Рішення

від 05.05.2009 по справі 10-26-9/28-08-952

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10-26-9/28-08-952

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2009 р.Справа  № 10-26-9/28-08-952

за позовом Малого приватного підприємства «Нікур»  

до відповідача Санаторій «Приморський»Міністерства охорони здоров'я України    

про стягнення пені та судових витрат      

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: не з'явився

від відповідача:  Калинович В.А. за довіреністю від 07.05.2008р.

Суть спору: МПП «Нікур»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Санаторію «Приморський»67523 грн., з яких, 48254 грн. –основний борг за роботи, що виконані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору підряду від 01.07.2005р. №3; 19269 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 01.11.2005р. по 15.02.2008р. за порушення строків оплати виконаних позивачем робіт. Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, в тому числі витрат по сплаті державного мита в сумі 675,23 грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2008р. по справі №26-9/28-08-952, яке залишено без змін Постановою Одеського апеляційного  господарського суду від 28.08.2008р., позов МПП «Нікур»задоволено частково та  з Санаторія «Приморський» на користь МПП «Нікур»стягнуто основний борг в сумі 48254 грн., пеню в сумі 8099,38 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі  563,53 грн. та витрати на ІТЗ судового процесі в сумі 118 грн.  

          Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2009р. касаційну скаргу Санаторія «Приморський»задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. та рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2008р. по справі №26-9/28-08-952 скасовано  в частині стягнення пені та судових витрат, а справу направлено до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2009р. справа №26-9/28-08-952 прийнята до провадження суддею Смелянець Г.Є. та справі присвоєно №10-26-9/28-08-952.    

Під час нового розгляду справи позивач на виконання вимог суду здійснив  розрахунок пені відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України, згідно з яким, розмір пені становить 4114, 14 грн., а період її нарахування з 18.08.2007р. по 15.02.2008р.,  який надав до суду 03.04.2009р. та саме в цій сумі просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені. Також позивач надав до суду розрахунок пені, який залучений судом до справи 29.04.2009р., та згідно з яким, сума нарахованої відповідачу пені становить 3923,77 грн., а період її нарахування з 07.07.2007р. по 06.01.2008р. та просив суд саме в цій сумі задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені.  

В свою чергу відповідач на виконання вимог суду надав до суду письмові пояснення від 02.04.2009р. за вх.№7857, згідно з якими,  просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та судових витрат, в т.ч. витрат на юридичну допомогу, з посиланням при цьому на те, що відповідно до умов договору підряду остаточні розрахунки з позивачем відповідач повинен був провести у листопаді 2005 року, а відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України нарахування пені відповідачу повинно проводитись з листопада 2005 року по травень 2006 року, а із врахуванням вимог п.1 ч.1 ст.258 ЦК України строк позовної давності для стягнення з відповідача пені сплинув ще у травні 2007 року і у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені.

Також відповідач надав до суду заяву від 02.04.2009р. за вх.№7859, в якій просив суд застосувати  позовну давність  в один рік щодо стягнення з відповідача пені.

Відповідно до вимог  ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.04.2009р., до 05.05.2009р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

На підставі  ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.07.2005р. між МПП «Нікур»(позивач, підрядник) і Санаторієм «Приморський»(відповідач, замовник) укладений договір підряду №3, згідно з яким, позивач зобов'язався по замовленню відповідача виконати передбачені договором роботи, а відповідач зобов'язався  прийняти результати робіт і сплатити їх.

Відповідно до умов п.2.1. договору ціна робіт по договору визначається по розрахунку договірної ціни, наданої позивачем, являється динамічною і становить 196000 грн.

Згідно з умовами п.2.2. договору відповідач сплачує позивачу аванс в розмірі 30% договірної ціни на протязі 10 днів після підписання даного договору.

Проміжні розрахунки (платежі) здійснюються щомісячно, не пізніше 3 днів з дня підписання актів виконаних робіт згідно форми КС-2.

Кінцеві платежі здійснюються не пізніше 10 днів після закінчення здавання робіт позивачем відповідачу за умови, що роботи виконані належним чином і в установлені строки, або достроково за згодою відповідача.

Умовами п.4.1. договору також  встановлено, що відповідач  зобов'язаний в строки, не пізніше 3 днів після закінчення звітного  місяця за участю позивача  оглянути і прийняти виконану роботу по акту КС-2 і при виявленні відступлень, що погіршують результати роботи, або інших недоліків в роботі негайно заявити  про це позивачу.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, відповідач 12.08.2005р. перерахував позивачу 36000 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку позивача, згідно з яким, вказана сума перерахована відповідачем позивачу в якості авансу за будівельні роботи.

В свою чергу позивач  у серпні-вересні 2005 року виконав передбачені договором роботи на суму 75322 грн., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт. При цьому акт приймання-передачі виконаних робіт підписаний сторонами без зазначення дати його підписання. Дата підписання довідки про вартість виконаних позивачем робіт також не зазначена сторонами. Водночас представник відповідача надав до суду акт приймання-передачі виконаних робіт за серпень-вересень 2005 року на якому наявна відмітка ВДК у Білгород-Дністровському районі про реєстрацію та взяття на облік вказаного акту 23.09.2005р. Більш того, на вказаному акті наявна відмітка ВДК у Білгород-Дністровському районі про оплату, яка також датована 23.09.2005р.  Більш того, витяг з особового рахунку позивача свідчить, що 23.09.2005р. відповідач перерахував позивачу 10869 грн. в якості часткової оплати за виконані  будівельні роботи.

У жовтні 2005 року позивач виконав передбачені договором роботи на суму 19801 грн., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт. При цьому акт приймання-передачі виконаних робіт підписаний сторонами без зазначення дати його підписання.  Дата підписання довідки про вартість виконаних позивачем робіт також не зазначена сторонами.

12.03.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензію, в якій заявив вимогу про погашення боргу в сумі 48254 грн.  в строк до 01.07.2007р. Вказану претензію відповідач одержав 13.03.2007р., що підтверджується відповідною відміткою відповідача на претензії та не заперечується представником відповідача. З аналогічними претензіями позивач звертався до відповідача і 26.06.2007р., 26.11.2007р.

Оскільки відповідач не сплатив позивачу суму боргу за виконані роботи, то останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 48254 грн. та пені, розмір якої, згідно із розрахунком позивача становить 3923,77 грн., а період її нарахування з 07.07.2007р. по 06.01.2008р. При цьому при нарахуванні пені позивач виходив з того, що згідно з договором відповідач зобов'язаний оплатити виконані  позивачем роботи не пізніше 3 днів з дня підписання актів виконаних робіт згідно форми КС-2, а так як в актах приймання-передачі виконаних робіт не зазначено дату їх підписання, то в силу вимог ч.2 ст.530 ЦК України, відповідач зобов'язаний розрахуватися з позивачем за виконані роботи у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Першу вимогу позивача про сплату боргу  в строк до 01.07.2007р.,  відповідач одержав 13.03.2007р., а тому розрахуватися з позивачем відповідач зобов'язаний 07.07.2007р.  

Окрім того, матеріали справи свідчать, що 26.02.2008р. між МПП «Нікур»(довіритель, позивач) і Адвокатським об'єднанням ЮК «Білгород-Дністровського району»(адвокат Баранов В.В.) укладено угоду, згідно з якою,  позивач доручає, а ЮК приймає на себе зобов'язання  здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси позивача, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах встановлених угодою, а саме ЮК складає позовну заяву, готовить документи для подання у господарський суд, приймає участь у судових засіданнях та здійснює іншу юридичну допомогу пов'язану із позовом МПП «Нікур»до санаторія «Приморський», ціна якого становить 67523 грн.

Умовами цієї угоди також визначена плата в сумі 6000 грн. та встановлено,  що гонорар в сумі 6000 грн. виплачений згідно квитанції №084.

26.02.2008р. №084 позивачем  перераховані витрати на послуги адвоката в сумі 6000 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №084. Тією ж датою Адвокатським  об'єднанням ЮК «Білгород-Дністровського району» адвокату Баранову В.В. виданий ордер на введення справи у господарському суді №0263. Окрім того, на підставі відповідних довіреностей, що видані  відповідачем адвокату  Баранову  В.В., останній брав участь у розгляді даної справи.   Також у матеріалах справи наявне відповідне Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №291, що видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури гр. Баранову В.В.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. В силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір підряду, згідно з яким,  позивач зобов'язався  виконати будівельні роботи, а відповідач зобов'язався по-перше, прийняти виконані позивачем роботи в строки, не пізніше 3 днів після закінчення звітного. а по-друге,  оплатити виконані позивачем роботи в строки не пізніше 3 днів з дня підписання актів виконаних робіт згідно форми КС-2.

Як свідчать матеріали справи, відповідач прийняв виконані позивачем роботи, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за звітні місяці серпень-вересень та жовтень 2005 року, які підписані, як  відповідачем, так і позивачем без зазначення дати їх підписання.

Між тим, виходячи з того, що за умовами укладеного між сторонами договору прийняти виконані позивачем роботи відповідач зобов'язаний в  строки, не пізніше 3 днів після закінчення звітного періоду, а також з того, що на акті приймання-передачі виконаних робіт за серпень-вересень 2005 року наявна відмітка ВДК у Білгород-Дністровському районі про реєстрацію та взяття на облік вказаного акту та відмітка про оплату, яка датована 23.09.2005р., господарський суд вважає, що дата підписання цього акту відповідачем  не може бути пізнішою ніж 23.09.2005р., тим більш, що тією ж датою відповідач перерахував позивачу 10869 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку позивача, згідно з яким, вказана сума перерахована відповідачем позивачу в якості часткової оплати за виконані  будівельні роботи.

          Таким чином розрахуватися за виконані позивачем у серпні-вересні 2005 року роботи відповідач зобов'язаний в строк до 26.09.2005р., оскільки станом на 23.09.2005р. акт приймання-передачі виконаних робіт за серпень-вересень 2005 року був підписаний відповідачем, а відповідно до умов укладеного між сторонами договору оплатити виконані позивачем роботи відповідач зобов'язаний в строк не пізніше 3 днів з дня підписання актів виконаних робіт згідно форми КС-2.

Як свідчать матеріали справи в строк до 26.09.2005р. відповідач перерахував позивачу 28453 грн., а саме 12.08.2005р. відповідачем здійснено передоплату в сумі 36000 грн. та  23.09.2005р. відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт, а залишок боргу в сумі 28453 грн. за виконані позивачем роботи у серпні-вересні 2005 року відповідач позивачу не сплатив.  

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно  до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена  умовами п.4.3. укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Отже, виходячи із вищевстановлених обставин справи, які свідчать про те, що розрахуватися за виконані позивачем роботи у серпні-вересні 2005року відповідач зобов'язаний в строк до 26.09.2005р., то саме з цієї дати у позивача виникло право на нарахування відповідачу пені за порушення строків оплати виконаних робіт, оскільки  саме з цієї дати позивач дізнався про порушення свого  права щодо одержання оплати виконаних робіт, а з огляду на положення  п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, згідно з якою,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовуються позовна давність в один рік, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені за порушення  строків оплати виконаних позивачем робіт у серпні-вересні 2005 року закінчився 26.09.2006р.

Між тим, оскільки з позовом до суду позивач звернувся 27.02.2008 року, то позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені,   яка нарахована позивачем в тому числі і на суму боргу, що виникла у відповідача внаслідок порушення строків оплати робіт, що виконані позивачем у серпні-вересні 2005 року.  

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідно до вимог п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.  

Заява про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені надана до суду відповідачем, а тому господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем на суму боргу, що виникла у відповідача внаслідок порушення строків оплати робіт, що виконані позивачем у серпні-вересні 2005 року.

Щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем на суму боргу, що виникла у відповідача внаслідок порушення строків оплати робіт, які виконані позивачем у жовтні 2005 року, господарський суд виходить з наступного.

Як встановлено  матеріалами справи, при підписанні акту приймання-передачі робіт, що виконані позивачем у жовтні 2005 на суму 19801 грн., сторонами не зазначено як дату підписання цього акту, так і дату передання на підписання відповідачу вказаного акту, що в свою чергу унеможливлює відрахування 3-х денного  строку на протязі якого відповідач зобов'язаний розрахуватися  з позивачем.

Водночас матеріали справи також свідчать, що з претензією про сплату боргу позивач звернувся до відповідача 12.03.2007р. та вказану претензію відповідач одержав 13.03.2007р., що не заперечується представником останнього у судовому засіданні.  

З огляду на такі обставини справи господарський суд вважає за можливе застосувати в даному випадку положення ч.2 ст.530 ЦК України, якою передбачено,  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений  або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином  розрахуватися з позивачем за виконані останнім роботи відповідач зобов'язаний в строк до 20.03.2007р., а відтак, і нарахування пені повинно здійснюватися позивачем з суми боргу 19801 грн. з  21.03.2007р. по 19.09.2007р., із врахуванням вимог ч.2 ст.232 ГК України, згідно з якою,  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

За таких обставин розрахунок пені, який здійснений позивачем, відхилений господарським судом, оскільки у цьому розрахунку позивачем  неправильно визначено  період нарахування пені та суму боргу, з якої слід нараховувати пеню.  Водночас згідно з розрахунком пені, який самостійно здійснений господарським судом з 21.03.2007р. по 19.09.2007р. з суми боргу 19801 грн., сума пені становить 1618,79 грн. і саме в цій сумі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені задовольняються господарським судом.  

Розрахунок пені: з 21.03.2007р. по 01.06.2007р. (19801 грн. х 8,5% х 2):365 днів х72 дні прострочення =664 грн.)  /згідно з листом НБУ України від 06.06.2006  N 14-011/1373-6039 з 10 червня 2006 року розмір  облікової  ставки встановлений  на рівні 8,5% річних/;

з 01.06.2007р. по 19.09.2007р. (19801 грн. х 8% х2) : 365 днів х 110 днів прострочення =954,79 грн.) /згідно з  листом  НБУ від  17.05.2007  N 14-011/1150-5118 з 01 червня 2007 року розмір облікової ставки установлений в розмірі 8% річних /.                              

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності в цій частині позовних вимог, а також відповідна заява відповідача про застосування таких строків відхиляються господарським судом, оскільки річний строк позовної давності в цій частині позовних вимог спливає 21.03.2008р., а з позовом до суду позивач звернувся  27.02.2008р., що підтверджується штампом поштового відділення на конверті, в якому до суду надійшов позов, тобто, позивачем не пропущений річний строк позовної давності в цій частині позовних вимог.   

Окрім того, відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката та витрат на ІТЗ судового процесу.

При звернені до суду з позовом про стягнення з відповідача 67523 грн. позивачем сплачено державне мито в сумі 675,23 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн., а також оплачені послуги адвоката в сумі 6000 грн.

Разом з тим, вимогами ст.49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на ІТЗ судового процесу, а також державне мито при частковому задоволені позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням того, що позовні вимоги МПП «Нікур»задоволені господарським судом частково в сумі 49872,79 грн.  (основний борг в сумі 48254 грн.  + пеня в сумі 1618,79 грн.),  то витрати позивача по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу та на оплату послуг адвоката покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.   

Доводи відповідача про відмову у задоволені вимог в частині стягнення судових витрат, в т.ч. і витрат на послуги адвоката не приймаються до уваги господарським судом, оскільки такі доводи суперечать вимогами вищевикладених положень ГПК України та вищевстановленим обставинам справи, згідно з якими, відповідні послуги позивачу надані саме адвокатом та надані адвокатом послуги оплачені позивачем.   

          Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Малого приватного підприємства «Нікур»  задовольнити частково.

2.Стягнути з Санаторія «Приморський»(67793, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Чорноморська, 11а, код ЄДРПОУ 01982005, р/р 35225004001003 в УДК в Одеській області, МФО 828011) на користь Малого приватного підприємства «Нікур»(67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров. Молодіжний,6, код ЄДРПОУ 30266902, р/р 2600730100992 у Б.-Дністровському відділенні ощадбанку №6707, МФО 388034) пеню в сумі 1618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 79 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 492 (чотириста дев'яносто дві) грн. 91 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 86 (вісімдесят шість) грн. 14 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4380 (чотири тисячі триста вісімдесят) грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

           Рішення підписане  05 травня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.