Постанова

від 20.05.2009 по справі 58/19-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

58/19-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009р.                                                 Справа: № 58/19-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді -  І. С. Карбань,  судді  Л.М. Бабакової,  судді І.А. Шутенко,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача –не прибув,

відповідача –Крячко О.В. за довіреністю  б/н від 22.12.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  (вх. № 817Х/2-4) Акціонерного товариства «А.М.Б.», м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009р. у справі № 58/19-09

за  позовом Акціонерного товариства «А.М.Б.», м. Харків,

до відповідача ТОВ «Високі енергетичні технології», м. Харків,

про стягнення 2500,58 грн., -

встановила:

АТ «А.М.Б.»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ «Високі енергетичні технології»2500,58 грн.  вартості недовідпущеної  електричної енергії на підставі ч. 10 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику».

Рішенням   господарського суду Харківської області від 17.03.2009р.   по справі № 58/19-09 (суддя Присяжнюк О.О.) відмовлено в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Повний текст рішення підписано 18.03.2009р.

Позивач не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції припущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення необґрунтованого рішення.

Апелянт вказував, що поставка електроенергії згідно договору на постачання електричною енергією № 5-Е від 17.12.2002р. відповідачем періодично не здійснювалась, а саме у жовтні, грудні 2007 р. та  вересні 2008 р. При цьому постачання електроенергії здійснював АК «Харківобленерго»за договором № 4-8461С від 25.03.2005р., який поновлював свою дію кожного такого місяця.

Апелянт вважав, що оскільки він отримував електроенергію  від іншого постачальника - АК «Харківобленерго», що свідчить про порушення умов договору, за яке ТОВ «Високі енергетичні технології»має відповідати, як за переривання постачання електричної енергії відповідно до  ч. 10 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику».

Апелянт подав заяву, в якій просив  розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав  рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009р. по даній справі законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв'язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити  без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідач вказував, що переривання електропостачання не мало місця і позивач в  жовтні, грудні 2007 р та вересні 2008р. продовжував безперервно отримувати електроенергію від АК «Харківобленерго», що є стандартною процедурою, а оскільки переривання електропостачання не мало місця, обсяг недовідпущеної електроенергії дорівнює нулю. Отже, не може  бути розрахована її двократна вартість.

Відповідач зазначав, що на підтвердження переривання електропостачання не складались передбачені Правилами  користування електричною енергією акти порушень. В зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення двократної вартості недовідпущеної електроенергії є необґрунтованими  та безпідставними і задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду   погоджується  з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі з нижченаведений підстав.

17.12.2002 р. між ТОВ «Високі енергетичні технології»(Постачальник) та АТ «А.М.Б.»(Споживач) був укладений договір № 5-Е, який пролонгований за відсутністю заяв сторін про припинення його дії на 2008 р.

Відповідно до умов вказаного  договору відповідач зобов'язався забезпечувати позивача електричною енергією у встановлених цим договором обсягах через мережі АК «Харківобленерго».

Поставка електричної енергії відповідачем періодично не здійснюється, а саме: у жовтні 2007 р., грудні 2007 р., вересні 2008 р. Постачання електроенергії у вказаний період здійснювала АК «Харківобленерго»відповідно до договору № 4-8461С від 25.03.2005р., який поновлював свою дію кожного такого місяця.

Законом України «Про електроенергетику»визначено, що постачання електричної енергії - це надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору, тобто включає до себе і фізичну її передачу.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 11.07.1996 р. із змінами та доповненнями, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442   регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі  продажу  і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з  п. 1.3 вказаних зазначених Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Вказаними Правилами встановлено, що перериванням електропостачання є фактичне відключення подачі електричної енергії на електроустановки споживача.

З матеріалів справи вбачається, та підтверджено безпосередньо позивачем, що фактичного відключення подачі електричної енергії на електроустановки АТ «А.М.Б.»не відбулось.

Згідно з  п. 6.46 Правил, у разі переривання електропостачання, уповноваженими представниками  споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, в якому зазначаються час перерви та обсяг не довідпущеної  споживачу електричної енергії, інші необхідні дані.

Час переривання визначається спільно за документацією споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) з моменту припинення або обмеження постачання електричної енергії до відновлення електропостачання відповідно до диспетчерських оперативних документів електропередавальної організації.

Обсяг електричної енергії, що не довідпущена споживачу, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається, виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

Згідно з  п. 6.48 Правил, на підставі акта порушень представник споживача визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги-доручення.

Позивачем відповідно до ст. 33 ГПК України не було надано доказів складання акту порушень та претензії, а наданий позивачем розрахунок обсягу не довідпущеної електроенергії в позові не відповідає Правилам постачання електричної енергії.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову, оскільки позивач в межах своїх повноважень встановлених нормами чинного законодавства не довів відповідними документами обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного,  колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що  рішення господарського суду  Харківської області від 17.03.2009р. у справі № 58/19-09 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства  та матеріалів справи і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 75, 99, 101,  п. 1 ст. 103,  ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009р. у справі № 58/19-09 залишити  без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано та оголошено в судовому засіданні  20.05.2009р.

Головуючого суддя                                                   І.С. Карбань.

                                             Суддя                                                Л.М. Бабакова.

                                              Суддя                                                        І.А. Шутенко.