Постанова

від 18.05.2009 по справі 35/56-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/56-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2009                                                                                                           Справа№  35/56-09

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Прудніковій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Давидова О.В. представник, довіреність №б/н від 12.02.09;

від відповідача: Маслов Д.В. представник, довіреність №07 від 13.01.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш”, м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009р. у справі №35/56-09;

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ольга”, м. Харків

до відкритого акціонерного товариства завод “Павлоградхіммаш”, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 28 024, 59 грн.

                                                         ВСТАНОВИВ:

         16.01.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Ольга” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш” з позовом про стягнення 28 024, 59 грн. Позивач посилався на те, що відповідно витратних накладних

№РН –0001438 від 22.03.2007р,

№РН –0001439 від 22.03.2007р,

№РН –0002186 від 24.04.2007р,

№РН –0002306 від 28.04.2007р,

№РН –0005491 від 21.09.2007р,

№РН –0005490 від 21.09.2007р,

№РН –0000131 від 15.01.2008р,

№РН –0000803 від 12.02.2008р,

№РН –0001585 від 20.03.2008р,

№РН –0002864 від 28.05.2008р,

№РН –0003349 від 20.06.2008р,

№РН –0003348 від 20.06.2008р,

№РН –0003626 від 04.07.2008р,

№РН –0003627 від 04.09.2008р.

відповідачу був поставлений товар на суму 80 602, 84 грн, який був оплачений ним у сумі 53 997, 80 грн, заборгованість склала 26 605, 04 грн.  04.08.2008р. позивачем в порядку статті 530 Цивільного кодексу України була направлена вимога №392 про оплату боргу у сумі 28 920, 66 грн, але в семиденний строк відповідач борг не оплатив, в зв'язку з чим позивач просить стягнути основний борг у сумі 26 605, 04 грн, інфляційні збитки у сумі 1 144, 02 грн, 3% річних у сумі 275, 53 грн. і судові витрати. (а. с. 2 –5 т. 1)

         Відповідач позов не визнав, вказуючи, що надані позивачем в підтвердження поставки (продажу) товару документи (накладні та довіренності) оформлені з порушенням вимог закону, а, отже, не є належними доказами. (а. с. 70 т. 1)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009р. (суддя Широбокова Л. П.) позов задоволено: стягнуто з  відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ольга” борг у сумі 26 605, 04грн, інфляційні збитки у сумі 1 144, 02 грн, 3% річних у сумі 275, 53 грн. і судові витрати. (а. с. 138 –140 т. 1)

         13.04.2009р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш” порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009р. (а. с. 2 т. 2)

         В апеляційній скарзі посилання зроблено на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:

·          відповідно до статті 93 Закону України “Про бухгалтерський облік та    фінансову звітність в Україні” первинні облікові документи повинні мати особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

·          видаткові накладні №РН –0001175, №РН –0001176, №РН –0002306,

    №РН –0005490, №РН –0005491, №РН –0000131, №РН –0000803,

         №РН – 0002864, всього на суму 9 542, 88 грн. не підписані відповідачем, а, отже, не є належними доказами.              

         Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш”, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, та представника товариства з обмеженою відповідальністю “Ольга”, котрий заперечував проти цього, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі накладних:

№РН –0001438 від 22.03.2007р,

№РН –0001439 від 22.03.2007р,

№РН –0002186 від 24.04.2007р,

№РН –0002306 від 28.04.2007р,

№РН –0005491 від 21.09.2007р,

№РН –0005490 від 21.09.2007р,

№РН –0000131 від 15.01.2008р,

№РН –0000803 від 12.02.2008р,

№РН –0001585 від 20.03.2008р,

№РН –0002864 від 28.05.2008р,

№РН –0003349 від 20.06.2008р,

№РН –0003348 від 20.06.2008р,

№РН –0003626 від 04.07.2008р,

№РН –0003627 від 04.09.2008р.

відповідачу було поставлено товар на загальну суму 80 602, 84 грн.

(а. с. 13, 21 –41 т. 1)

        Відповідачем оплачена поставка товару на суму 53 997, 80 грн.

(а. с. 13, 45 –58 т. 1)

         За наданим позивачем розрахунком  заборгованість відповідача з урахуванням здійсненої оплати склала 26 605, 04 грн.

         Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

         Загальні умови виконання зобов'язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

         Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським судом першої інстанції визначено правову природу правовідносин сторін як договір поставки, з чим судова колегія погоджується.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або не визначений моментом пред'явленння вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк  від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.08.2008р. позивач направив на адресу відповідача вимогу –претензію №392 від 04.08.2008р, отже, строк оплати боргу настав 14.08.2008р, а позивач звернувся з даним позовом до суду 16.01.2009р.

Як вбачається із наданих сторонами доказів, товар, отриманий відповідачем за накладними №РН –0002306, №РН –0005491, №РН –0005490, №РН –000131, №РН –0000803, №РН –0002864 повністю ним оплачений. За накладними №РН –0001175 та №РН –0001176 борг позивачем не стягується. Відповідачем частково не оплачений лише товар, отриманий за накладною №РН –0003627 від 04.07.2008р. Вказана накладна підписана представником відповідача за довіреністю ЯОЖ №935385 від 03.07.2008р. і відповідачем не оспорюється.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України судом борг стягнуто з врахуванням встановленого індексу інфляції і 3% річних.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, їм дана належна оцінка та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення немає.  

         Керуючись статтями 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш” залишити без задоволення.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009р. у справі №35/56-09 залишити без змін.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                      Л.В. Чоха

      Судді:                                                                           І.В. Тищик  

                                                                                                    Л.О.Чимбар

               Постанова складена і підписана 22.05.2009р.