cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" січня 2014 р.Справа № 922/4817/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.
розглянувши матеріали справи
за позовом Прокурора Барвінківського району, м. Барвінкове в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківської області, м. Харків до 3 - і особи, які 1. Барвінківської районної державної адміністрації м. Барвінкове , 2.Фермерського господарства "Мазуров Олександр Анатолійович", с. Велика Комишуваха не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Реєстраційна служба Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, м. Барвінкове 2. Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків про скасування розпорядження, визнання недійсним договір за участю представників:
прокуратури - Калмикової Ю.С. (посв. № 012885 від 07.11.2012 р.)
позивача - не з'явився
1. відповідача - Верхоланцева А.В. (дов. № 01-66/2742 від 02.09.2013 р.)
2. відповідача - не з'явився
1. третьої особи - не з'явився
2. третьої особи - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Барвінківського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про: - визнання недійсним договору оренди землі від 25.06.2012, укладеного між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області (надалі - 1. Відповідач) та Фермерського господарства «Мазуров Олександр Анатолійович» (надалі - 2. Відповідач), земельної ділянки кадастровий № 6320481000:05:000:0400 площею 14,0000 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002128 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати 2. Відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області; - визнання недійсним договору оренди землі від 25.06.2012, укладений між 1. Відповідачем та 2. Відповідачем, земельної ділянки кадастровий № 6320481000:04:000:0325 площею 6,2553 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002129 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати 2. Відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області; - визнання недійсним договору оренди землі від 25.06.2012, укладений між 1. Відповідачем та 2. Відповідачем, земельної ділянки кадастровий № 6320481000:04:000:0326 площею 20,7517 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002130 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати 2. Відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області. Також просить суд покласти судовий збір на Відповідачів.
Суд встановлює наявність заяв або клопотань.
Від прокурора заяв або клопотань не надійшло.
Позивач в судове засідання не з'явився, 14 січня 2014 року через канцелярію суду надав клопотання в якому просить суд розглядати справу без участі представника позивача в судовому засідання у зв'язку з зайнятістю в інших судових засіданнях. Суд долучає надане клопотання до матеріалів справи. Також, 10 грудня 2013 року через канцелярію суду позивачем були надані письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.
Від представника першого відповідача заяв або клопотань не надійшло.
Другий відповідач в судове засідання не з'явився, 13 січня 2014 року через канцелярію суду від другого відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з находженням представника другого відповідача на лікарняному, також просить суд продовжити строк розгляду справи. Суд долучає надане клопотання до матеріалів справи.
Перша третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомили, своїх повноважних представників до суду не направили, документів, витребуваних судом, не надали. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлені належним чином.
Друга третя особа в судове засідання не з'явилась, 13 січня 2014 року через канцелярію суду від другої третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких друга третя особа повідомляє суд про те, що позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника другої третьої особи в судовому засіданні. Суд долучає надані пояснення до матеріалів справи.
Прокурор проти задоволення клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи заперечує.
Перший відповідач проти задоволення клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи не заперечує.
Суд, розглянувши клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Суддя переходить до розгляду справи по суті.
Пояснення прокурора - позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Пояснення представника першого відповідача - проти позову заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити в його задоволенні.
Суддя запитує про наявність додаткових пояснень та доказів по справі.
Від учасників судового процесу додаткових пояснень та доказів по справі не надійшло.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Прокуратурою Барвінківського району Харківської області на підставі постанови прокурора району від 16.10.2013 проведено перевірку додержання земельного законодавства Барвінківською РДА при передачі у користування на умовах оренди земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації № 96 від 12.04.2011 голові фермерського господарства «Мазуров Олександр Анатолійович» Мазурову Олександру Анатолійовичу надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 20,7517 га ріллі (контур № 460), площею 6,2553 га ріллі (контур № 413), площею 14,0 га садів (контур № 100) із земель запасу та інших не наданих у тимчасове користування, категорія - землі сільськогосподарського призначення на території Великокомишуваської сільської ради з метою оформлення права оренди землі терміном на 49 років для ведення фермерського господарства.
Розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації №303 від 11.06.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які передаються в оренду фермерському господарству «Мазуров Олександр Анатолійович» для ведення фермерського господарства на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району та передано в оренду земельні ділянки контури №460 площею 20,7517га ріллі, №413 площею 6,2553га ріллі, №10 площею 14,0га багаторічні насадження терміном на 49 років.
Встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
На підставі вказаних вище розпоряджень голови Барвінківської РДА були укладені та зареєстровані наступні договори оренди земельних ділянок: - 25.06.2012 між Барвінківською районною державною адміністрацією з одного боку та ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» з іншого боку, укладено договір оренди земельної ділянки площею 14,0000 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 03.07.2012 № 632040004002128.
Кадастровий номер земельної ділянки: 6320481000:05:000:0400.
Відповідно до п. 4 вказаного договору, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 342036,21 грн.; - 25.06.2012 між Барвінківською районною державною адміністрацією з одного боку та ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» з іншого боку, укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,2553 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 03.07.2012 № 632040004002129.
Кадастровий номер земельної ділянки: 6320481000:04:000:0325.
