Ухвала

від 16.01.2014 по справі 826/3492/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року м. Київ К/800/57889/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013

у справі № 826/3492/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» (далі по тексту - позивач, ПАТ «НВК «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 №0008215668 та №0008015668.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 №0008215668 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2009 року в сумі 3487,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 1361,25 грн., за серпень 2011 року в сумі 720002,16 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 №0008215668 та №0008015668. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «НВК «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» 2294,00 грн. судового збору за подання адміністративного позову, та 1147,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ПАТ «НВК «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2012 №160/15-670/14309356.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 №0008215668, яким позивачу за порушення зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2348692,69 грн. та від 20.11.2012 №0008015668, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 73778,40 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18444,60 грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки за результатами опрацювання податкових періодів виникнення від'ємного значення за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності, зокрема, завищення податкового кредиту на загальну суму 2348692,69 грн. При цьому податковий орган виходив з того, що внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями ПАТ «НВК «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського» з ТОВ «САЛІДА», ТОВ «Гран Карро», ТОВ «Комплект Маркет», ТОВ «Компанія Енергокомплект», з огляду на їх нікчемність, як таких, що не спричинили реального настання правових наслідків, а також внаслідок відсутності первинних бухгалтерських документів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс встановлює єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу), зокрема, це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що усі суми податку на додану вартість, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, порушень щодо їх оформлення перевіркою не встановлено, отже позивач правомірно відніс відповідні суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Сума податку, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування фактично сплачена позивачем, який є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг.

В ході розгляду справи встановлено факт здійснення позивачем господарських операцій з настанням відповідних правових наслідків та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, протоком виїмки від 31.12.2010 у позивача було вилучено первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ «Альянс-Комплект», ТОВ «Світ Радіокомплектації», ТОВ «Електрорадіопоставка».

Відповідно до положень п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2013 витребувано від Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України копії вилучених документів.

Своїм листом від 31.05.2013 Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, повідомило суд першої інстанції про неможливість надання витребуваних документів у зв'язку з відрядженням особи, яка проводила виїмку до ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим та переданням кримінальних справ, що раніше перебували в провадженні ГУ БОЗ МВС України передані до інших слідчих підрозділів.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров