Постанова

від 14.05.2009 по справі 6/270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.09                                                                                           Справа  № 6/270

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львові», за вих. №09-135 від 16.03.2009 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2009 р.

у справі № 6/270 (суддя –Гоменюк З.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.Б.», м. Львів

до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львові», м. Львів

про захист цивільних прав

за участю представників сторін:

від позивача: П»ятковський А.П. –представник (довіреність б/н від 23.12.2008 р.);

від відповідача: Менкуш І.Р. –заступник начальника відділу правового забезпечення (довіреність зареєстрована в реєстрі за №1661 від 13.04.2009 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.02.2009 р. у справі №6/270 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.”, м. Львів (надалі –позивач) до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львові”, м. Львів (надалі –відповідач) про захист цивільних прав. Вирішено: визнати такими, що суперечать умовам договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року дії Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), що виразилися у блокуванні до особового розпорядження тимчасового адміністратора Промінвестбанку кошів Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” у сумі 1 556 738,47 грн. на рахунку № 26008301416756, відкритому у Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, МФО 325633; визнати Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) боржником, який прострочив виконання його зобов'язання за договором банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року, яке полягає у невиконанні платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року; визнати такою, що суперечить умовам договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року бездіяльність Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), що виразилися невиконані платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року; визнати Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) кредитором, який прострочив прийняття належного виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” на суму 1 556 738,47 грн. за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року; визнати відсутність у Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) права на нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” відсотків за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року з 04.11.2008 року з загальної суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” у розмірі 2 100 000,00 грн., без її зменшення на суму 1 556 738,47 грн., відносно якої має місце прострочення Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство); визначити, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” перед Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року становить 2 024 217,54 грн.; стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ, пр. Шевченка, 12, (код ЄДРПОУ 00039002)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.”, вул. Ів.Сірка, 99, с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 19170165) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львові”, м. Львів звернувся з апеляційною скаргою, за вих.. №09-135 від 16.03.2009 р.

В апеляційній скарзі апелянт покликаються, зокрема, на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та на невідповідність висновків господарського суду, викладених у рішенні, обставинам справи.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при винесенні рішення виходив, в основному, лише з норм Цивільного кодексу України, при цьому невірно застував норми Закону України „Про банки і банківську діяльність” № 2121-ІІІ від 07.12.2000р. та не взяв до уваги вимоги Господарського кодексу України, прийшовши до помилкових висновків, що в результаті призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Апелянт не згідний із висновком місцевого господарського суду стосовно тлумачення поняття „мораторію” та застосуванням у зв'язку з цим ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, а саме, що мораторій, який введено 07.10.2008 року НБУ на задоволення вимог кредиторів Промінвестбанку, не поширюється на зобов'язання Промінвестбанку виконати платіжне доручення позивача №461 від 04.11.2008р., оскільки вказане зобов'язання банку виникло уже після введення мораторію. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що позивач в період з 02 по 06 жовтня 2008р. ініціював платежі згідно платіжних доручень зі свого поточного рахунку на загальну суму 1556738,47 грн., кошти по яких були списані, але не зараховані одержувачам у цей же період, як цього вимагає Закон, на них (платежі) поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. В подальшому тимчасовий адміністратор Промінвестбанку прийняв рішення №ТА-106 від 22.10.2008 р. про повернення на рахунки платників банку коштів в національній валюті, списаних з їх рахунків з 2 по 6 жовтня 2008р. з подальшим блокуванням цих коштів. Таким чином, знаючи, що спірні кошти попали під дію мораторію, позивач оформив платіжне доручення №461 від 04.11.2008р. на перерахування згаданих коштів (1556738,47 грн.) з його поточного рахунку на позичковий рахунок в банку, в свою чергу банк повернув згадане платіжне доручення без виконання з підстав і в порядку як цього і вимагає закон.

