості послуг позивачем були виставлені відповідачу акти здачі-приймання виконаних робіт від 31.05.2007 року на суму 87 401,50 грн. (а.с.19), від 30.06.2007 року на суму 87 669,66 грн. (а.с.22), від 31.07.2007 року на суму 87 448,40 грн. (а.с.25), від 31.08.2007 року на суму 87 941,77 грн. (а.с.28), від 30.09.2007 року на суму 88 581,74 грн. (а.с.31), від 31.10.2007 року на суму 91 469,31 грн. (а.с.34), від 30.11.2007 року на суму 92 399,50 грн. (а.с.37), від 31.12.2007 року на суму 54 956,55 грн. (а.с.39), від 31.01.2008 року на суму 94 363,10 грн. (а.с.42), від 29.02.2008 року на суму 95 827,83 грн.(а.с.45), 31.03.2008 року на суму 96 706,67 грн. (а.с.48), від 30.04.2008 року на суму 96 985,15 грн. (а.с.51), від 31.05.2008 року на суму 97 457,59 грн. (а.с.54), від 30.06.2008 року на суму 98 431,86 грн. (а.с.57), від 31.07.2008 року на суму 101 527,41 грн. (а.с.60), від 31.08.2008 року на суму 103 224,64 грн. (а.с.63), від 30.09.2008 року на суму 105 260,09 грн. (а.с.66), від 31.10.2008 року на суму 117 791,04 грн. (а.с.69). Всього на 1 685 443,80 грн.
Відповідно до п. 2.3.2 договору замовник зобов'язаний, зокрема, підписати та повернути на адресу замовника протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця калькуляцію фактичних витрат на експлуатацію підвищувальних насосів та акт виконання робіт або письмово надати обґрунтовану відмову у підписанні.
Згідно п. 3.2 договору розрахунки за надані послуги замовник здійснює в строк до 25 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі отриманої калькуляції фактичних витрат на експлуатацію підвищувальних насосів та двостороннього акту виконаних робіт, що є невід'ємною частиною договору.
У наданому відзиві на позовну заяву Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»не погоджується з розрахунком пені, а тому просить зменшити розмір штрафних санкцій нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань (а.с.80).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 903 ЦК України встановлює, що якщо договір передбачає надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору № 1-05-07 від 01.05.2007 року надано замовнику послуги по експлуатації підвищувальних насосів холодного водопостачання на суму 1 685 443,80 грн.
Факт надання послуг позивачем (виконавцем за договором) підтверджується, згідно умов договору (п. 2.3.2) актами здачі-приймання виконаних робіт, які є підставою проведення розрахунків по оплаті вартості робіт.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати вартості робіт, не надано таких доказів скаржником і під час апеляційного провадження.
За даних обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»заборгованості обґрунтовані та правомірні.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Позивачем до позовної заяви додано розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, відповідно до якого інфляційні втрати Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»за період із 28.05.2007 року по 28.11.2008 року становлять 220 359,11 грн., 3% річних –38 319,09 грн.
Враховуючи вище наведене, судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість даних позовних вимог, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»220 359,11 грн. –інфляційних втрат та 38 319,09 грн. –3 % річних.
В силу статей 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 ст.530 ЦК України передбачає право кредитора вимагати виконання зобов'язання у будь-який час, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не виплаває із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2.3.4 договору у разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, замовник зобов'язаний сплачувати виконавцю пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки в оплаті у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки.
Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору надання послуг нарахована пеня за період з 28.04.2008 року по 28.11.2008 року в сумі 173 498,54 грн.
Враховуючи, що сторони, договором № 1-05-07 від 01.05.2007 року, передбачили майнову відповідальність замовника у вигляді сплати пені (п.2.3.4 договору), колегія суддів визнає правомірними позовні вимоги позивача, щодо нарахування пені в сумі 173 498,54 грн., які нараховано ним у відповідності до вимог ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та в межах строку позовної давності, передбаченого ст. 258 Цивільного кодексу України із дотриманням вимог ст. ст. 232, 250 Господарського кодексу України (за період з 28.04.2008 року по 28.11.2008 року).
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009р. у справі № 4/187-08 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 173 498,54 грн. прийняте місцевим господарським судом за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та при неправильному застосовані норм матеріального права, що є підставою для скасування в даній частині рішення суду на підставі ст. 104 ГПК.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009р. у справі № 4/187-08 –задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009р. у справі № 4/187-08 –в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 173 498,54 грн. пені скасувати.
3. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»(09153, Київська область, Білоцерківський район, с.Глибічка, вул. Колгоспна,28) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м.Біла Церква, вул.Мережна,3) 173 498,54 грн. пені.
4. В решта частині рішення залишити без змін.
5. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»(09153, Київська область, Білоцерківський район, с.Глибічка, вул. Колгоспна,28) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м.Біла Церква, вул.Мережна,3) 867,50 грн. в повернення державного мита за розгляд апеляційної скарги.
6. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні виконавчі документи.
7. Справу № 4/187-08 повернути до господарського суду Київської області.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Агрикова О.В.
Мазур Л. М.
Дата відправки 25.05.09
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3681456 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні