Постанова

від 13.05.2009 по справі 5/511

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/511

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

13.05.09 р.                                                                                          № 5/511          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Мельника С.М.,

суддів:                              Гаврилюка О.М.,

                                        Рудченка С.Г.,

при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,

за участю представників:

від позивача: не з'явились,

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»на рішення господарського суду Полтавської області                              від 05.02.2009 р.

у справі           № 5/511 (суддя Гетя Н.Г.)

за позовом          Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник», м. Полтава,

про                    стягнення 29 888,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»про стягнення суми неустойки в розмірі 29 888,20 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 р. позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області не направило в судове засідання представника, надіславши клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника позивача у зв'язку з обмеженим фінансуванням витрат на відрядження.

Також від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Апелянт не скористався процесуальним правом та не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник»(орендар) було укладено Договір оренди майна, що належить до державної власності №213/05-н (далі –договір).

14.01.2005 р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна відповідачу.

28.03.2007 р. між РВ ФДМ України по Полтавській області та                                 ТОВ «Будівельник»було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою були внесенні відповідні зміни.

Згідно умов договору, з урахуванням внесених додатковою угодою змін, позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне майно –нежитлове приміщення площею 90,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Полтава,    вул. Чапаєва, 3. Об'єкт оренди знаходиться на балансі Полтавського вищого професійного училища ім.. А.О. Чепіги (балансоутримувач).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що в разі припинення договору, об'єкт оренди повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Повернення об'єкта оренди здійснюється в останній день терміну дії договору та оформляється актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні.

За користування об'єктом оренди орендар, згідно пункту 3.1., щомісячно сплачує до Державного бюджету орендну плату на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 р. №786, і становить за базовий місяць розрахунку –січень 2007 р. –3 742,74 грн.

У разі невиконання обов'язку щодо повернення майна із закінченням (припиненням) терміну дії договору орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної оплати за користування майном за весь час прострочення –строк фактичного користування майном з моменту припинення дії договору до факту повернення майна орендодавцеві за актом приймання-передачі (п. 3.9).

Пунктом 10.6. передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змін цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Листом позивача по Полтавській області від 22.10.2007 р. №04/4859              ТОВ «Будівельник»було повідомлено про те, що регіональне відділення вважає необхідним припинити дію договору від 14.01.2005 р. №213/05-н з дати його закінчення, тобто з 14.10.2007 р., та надіслано на його адресу акт приймання-передачі (повернення) майна.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідний акт приймання-передачі (повернення) майна відповідачем був підписаний як того вимагає пункт 2.4. договору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.08.2008 р. у справі №11/62 було задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до ТОВ «Будівельник»про примусове виселення                     ТОВ «Будівельник»з орендованого нежитлового приміщення площею 90,0 кв.м за адресою: м. Полтава, вул. Чапаєва, 3, що є державною власністю, та зобов'язання ТОВ «Будівельник»підписати акт приймання-передачі вказаного нерухомого майна.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності до договору оренди від 14.01.2005 р.                 №213/05-н, який складений 26.12.2008 р., вбачається, що спірне приміщення було передано балансоутримувачу відповідно акту опису й арешту від 26.12.2008 р. та акту державного виконавця Октябрьського ВДВС Полтавського МУЮ (а.с. 30). Вказаний акт відповідачем не був підписаний.

Постановою Октябрьського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 09.01.2009 р. було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №11/62 від 08.09.2008 р. про виселення ТОВ «Будівельник»з орендованого нежитлового приміщення площею 90,0 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Чапаєва, 3, що є державною власністю.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову з наступних підстав.

У відповідності до ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 26  Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Стаття 509 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 629 ЦК, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 ЦК, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі (ст. 624 ЦК).

Положеннями статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 785 ЦК, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.08.2008 р. у справі №11/62 було встановлено, що договір №213/05-н двічі пролонгувався:                             до 14.11.2006 р. та до 14.10.2007 р.

Таким чином, термін дії договору оренди від 14.01.2005 р. №213/05-н закінчився 14.10.2007 р. Позивач протягом місяця з дня закінчення строку дії вказаного договору належним чином повідомив відповідача про припинення дії договору, а також про необхідність повернення орендованого майна згідно акту приймання-передачі. Відповідач належним чином не виконав зобов'язання по договору оренди №213/05-н від 14.01.2005 р. щодо своєчасного повернення майна у зв'язку з закінченням терміну дії договору, у зв'язку з чим позивачем правомірно була нарахована неустойка у розмірі 29 888,20 грн. за час прострочення з            20.04.2008 р. по 20.10.2008 р.

Нарахування неустойки у розмірі подвійної оплати було здійснено в межах строку фактичного користування ТОВ «Будівельник»майном з моменту припинення дії договору оренди (15.10.2007 р.) до моменту фактичного повернення майна (26.12.2008 р.).

За таких обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що доводи та вимоги апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а отже підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»на рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 р. по справі                № 5/511 –залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 р. по справі                № 5/511  –залишити без змін.

3.          Матеріали справи №5/511 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      С.М. Мельник

Судді:                                                                                          О.М. Гаврилюк

С.Г. Рудченко          

Дата відправки  15.05.09