Постанова

від 30.04.2009 по справі 20/344-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/344-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

30.04.09 р.                                                                                          № 20/344-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Тарасенко К.В. (доповідач по справі),

суддів                                        Шкурдової Л.М.,

                                                      Шевченко В.Ю.,

Секретар судового засідання Олійник О.Л.,

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 30.04.2009 року

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аптека Едельвейс»на  рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року

по справі № 20/344-08 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом            Закритого акціонерного товариства  «Альба Україна», м. Бориспіль,

до                            Приватного підприємства «Аптека Едельвейс», м. Миронівка,

про                          стягнення 9 017 грн. 34 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року Закрите акціонерне товариство  «Альба Україна»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Аптека Едельвейс»про стягнення 9 017 грн. 34 коп.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.02.2009 року по справі № 20/344-08 позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого згідно договору купівлі-продажу товару. Визнавши заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, місцевий господарський суд їх задовольнив.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 24.02.2009 року по справі № 20/344-08 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а саме:

- судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності відповідача, що позбавило його права на захист законних інтересів;

- судом не з'ясовано дійсних відносин щодо договору купівлі-продажу від 02.01.2007 року;

- не було об'єктивно з'ясовано обставини поставки та повернення позивачу товарів по договору купівлі-продажу від 02.01.2007 року;

- для правильного та об'єктивного прийняття рішення не було вжито заходів для встановлення фактичного працевлаштування Солопій Т.Л. у позивача, яка здійснила повернення товару з ПП «Едельвейс»до ЗАТ «Альба Україна»на спірну суму.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2009 року, прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аптека Едельвейс», розгляд справи призначено на 21.04.2009 року.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.04.2009 року склад колегії суддів змінено на наступний: головуючий суддя –Тарасенко К.В, судді –Шкурдова Л.М., Шевченко В.Ю.

У судовому засіданні 21.04.2009 року з метою витребування нових доказів в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 30.04.2009 року.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити  рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Так, у своєму відзиві на апеляційну скаргу він зазначає:

- посилання відповідача на те, що рішення було прийняте за його відсутності не може братися за основу того, що неповно з'ясовано фактичні обставини справи, оскільки скаржник на жодне засідання суду не з'являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, витребуваних доказів протягом трьох місяців розгляду справи не надав;

- твердження відповідача про те, що товар був повернутий позивачеві не відповідає дійсності, оскільки позивач не приймав від відповідача товару. Належних доказів його повернення надано не було. На накладних, наданих апелянтом, в графі «Отримувач» зазначено ТОВ «Альба», хоча повне найменування та організаційно-правова форма товариства –Закрите акціонерне товариство «Альба Україна»;

- ЗАТ «Альба Україна» не видавала довіреності на отримання товару від ПП «Аптека Едельвейс». Крім того, на накладних на повернення товару міститься напис «Принял: Солопий Т.Л.», але не зазначено посадового становища даної особи та немає відбитку печатки ЗАТ «Альба Україна», у зв'язку з чим Солопій Т.Л. не могла та не мала повноважень здійснити повернення товару від ПП «Аптека Едельвейс»до ЗАТ «Альба Україна».

- Солопій Т.Л. не є співробітником ЗАТ «Альба Україна», а лише виконувала свої обов'язки відповідно до Договору № ЦФ 2/01-2007-М про надання маркетингових та інформаційних (консультаційних) послуг, у зв'язку з чим вона не могла отримати виписану на її ім'я довіреність на отримання товару, оскільки відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, вона видається  тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

У судовому засіданні 21.04.2009 року від відповідача надійшло письмове клопотання про:

1) витребовування у ЗАТ «Альба Україна»журналу реєстрації робочого часу працівників даного підприємства станом на грудень 2007 року;

2) витребовування з Центру зайнятості Бориспільського району Київської області відомостей щодо працевлаштування Солопій Т.Л. в ЗАТ «Альба Україна»;

3) витребовування з Пенсійного фонду Бориспільського району Київської області відомостей щодо відрахування ЗАТ «Альба Україна» обов'язкових платежів на працевлаштовану особу, Солопій Т.Л;

4) залучення в якості третьої особи Солопій Тетяни Леонідівни.

Дані клопотання колегією суддів апеляційного господарського суду відхилені з огляду на наступне.

Заявник не виконав обов'язку, покладеного на сторону ст. 38 ГПК України і докладно не зазначив обґрунтовані підстави, з яких він вважає, що докази, які на його думку потрібно витребувати, має та чи інша особа (установа), причини, що перешкоджають отриманню цих доказів і обставини, які можуть підтвердити ці докази.

Сам заявник не вчиняв ніяких дій для витребування відповідачем вказаних в  заяві відомостей і не надав суду підтвердження виконання відповідачем обов'язку доказування відповідно до вимог ст.33 ГПК України, а саме: підтвердження того, що йому відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказів.

Що стосується клопотання про залучення в якості третьої особи Солопій Т.Л., яке також повторно заявлено в судовому засіданні 30.04.2009 року, то заявником не надано обґрунтованих пояснень, яким чином рішення у даній справі може вплинути  на права та обов'язки вказаної особи.

У судовому засіданні 30.04.2009 року представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з подачею директором відповідача до Миронівського РВ ГУ МВС України у Київській області заяви про злочин відносно Солопій Т.Л., яке колегією суддів відхилено у зв'язку з тим, що дана обставина не свідчить про порушення кримінальної справи та не є підставою для зупинення провадження у розумінні ст. 79 ГПК України. Крім того, Солопій Т.Л. не є стороною по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступ представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2009 року у справі № 20/344-08 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як встановлено колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, 02.01.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альба Україна»(продавець) та Приватним підприємством Аптека «Едельвейс»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 333-07, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язувався передавати лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність покупця, а покупець зобов'язувався приймати та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору (а.с.10).

Згідно з п. 2.1 Договору постачання товару здійснюється товарними партіями. Термін поставки кожної товарної партії визначається сторонами шляхом узгодження замовлення покупця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості заводу-виробника та іншими документами, якщо цього вимагає діюче законодавство України.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі протягом 20 календарних днів, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних.

У відповідності з п. 5.5 Договору у розрахункових документах покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної, згідно з якою здійснюється сплата за поставлений товар.

Пункт 6.2 Договору передбачає, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних.

Згідно з п. 6.5 Договору покупець може повернути товар продавцю тільки у разі невідповідності щодо якості прийнятого товару показникам, які встановлені в документах, передбачених в п. 3.1 Договору, на підставі аналізу якості територіальної Лабораторії Державної Інспекції з контролю якості лікарських засобів. Строк повернення не повинен перевищувати 5 календарних днів з дати заборони реалізації лікарського засобу, що підтверджується приписами територіальних Лабораторій Державної Інспекції з контролю якості лікарських засобів.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення покупцем п. 5.2 Договору, він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

На виконання умов Договору ЗАТ «Альба Україна»передало ПП «Аптека «Едельвейс»товар за наступними видатковими накладними: № 2272730 від 03.07.2007 року на суму 1071, 58 грн., № 2272729 від 03.07.2007 року на суму 80, 30 грн., № 2272728 від 03.07.2007 року на суму 12 527,01 грн. (а.с. 12-22).

Відповідачем було частково сплачено за товар наданий згідно видаткової накладної № 2272728 від 03.07.2007 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 15 від 06.03.2008 року на суму 3 448,00 грн., № 10 від 28.03.2008 року на суму 2 072,00 грн., № 84 від 15.05.2008 року на суму 422, 00 грн., № 15 від 06.06.2008 року на суму 526, 00 грн. (а.с. 64-67).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій у сфері господарювання, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Сторони в п. 7.2. Договору встановили, що у випадку порушення покупцем п. 5.2 договору (20 календарних днів, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних), він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Позивачем надано розрахунок пені в розмірі 669, 42 грн., у тому числі згідно видаткової накладної № 2272729 від 03.07.2007 року за період з 24.07.2007 року до 05.11.2008 року на суму 6, 69 грн., згідно видаткової накладної № 2272730 від 03.07.2007 року за період з 24.07.2007 р. до 05.11.2008 року на суму 89, 25 грн., згідно видаткової накладної № 2272728 від 03.07.2007 року за період з 24.07.2007 року до 05.11.2008 року на суму 573, 48 грн.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем нараховано пеню відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто в даній справі з 24.07.2007 до 24.01.2008 року, а не до 05.11.2008 року, як помилково вказано позивачем у його розрахунку.

Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок 3% річних, станом на 05.11.2008 року у розмірі 310,49 грн.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом правомірно визнано заявлені позивачем вимоги в розмірі 8 037,43 грн., 669, 42 грн. пені та 310, 49 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується твердження відповідача про повернення ним позивачеві поставленого товару на суму 14 500 грн., колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано його відхилив, оскільки подані відповідачем на підтвердження факту передачі товару видаткові накладні не містять усіх потрібних реквізитів для визнання їх дійсними, а саме: відсутні відомості про  посадове становище особи, що підписала видаткові накладні від імені позивача, відсутній відбиток печатки  ЗАТ «Альба Україна».

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належним чином факту повернення позивачу товару на суму 14 500, 00 грн.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року у справі № 22/344-08 є законним та обґрунтованим.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аптека Едельвейс» на  рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року у справі № 22/344-08 –залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року у справі №22/344-08 –залишити без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 22/344-08 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                            К.В. Тарасенко

Судді:                                                                                                   Л.М. Шкурдова

                                                                                                             В.Ю. Шевченко

Дата відправки  05.05.09