Рішення

від 19.05.2009 по справі 17/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09                                                                                           Справа№ 17/53

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ПП “Гала-Трейд”, м. Чернівці

до відповідача: ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів

про: стягнення 210 414,41грн.

Представники:

Від позивача:

Від позивача: Миронюк Є.О. –представник (Доручення б/н від 27.04.2009р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП “Гала-Трейд”, м. Чернівці до ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів про стягнення 210 414,41грн..

Ухвалою суду від 07.04.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.04.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 28.04.2009р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

02.01.2007р. між сторонами у справі укладено Договір № ТП-403, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання систематично поставляти відповідачу визначений Договором товар, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати вказаний товар

На виконання договірних зобов'язань позивач здійснював поставки товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін (оригінали накладних оглянуті судом в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи).

Згідно із п. 3.4. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару відповідач зобов'язався здійснювати в безготівковому порядку протягом 30 днів з моменту отримання товару від позивача за умови своєчасного надання останнім всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати товару належно не виконав. Станом на день подання позову заборгованість ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” перед позивачем становить  210 414,41грн.

На підставі п. 6.2.. Договору за несвоєчасну оплату товарів позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить                       7 021,57 грн.

Загальна сума позовних вимог становить 217 435,98 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач зобов'язань за Договором                     № ТП-403 від 02.01.2007р. належно не виконав та отриманого від позивача товару не оплатив.

Однак, на вимогу ухвали суду позивачем не надано для огляду оригінали Видаткових накладних: № 23340014 від 29.11.2008р. на суму 1 569,96 грн., № 23340016 від 29.11.2008р. на суму 3 922,00 грн., № 23370006 від 02.12.2008р. на суму 1 269,38 грн., та № 23450071 від 10.12.2008р. на суму 2 089,98 грн., які враховано при розрахунку суми основного боргу.

Із врахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають до задоволення частково –в сумі 201 563,09 грн.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив, якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату отриманого товару. Однак враховуючи те, що позивачем не надано суду для огляду оригіналів всіх видаткових накладних на поставку товару, до стягнення підлягає пеня в сумі 6 614,32 грн.

В решті частині позовних вимог позов слід залишити без розгляду.

У відповідності  з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач при поданні позовної заяви не сплатив державного мита у встановленому законом розмірі. Відповідно до Платіжного доручення № 1337 від 30.03.2009р. позивачем сплачено державне мито в сумі 2 104,15 грн. Загальна сума позовних вимог становить 217 435,98 грн.

Із врахуванням вимог ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход державного бюджету суму недоплаченого державного мита в розмірі 70,21 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612 ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 34, 43 , 49, 78, 81, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” (79008, м. Львів, вул. Галицька, 4. Код ЄДРПОУ 13827416) на користь ПП “Гала-Трейд” (58023,  м. Чернівці, вул. Руська, 234г. Код ЄДРПОУ 31694456) 201 563,09 грн. боргу, 6 614,32 грн. пені, всього – 208 177,41 грн.;                         2 011,56 грн. державного мита та 112,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті частині вимог позов залишити без розгляду.

4.Стягнути з ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” (79008, м. Львів,                                 вул. Галицька, 4. Код ЄДРПОУ 13827416) в доход державного бюджету (р/р № 31119092800006 в УДК у Л/о, Отримувач –Держбюджет Личаківського району м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 20807199) 70,21 грн. державного мита.

5. Накази видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя