Рішення

від 12.05.2009 по справі 13/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09                                                                                 Справа № 13/71

За позовом акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Конард»,                       м. Луганськ

про стягнення 158715 грн. 59 коп.

                                          Суддя Яресько Б.В.

Представники:

від позивачаБолото О.О. дов. № 273 від 06.10.2008 р.;

від відповідача

Валєєва М.В. дов. № 17/10 від 01.08.2007 р.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Чорна І.М.

У судовому засіданні 30.04.2009 р. була оголошена перерва до 12 год. 10 хв. 12 травня 2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за кредитною угодою № 1496 від 27 липня 2006 р. в сумі 146309 грн. 00 коп., процентів 240 грн. 51 коп., 12166 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що вимоги позивача про погашення боргу ним не були одержані.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що 27 липня 2006 року між сторонами по справі була укладена кредитна угода № 1496 за умовами якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 411000 грн. на термін з 27 липня 2006 року по 26 липня 2009 року на закупівлю автомобілів та обладнання для їх моніторингу. Відповідно до п. 3.4. договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних. Проценти за користування кредитом та частку кредиту відповідач зобов'язався сплачувати щомісячно відповідно до графіку.

В зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань за кредитною угодою, позивач листом № 34/8-88 від 06.02.2009 р. повідомив відповідача про наявність станом на 04.09.2009 р. заборгованості за кредитом в загальній сумі 157391 грн. 67 коп., та запропонував відповідно до п. 6.2. кредитної угоди сплатити зазначений борг, в іншому випадку у позивача виникає право на дострокове стягнення всіх коштів за угодою.

Зазначений лист був одержаний відповідачем 11 лютого 2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того позивач повідомляв відповідача про невиконання зобов'язань за договором повідомленням № 34/8-464 від 18.11.2008 р., одержаним відповідачем 22.11.2008 р.

Відповідач вимоги позивача не виконав, прострочену грошову заборгованість не оплатив.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу 57073 грн. 00 коп., прострочену суму кредиту у розмірі 89236 грн. 00 коп.,  відсотки у розмірі 240 грн. 51 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 12166 грн. 08 коп. відповідно до п. 7.4. кредитної угоди.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що ним не було одержане повідомлення позивача від 34/8-88 від 06.02.2009 р. Відповідач зазначає, що згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 11.02.2009 р. зазначений лист одержав  гр. Лоптинов, який не є працівником відповідача, за таких обставин, у позивача, на думку відповідача, не виникло право вимоги повернення всіх коштів за кредитною угодою.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем грошових зобов'язань за кредитною угодою № 1496.

Судом встановлено, що позивач належним чином направив лист про наявність події невиконання зобов'язань на адресу відповідача (м. Луганськ, вул.. Кольцова буд. 20) який був вручений працівником відділення зв'язку уповноваженому представнику відповідача 11 лютого 2009 р., що підтверджується належним доказом –повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, доводи відповідача стосовно неодержання ним зазначеного повідомлення оцінюються судом критично.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені доказами, наданим розрахунком, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 1587 грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конард», місто Луганськ, Ленінський район, вул. Кольцова, бул. 20, ідентифікаційний код 21835016, на користь акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Жовтнева 3, ідентифікаційний код 24046722, борг в сумі 146309 грн. 00 коп., проценти 240 грн. 51 коп., 12166 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, державне мито у сумі 1587 грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя                                                                                      Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

18 травня 2009 року