Рішення

від 20.05.2009 по справі 20/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/47

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"14" травня 2009 року                                                                                   Справа №20/47

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                 «Українська гірничо-металургійна компанія –Чернігів»

                                  14011, Михайло-Коцюбинське шоссе,2,м.Чернігів;          

до відповідача:       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                 «Науково-виробничий комерційний центр «Прес»

                                 17100, вул. Мринський шлях,159, м.Носівка, Чернігівської обл.;                                                               

предмет спору:    про стягнення 166890,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мерзлякова О.О. (довіреність №113 від 07.04.2009р.) - представник;

Бойко В.М. (довіреність №68 від  28.01.2009р.) - представник;

від відповідача : не з'явився;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія –Чернігів»(далі - ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія –Чернігів») звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комерційний центр «Прес»(далі - ТОВ «НВКЦ «Прес») про стягнення 185962,31грн. за договором поставки №22-ПР-М від 03.08.2008р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.03.2009р. розгляд справи призначено на 09.04.2009р., після чого розгляд справи відкладався до 21.04.2009р.. В судовому засіданні 21.04.2009р., згідно ст.77 ГПК України оголошено перерву до 14.05.2009р..

В судовому засіданні 14.05.2008р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, в якій він просить стягнути з відповідача 155461,98грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 10167,02грн. пені та 1261,31 грн. 3% річних.  

Заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.04.2009р. визнав позовні вимоги в частині основного боргу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення  для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позву, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, що становить 19072,00грн., оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, тому суд розглядає позовні вимоги з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

03.08.2008р. між ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія –Чернігів»та ТОВ «НВКЦ «Прес»укладено договір поставки №22-ПР-М   (далі –Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов'язався поставити на умовах, викладених в Договорі, металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в Специфікації, які оформлюються у вигляді додатків до цього Договору та є невід'ємною частиною або у рахунку-фактурі, який надається Постачальником Покупцю відповідно до умов цього Договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку металопродукції відповідачу на суму 764156,64 грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними від 06.08.2008р. №ТА-0002815, від 13.08.2008р. №ТА-0002929, від 03.09.2008р. №ТА-0003268, від 13.09.2008р. №ТА-0003448, від 16.09.2008р. №ТА-0003501, від 16.09.2008р. №ТА-0003503, від 18.09.2008р. №ТА-0003535, від 22.09.2008р. №ТА-0003607, від 22.09.2008р. №ТА-0003608, від 07.10.2008р. №ТА-0003882, від 14.10.2008р. №ТА-0004000, від 03.11.2008р. №ТА-0004366, від 10.11.2008р. №ТА-0004486, від 04.12.2008р. №ТА-0004838, що підписані відповідачем.

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно до п.6.6. Договору, строк оплати Продукції вказується у рахунку-фактурі та здійснюється Покупцем на протязі 30 днів з дня відвантаження Продукції..

Відповідач здійснив часткову оплату товару 04.08.2008р., 11.08.2008р., 27.08.2008р., 01.10.2008р., 04.11.2008р., 10.11.2008р., 11.11.2008р.,14.11.208р., 25.11.2008р., 26.111.2008р., 27.11.2008р., 03.12.2008р. 18.12.2008р., 12.03.2008р., всього на суму 599 815,00грн. та 21.04.2008р. та 07.05.2009р., всього на суму 19072,00грн.. Станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача складає 145269,64грн.

Обов'язок щодо оплати товару відповідачем не виконаний у повному об'ємі, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 145269,64грн. основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.8.3. Договору у випадку порушення строків оплати (п.6.6) за наявності умови фактичного отримання Покупцем Продукції Покупець виплачує Постачальнику пеню в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 10167,02грн..

За перерахунком суду пеня становить 10095,03грн і підлягає стягненню на користь позивача. В стягненні іншої частини пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем заборгованість на  момент звернення позивача з позовом до суду   погашена не була, позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні та річні.

За перерахунком суду інфляційні становлять 10192,34грн. і підлягають стягненню на користь позивача.

За перерахунком суду 3% річних становлять 1261,31грн. і підлягають задоволенню на користь позивача.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 1668,18грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,94 грн.

Керуючись ст.22, ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комерційний центр «Прес»(17100, вул. Мринський шлях,159, м.Носівка, Чернігівської обл., р/р 26008301319 в Носівському відділенні Ощадбанку №3261,  МФО 343262, код ЄДРПОУ 21391625) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія - Чернігів” (14011, Михайло-Коцюбинське шосе, 2, м.Чернігів, р/р 260048346 в ЧОД ВАТ „Райффайзен банк „Аваль”, код банку353348, код ЄДРПОУ 34258827) 145269,64 грн. основного боргу, 10095,03грн. пені, 1261,31 грн. 3% річних, 10192,34грн. інфляційних, а також 1668,18грн. держмита та  117,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           В іншій частині позову відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                       Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

                          Повний текст рішення підписано 19 травня 2009 року.

                          Суддя                                                М.П. Цимбал-Нарожна

20.05.09