38/105
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.05.09 р. Справа № 38/105
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.при секретарі судового засіданні Шабановій Н.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрікал Система Інсталлейшн груп” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПД –Комплекс” м. Донецьк про стягнення 15 384,22грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні оголошувалася
перерва з 13.05.2009р. до 15.05.2009р.
згідно вимог ст. 77 ГПК України
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрікал Система Інсталлейшн груп” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПД –Комплекс” м. Донецьк про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми у розмірі 15 384грн.22коп.
Крім того, позивач просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові суми, що належать відповідачу.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з посиланням на видаткові накладні № 620 від 10.10.2008р., № 633 від 13.10.2009р., № 711 від 30.10.2009р., № 718 від 03.11.2008р, № 719 від 03.11.2008р., №.733 від 06.11.2009р., № 748 від 18.11.2008р., № 766 від 27.11.2008р., №778 від 04.12.2008р.
16.04.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 09.04.2009р. № 14/4-20/1497, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю “СПД-Комплекс” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 32686430) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема,41, кв.301, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Позивач до судового засідання 13.05.2009р. з'явився та надав оригінали накладної № 633 від 13.10.2008р., видаткової накладної № 620 від 10.10.2008р. та довіреність серії ЯПЛ № 202692, які не були додані до позовної заяви, які розглянуті судом та долучені до матеріалів справи. Також надав заяву про уточнення позовних вимог б/н і просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням інфляційних та 3% річних у розмірі 15 384,22грн.
Крім того, у судовому засіданні 13.05.2009р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідачу суму заборгованості в розмірі 14,116,71грн., суму річних у розмірі 152,18грн. та інфляційних у сумі 115,33грн., а всього 15384,22грн.
Відповідач до судового засідання 13.05.2009р. з'явився та надав відзив на позовну заяву №б/н від 12.05.2009р., в якому повідомив суду, що визнає позовні вимоги в сумі 14116,71грн. без врахування інфляційних в сумі 1267,51грн.
Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.05.2009р. справа № 38/105 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрікал Система Інсталлейшн груп” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПД –Комплекс” м. Донецьк про стягнення 15384,22грн. була передана для розгляду судді Подколзіній Л.Д., у зв'язку з призначенням судді Радіонової О.О. суддею Донецького апеляційного адміністративного суду згідно наказу Президента №317/2009 від 13.05.2009р. та наказу голови господарського суду Донецької області №260 від 25.04.08р.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрікал Система Інсталлейшн груп” м. Донецьк (далі – позивач) з 10.10.2008р. по 04.12.2008р. поставив Товариству з обмеженою відповідальністю “СПД –Комплекс” м. Донецьк (далі – відповідач) товар на загальну суму 14 116грн.71коп. на підставі видаткових накладних № 620 від 10.10.2008р., № 633 від 13.10.2009р., № 711 від 30.10.2009р., № 718 від 03.11.2008р, № 719 від 03.11.2008р., №.733 від 06.11.2009р., № 748 від 18.11.2008р., № 766 від 27.11.2008р., №778 від 04.12.2008р., а відповідач прийняв товар, що підтверджується довіреностями на отримання товару, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався.
Позивач звернувся до відповідача з листом №146/12 від 16.12.2008р., в якому пропонував погасити існуючу заборгованість за отримане обладнання, додаючи до листа акт звірки розрахунків, але відповідач залишив його без реагування.
26.01.2009р. позивач у друге направив відповідач лист №11/01, в якому пропонував відповідачу погасити борг у розмірі 14 116,71грн., який підтверджений актом звірки, але відповіді на нього не отримав.
Претензія позивача від 12.02.2009р. № 29/02 про погашення заборгованості відповідачем була також залишена без реагування та відповіді.
Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд з урахуванням зави про уточнення позовних вимог від 13.05.2009р., стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 116грн.71коп., 115грн.33коп.- інфляційні та 3% річних у сумі 152грн.18коп., а всього 15 384грн.22коп.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у підтвердження заявлених позовних вимог посилається на накладні, довіреності на отримання товару, заяву про уточнення від 13.05.2009р., заяву про уточнення від 13.05.2009р., розрахунок позовних вимог, правовстановлюючі документи тощо.
Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 13.05.2009р., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.
Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов'язань.
1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача були направлені листи №146/12 від 16.12.2008р., та №11/01 від 26.01.2009р., претензія від 12.02.2009р. № 29/02, в яких позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість за поставлений товар за вищевказаними накладними, але відповідач залишив їх без розгляду та реагування.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч.1 ст. 692 ЦК України).
Оскільки, відповідач до теперішнього часу не розрахувався з позивачем, то вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 14 116грн.71коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних з 10.10.2008р. по 20.03.2009р. у сумі 1115грн.33коп. та 3% річних з 10.10.2008р. по 20.03.2009р. у сумі 152грн.18коп. є такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Суд не приймає до уваги лист №146/12 від 16.12.2008р., який був направлений відповідачу з вимогою погашення заборгованості, оскільки він не містить доказів його направлення відповідачу.
Лист №11/01 з вимогою погашення заборгованості був направлений відповідачу 26.01.2009р. та був отриманий останнім 29.01.2009р., що підтверджено поштовим повідомленням №3884180, яке міститься у матеріалах справи, а від так датою пред'явлення вимоги вважається саме 07.02.2009р.
За таких обставин, суд перерахував вимоги позивача щодо стягнення інфляційних з 07.02.2009р. по 20.03.2009р., які складають 412грн.34коп. та 3% річних з 07.02.2009р. по 20.03.2009р., які складають 47грн.57коп. та які підлягають задоволенню.
Суд відмовляє у задоволенні заяви позивача щодо накладання арешту на грошові суми відповідача, оскільки позивачем не надано доказів у її підтвердження.
Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.
Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрікал Система Інсталлейшн груп” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПД –Комплекс” м. Донецьк про стягнення 15 384,22грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПД –Комплекс” м. Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Артема, 41/301, п/р 2600401011382 в ДФ ВАТ “КредоБанк”, МФО 335753, ЄДРПОУ 38686430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрікал Система Інсталлейшн груп” м. Донецьк (83017, м. Донецьк, бул.Шевченка,31 офіс 215, п/р 260003032 в АБ “УкрБізнесБанк”, МФО 334969, ЄДРПОУ 33792777) заборгованість у розмірі 14116грн.71коп., інфляційні у розмірі 412грн. 34коп. та 3% річних у розмірі 47грн.57коп., держмито у сумі 145грн.77коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення оголошено у судовому засіданні 15.05.2009року.
Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3683760 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні