Ухвала

від 21.01.2014 по справі 812/6944/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року справа №812/6944/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г.,

Секретар судового засідання Гонтаренко М.Є.

За участі представника відповідача -Рябченко О.М. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 812/6944/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Стахановська збагачувальна фабрика" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій протиправними, визнання нечинним акту перевірки № 148 від 17 липня 2013 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, визнати нечинним акт планової перевірки №148 від 17 липня 2013 року Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханов Луганської області та зобов'язати відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва з 01 січня 2013 року (а.с. 3-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Стахановська збагачувальна фабрика» задовольні повністю, визнано протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Стаханові Луганської області щодо встановлення Публічному акціонерному товариству «Стахановська збагачувальна фабрика» 67 класу професійного ризику виробництва та зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Стаханові Луганської області відновити Публічному акціонерному товариству «Стахановська збагачувальна фабрика» 41 клас професійного ризику виробництва з 1 січня 2013 року (а.с.134-136).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.140-143).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що посилання суду першої інстанції на пункт перший наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 7 лютого 2013 року №113 Про відновлення чинності національного класифікатору України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» чинність вказаного класифікатору відновлено до 31 грудня 2013 року» є помилковими та такими що не підлягають застосуванню при вирішенні спору в даній справі, бо підприємство-позивач на час проведення перевірки саме КВЕД - 05.10 визнано основним видом діяльності згідно уставних документів та підтверджено звітом підприємства за 2012 рік, а саме Відомістю розподілу чисельності працівників, річного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2012 рік. Де в графі 1(код виду економічної діяльності за КВЕД) підприємство-позивач також вказало КВЕД 05.10.

З вищевказаного вбачається, що висновки оспорюваного акту перевірки достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) №148 від 17 липня 2013 року не повинні були грунтуватися, як зазначає суд на вимогах наказу Міністерства №113 від 07 лютого 2013 року, бо перевіркою охоплено період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2012 року, коли вищевказаний наказ ще не був виданий та підприємство-позивач в перевіряємий період вже перейшло на КВЕД 05.10, про що отримало довідку управління статистики у м. Стаханові (ЕДРПОУ) №АБ 682994.

Також, апелянт не погоджується з висновками суду про невідповідність оспорюваного акту вимогам ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N1105-XIV.

За результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік (звіт підприємства-позивача за 2012 рік - Відомість розподілу чисельності працівників, річного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2012 рік) та на підставі проведеної перевірки відділенням здійснено один раз на рік зміна класу професійного ризику виробництва з початку поточного року, тобто з 01 січня 2013 року, що в свою чергу повністю відповідає вимогам ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Тому апелянт вважає, що результати перевірки підприємства-позивача, відображені у акті перевірки від 17 липня 2013 року № 148 є такими, що відповідають дійсності та діючому законодавству.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представника апелянта перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Стахановська збагачувальна фабрика», код 20328151, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Стахановської міської ради 17 серпня 1993 року, з визначенням основного виду діяльності згідно довідки управління статистики у м. Стаханові агломерація кам'яного вугілля (КВЕД 10.10.3). Відповідно до п. 3.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Стахановська збагачувальна фабрика» основним видом діяльності також є агломерація кам'яного вугілля. Діяльність з переробки та збагачуванню вугілля ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» здійснює на підставі дозволу № 44.00.30.ПР на початок роботи, виданого Державним департаментом з нагляду за охороною праці 18 грудня 2000 року Товариству з обмеженою діяльністю «Вугілля-Південь» (відповідно до п. 1.2 Статуту ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» засновано на підставі рішення загальних зборів акціонерів шляхом перетворення Товариства з обмеженою діяльністю «Вугілля-Південь» у Відкрите акціонерне товариство «Стахановська збагачувальна фабрика» (а.с. 114-130)

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2013 року ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» надано відповідачу "Відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт,послуг) за видами економічної діяльності за 2012 рік".

Згідно акту перевірки Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області від 17 липня 2013 року № 148 в частині достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності, проведеної фахівцем Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області, ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» віднесено до 67 класу ризику виробництва з урахуванням фактичного основного виду економічної діяльності по КВЕД - 2010, а саме 05.10 - Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля), встановленого перевіркою; розмір єдиного внеску відповідно до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 49,70 з 01 січня 2013 року (а.с. 8-9).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник проводить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Наказом Державного комітету по стандартизації, метрології і сертифікації № 441 від 22 жовтня 1996 року затверджено Державний класифікатор України ДК 009-96.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 грудня 2005 року № 375 на зміну КВЕД ДК 009:96 запроваджено класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005 (далі КВЕД 2005).

Відповідно до п. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" з 01 січня 2012 року набрав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі КВЕД 2010).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237 затверджено Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності.

Пунктами 1,3 вказаного Порядку встановлено механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності. Види економічної діяльності визначаються за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності ", затвердженим в установленому порядку.

Відповідно до п. 2 Порядку № 237 клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваня, пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Розрахункова складова частина страхового внеску - частина ставки страхового внеску з урахуванням значення інтегрального показника професійного ризику виробництва для страхової галузевої сукупності видів економічної діяльності (далі - інтегральний показник) та видатків такої сукупності, пов'язаних із забезпеченням страхування.

Страхова галузева сукупність видів економічної діяльності - види економічної діяльності, об'єднані для визначення класу професійного ризику виробництва у порядку, затвердженому правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваня, пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Так, згідно із Порядком №237, до 41 класу ризику відноситься в тому числі за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля).

До 67 класу ризику відноситься, також за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (Порядок №30).

Згідно п.3.4. Порядку № 30 віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року N 237).

Відповідно до п. 3.10 Порядку № 30 страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає відповідному органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок(Закон № 2464), і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Вид економічної діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних первинних бухгалтерських документів, відомості розподілу і звіряється з даними форми державного статистичного спостереження N 1-підприємництво (річна) "Звіт про основні показники діяльності підприємства", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.08.2010 N 365, за відповідний минулий рік або іншими звітами в разі, якщо страхувальник дану статистичну форму не складає.

Згідно п.1 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 лютого 2013 року № 113 «Про відновлення чинності національного класифікатору України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» чинність вказаного класифікатору відновлено до 31 грудня 2013 року.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що клас професійного ризику виробництва залежить безпосередньо від ступеня ризику провадження господарської діяльності та визначається згідно до Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 № 237.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не здійснює підземне видобування кам'яного вугілля, а лише здійснює збагачення вже добутого вугілля.

Вказане підтверджується тим, що позивач за основним видом економічної діяльності «Добування кам'яного вугілля» (КВЕД-2010-05.10) здійснює діяльність щодо перероблення та збагачення кам'яного вугілля. В частині основного виду економічної діяльності ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» посади, передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений Кабінетом Міністрів України (посади працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими умовами праці) відсутні. За результатами атестації робочих місць на підприємстві позивача встановлено право працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений Кабінетом Міністрів України. Згідно з атестацією робочих місць на ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» умови праці визнані шкідливими та важкими, а не особливо шкідливими і особливо важкими. Роботи з перероблення та збагачення кам'яного вугілля (кам'яного вугілля вже добутого кимось) здійснюється на поверхні землі, де вірогідність настання виробничого травматизму і професійних захворювань є значно меншою, ніж під землею.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що поверхневе (відкрите) видобування кам'яного вугілля і перероблення та збагачення кам'яного вугілля за класом професійного ризику виробництва є тотожними, оскільки процес перероблення та збагачення кам'яного вугілля здійснюється на поверхні землі і не передбачає виконання робіт підземних шляхом з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

У зв'язку із запровадженням КВЕД-2010 позивачу за основним видом економічної діяльності "Добування кам'яного вугілля" було встановлено код 05.10, згідно з яким воно здійснює діяльність щодо добування кам'яного вугілля.

Отже, позивач здійснює діяльність пов'язану із збагаченням кам'яного вугілля, і згідно матеріалів справи відсутні працівники, які зайняті на підземних роботах.

Судова колегія звертає увагу, що зміни виду економічної діяльності підприємства після перегляду відповідачем належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності за минулий 2012 рік відповідно до акту перевірки не відбулося. Будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що позивачем здійснюється будь-яка інша діяльність, пов'язана з підземним видобуванням вугілля, відповідачем не надано.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведена наявність правових підстав для зміни позивачеві класу професійного ризику з 41-го на 67-й, дії відповідача щодо зміни позивачу класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й є протиправними.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 812/6944/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 812/6944/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 24 січня 2014 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв