Постанова від 30.04.2009 по справі 06/291

06/291

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

30.04.09 р.                                                                                          № 06/291          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Яковлева М, Л, (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Тарасенко К. В.

                                                  Шкурдової  Л. М.

При секретарі судового засіданні – Олійник О.Л.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 30.04.2009 року у справі № 06/291

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Молочноконсервний комбінат», м. Тальне на рішення господарського суду Черкаської області від 03.03.2009 року

по справі № 06/291 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом       товариства з обмеженою відповідальністю «НПП Компресор»,

                          м. Полтава      

до                       відкритого акціонерного товариства «Молочноконсервний комбінат»,

                          м. Тальне, Черкаська область

про                    стягнення 44 916,00 грн. та внесення доповнення до договору № 125 від

                          09.11.2006 року п.п. 2.2.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НПП Компресор», м. Полтава порушено провадження у справі до відкритого акціонерного товариства «Молочноконсервний комбінат», м. Тальне Черкаської області про стягнення 44 916,00 грн. та доповнити договір № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2.

В процесі судового розгляду позивач ТОВ «НПП Компресор»звернувся до місцевого суду з заявою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою відмовився від позовної вимоги щодо доповнення до договору № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2., і яка прийнята судом.

Господарський суд Черкаської області 03.03.2009 року прийняв рішення, яким позов задовольнив частково; стягнув з відповідача 44 916,00 грн. боргу, 449,16 грн. мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення; в задоволенні решти позовних вимог в частині внесення доповнення до договору № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2. провадження припинив; в задоволенні решти позовних вимог в сумі відмовив.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Черкаської області, відповідач відкрите акціонерне товариство «Молочноконсервний комбінат»звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення від 03.03.2009 року та прийняти нове, яким повністю відмовити ТОВ «НПП Компресор»в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що припинення на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України частини позовних вимог в господарському процесі неможливе, необхідно припиняти провадження  по справі повністю. Крім того, в апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом процесуального права, зокрема прийняття рішення за відсутності відповідача.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти вимог апеляційної скарги.

Ухвалою від 16.04.2009 року  колегія суддів апеляційного господарського суду відклала розгляд справи на 30.04.2009 року, в зв'язку з нез'явленням  в судове засіданні представника відповідача.

Відповідач (скаржник) в судове засідання не з'явився, направив заяву, якою просить апеляційний господарський суд розглянути справу за наявними у ній матеріалами справи за відсутністю останнього.

   Заслухавши доповідь судді –доповідача, виступ представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого суду  підлягає частковому скасуванню.

Стаття 101 ГПК України передбачає, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а також у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2006 року між позивачем –ТОВ «НПП Компресор»та відповідачем –ВАТ «Молочноконсервний комбінат»був укладений договір № 125. У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність, а Замовник (відповідач) прийняти і оплатити товар на умовах договору та специфікації до договору. Згідно п. 3.1 договору оплата товару здійснюється

Позивач виконав умови договору повністю, передав відповідачу товар на суму 267 912,00 грн. та здійснив монтажні, пуско-налагоджувальні роботи на загальну суму 110 016,00 грн., про що свідчать акти приймання виконаних робіт від 31.10.2007 року та 24.12.2007 року (а.с. 11-14).

З матеріалів справи вбачається та не спростовується відповідачем, а навпаки, підтверджується двостороннім актом звірки станом на 29.01.2009 року (а.с. 41) факт недоплати за монтажні та пуско-налагоджувальні роботи в сумі 44 916,00 грн. Відповідач суду докази оплати заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

В частині внесення доповнення до договору № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2. позивач, як зазначалося вище, звернувся з заявою в порядку ст. 22 ГПК України  про відмову від позову в цій частині і відмова, відповідно правомірно прийнята господарським судом.

Приписи ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, передбачаючи право позивача на відмову у позові, не виключає її часткової відмови. Часткова відмова можлива у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позивач до господарського суду звернувся з двома вимогами: щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 44 916,00 грн. та щодо внесення доповнення до договору № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2. В процесі розгляду справи, позивач відмовився від позовної вимоги в частині внесення доповнення до договору № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2., що потягло за собою  обґрунтоване припинення провадження на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в цій частині. Решта позовних вимог, а саме, стягнення суми заборгованості в розмірі 44 916,00 грн. було правомірно  розглянуто судом першої інстанції у загальному порядку.

В своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що  судом першої інстанції порушені приписи ст. 77 ГПК України, оскільки справу було розглянуто по суті за відсутності представника відповідача.

Колегією суддів апеляційного господарського суду дане твердження не приймається до уваги, з огляду на наступне.    

 Згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах двомісячного строку розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема, такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників процесу.

   Відповідно до абз. 3 п.п. 3.6 п. 3 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

           Однак, відповідно до матеріалів справи, відповідач був повідомлений про час та місце  розгляду справи в місцевому господарському суді належним чином. Навіть на підставі телеграми голови правління ВАТ «Молочноконсервний комбінат»розгляд справи був неодноразово відкладений з наданням можливості відповідачу надати суду необхідні, на його думку, документи.

          Статтею 77 ГПК України не передбачено обов'язкове відкладення розгляду справи через нез'явлення в засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а лише у межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, та якщо спір не може бути вирішено в даному засіданні.     

                 Згідно абз. 6 п.п. 3.6 п. 3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»  у разі нез'явлення представника відповідача за викликом арбітражного суду останній має право зокрема прийняти рішення за відсутності цього представника.  Крім того, за правилами ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій.

          Виходячи з вищезазначеного, господарський суд Черкаської області мав усі правові підстави розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Також, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено, що даний господарський спір міг бути вирішений судом в судовому засіданні 03.03.2009 року без участі відповідача з огляду на специфіку господарських відносин, що між ними склалися, виходячи з такого.

          Відповідно до ч. 1 ст. 33  ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Однак, ні в своїй апеляційній скарзі, ні в суді першої інстанції (шляхом направлення документів через органи зв'язку), відповідач не навів обґрунтованих доводів своєї правової позиції та не спростував доводів позивача.

З огляду на наведене вище, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними.

  Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11  «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Незрозумілим та таким, що не відповідає матеріалам справи, є відмова в резолютивній частині оскаржуваного рішення господарського суду решти позовних вимог без зазначення суми. Оскільки в частині  стягнення заборгованості в сумі 44 916,00 грн. позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню; в частині внесення доповнення до договору № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2. позов підлягає припинення на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, стає незрозумілим в якій решті позовних вимог суд першої інстанції відмовляє.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення із відповідача коштів в сумі 44 916,00 грн., вважає правомірним припинення провадження в частині внесення доповнення до договору № 125 від 09.11.2006 року пунктом 2.2.  В частині відмови в задоволенні решти позовних вимог рішення підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Черкаської області від 03.03.2009 року по справі № 06/291 підлягає частковому скасуванню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.            Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Молочноконсервний комбінат», м. Тальне на рішення господарського суду Черкаської області від 03.03.2009 року у справі № 06/291  задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду Черкаської області 03.03.2009 року у справі  № 06/291 скасувати в частині  відмови в задоволенні решти позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 03.03.2009 року залишити без змін.

3.           Матеріали справи № 06/291  повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                      Яковлєв М. Л.

Судді:

                                                                                                    Тарасенко К. В.

                                                                                                    Шкурдова  Л. М.

Дата відправки  05.05.09