Крім того, апелянт зазначає, що уклавши кредитний договір, його сторони погодили всі необхідні умови, зокрема визначили право позичальника повернути кредит та/або сплачувати плату за кредит достроково за згодою банку (п.4.4.3), тому на думку скаржника, будь-який платіж позивача на часткове погашення кредиту до 30 червня 2009р. не може вважатися строковим і потребує погодження банку. Враховуючи те, що банком не погоджено дострокове часткове погашення кредиту в сумі 1556738,47 грн., на думку скаржника, немає правових підстав вважати, що банк прострочив прийняття належного виконання зобов'язання позивача на суму 1556738,47 грн. за кредитним договором та мав всі правові підстави нараховувати позивачу і отримувати від нього відсотки за користування кредитом, виходячи із суми строкової заборгованості –2100000,00 грн.

Сукупність зазначених положень скаржник вважає достатніми підставами для скасування рішення місцевого господарського суду та відмови в позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” у відзиві на апеляційну скаргу Промінвестбанку вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим з наступних підстав.

На думку позивача, зобов'язання Промінвестбанку виконати платіжні доручення позивача, які подані у період з 02 по 06 жовтня 2008 року на загальну суму 1556738,47 грн. та зобов'язання Промінвестбанку виконати платіжне доручення позивача № 461 від 04.11.2008р. на суму 1556738,47 грн. –це різні зобов'язання, на перше з яких дійсно поширювався мораторій, а друге з яких є самостійним зобов'язанням, на яке введений 07.10.2008 року мораторій не поширювався. Позивач також посилається на те, що жодним пунктом кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року не визначено строків часткового погашення кредиту, а визначено лише строк повного і остаточного його погашення, тому, на його думку, вимога п. 4.4.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року не може стосуватися права позичальника здійснити будь-який платіж на часткове погашення кредиту, і такий платіж ніколи не буде достроковим.  

В цілому позивач вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 05.02.2009 року у справі № 6/270 повністю відповідає вимогам Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року, а тому відповідні твердження Промінвестбанку про порушення господарським судом Львівської області норм вказаного закону не відповідає фактичним обставинам справи.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників позивача та відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

01.06.2005 року позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку № 332-ДБР, за яким Промінвестбанк відкрив ТзОВ „Н.П.Б.” рахунок відповідно до Інструкції про порядок відкриття та використання коштів у національній та іноземних валютах (далі –Інструкція) та відповідно до умов цього договору зобов'язався надавати послуги, пов'язані з прийманням, зарахуванням грошових коштів на рахунок, переказом грошей з рахунку (на рахунок) клієнта, видачею останньому грошей у готівковій формі та інше згідно з ліцензією, наданою Промінвестбанку (далі –банківські послуги) та у відповідності до чинного законодавства України (а.с.35-40).

Пунктом 4.1.1. цього договору передбачено право позивача самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному чинним законодавством України, за винятком випадків, передбачених законом та цим договором; пунктом 5.1.1. - передбачено, що Промінвестбанк зобов'язується здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” та нормативних актів Національного Банку України; пунктом 5.1.2. - передбачено, що Промінвестбанк зобов'язується виконувати розрахункові документи, прийняті від клієнта протягом операційного часу виключно у межах залишку коштів на рахунку та документи на відкликання на початок операційного дня, з урахуванням поточних надходжень шляхом подання цих документів уповноваженою особою клієнта безпосередньо відповідальному виконавцю банку; операційний час триває з 9-00 год. до 13-00 год., а щодо операцій по рахунках в іноземній валюті з врахуванням порядку виконання переказів в іноземній валюті, встановленого Головним управлінням міжнародних розрахунків Департаменту зовнішньоекономічних відносин.

08.07.2008 року позивачем та відповідачем укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, згідно якого відповідач надав позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 3 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором із кінцевим строком погашення кредиту 03.07.2009 року (а.с.14-16).