Відповідно до п. 4 вказаного договору, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 125853,79 грн.; - 25.06.2012 між Барвінківською районною державною адміністрацією з одного боку та ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» з іншого боку, укладено договір оренди земельної ділянки площею 20,7517 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 03.07.2012 № 632040004002130.
Кадастровий номер земельної ділянки: 6320481000:04:000:0326.
Відповідно до п. 4 вказаного договору, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 417514,77 грн.
13.05.2010 було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович», ідентифікаційний код юридичної особи 35598321, яке вже після реєстрації, маючи статус юридичної особи звернулося до Барвінківської РДА із заявою про надання в оренду земельних ділянок.
Розпорядження голови Барвінківської РДА Харківської області № 96 від 12.04.2011, яким 2-й відповідач отримав дозвіл на розробку землевпорядної документації та №303 від 11.06.2012, якими 2-й відповідач отримав в оренду земельні ділянки державної форми власності, містять відомості про звернення до Барвінківської РДА із відповідними заявами саме юридичної особи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з положеннями п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом.
Відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з положеннями Рішення Конституційного Суду України №З-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (надалі - Рішення КСУ) та Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/570 від 22.05.2005 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", під поняттям органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, необхідно розуміти орган, на який державою покладено обов'язок здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них, крім іншого, у разі передачі тільки громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок, в тому числі для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України, якою встановлено, що якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
В інших же випадках, нормами чинного законодавства передача в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності без проведення земельних торгів можлива лише за умов прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року (пункт 1 абзац 3 Перехідних положень Земельного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до технічного завдання на виконання робіт по розробці документації із землеустрою, витягу з форми 6-зем на вказану земельну ділянку, виданих управлінням Держкомзему у Барвінківському районі (на цей час відділ Держземагентства у Барвінківському районі), висновку комісії про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович», які містяться у розробленій документації із землеустрою, земельні ділянки належить до земель запасу та інших, не наданих у власність чи постійне користування. Відповідно до вказаних документів форма власності - державна (регіональна).
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
Як зазначається ч. 3 вказаної статті, земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
Відповідно до ст.8 зазначеного Закону після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Таким чином, процедура формування земельного фонду вже створеного та зареєстрованого у відповідності до законодавства України фермерського господарства «Мазуров Олександр Анатолійович», передача зазначеній юридичній особі земельних ділянок без проведення земельних торгів (аукціону) здійснені з порушенням вимог Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів, які регулюють вказані питання.
Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про фермерське господарство», без проведення земельних торгів діючим законодавством України не передбачена.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного Закону місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій, наділені певними повноваженнями, які закріплені положеннями ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та є виключними.
Статтею 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Проекти розпоряджень нормативно-правового характеру погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій (ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону).
Згідно з п. 2 ст. 43 вказаного Закону розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
В силу ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, щодо відповідності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; наявності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільного і відповідного внутрішній волі волевиявлення учасника правочину, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З огляду на викладене сторони оспорюваних договорів зобов'язані повернути одна одній все одержане на виконання цього договору в натурі.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України підставою для передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є рішення відповідного органу виконавчої влади.
Рішення з аналогічного питання прийнято Вищим господарським судом України в постанові від 16.04.2013 у справі №5023/4981/12
Відповідно до частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України.
Згідно до норм ст. 334 Цивільного кодексу України, за якими право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
В абз. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» вказано, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Відповідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно являє собою офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В ч.2 ст. 26 вказаного Закону України вказано, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Таким чином, в результаті порушень законодавства при виданні розпоряджень голови Барвінківської РДА № 96 від 12.04.2011 та №303 від 11.06.2012, як наслідок, укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок, із володіння держави, в порушення встановленого законодавством порядку, вибуло земель, сукупна нормативно-грошова оцінка яких становить 885404,77 грн.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.
Разом з тим ст.ст. 6, 9, 10 зазначеного Закону, якими передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.
Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011.
Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012 № 5288-VI прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів, оскільки спір з їх вини доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 510, 525 - 527, 610, 612, 627 - 647, 649Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 180, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації № 96 від 12.04.2011.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації №303 від 11.06.2012.
Визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2012, укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством «Мазуров Олександр Анатолійович», земельної ділянки кадастровий № 6320481000:05:000:0400 площею 14,0000 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002128 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області.
Визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2012, укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством «Мазуров Олександр Анатолійович», земельної ділянки кадастровий № 6320481000:04:000:0325 площею 6,2553 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002129 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області.
Визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2012, укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством «Мазуров Олександр Анатолійович», земельної ділянки кадастровий № 6320481000:04:000:0326 площею 20,7517 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002130 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області.
Стягнути солідарно з Барвінківської районної державної адміністрації (64701, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Леніна, 8, код 04059450) та з Фермерського господарства «Мазуров Олександр Анатолійович» (64722, Харківська область, Барвінківський район, с. Велика Комишуваха, вул. Щорса, 10, код 35598321) суму судового збору у розмірі 5 735,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.01.2014 р.
Суддя Жигалкін І.П.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2014 |
Оприлюднено | 28.01.2014 |
Номер документу | 36826456 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні