Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2014 р. справа №820/11262/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,
за участі сторін:
представника позивача - Кох В.Т.,
представника відповідача - Буряківського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Дергачівська Райагрохімія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 року: - №0000452212 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток на 457 290 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 114 322,5 грн.; - №0000462212 від 28.05.2013 р. в частині зменшення показників у рядку 04.9 Декларацій "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" на суму: по декларації за 1 квартал 2010 р. - на 1 802 091грн., по декларації за 1 півріччя 2010 р. - на 1 802 091грн., по декларації за 9 місяців 2010 р. - на 360 418 грн., по декларації за 2010 рік - на 360 418 грн., по декларації за 1 квартал 2011 р. - на 1 802 091 грн., по декларації за 2 квартал 2011 р. - на 1 802 091 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 р. - на 1 802 545 грн., по декларації за 2-4 квартали 2011 р. - на 1 803 906 грн., по декларації за 1 квартал 2012 р. - на 1 803 452 грн., по декларації за 1 півріччя 2012 р. - на 1 808 322 грн., по декларації за три квартали 2012 р. - на 1 820 809 грн., по декларації за 2012 рік - на 1 521 309 грн.; - №0000472212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66 055,00 грн. У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акту про результати документальної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р №1161/22.1-07/05491072 від 03.04.2013 р. про порушення позивачем податкового законодавства та винесені відповідачем на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 року №0000452212 (по формі "Р"), №0000462212 (по формі "П") та №0000462212 (по формі "П") від 28.05.2013 р. суперечать нормам чинного законодавства та порушують права позивача, оскільки податкове повідомлення-рішення №0000452212 від 28.05.2013 р. прийняте з урахуванням обставин, неправомірно кваліфікованих відповідачем як порушення п.138.1, п.138.4,138.8, 138.5, 138.10 ст. 138, п.144.1 ст.144, Податкового кодексу України, пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню - в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 457 290 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 114 322,5 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000462212 від 28.05.2013 р. прийняте з урахуванням обставин, неправомірно кваліфікованих відповідачем як порушення пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.1, 138.5, 138.10 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню - в частині зменшення показників у рядку 04.9 Декларацій „ від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" на суму: по декларації за 1 квартал 2010 р. - на 1 802 091грн., по декларації за 1 півріччя 2010 р. - на 1 802 091грн., по декларації за 9 місяців 2010 р. - на 360 418 грн., по декларації за 2010 рік - на 360 418 грн., по декларації за 1 квартал 2011 р. - на 1 802 091 грн., по декларації за 2 квартал 2011 р. - на 1 802 091 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 р. - на 1 802 545 грн., по декларації за 2-4 квартали 2011 р. - на 1 803 906 грн., по декларації за 1 квартал 2012 р. - на 1 803 452 грн., по декларації за 1 півріччя 2012 р. - на 1 808 322 грн., по декларації за три квартали 2012 р. - на 1 820 809 грн., по декларації за 2012 рік - на 1 521 309 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000472212 від 28.05.2013 р. прийняте з урахуванням обставин, неправомірно кваліфікованих відповідачем як порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., у зв'язку з чим підлягає скасуванню у повному обсязі. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому, а також з врахуванням додатково наданих доказів та пояснень. Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з посиланням на акт перевірки №4204/2201/37658078 від 05.10.2012 року. У судовому засіданні представник відповідача підтримав правову позицію, викладену в запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Публічне акціонерне товариство "Дергачівська райагрохімія" (код ЄДРПОУ 05491072) зареєстроване як юридична особа з 17.01.1997 року, відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, а також про припинення юридичної особи - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 61020, м.Харків, шосе Комсомольське, буд.88 (Т. 1, а.с.43-45). З 06.03.2013 року по 20.03.2013 року відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої був складений акт про результати документальної планової перевірки №4204/2201/37658078 від 05.10.2012 року (далі по тексту - Акт перевірки), у якому були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.138.1, п.138.4,138.8, 138.5, 138.10 ст. 138, п.144.1 ст.144, Податкового кодексу України, пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.1, 138.5, 138.10 Податкового кодексу України, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. (т. 1, а.с.17-42). На підставі висновків, викладених у Акті перевірки 28.05.2013 року відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0000452212 (по формі "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 486705,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 121 676,00 грн.(Т.1, а.с. 15); №0000462212 (по формі "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме: по декларації за 1 квартал 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 1 півріччя 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 9 місяців 2010 р. - на 388432 грн., по декларації за 2010 рік - на 388432 грн., по декларації за 1 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 р. - на 1942616 грн., по декларації за 2-4 квартали 2011 р. - на 1943977 грн., по декларації за 1 квартал 2012 р. - на 1943523 грн., по декларації за 1 півріччя 2012 р. - на 1948393 грн., по декларації за три квартали 2012 р. - на 1960880 грн., по декларації за 2012 рік - на 1661380 грн. (Т.1, а.с.16) та №0000472212 (по формі"В4"), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 66 055,00 грн (Т.1, а.с. 14). Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000472212 (по формі"В4"), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66 055,00 грн., суд зазначає наступне. Як вбачається з Акту перевірки, підставою для прийняття зазначеного рішення став висновок відповідача (Т 1, а.