Рішення

від 14.05.2009 по справі 37/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/78

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.05.09 р.                                                                                                       Справа № 37/78                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави  в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040  

до Відповідача: Громадської організації інвалідів „Інформаційно-Спортивний Центр „Мережа Життя”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 34697128

про: стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 986,44грн., за послуги обслуговування в сумі 43,26грн., пені в сумі 40,11грн.,

за участю уповноважених представників:

від Прокурора – Гармашова І.В (за посвідченням №1004 від 15.08.1996р.);

від Позивача – Слепов Д.Ю. (за довіреністю №б/н від 22.04.2009р.);

від Відповідача  – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 14.04.2009р. на 23.04.2009р., з 23.04.2009р. на 14.05.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя (далі – Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави  в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі – Позивач)  з вимогами до Громадської організації інвалідів „Інформаційно-Спортивний Центр „Мережа Життя”, м. Маріуполь  (далі – Відповідач) про стягнення на користь Позивача заборгованості за орендну плату у сумі 986,44грн., за послуги обслуговування в сумі 43,26грн., пені в сумі 40,11грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 1830-О  від 03.05.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування  пені.  

На  підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди № 1830-О  від 03.05.2007р., акт прийому-передачі нежитлового помешкання в будинку №160а по                            вул. Азовстальська від 03.05.2007р., розрахунок пені, рахунки.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 327, 762 Цивільного кодексу України,  ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”,  ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані письмові пояснення (а.с.а.с.18, 19), якими наведене додаткове обґрунтування і розрахунок заявлених вимог, проте, вказуючи на необхідність стягнення з Відповідача визначених прокурором сум, Позивач зазначив, що заборгованість з орендної плати має бути стягнута на користь місцевого бюджету, як визначеного у договорі отримувача коштів.

Крім того, Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи на обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду (а.с.а.с.15-17, 20-27, 33-37), у тому числі – пояснення щодо автоматичного продовження орендних правовідносин після 03.05.2008р.   

В подальшому, спільним уточненням від 14.05.2009р. (а.с.45) Позивач та Прокурор визначили із зазначенням відповідних платіжних реквізитів, що заборгованість з орендної плати та нарахованої пені має стягуватися до місцевого бюджету, а стосовно послуг Орендодавця – на користь Позивача.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.ас.48,49), достовірність яких (відомостей)  презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача  про судовий розгляд справи незважаючи на повернення поштових повідомлень із ухвалами суду, що надсилалися Відповідачу.

Прокурор та Позивач у судовому засіданні 14.05.2009р. підтримав  свою позицію, викладену письмово в спільних уточненнях від 14.05.2009р.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та  його неявка, істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора та  представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем  (Орендар) укладено договір на оренду нежилого приміщення, що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя     №1830-О  (а.с.а.с. 6,7), згідно п.п.1.1, 8.1. якого Позивач на підставі рішення  виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.04.2007р. №102/12, передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Азовстальська, 160а, загальною площею 79,45 кв. м., для використання під спортивний центр строком до 03.05.2008р.

Відповідно до приписів п. 3.2 договору Орендар зобов'язаний вчасно та в повному обсягу сплачувати Одержувачу орендну плату; за послуги з обслуговування Орендаря сплачувати Орендодавцю суму в розмірі 10,33грн. щомісяця, із розрахунку 0,13грн. за 1кв.м. орендованої площі.

Згідно умов п.п.4.2. 4.3. зазначеного договору на Відповідача покладені наступні  грошові зобов'язання:

·          Орендар сплачує орендну плату за перший місяць в розмірі S-50,0 кв.м. 1,0грн. із розрахунку на рік згідно рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2007р. №5/12-1717 встановлена пільга за орендну плату; S-29,45 кв. м. – 105,14грн. з розрахунку – 3,57 грн. та перераховує її на розрахунковий рахунок Одержувача, яким визначений місцевий бюджет Жовтневого району м. Маріуполя, не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції;

·          Оплата здійснюється щомісяця. Орендар зобов'язаний отримати рахунок на оплату в бухгалтерії Управління міського майна. Рахунки на оплату видаються Орендарю з 11 по 19 число кожного місяця.

Умовами п. 6.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

03..05.2007р. об'єкт оренди був наданий Відповідачу, про що сторонами сторони склали відповідний акт прийому-передачі (а.с.8).

01.12.2008р. орендоване приміщення було повернуто Позивачу, про що сторони склали відповідний акт прийому-передачі (а.с.34).

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань у Відповідача у період з травня по листопад 2008р. включно утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 986,44грн. та за послуги обслуговування в сумі 43,26грн. Крім того, у зв'язку із зазначеною заборгованістю Заявником позову нараховано пеню у розмірі 40,11гривень.  

Як вбачається із змісту наявних документів та наданих Позивачем у судовому засіданні пояснень Відповідачем сплата стягуваних сум  та інших нарахований платежів не здійснена, у зв'язку з чим Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження.

Крім того, Відповідач ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акт звірення розрахунків, складеного та надісланого Позивачем на вимогу суду (а.с.а.с.15-17).

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням уточнень від 14.05.2009р., оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України -  вимоги є однорідними (грошовими), пов'язані наданими доказами та підставами виникнення, а їх сумісний розгляд не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної автономії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Водночас, згідно ст.ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України Прокурор та Позивач вправі до прийняття рішення уточнити реквізити отримувачів стягуваних сум,  конкретизувавши у такий спосіб свої вимоги.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору № 1830-0 на оренду нежитлового приміщення (будівлі), що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з оплати послуг з обслуговування узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 1830-О  від 03.05.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Враховуючи визначену в п. 7.1. договору дату закінчення строку його дії – 03.05.2008р. –пояснення Позивача, надані до канцелярії суду 23.04.2009р. (а.с.33), а також – приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 764 Цивільного кодексу України і умови п. 7.5. договору, суд, за відсутністю в матеріалах справи належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів заперечень сторін проти автоматичного продовження орендних правовідносин, дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами  автоматично продовжилися і після 03.05.2008р. – на той же строк і на тих же умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за послуги з обслуговування на користь Орендодавця та орендної плати не пізніше кожного 20 числа поточного місяця на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п. 4.2. договору оренди № 1830-О  від 03.05.2007р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з травня по листопад 2008р. (до моменту фактичного повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі від 01.12.2008р., який опосередковує припинення орендних правовідносин за взаємною згодою сторін) утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 986,44грн., та за послуги Орендодавця – у сумі 43,26грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості  з орендної плати та за послуги Орендодавця умовам договору, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу – у сумах _986,44грн. та 43,26грн. відповідно.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 6.3. договору оренди № 1830-О  від 03.05.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”,  дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі 40,11грн.  

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 58, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Громадської організації інвалідів „Інформаційно-Спортивний Центр „Мережа Життя”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 34697128) про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 986,44грн., за послуги обслуговування в сумі 43,26грн., пені в сумі 40,11грн. - задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Громадської організації інвалідів „Інформаційно-Спортивний Центр „Мережа Життя”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 34697128) на користь місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401, заборгованість з орендної плати у сумі 986,44грн. та пеню в сумі 40,05грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Громадської організації інвалідів „Інформаційно-Спортивний Центр „Мережа Життя”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 34697128) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040, п/р 26008980144 в МФ АКБ „УСБ” м. Маріполя, МФО 334185) заборгованість за послуги обслуговування в сумі 43,26грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Громадської організації інвалідів „Інформаційно-Спортивний Центр „Мережа Життя”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 34697128) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.05.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.