Рішення

від 13.05.2009 по справі 18/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "13" травня 2009 р.Справа №  18/50

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/50

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Збутова компанія Червона зірка",                                       м. Кіровоград  

до відповідача: Фермерського господарства "Русаченко", с. Миколаївка, Кіровоградського району Кіровоградської області     

про стягнення  65614,66 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Колюка О.С., довіреність № 1/08 від 01.06.08;

від відповідача - Русаченко А.П.- керівник.

Закрите акціонерне товариство "Збутова компанія Червона зірка" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 98 від 11.03.2009 року, яка містить вимоги про стягнення з Фермерського господарства "Русаченко" заборгованості в сумі 65 614,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 39/08-СКЧЗ від 18.06.2008 року щодо оплати отриманого товару.

В судовому засіданні 13.05.2009 року представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі; представник відповідача позов не заперечив.

В судовому засіданні 13.05.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши обставини, наведенні в обґрунтування позовних вимог, господарський суд

                                                                ВСТАНОВИВ:

18.06.2008 рок між закритим акціонерним товариством "Збутова компанія Червона зірка"  (Продавець) та фермерським господарством "Русаченко" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 39/08-СКЧЗ (а.с. 9-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську техніку (товар), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар.

Договір укладено в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

В п. 1.2 договору сторонами передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару визначається у специфікації (додатковій угоді до договору), яка є невід'ємною частиною договору. Така специфікація підписана сторонами як додаток  № 1 до договору (а.с. 11).

Загальна вартість товару (ціна договору) складає 68 348,60 грн. (п. 2.3 Договору, специфікація).

В п. 2.1. Договору сторони обумовили строк розрахунків за поставлений товар  до 31.12.2008 року.

Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що приймання-передача товару здійснюється на підставі накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Фактом оплати товару є зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 року та до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 9.1. Договору).

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № 39/08-СКЧЗ від 18.06.2008 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар, а саме: сівалку УПС-8-02 та транспортний пристрій 509.046.1850 на загальну суму 65 614,66 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЧЗ-0002924 від 23.06.2008 року на суму 65 614,66 грн. (а.с. 13).

Вказаний товар отримано особою, уповноваженою на це з боку відповідача за довіреністю №775753 від 23.06.2008 року (а.с. 12).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу Товар на загальну суму 65 614,66 грн.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договорм належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

09.02.2009 року позивачем на адресу відповідача направлено лист з вимогою про сплату боргу в сумі 65 614,66 грн. (а.с. 14), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу  частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі  65 614,66 грн., а тому вимоги позивача про стягнення боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117  Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Русаченко" (27634, с. Миколаївка Кіровоградського району Кіровоградської області, вул. Леніна, 28, р/р 2600000010136 в ВАТ КБ "Хрещатик" м. Кіровоград, МФО 383460, ідентифікаційний код 34780500) на користь закритого акціонерного товариства "Збутова компанія Червона зірка" (25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, кв. 105, р/р 26004420258361 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Кіровоград, МФО 323293, ідентифікаційний код 34894709)  - заборгованість в сумі 65 614,66 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 656,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                               В.В. Тимошевська