с. 32) про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з такими підприємствами : ТОВ « «ЕЛІНГ БУД ХХІ»( код 339019720361, ремонтно-будівельні послуги); ТОВ «ОНІКС» ( код 14091756, ремонтно-будівельні послуги); ПП « Етуаль CII» (код 34211024, ремонтно-будівельні послуги з бетонування). Вказаного висновку відповідач дійшов за результатами відпрацювання вищевказаних контрагентів позивача. Так, відповідачем встановлено, що основними постачальниками товарів/робіт/послуг на адресу ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ" у червні 2011 року було ТОВ " СОФ-ТЕК", код ЄДРПОУ 37431398; у липні та серпні 2011 р. - « Промбуд - монтажінвест» ( код 36987611), стосовно яких фахівцями іншого податкового органу складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок, що стало підставою для висновку про нереальність господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами, у тому числі з ТОВ «ЕЛІНГ БУД -ХХІІ, а по ланцюгу постачання відповідачем нереальними визнано господарські операції між ТОВ «ЕЛІНГ БУД -ХХІ» та позивачем. Висновку про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ фірма " ОНІКС " та ПП "Етуаль СІІ" відповідач дійшов на підставі висновків про документальне не підтвердження реальності господарських відносин вказаних підприємств , викладених у актах податкового органу про неможливість проведення зустрічних звірок. Суд зазначає, що підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту є висновки податкового органу, викладені у інших актах, складених за результатами перевірки контрагентів позивача. Будь-яких фактів порушення безпосередньо позивачем податкового законодавства, встановлених при проведенні перевірки позивача, Акт перевірки не містить. У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що фактів порушення позивачем порядку заповнення податкових накладних, відсутності податкових накладних під час перевірки встановлено не було. Разом з тим, судом досліджено надані позивачем документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами (договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення на оплату виконаних робіт, тощо), а зв'язок виконаних контрагентами робіт із господарською діяльністю позивача. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Елінг.Буд ХХІ" суд зазначає, що позивачем у таблиці наведено перелік документів, якими оформлено господарські операції між ним та вказаним контрагентом (Т 1, а.с. 141)А також надано копії вказаних у таблиці документів, а саме: договір підряду №20062011 від 20.06.2011 року з відповідними додатковими угодами № 1 від 21.06.2011 року, № 2 від 19.07.2011 року, № 3 від 24.08.2011 року з кошторисами до них (Т.1, а.с.142-158), податкові накладні, виписані "Елінг.Буд ХХІ" №26 від 22.06.2011 року, № 27 від 06.07.2011 року, № 41 від 31.08.2011 року, №34 від 01.08.2011 року, №35 від 04.08.2011 року, № 36 від 04.08.2011 року, платіжні доручення №276 від 22.06.2011 року, №281 від 06.07.2011 року, № 320 від 31.08.2011 року, акти приймання-передачі виконаних робіт від 01.08.2011 року, від 04.08.2011 року, від 04.08.2011 року (Т.1, а.с. 159-171). Перелік документів, що підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фірма "Онікс" наведений позивачем у таблицях (Т 1, а.с.53; Т 2,а.с. 79). Позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії вказаних у таблицях документів, а саме: договір підряду №830011 від 26.12.2011 року (Т.1, а.с.54-61), кошториси №1 та №2 від 26.12.2011 року до даного договору( Т.1, а.с.62-64), додаткові угоди до даного договору № 1 від 18.01.2012 року (Т.1, а.с.65-71), №2 від 02.02.2012 року (Т.1, а.с.74-76), №4 від 26.04.2012 року (Т.1, а.с.77-82) з відповідними кошторисами до них. Доказами оплати робіт за вказаним договором та додатковими угодами є платіжні доручення №616 від 01.02.2012 року, №573 від 18.01.2012 року, №572 від 18.01.2012 року, №660 від 15.02.2012 року, №961 від 15.05.2012 року, №962 від 15.05.2012 року, № 963 від 15.05.2012 року, №1334 від 23.08.2012 року, № 1410 від 18.09.2012 року, №1411 від 18.09.2012 року, №1409 від 18.09.2012 року, (Т.1, а.с.84, 86, 88, 90, 111, 113, 115, 117, 120, 128, 136). Доказами виконання робіт за договором підряду є акти приймання виконаних будівельних робіт (з відповідними розрахунками, довідками про вартість виконаних робіт та затрат, відомостями ресурсів, розрахунками на відшкодування адміністративних витрат та виписаних ТОВ "Фірма "Онікс" податкових накладних) №03/02-12 за лютий 2012 року, №04/02-12 за лютий 2012 року, №07/03-12 за березень 2012 року, №45/09-12 за вересень 2012 року, без номеру за вересень 2012 року, № 46/09-12 за вересень 2012 року (Т.1, а.с.83-140, за виключенням а.с. 84, 86, 88, 90, 111, 113, 115, 117, 120, 128, 136). На підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з ПП "Етуаль-СІІ", позивачем надано до суду договір підряду №05072011 від 05.07.2011 року з додатковими угодами № 1 від 08.08.2011 року, №2 від 11.08.2011 року з відповідними кошторисами (Т.1, а.с.172-186), податкову накладну №5 від 17.08.2011 року та платіжне доручення від 17.08.2011 року №313 (а.с.187, 188). Доказом пов'язаності вищезазначених робіт на виконання договорів підряду позивача з його контрагентами з господарською діяльністю позивача є той факт, що вказані роботи проводились в приміщеннях за адресою: м.Дергачі, вул. Лозівська, 130, в яких позивач здійснює господарську діяльність (Т.2, а.с.42-54). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства. Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом на виконання вимог ст. ст.11, 69 КАС України не виявлено. У відповідності до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Предметом доказування у вказаних правовідносинах є реальність господарських операцій, здійснених позивачем, що стали підставою для виникнення у останнього права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. З цією метою необхідним є встановлення реальності та правомірності вчинених ним дій, а також встановлення відповідності вчинених позивачем дій даним, що містяться, у первинних документах та надають позивачеві право на формування податкового кредиту та/або бюджетне відшкодування. Суд зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документами, які достовірно та безсумнівно підтверджують висновки податкового органу про порушення саме позивачем податкового законодавства. Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагентів позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Слід відмітити, що як позивач, так і його контрагенти на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагенти мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів. Позивачем надано документи, що підтверджують здійснення контрагентами господарської діяльності з позивачем. Матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими вищевказаним контрагентам позивача були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем . Згідно з п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та у повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акту письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті. Суд зазначає, що відповідачем у акті перевірки висновки про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, у зв`язку з чим висновки ДПІ є такими, що суперечать вимогам Порядку № 984. Суд також вважає за необхідне зауважити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг), оскільки нормами чинного законодавства не покладено на позивача обов'язок контролювати правомірність господарської діяльності контрагентів. Невиконання контрагентом зобов'язання по сплаті податків до бюджету не є правовою підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За вищевикладених обставин суд приходить до висновку про те, що правомірність оскаржуваного Податкового повідомлення-рішення №0000472212 (по формі"В4"), яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 66 055,00 грн. - відповідачем суду не доведено, а тому податкове повідомлення-рішення №0000472212 (по формі"В4") є таким, що винесене відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000452212 (по формі "Р") від 28.05.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 486705,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 121 676,00 грн., суд зазначає наступне. При винесенні вказаного повідомлення-рішення відповідач керувався висновком, викладеним у Акті перевірки про завищення позивачем розміру валових витрат при виготовленні продукції, яке полягає у зайвому віднесенні до витрат вартості сировини, яку використано для виготовлення реалізованої продукції на суму 2003881,00 грн. Такого висновку відповідач дійшов за результатами здійсненого ним розрахунку ваги продукції, що виготовляється позивачем. Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, розрахунок було здійснено ним з врахуванням номенклатури, розміру та інших даних щодо продукції, які містяться у мережі Інтернет. При проведенні порівняння даних, отриманих за результатами розрахунку відповідача, з фактичною вагою продукції, випущеної позивачем, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем норм використання сировини для виготовлення кожного виду продукції ( а.с. Т.1, а.с. 23, Т. 3, а.с. 19). Разом з тим, як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, відповідач при розрахунку ваги виготовлених напівфабрикатів не врахував норми втрат, що передбачені технологічним процесом виготовлення ППУ блочним методом, який діє на підприємстві позивача. Склад та розмір втрат, що нормуються при виготовленні блоків (кубів ППУ), визначено Інструкцією , згідно з якою здійснюється виготовлення ППУ (витяг з Інструкції, що містить зазначену інформацію, наданий позивачем та міститься у матеріалах справи). Так, відповідно до Таблиці 3 "Матеріальний баланс", норми втрат при виробництві блоку ППУ становлять: при удаваній щільності 22 - 32 втрати становлять 21,402 % загальної ваги компонентів що використовуються у виробництві ППУ; при удаваній щільності загальні втрати становлять 22,279 % загальної ваги компонентів що використовуються у виробництві ППУ. Як вбачається з п. 3 Розрахунку та норм використання сировини по кожному з видів напівфабрикатів (наданий позивачем та міститься у матеріалах справи - Т.2, а.с.38-46), за умови врахування відповідачем при розрахунку ваги напівфабрикатів норм втрат, отримані показники ваги були б більшими, ніж середня фактична вага вже випущених позивачем напівфабрикатів. Суд зазначає,що відповідно до наданих позивачем документів Технічні вимоги до виробництва ППУ викладені у Технічних умовах "ТУ У 22.2-05491072-001:2012 Пінополіуретан еластичний", зареєстрованих в Держспоживстандарті України та узгоджених Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією. Цей документ є нормативним документом із стандартизації відповідно до ст. 4 Декрету КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію" (Т.2, а.с.69-75). Процес виробництва деталей для меблів включає декілька стадій (згідно стислого опису технологічного процесу виробництва деталей для меблів із блочного поролону, складеного головним технологом АТ "Дергачівська Райагрохімія", що знаходиться у матеріалах справи - Т.2, а.с.76). Нормування витрат та втрат сировини при виробництві продукції здійснює виробник (позивач) згідно з технологічним процесом виготовлення ППУ блочним методом, що діє на підприємстві (у матеріалах справи міститься наданий позивачем витяг з Інструкції з виготовлення поролону - Т.2, а.с.41). Позивачем у обґрунтування правомірності здійснення розрахунку норм витрат та втрат сировини при виробництві продукції на підставі технологічної документації, затвердженої керівником підприємства, надано лист ДП "Харківстандартметрологія" №7/29 від 09.01.2014 р.(Т.3, а.с.65), якому зазначається , що нормування витрат та втрат сировини при виготовленні пінополіуретану еластичного (поролону) здійснюється на підставі технологічної документації, яка, згідно з ГОСТ 3.1105-84, затверджується директором підприємства або уповноваженою особою. Суд зазначає, що відповідно до Довідки АА№846556 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Публічне акціонерне товариство "Дергачівська райагрохімія" за КВЕД-2010 (20.16) є виробником пластмас у первинних формах (Т.2, а.с. 55-56). Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення щодо того, що Публічне акціонерне товариство "Дергачівська райагрохімія" є виробником деталей для меблів із пінополіуретану еластичного, зокрема, такими деталями для меблів є: заготовки, листи ППУ та наповнювач для виробів. Суд зазначає, що наданими позивачем документами підтверджено наявність у позивача необхідного майна та умов для здійснення господарської діяльності з виробництва деталей для меблів: так, у власності позивача наявне нерухоме майно, розташоване на за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (підтверджується наявною у матеріалах справи копією Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21.03.2012 р., зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Харківській області - Т.2, а.с.42-54); наявне обладнання для виробництва ППУ (як вбачається з наданих позивачем Технічних умов ТУ У 22.2-05491072-001:2012 та Процесу виробництва деталей для меблів); спеціалісти необхідної кваліфікації (підтверджено витягом зі штатного розкладу підприємства та посадовими інструкціями працівників, задіяних у виробничому процесі з виробництва деталей для меблів із пінополіуретану еластичного: обліковця, різальника поролону, пресувальника поролону, оператора з виробництва формованого пінополіуретану та поліуретану, комірника, виготовлювача блоків пінополіуретану, головного технолога - Т,2, а.