Відповідно до п. 1.8. цього договору, ліміт кредитної лінії –максимальний рівень заборгованості позичальника за кредитом, який виник внаслідок видачі кредиту та не повинен перевищуватися позичальником; пунктом п. 2.2. - передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –03.07.2009 року; пунктом п. 2.3. - визначено, що кредит погашається відповідно графіку: 30.06.2009 року –2 900 000,00 грн., 03.07.2009 року –100 000,00 грн.; пунктом 4.2.1. - передбачено обов'язок позичальника надавати у банк платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений згідно п. 2.2. цього Договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; пункт 4.4.3. - передбачає право позичальника повернути кредит та/або сплачувати плату за кредит достроково за згодою банку; згідно п. 6.8. цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Постановою Правління Національного банку України "Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)" від 07.10.2008 року № 308, введено тимчасову адміністрацію Промінвестбанку, що підтверджується повідомленням Національного Банку України № 47-112/840 від 07.10.2008 року (а.с.28).

04.11.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” подало Промінвестбанку платіжне доручення № 461, яким сплачувало у рахунок погашення кредиту згідно кредитного договору № 40-3 від 08.07.2008 року 1 556 738,47 грн., а також лист № 04/11, яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” просило погасити кредит по кредитному договору № 40-3 від 08.07.2008 року з розрахункового рахунку ТзОВ „Н.П.Б.” згідно платіжного доручення № 461 від 04.11.2008 року в сумі 1 556 738,47 грн. (а.с.26).

Станом на 04.11.2008 року на рахунку № 26008301416756, який відкрито позивачем у Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, код Банку 325633,  вхідний залишок коштів становив 1 568 415,39 грн., а вихідний залишок становив 1 579 585,19 грн., що підтверджується випискою відповідача з особового на рахунку ТзОВ „Н.П.Б.” № 26008301416756  за 04.11.2008 року (а.с.24).

Промінвестбанк платіжне доручення позивача № 461 від 04.11.2008 року повернув позивачу без виконання, здійснивши на його звороті відмітку наступного змісту: „для погашення кредиту на суму 1 556 738,47 відсутні кошти на рах. кошти в сумі 1 556 738,47 повернені на ваш рахунок 22.10.2008р. та на які накладено мораторій згідно постанови Правління НБУ № 308 від 07.10.2008р. кошти заблоковані до особового розпорядження тимчасового адміністратора Промінвестбанку”.

Розрахунковим документом № 3.52Е10 від 28.11.2008 року Промінвестбанк стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” 34 426,23 грн. відсотків за листопад 2008 року, обчислених виходячи із заборгованості у розмірі 2 100 000 грн., що підтверджується випискою з особових рахунків (а.с.25).

Розрахунковим документом № 3.76Е10 від 29.12.2008 року Промінвестбанк стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” 35 573,77 грн. відсотків за грудень 2008 року, обчислених виходячи із заборгованості у розмірі 2 100 000 грн., що підтверджується випискою з особових рахунків (а.с.61).

Розрахунковим документом № 3.93Е10 від 30.01.2009 року Промінвестбанк стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” 35 671,23 грн. відсотків за січень 2009 року, обчислених виходячи із заборгованості у розмірі 2 100 000 грн., що підтверджується випискою з особових рахунків (а.с.49).

04.02.2009 року Промінвестбанк розблокував кошти ТзОВ „Н.П.Б.” на його рахунку № 26008301416756, відкритому у Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, МФО 325633 і списав їх згідно розпоряджень самого ТзОВ „Н.П.Б.” (а.с.42).

Дійсності та правильності встановлення Господарським судом Львівської області вищенаведених обставин не заперечила жодна із сторін даної справи. Правильність встановлення Господарським судом Львівської області вищезазначених обставин перевірена і підтверджена колегією Львівського апеляційного господарського суду.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку , судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Статтею ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року, визначено, що мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною ч. 2 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року, встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Частина 1 ст. 509 ЦК України, визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до абзацу 1 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 року, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Частиною 1 ст. 1089 ЦК України передбачено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Таким чином, зобов'язання відповідача виконувати платіжні доручення позивача випливають з пунктів 4.1.1., 5.1.1., 5.1.2. укладеного між ними договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року, ч. 3 ст. 1068, ч. 1 ст. 1089 ЦК України, абзацу 1 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 року.

За вказаних обставин, кожен факт подання Товариством з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” належним чином оформленого платіжного доручення уповноваженому працівнику  Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) є підставою для виникнення між Товариством з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) самостійного зобов'язання щодо виконання такого платіжного доручення.

Таким чином, факт поширення введеного 07.10.2008 року Національним Банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів Промінвестбанку на зобов'язання Промінвестбанку щодо виконання платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.”, які подані ним у період з 02 по 06 жовтня 2008 року на загальну суму 1556738,47 грн., не звільняє Промінвестбанк від зобов»язання виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року на суму 1556738,47 грн.

Та обставина, що зобов'язання Промінвестбанку щодо виконання платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.”, які подані ним у період з 02 по 06 жовтня 2008 року на загальну суму 1556738,47 грн., потрапили під мораторій, свідчить про необхідність зупинення виконання банком майнових зобов'язань за вказаними платіжними дорученнями.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі і з апеляційної скарги Промінвестбанку, тимчасовий адміністратор Промінвестбанку прийняв рішення №ТА-106 від 22.10.2008 р. про повернення на рахунки платників банку коштів в національній валюті, списаних з їх рахунків з 2 по 6 жовтня 2008р. з подальшим блокуванням цих коштів, і 22.10.2008 року на рахунок позивача надійшло 1556738,47 грн., які були списані на підставі платіжних доручень, що були подані у Промінвестбанк у період з 02 по 06 жовтня 2008 року.

Оскільки Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року передбачає можливість застосування мораторію лише щодо зобов'язань банку, щодо  заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, та щодо задоволення вимог кредиторів банку, і не передбачає можливості його застосування щодо коштів клієнтів банку, зупинення виконання зобов'язань Промінвестбанку щодо виконання платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.”, які подані у період з 02 по 06 жовтня 2008 року на загальну суму 1556738,47 грн., з наступним зарахуванням на поточний рахунок ТзОВ „Н.П.Б.” попередньо списаних коштів за такими платіжними дорученнями, жодним чином не обмежує права ТзОВ „Н.П.Б.” розпоряджатися такими коштами на поточному рахунку, не зумовлює їх арешту та не свідчить про неможливість створювати відносно зазначених кошів нових зобов'язань Промінвестбанку належними інструментами ініціювання переказу грошових коштів.

Згідно ч. 4 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року, мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

За вказаних обставин, колегія погоджується з висновком Господарського суду Львівської області про те, що мораторій, який введено 07.10.2008 року Національним Банком України на задоволення вимог кредиторів Промінвестбанку, не поширюється на зобов'язання Промінвестбанку виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року, оскільки вказане зобов'язання виникло уже після введення мораторію. Доводи ж апелянта у частині, що стосується неправильного застосування Господарським судом Львівської області ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” не знайшли свого підтвердження у процесі апеляційного розгляду даної справи.

Згідно ч. 3 ст. 1090 ЦК України, платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.

Як встановлено місцевим господарським судом, з чим погоджується колегія, станом на 04.11.2008 року на рахунку № 26008301416756, який відкрито позивачем у Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, код Банку 325633,  вхідний залишок коштів становив 1 568 415,39 грн., а вихідний залишок становив 1 579 585,19 грн., що підтверджується випискою відповідача з особового рахунку ТзОВ „Н.П.Б.” № 26008301416756  за 04.11.2008 року.

