Постанова

від 02.09.2009 по справі 58/19-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

58/19-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 вересня 2009 р.                                                                                    № 58/19-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

               Головуючого судді                                    Мамонтової О.М.

               суддів                                                          Самусенко С.С.

                                                                                    Катеринчук Л.Й.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Крячко О.В. (дов. від 22.12.08р.)

розглянувши касаційну скаргу Аціонерного товариства "А.М.Б." на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.09р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.09р.

у справі № 58/19-09

за позовом Аціонерного товариства "А.М.Б.", м. Харків  

до ТОВ "Високі енергетичні технології", м. Харків

про стягнення 2 500,58грн.

                                                 В С Т А Н О В И В:

Рішенням   господарського суду Харківської області від 17.03.09р. у справі № 58/19-09 (суддя Присяжнюк О.О.) у задоволенні позовних вимог Аціонерного товариства "А.М.Б." до ТОВ "Високі енергетичні технології" про стягнення 2 500,58грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.09р. (головуючий Карбань І.С., судді Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 17.03.09р. та постанову від 20.05.09р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 10 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику".

Згідно розпорядження в. о. голови Вищого господарського суду України від 31.08.09р. № 02-02-10/380 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя –Мамонтова О.М., судді - Самусенко С.С., Катеринчук Л.Й.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

          Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

17.12.02 р. між ТОВ "Високі енергетичні технології"(Постачальник) та АТ "А.М.Б." (Споживач) було укладено договір № 5-Е, пролонгований на 2008р., за умовами якого постачальник зобов'язався забезпечувати споживача електричною енергією у встановлених договором обсягах через мережі АК "Харківобленерго".

У жовтні, грудні 2007р., вересні 2008р. постачання електроенергії АТ "А.М.Б." здійснювалось АК "Харківобленерго" згідно договору № 4-8461С від 25.03.05р., дія якого поновлювалась на вказані місяці.

23.01.09р. АТ "А.М.Б." звернулося з позовом до ТОВ "Високі енергетичні технології" про стягнення 2 500,58грн. двократної  вартості недовідпущеної електричної енергії на підставі ч. 10 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику".

Рішенням   господарського суду Харківської області від 17.03.09р. у справі № 58/19-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.09р., в задоволенні позову відмовлено.

Частиною десятою ст. 24 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).

Відповідно п. 6.44 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року, зареєстрованих в Мінюсті України 02.08.1996 року за № 417/1442, у разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.

Абзацами першим, другим п. 6.46 Правил визначено, що у разі переривання електропостачання уповноваженими представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Час переривання визначається спільно за документацією споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) з моменту припинення або обмеження постачання електричної енергії до відновлення електропостачання відповідно до диспетчерських оперативних документів електропередавальної організації.

На підставі акта порушень представник споживача визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги - доручення (абз. 1 п. 6.48 Правил).

Частиною першою ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи встановили, що фактичного відключення подачі електричної енергії на електроустановки АТ "А.М.Б." не відбулось; у вказані періоди позивач отримував електричну енергію від постачальника за регульованим тарифом; позивачем не було надано суду доказів, підтверджуючих переривання електропостачання, акт про застосування обмеження, як-то передбачено п. 6.46 Правил не складався. Відтак, господарські суди дійшли правильного висновку щодо недоведеності позивачем заподіяних відповідачем збитків в розмірі 2 500,58грн. та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                                

                                    П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу Аціонерного товариства "А.М.Б." залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.09р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.09р. у справі № 58/19-09 залишити без змін.

     Головуючий суддя                                                          О.М. Мамонтова

     Судді:                                                                                 С.С. Самусенко

                                                                                                 Л.Й. Катеринчук