с. 57-68). Надаючи правову чи оцінку порядку визначення нормування витрат та втрат при виготовленні продукції позивачем і відповідачем, суд виходить з приписів ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України, ПКУ), якою передбачено, що контролюючі органи не наділені правом розробляти технологічну документацію, в тому числі встановлювати норми витрат та втрат сировини при виготовленні певної продукції. Таким чином, суд вважає наявними підстави для висновку про те, що розрахунок витрат сировини для виготовлення продукції, здійснений позивачем на підставі технологічної документації,затвердженої керівником, є цілком правомірним. Разом з тим, розрахунок витрат сировини,здійснений представником відповідача на підставі даних, що містяться у мережі Інтернет не є доказом неправомірності розрахунку, здійсненого позивачем як виробником цієї продукції, а, відповідно не є підставою для висновку про завищення позивачем витрат за результатами виготовлення продукції. Суд зазначає, що поняття складу витрат та порядок їх визначення встановлені ПК України, яким передбачається наступне. Відповідно до п.14.1.27 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Відповідно до п.138.4. ст. 138 ПКУ, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Згідно з п.п. 138.8. ст. 138 ПКУ, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). При цьому до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138 ПКУ). Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що платник податку має право включити до складу витрат суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку. Заборона на включення до складу витрат стосується лише тих витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПКУ). Суд зазначає, що Акт перевірки не містить фактів відсутності у позивача документів, які згідно із законодавством є обов'язковими для визнання витрат платника податків, так само, як і відсутні відомості про порушення позивачем порядку складання таких документів або встановлених строків для визнання цих витрат у податковому обліку позивача. Отже, висновок відповідача про те, що позивачем завищено вагу виготовлених напівфабрикатів, що призвело до завищення витрат у складі собівартості випущеної продукції на 2 003 881,75 грн., не доведено відповідачем під час судового розгляду, позивачем надано докази на спростування вказаного висновку. Оскільки позивач задекларував за 2012 рік збиток у сумі 1661380,00 грн., враховуючи суму, на яку за висновком відповідача завищено валові витрати (3980838,00 грн., с . 8 Акту перевірки), то, як вбачається з розрахунків відповідача (с. 21, 22 Акту перевірки), податкове зобов'язання з податку на прибуток мало становити у 2012 році суму 486 705,00 грн. (3980838,00 - 1661380,00) х 21%). Позивач стверджує, що при заповненні декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року помилково зазначив у графі 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" показник " 1942162", що у подальшому призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 140 071,00 грн. та, відповідно, до фактичної несплати податку на прибуток у сумі 29415,00 грн. станом на 31.12.2012 р. З цих підстав позивач частково погоджується з рішенням відповідача, а саме: щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29415,00 грн. та застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 7 353,50 грн. Щодо висновку про те, що позивач зайво відніс до собівартості випущеної продукції 2 003 881,75 грн. (с. 12 Акту перевірки), суд зазначає наступне. Відповідач в Акті перевірки стверджує, що позивачем порушено п.138.4,138.8 ст. 138 Податкового кодексу України (завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зміст зазначеного порушення наведено на стор. 12 Акту перевірки), обґрунтовуючи такий висновок тим, що вага напівфабрикатів, вироблених АТ "Дергачівська Райагрохімія " відповідно до норм витрат сировини товариства, завищена, у порівнянні з вагою напівфабрикатів, отриманою на підставі розрахунків, проведених податковим органом за наявною інформацією щодо номенклатури, розміру, щільності, номенклатури, при проведенні даного порівняння встановлено відхилення в частині ваги в бік завищення ваги випущених напівфабрикатів товариством, як слідство - зайво віднесено до собівартості випущеної продукції сировини (розрахунок та норми використаної сировини по кожному з видів напівфабрикатів наведено в додатку №4). Так, згідно наданого відповідачем додатку №4, який знаходиться у матеріалах справи, зайво віднесена до собівартості випущеної позивачем продукції сума склала, на думку відповідача, 2 003 881,75 грн., а тому відповідачем зроблений висновок про завищення витрат позивачем. Щодо висновків відповідача про зайве віднесення до собівартості амортизаційних відрахувань у розмірі 34 795,00 грн. (с. 12, 13, 14 Акту перевірки), суд зазначає наступне. Відповідач стверджує, що позивачем порушено п.144.1 ст. 144 ПКУ, в результаті чого завищено показники у рядку 05.1 декларації в частини формування амортизації виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг , у тому числі: на 15395,00 грн. в результаті збільшення вартості основних фондів за рахунок ремонтно-будівельних робіт вартістю 426987,00 грн., отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ", та облікованих на рах. " 10", збільшення вартості основних фондів (с. 12 Акту перевірки); на 7190,00 грн. в результаті збільшення вартості основних фондів за рахунок ремонтно-будівельних робіт вартістю 286909,00 грн., отриманих від ПП " ТЕХНОЛОГІЯ", та облікованих на рах. " 10", збільшення вартості основних фондів (с. 13 Акту перевірки); на 1548,00 грн. в результаті збільшення вартості основних фондів за рахунок ремонтно-будівельних робіт вартістю 78769,00 грн., отриманих від ТОВ фірма "ОНІКС" , та облікованих на рах. " 10", збільшення вартості основних фондів (с. 13 Акту перевірки); на 10662,00 грн. в результаті збільшення вартості основних фондів за рахунок ремонтно-будівельних робіт вартістю 366927,00 грн., отриманих від ПП "Етуаль СІІ" , та облікованих на рах. " 10", збільшення вартості основних фондів (с. 14 Акту перевірки). На думку відповідача, позивачем зайво враховано у складі витрат амортизацію основних виробничих засобів (рядок 05.1 декларації) у загальній сумі 34795,00 грн.: у 2011 році - у сумі 1815,00 грн.; у 2012 році - у сумі 32980,00 грн. Підставою для висновку відповідача про порушення п.144.1 ст. 144 ПКУ стали факти порушень, встановлені при визначенні податку на додану вартість як за даним актом перевірки так і за актами перевірок відділу відшкодування податку на додану вартість зазначені в п.