За вказаних обставин, повністю відповідають матеріалам справи висновки Господарського суду Львівської області про те, що платіжне доручення ТзОВ „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року у відповідності з ч. 3 ст. 1090 ЦК України повинно було бути прийнятим Промінвестбанком до виконання, та про те, що повернення Промінвестбанком Товариству з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” платіжного доручення № 461 від 04.11.2008 року без виконання з мотивів відсутності коштів на рахунку ТзОВ „Н.П.Б.” № 26008301416756 у Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, код Банку 325633, є незаконним і таким, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 1090 ЦК України.

Місцевий господарський суд правильно застосував у процесі розгляду справи ст. 1074 ЦК України, ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, пункти 1.17., 10.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.

Так, статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Пунктом 1.17. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, встановлено, що банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта лише в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.

Пунктом 10.1. Інструкції встановлено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком/ами за рішенням суду у випадках, установлених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця про арешт коштів, прийнятою на підставі рішення суду про стягнення коштів або про накладення арешту, у порядку, установленому законом. Якщо рішення суду про арешт коштів прийняте з метою забезпечення цивільного позову в межах кримінальної справи і надійшло до банку безпосередньо від суду або слідчого, а також в інших випадках надходження безпосередньо від суду рішення про накладення арешту, то банк приймає таке рішення до виконання без постанови державного виконавця.

Пунктом 4.1.1. договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року передбачено право позивача самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному чинним законодавством України, за винятком випадків, передбачених законом та цим договором.

За вказаних обставин, колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що блокування коштів клієнтів банків, як спосіб обмеження права власності особи на грошові кошти, і спосіб обмеження права особи на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на банківському рахунку, суперечить положенням ст. 1074 ЦК України, ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність”,  п.п. 1.17., 10.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року, а також, що повернення Промінвестбанком Товариству з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” платіжного доручення № 461 від 04.11.2008 року без виконання з мотивів введення 07.10.2008 року Національним Банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів Промінвестбанку та з мотивів блокування коштів Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” в сумі 1 556 738,47 грн. до особового розпорядження тимчасового адміністратора Промінвестбанку, є незаконним і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України та договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року.

Місцевим господарським судом, на думку колегії, правильно застосовано правові норми, які визначають правові наслідки прийняття банком до виконання платіжного доручення його клієнта.

Так, згідно ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Абзацом 1 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 року, визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно ч. 1 ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Пунктом 5.1.2. договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року передбачено, що Промінвестбанк зобов'язується виконувати розрахункові документи, прийняті від клієнта протягом операційного часу виключно у межах залишку коштів на рахунку та документи на відкликання на початок операційного дня, з урахуванням поточних надходжень шляхом подання цих документів уповноваженою особою клієнта безпосередньо відповідальному виконавцю банку; операційний час триває з 9-00 год. до 13-00 год., а щодо операцій по рахунках в іноземній валюті з врахуванням порядку виконання переказів в іноземній валюті, встановленого Головним управлінням міжнародних розрахунків Департаменту зовнішньоекономічних відносин.

Враховуючи вищенаведене, на думку колегії, повністю відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства висновок Господарського суду Львівської області про те, що невиконання Промінвестбанком платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року є бездіяльністю Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), яка суперечить умовам договору банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановив Господарський суд Львівської області, з чим погодилась і колегія Львівського апеляційного господарського суду, у Промінвестбанку не було підстав для невиконання платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” №  461 від 04.11.2008 року, і незважаючи не це Промінвестбанк не виконав платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” №  461 від 04.11.2008 року, колегія вважає, що Промінвестбанк є боржником, який прострочив виконання його зобов'язання за договором банківського рахунку № 332-ДБР від 01.06.2005 року, яке полягає у невиконанні платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року.

Частиною ч. 1 ст. 613 ЦК України, передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

За кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року Промінвестбанк надав ТзОВ „Н.П.Б.” кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3 000 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія (п. 2.1.).

Визначення поняття кредитна лінія та відновлювальна кредитна лінія передбачено п. 1.7. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, за яким кредитна лінія – форма кредиту, за якою протягом встановленого терміну, позичальник має право повністю або частково отримувати кредит в межах максимально дозволеної банком суми (ліміт кредитної лінії); відновлювальна кредитна лінія передбачає поновлення кредитування, в терміни обумовлені договором, після погашення кредиту, в межах сум, щоб загальна заборгованість не перевищувала ліміту кредитної лінії.

Пункт 4.4.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року передбачає право позичальника повернути кредит та/або сплачувати плату за кредит достроково за згодою банку.

Колегія погоджується з твердженням позивача, що для визнання платежу на погашення кредиту достроковим, кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року має визначати строки здійснення платежів на погашення кредиту, тобто таким договором має бути визначено конкретні дні, у які мають бути сплачені конкретно визначені суми.

Строків повернення кредиту за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року стосуються його п. 2.2. та у п. 2.3.

Згідно п. 2.2. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –03 липня 2009 року.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, кредит погашається відповідно до графіку: 30 червня 2009 року –2900000,00 (два мільйони дев'ятсот тисяч) грн., 03 липня 2009 року –100000,00 (сто тисяч) грн. Як стверджує сам Промінвестбанк у апеляційній скарзі, під змістом цього положення кредитного договору розуміється наступне: „строкова заборгованість по кредиту до 30 червня 2009 року повинна становити не більше 3000000,00 грн., з 30 червня 2009 року –100000,00 грн., а з 03 липня 2009 року –0,00 грн”. Аналогічної думки підтримується і позивач. З цих самих міркувань відносно розуміння п. 2.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року виходив і Господарський суд Львівської області, який  прийшов до висновку, що визначений п. 2.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року графік: 30.06.2009 року –2 900 000,00 грн., 03.07.2009 року –100 000,00 грн. є графіком зменшення ліміту кредитної лінії, за яким ліміт кредитної лінії до 30.06.2009 року встановлюється у розмірі 3 000 000,00 грн., з 30.06.2009 року –у розмірі 100 000,00 грн., а з 03.07.2009 року –у розмірі 0 грн.

Таким чином, зазначений пункт п. 2.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, на думку колегії, не визначає конкретних днів, у які мають бути сплачені конкретно визначені суми отриманого кредиту. Єдиною нормою кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, який визначає будь-який строк повернення кредиту є його п. 2.2., проте, зазначений пункт п. 2.2. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, визначає лише дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –03 липня 2009 року. Більше того, зазначена дата (03 липня 2009 року) не може трактуватися, як єдиний день у який має бути сплачена конкретно визначена сума кредиту чи уся отримана сума кредиту, оскільки таке трактування унеможливлене наявністю у кредитному договорі про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року пункту 2.3, з його графіком зменшення ліміту кредитної лінії.

Згідно п. 6.8. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих суд кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Враховуючи наведене, колегія погоджується з висновком Господарського суду Львівської області про те, що оскільки п. 4.4.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року передбачає право позичальника повернути кредит та/або сплачувати плату за кредит достроково за згодою банку, а строки повернення кредиту у кредитному договорі про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року визначені лише для остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту, то вимога п. 4.4.3.  кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року про дострокове повернення кредиту за згодою банку стосується лише дострокового остаточного погашення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту, що має наслідком припинення дії самого кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року згідно з його п. 6.8. і не стосується будь-яких часткових погашень сум кредиту.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин колегія вважає, що часткове погашення отриманого кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, яке здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” шляхом подання Промінвестбанку платіжного доручення № 461 від 04.11.2008 року було належним виконанням, яке відповідало вимогам договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, а тому відповідні заперечення апелянта про неналежність такого виконання не ґрунтуються на вимогах самого договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року.

З цих же міркувань, колегія погоджується і з висновками місцевого господарського суду про те, що відмова Промінвестбанку від виконання платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” № 461 від 04.11.2008 року в сумі 1 556 738,47 грн., є відмовою прийняти належне виконання, запропоноване боржником, та про те, що Промінвестбанк є кредитором, який прострочив прийняття належного виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” на суму 1 556 738,47 грн. за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року, яке здійснювалося шляхом сплати коштів платіжним дорученням № 461 від 04.11.2008 року в сумі 1 556 738,47 грн.

При цьому колегія, погоджується з висновками Господарського суду Львівської області, за якими з відмітки Промінвестбанку на платіжному дорученні позивача № 461 від 04.11.2008 року вбачається, що відмова відповідача від його виконання не була обумовлена відсутністю згоди Промінвестбанку на дострокове погашення Товариством з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” кредиту, а була обумовлена відсутністю коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” та блокуванням коштів позивача до особового розпорядження тимчасового адміністратора Промінвестбанку. Отримавши саме платіжне доручення позивача № 461 від 04.11.2008 року, а також лист позивача № 04/11 від 04.11.2008 року з проханням погасити кредит по кредитному договору № 40-3 від 08.07.2008 року з розрахункового рахунку ТзОВ „Н.П.Б.” згідно платіжного доручення № 461 від 04.11.2008 року в сумі 1 556 738,47 грн., відповідач не вчинив жодних дій, які б свідчили про неприйняття ним до виконання вказаного платіжного доручення № 461 від 04.11.2008 року саме через відсутність його згоди на дострокове погашення кредиту за  кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року.

Згідно ч. 4 ст. 613 ЦК України, боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

За вказаних обставин, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що починаючи з 04.11.2008 року Промінвестбанк не мав права на нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” відсотків за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року з суми 1 556 738,47 грн., яку Промінвестбанк відмовився прийняти у якості належного виконання.

Оскільки 04.02.2009 року Промінвестбанк розблокував кошти ТзОВ „Н.П.Б.” в сумі 1 556 738,47 грн. на його рахунку № 26008301416756, відкритому у Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, МФО 325633 і списав їх згідно розпоряджень самого ТзОВ „Н.П.Б.”, то період, протягом якого Промінвестбанк не мав права на нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” відсотків за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року з суми 1 556 738,47 грн., яку Промінвестбанк відмовився прийняти у якості належного виконання, завершився 04.02.2009 року.

Враховуючи наведене, повністю відповідають матеріалам справи висновки Господарського суду Львівської області, що Промінвестбанк вправі був нараховувати Товариству з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” відсотки за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року до 03.11.2008 року включно із суми 2 100 000,00 грн., а з 04.11.2008 року до 04.02.2009 року –з суми 543 261,53 грн.; сума відсотків, які мав право нарахувати Промінвестбанк Товариству з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року у листопаді 2008 року становить 11 457,95 грн., у грудні 2008 року - 9 202,79 грн., а у січні 2009 року - 9 228,00 грн. (всього 29 888,74 грн.).

Оскільки меморіальними ордерами № 3.52Е10 від 28.11.2008 року, № 3.76Е10 від 29.12.2008 року та № 3.93Е10 від 30.01.2009 року Промінвестбанк стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” відсотків за період з 01.11.2008 року по 31.01.2009 року за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року на суму 105 671,23 грн., зазначена сума на 75 782,49 грн. більше від тої суми, яка відповідно до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року та ч. 4 ст. 613 ЦК України, належала Промінвестбанку.

Частина 1 ст. 1212 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

На підставі наведеного, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що сума надмірної сплати відсотків Товариством з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року (75 782,49 грн.) є сумою платежу за самим кредитом, яка зменшує заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Н.П.Б.” перед Промінвестбанком за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 40-3 від 08.07.2008 року з 2 100 000,00 грн. до 2 024 217,54 грн.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, дійсним обставинам та матеріалам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2009 р. у справі №6/270 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львові”, за вих. №09-135 від 16.03.2009 р.- без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Справу №6/270 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Давид Л.Л.

Суддя                                                                                Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                Мурська Х.В.