п. 3.2.3 даного акту (с. 12, 13, 14 Акту перевірки). Правовою підставою для обґрунтування свого висновку відповідач зазначає стандарт 5 "Суміжні порушення податкового законодавства" дод.4 до Наказу ДПА України від 02.12.2005 р. № 540, "Методичні вказівки щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи" (с. 12, 13, 14 Акту перевірки). Суд зазначає що підставою для висновку відповідача про неправомірне врахування амортизації у складі витрат є лише висновок про заниження податкового кредиту на суму 66055,00 грн., викладений у п. 3.2.3 Акту перевірки (с. 34 Акту перевірки). Враховуючи, що висновок відповідача про заниження позивачем податкового кредиту на суму 66055,00 грн. визнано судом протиправним, а винесене на підставі вказаного висновку податкове повідомлення-рішення №0000472212 (по формі"В4") таким,що підлягає скасуванню, суд приходить до висновку про безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем п.144.1 ст. 144 ПКУ при врахуванні у складі витрат амортизації виробничих основних засобів, вартість яких збільшилась за рахунок придбання ремонтно-будівельних робіт від постачальників позивача. Щодо висновку про те, що позивач завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування на 1 942 162,00 грн., зайво врахувавши від'ємне значення попереднього періоду, суд зазначає наступне. На думку відповідача, викладеній в Акті перевірки (с. 16, 20 Акту перевірки), позивач завищив задекларовані показники у рядку 06.6 декларацій "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. у сумі 1 942 162 грн., у тому числі за: по декларації за 1 квартал 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 1 півріччя 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 9 місяців 2010 р. - на 388432 грн., по декларації за 2010 рік - на 388432 грн., по декларації за 1 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 р. - на 1942616 грн., по декларації за 2-4 квартали 2011 р. - на 1943977 грн., по декларації за 1 квартал 2012 р. - на 1943523 грн., по декларації за 1 півріччя 2012 р. - на 1948393 грн., по декларації за три квартали 2012 р. - на 1960880 грн., по декларації за 2012 рік - на 1661380 грн. Зазначене порушення, на думку відповідача, призвело до порушення позивачем п. 138.1, 138.5, 138.10 Податкового кодексу України. Як вбачається з Акту перевірки (с. 19 Акту), підставою для такого висновку стало те, "що операції не відбулися". У судовому засіданні представник відповідача також пояснив, що відповідач заперечує проти того, що позивач врахував у податковому обліку за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у сумі 1942161. З наданих позивачем письмових пояснень з приводу цього порушення вбачається, що позивач за перший квартал 2010 року у декларації з податку на прибуток (Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок) у графі 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" зазначив " 1942162". Згідно з Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з самостійним виправленням виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 2009 рік від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік склало " 1802091". Таким чином, позивач, при заповненні декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року помилково зазначив у графі 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" показник " 1942162", що у подальшому призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 140 071,00 грн. та, відповідно, до фактичної несплати податку на прибуток у сумі 29415,00 грн. станом на 31.12.2012 р. За вказаних підстав позивач частково погоджується з рішенням відповідача, а саме: щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29415,00 грн. та застосуванням до позивача фінансових санкцій у розмірі 7 353,50 грн. (податкове повідомлення-рішення №0000452212 від 28.05.2013 р.). Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку про необґрунтованість висновку відповідача про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на 1802091,00 грн через те, що останнім у податковому обліку за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. було враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у сумі 1802091, з наступних підстав. Твердження відповідача про те, що операції не відбулися, не приймається судом до уваги, оскільки предметом перевірки є дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. Як зазначено в Акті перевірки (с. 8), у 1 кварталі 2010 р. у рядку 04.9 декларації позивачем задекларовано 1 942 162,00 як від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, тобто, 2009 року. Отже, господарські операції позивача, що стали підставою для виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2009 році, фактично відповідачем під час перевірки не досліджувались, періодом здійсненої перевірки не охоплені, вимоги про надання документів, що підтверджують здійснення господарських операцій у 2009 році, відповідач позивачеві не заявляв. Тому висновок відповідача про те, що операції не відбулися є лише припущенням відповідача, а, відповідно не можуть сприйматись як встановлений факт порушення позивачем податкового законодавства. За результатами дослідження наданих сторонами доказів, а також враховуючи надані сторонами пояснення, суд встановив наступне. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік становить 1802091,00 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 2009 рік); задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, 1 квартал становить 1942162,00 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 1942162,00" - помилка у р. 04.9, підлягало включенню до р. 04.9: 1802091,00. Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, що діяла станом на березень - травень 2010 року), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Отже, суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 1 кварталі 2010 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік, що становить 1802091,00. Як вбачається з Акту перевірки (с. 16 Акту), відповідач заперечує проти того, що позивач врахував у податковому обліку за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. саме від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у сумі 1942161. Як встановлено судом, позивач мав право врахувати у податковому обліку за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у сумі 1802091,00. Суд приходить до висновку, що факти порушень п. 138.1, 138.5, 138.10 Податкового кодексу України так само як і висновок відповідача про неправомірність дій позивача щодо врахування у податковому обліку за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року у сумі 1802091,00, - не доведені. Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат на 3 840 767,00 грн. (з урахуванням визнання позивачем неправомірного включення до валових витрат суми 140 071,00 грн.) є не безпідставним, а винесене на його підставі Податкове повідомлення рішення №0000452212 (по формі "Р") від 28.05.2013 р. - незаконним у частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 457 290 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 114 322,5 грн. Щодо податкового повідомлення-рішення №0000462212 (по формі "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме: по декларації за 1 квартал 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 1 півріччя 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 9 місяців 2010 р. - на 388432 грн., по декларації за 2010 рік - на 388432 грн., по декларації за 1 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 р. - на 1942616 грн.,по декларації за 2-4 квартали 2011 р. - на 1943977 грн., по декларації за 1 квартал 2012 р. - на 1943523 грн., по декларації за 1 півріччя 2012 р. - на 1948393 грн., по декларації за три квартали 2012 р. - на 1960880 грн., по декларації за 2012 рік - на 1661380 грн. Як вбачається з Акту перевірки, рішення відповідача ґрунтується на його висновку про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" через завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.9 Декларацій "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року", оскільки у складі валових витрат враховано витрати не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік становить 1802091,00 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 2009 рік). Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, 1 квартал становить 1942162,00 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 1942162,00" - помилка у р. 04.9, підлягало включенню до р. 04.9: 1802091,00. У Позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, 1 квартал на 1802091,00. Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, що діяла станом на березень - травень 2010 року), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Отже, суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 1 кварталі 2010 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік, що становить 1802091,00. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, півріччя становить 1942162,00 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року). З позовних вимог та пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 1942162,00" - помилка у р. 04.9, підлягало включенню до р. 04.9: 1802091,00. У Позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, півріччя на 1802091,00. Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Так, згідно з п.п. 22.4.ст. 22 Закону (ця норма вступає в силу з 01.07.2010 р. (п.1 розд. ІІ ЗУ №342275-VI), встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 1 півріччі 2010 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що становить 1802091,00. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, 3 квартали становить 388432 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 388432" - помилка у р. 04.9, підлягало включенню до р. 04.9: 360418,20. У позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2010 р. - на 360 418 грн. У 2010 році норми пункту 6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Так, згідно з п.п. 22.4.ст. 22 Закону (ця норма вступає в силу з 01.07.2010 р. (п.1 розд. ІІ ЗУ №342275-VI), встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати за 3 квартали 2010 року 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що становить 360 418. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік становить 388432 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 2010 рік). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 388432" - помилка у р. 04.9, підлягало включенню до р. 04.9 360418. У Позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 р. - на 360 418 грн. У 2010 році норми пункту 6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Так, згідно з п.п. 22.4.ст. 22 Закону (ця норма вступає в силу з 01.07.2010 р. (п.1 розд. ІІ ЗУ №342275-VI), встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати за 2010 рік 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що становить 360 418. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 1 квартал становить 2028103 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011р уточнююча). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2028103" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 1 888 104,00" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік)). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року на 1942162, тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану позивачем у 2010 році за наслідками 2009 року. Отже, відповідач не заперечує проти включення позивачем до складу валових витрат інших сум, що спричинили виникнення від'ємного значення задеклароване у 1 кварталі 2011 року. У своєму Позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 1 квартал - на 1 802 091 грн., тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану ним у 2010 році за наслідками 2009 року. Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Отже, з урахуванням викладених вище правових висновків, суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 1 кварталі 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Інші факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 2 квартал становить 2065782 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р уточнююча). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2065782" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 1 925 783,00" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік) та 37679,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 рік)). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року на 1942162, тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану позивачем у 2010 році за наслідками 2009 року. Отже, відповідач не заперечує проти включення позивачем до складу валових витрат інших сум, що спричинили виникнення від'ємного значення задекларованого у 2 кварталі 2011 року. У своєму Позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 2 квартал - на 1 802 091 грн., тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану ним у 2010 році за наслідками 2009 року. Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 2 кварталі 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Інші факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 2-3 квартал становить 2065782 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011р уточнююча). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2065782" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 1 925 783,00" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік) та 37679,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 рік). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2-3 квартал 2011 року на 1942616, що становить суму від'ємного значення, задекларовану позивачем у 2010 році за наслідками 2009 року (1942162), та суму 454 грн., визнану позивачем у складі витрат за 3 кв. 2011 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ" (с. 12 Акту перевірки). У своєму позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 2-3 квартал - на 1 802 545 грн., тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану ним у 2010 році за наслідками 2009 року та на суму 454 грн., визнану позивачем у складі витрат за 3 кв. 2011 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ". Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 2-3 кварталі 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091 відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Також, з урахуванням висновків суду про незаконність податкових повідомлень-рішень №0000472212 від 28.05.203 р. та №0000452212 від 28.05.2013 р., суд приходить до висновку, що законність та обґрунтованість рішення щодо зменшення від'ємного значення на 454 грн. (суму, визнану позивачем у складі витрат за 3 кв. 2011 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ") відповідачем не доведено. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 2-4 квартал становить 2065782 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011р уточнююча). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2065782" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 1 925 783,00" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік) та 37679,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 рік)). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2-4 квартал 2011 року на 1943977, що становить суму від'ємного значення, задекларовану позивачем у 2010 році за наслідками 2009 року (1942162); суму 454 грн., визнану позивачем у складі витрат за 3 кв. 2011 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ" (с. 12 Акту перевірки); суму 1361 грн., визнану позивачем у складі витрат за 4 кв. 2011 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ" (с. 12 Акту перевірки). У позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік, 2-4 квартал - на 1 803 906 грн., тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану ним у 2010 році за наслідками 2009 року та на суму 1815 грн., визнану позивачем у складі витрат за 3-4 кв. 2011 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ". Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 2-4 кварталі 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091 відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Також, з урахуванням висновків суду про незаконність податкових повідомлень-рішень №0000472212 від 28.05.203 р. та №0000452212 від 28.05.2013 р., суд приходить до висновку, що законність та обґрунтованість рішення щодо зменшення від'ємного значення на 1815 грн. (суму, визнану позивачем у складі витрат за 3-4 кв. 2011 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ") - відповідачем не доведено. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік, 1 квартал становить 2 380 295,00 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012р уточнююча). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2 380 295" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 2 240 296" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік) та 37679,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 рік) та 314513,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2-4 кв. 2011 року)). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2012 року на 1943523, що становить суму від'ємного значення, задекларовану позивачем у 2010 році за наслідками 2009 року (1942162); суму 1361 грн., визнану позивачем у складі витрат за 1 кв. 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ" (с. 12 Акту перевірки). У своєму Позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік, 1 квартал - на 1 803 452 грн., тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану ним у 2010 році за наслідками 2009 року та на суму 1361 грн., визнану позивачем у складі витрат за 1 кв. 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ". Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 1 кварталі 2012 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091 відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Також, з урахуванням висновків суду про незаконність податкових повідомлень-рішень №0000472212 від 28.05.203 р. та №0000452212 від 28.05.2013 р., суд приходить до висновку, що законність та обґрунтованість рішення щодо зменшення від'ємного значення на 1361 грн. (суму, визнану позивачем у складі витрат за 1 кв. 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ") - відповідачем не доведено. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік, 1 півріччя становить 2 380 295,00 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012р уточнююча). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2 380 295" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 2 240 296" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік) та 37679,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 рік) та 314513,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2-4 кв. 2011 року). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 півріччя 2012 року на 1948393, що становить суму від'ємного значення, задекларовану позивачем у 2010 році за наслідками 2009 року (1942162); суму 3666 грн., визнану позивачем у складі витрат за 1 півріччя 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ" (с. 12, 13 Акту перевірки); суму 960 грн., визнану позивачем у складі витрат за 1 півріччя 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ПП " ТЕХНОЛОГІЯ" (с. 13 Акту перевірки); суму 117 грн., визнану позивачем у складі витрат за 1 півріччя 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ фірма " ОНІКС " (с. 13 Акту перевірки); суму 1488 грн., визнану позивачем у складі витрат за 1 півріччя 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ПП "Етуаль СІІ" (с. 14 Акту перевірки). У своєму позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік, 1 півріччя - на 1 808 322 грн., тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану ним у 2010 році за наслідками 2009 року (1 802 091) та на суму 6231,00 грн., визнану позивачем у складі витрат за 1 півріччя 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від ТОВ "ЕЛІНГ БУД-ХХІ", ПП " ТЕХНОЛОГІЯ", ТОВ фірма " ОНІКС ", ПП "Етуаль СІІ". Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у 1 півріччі 2012 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Інші факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Також, з урахуванням висновків суду про незаконність податкових повідомлень-рішень №0000472212 від 28.05.203 р. та №0000452212 від 28.05.2013 р., суд приходить до висновку, що законність та обґрунтованість рішення щодо зменшення від'ємного значення на 6231,00 грн. (суму, визнану позивачем у складі витрат за 1 півріччя 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт, отриманих від контрагентів позивача) - відповідачем не доведено. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік, 9 місяців становить 2 380 295,00 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012р уточнююча). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2 380 295" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 2 240 296" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік) та 37679,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 рік) та 314513,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2-4 кв. 2011 року)). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 9 місяців 2012 року на 1960880. У своєму Позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2012 рік - на 1 820 809 грн., тобто, на суму від'ємного значення, задекларовану ним у 2010 році за наслідками 2009 року (1 802 091) та на суму 12487 грн., визнану позивачем у складі витрат за 9 місяців 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт отриманих від контрагентів позивача та вартості сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару у складі прямих матеріальних витрат. Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати за 9 місяців 2012 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Також, з урахуванням висновків суду про незаконність податкових повідомлень-рішень №0000472212 від 28.05.203 р. та №0000452212 від 28.05.2013 р., суд приходить до висновку, що законність та обґрунтованість рішення щодо зменшення від'ємного значення на 12487 грн. (суму, визнану позивачем у складі витрат за 9 місяців 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт, отриманих від контрагентів позивача та вартості сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару у складі прямих матеріальних витрат) - відповідачем не доведено. Задекларована позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік становить 2 380 295,00 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012р.). З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач визнає допущену помилку при декларуванні цього показника, тобто, " 2 380 295" - помилка у р. 06.5, підлягало включенню до р. 06.5 " 2 240 296" (що дорівнює сумі 1 441 672,80 (80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року) та 446431,20 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік) та 37679,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 рік) та 314513,00 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2-4 кв. 2011 року)). У своєму рішенні відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2012 рік на 1661380. У позові позивач оскаржує рішення відповідача у частині зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік - на 1 521 309 грн. Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 Підрозділу IV розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд приходить до висновку, що позивач мав законне право врахувати у податковому обліку 2012 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, якщо таке від'ємне значення є не погашеним за підсумками попередніх податкових періодів. Факти порушень, які б доводили незаконність врахування позивачем у податковому обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, що становить 1 802 091, відповідач суду не повідомив, в Акті перевірки не відобразив. Також, з урахуванням висновків суду про незаконність податкових повідомлень-рішень №0000472212 від 28.05.203 р. та №0000452212 від 28.05.2013 р., суд приходить до висновку, що законність та обґрунтованість рішення щодо зменшення від'ємного значення на суму, визнану позивачем у складі витрат за 2012 р. у вигляді амортизації основних фондів, поліпшених за рахунок ремонтно-будівельних робіт, отриманих від контрагентів позивача та вартості сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару у складі прямих матеріальних витрат - відповідачем не доведено. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що правомірність оскаржуваного Податкового повідомлення-рішення №0000462212 (по формі "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме: по декларації за 1 квартал 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 1 півріччя 2010 р. - на 1942161 грн., по декларації за 9 місяців 2010 р. - на 388432 грн., по декларації за 2010 рік - на 388432 грн., по декларації за 1 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2 квартал 2011 р. - на 1942162 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 р. - на 1942616 грн., по декларації за 2-4 квартали 2011 р. - на 1943977 грн., по декларації за 1 квартал 2012 р. - на 1943523 грн., по декларації за 1 півріччя 2012 р. - на 1948393 грн., по декларації за три квартали 2012 р. - на 1960880 грн., по декларації за 2012 рік - на 1661380 грн., - відповідачем суду не доведено. Отже, податкове повідомлення-рішення №0000462212 (по формі "П") є таким, що винесене з порушенням приписів норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За таких обставин суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000452212 від 28.05.2013 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 457290,00 грн. (чотириста п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто гривень) та нарахування штрафних санкцій в розмірі 114322,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч триста двадцять дві гривні).
Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000462212 від 28.05.2013 року в частині зменшення показників у рядку 04.9 Декларацій "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" на суму по декларації за 1 квартал 2010 року - на 1802091,00 грн. (один мільйон вісімсот дві тисячі дев'яносто одна гривня), по декларації за І півріччя 2010 року - на 1802091,00 грн. (один мільйон вісімсот дві тисячі дев'яносто одна гривня), по декларації за 9 місяців 2010 року - на 360418,00 грн. (триста шістдесят тисяч чотириста вісімнадцять гривень), по декларації за 2010 рік - на 360418,00 грн.(триста шістдесят тисяч чотириста вісімнадцять гривень), по декларації за 1 квартал 2011 року - на 1802091,00 грн. (один мільйон вісімсот дві тисячі дев'яносто одна гривня), по декларації за 2 квартал 2011 року - на 1802091,00 грн. (один мільйон вісімсот дві тисячі дев'яносто одна гривня), по декларації за 2-3 квартали 2011 року - на 1802545,00 грн. (один мільйон вісімсот дві тисячі п'ятсот сорок п'ять гривень), по декларації за 2-4 квартали 2011 року - на 1803906,00 грн. (один мільйон вісімсот три тисячі дев'ятсот шість гривень), по декларації за 1 квартал 2012 року - на 1803452,00 грн. (один мільйон вісімсот три тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні), по декларації за І півріччя 2012 року - на 1808322,00 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста двадцять дві гривні), по декларації за три квартали 2012 року - на 1820809,00 грн. (один мільйон вісімсот двадцять тисяч вісімсот дев'ять гривень), по декларації за 2012 рік - на 1521309,00 грн. (один мільйон п'ятсот двадцять одна тисяча триста дев'ять гривень).
Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000472212 від 28.05.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66055,00 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятдесят п'ять гривень).
Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" (61020, м. Харків, Комсомольське шосе, 88, код 05491072) судовий збір у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову у повному обсязі виготовлено 27 січня 2014 року.
Суддя Котеньов О.Г.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2014 |
Оприлюднено | 28.01.2014 |
Номер документу | 36825207 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Котеньов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні