Рішення

від 20.05.2009 по справі 11/1175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/1175

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "20" травня 2009 р.                                                                           Справа №  11/1175

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Захаровій А.Г., за участю представників сторін: позивача за первісним позовом –Попельнюх А.О.  за довіреністю, відповідача за первісним позовом –Мартинюк І. Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу  за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віс Траст»до   товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Інвест"  про  стягнення 51670 грн. 48 коп. та зустрічним позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю «Віс Траст»про стягнення 27069 грн. 65 коп.,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду по справі оголошувалась перерва у період з 12 по 20 травня 2009 р.

Заявлено  первісний позов про стягнення з  відповідача   боргу за виконані роботи, проведені на умовах укладеного сторонами договору з урахуванням інфляційних  в сумі 44972,98 грн., 3% річних в сумі 720,61 грн. та пені в сумі 5976,89 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного  сторонами договору він поставив відповідачу обладнання та виконав його монтаж. Оскільки відповідач в строки, вказані договором не провів повного розрахунку за поставлене обладннання та виконані роботи, то позивач просить стягнути з нього вказані суми.  

В ході розгляду справи позивач за первісним позовом подав суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача борг за виконані роботи, проведені на умовах укладеного сторонами договору з урахуванням інфляційних  в сумі 44179,86 грн., 3% річних в сумі 583,62 грн. та пеню в сумі 4668,95 грн.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові з урахуванням заяви про зменшення суми позову. При цьому представник пояснив, що зменшення суми позову викликане неврахуванням здійсненого відповідачем платежу в сумі 1050,38 грн.

Відповідач за первісним позовом у письмовому заперечені на позов, визнав існування заборгованості на суму 38801,62 грн., вказав на неврахування позивачем здійсненого ним платежу в сумі 1050,38 грн. та неправильний розрахунок штрафних санкцій.

Крім того відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом, відповідно до якого просить стягнути з останнього передбачену умовами договору пеню в сумі 27069,65 грн. за прострочку поставки обладнання та його монтажу за період з 12.11.2007 р. по 12.04.2008 р.

У письмовому заперечені на зустрічний позов відповідач вказав на пропуск позивачем строку позовної давності щодо нарахування та стягнення пені.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

20 серпня 2007 року сторонами був укладений Договір № 047 на поставку та монтажні роботи. За умовами даного Договору(п.1.1) позивач за первісним позовом зобов'язувався здійснити поставку та надати послуги з монтажу настінних та касетних спліт-систем кондиціонування торгівельної марки "LG" в адміністративному приміщенні за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 300 а відповідач прийняти та оплатити обладнання та роботи.

П.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору сторони визначили, що відповідач за первісним позовом зобов'язується на першому етапі провести попередню оплату вартості обладнання в сумі 98162,34 грн. на розрахунковий рахунок позивача а на другому етапі після поставки обладнання додатково сплатити ще 98162,34 грн.

П. 4.1 Договору сторони визначили обов'язок позивача за первісним позовом поставити відповідачу обладнання на протязі 40 днів з моменту отримання коштів від останнього. Відповідно до п.4.2 договору позивач був зобов'язаний здійснити монтаж обладнання на протязі 20 календарних днів з моменту поставки обладнання та узгодження сторонами графіку виїзду на об'єкт.

За умовами п. 6. 2. Договору приймання-здача виконаних робіт здійснюється Сторонами за Актом приймання виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати одержання Замовником повідомлення про готовність предмету Договору а згідно  п. 3.1.3. Договору вартість робіт та встановлених матеріалів Замовник сплачує у 3-ти денний термін після підписання Сторонами Акту здачі-приймання робіт по кожній встановленій спліт-системі окремо.

На виконання умов Договору відповідач за первісним позовом  у якості попередньої оплати за обладнання перерахував на рахунок  позивача відповідно до платіжного доручення № 470 від 28 серпня 2007 року 98 162 грн., у т.ч. ПДВ, відповідно до платіжного доручення № 907 від 23 жовтня 2007 року 97 144 грн., у т.ч. ПДВ.,  відповідно до платіжного доручення № 998 від 01 листопада 2007 року 11 124 грн., у т.ч. ПДВ.

Крім того відповідач за первісним позовом у якості попередньої оплати за монтажні роботи сплатив позивачу  відповідно до платіжного доручення № 1343 від 26 травня 2008 року 40 000 грн., у т.ч. ПДВ.

Позивач за первісним позовом поставив відповідачу обладнання на підставі накладних на поставку товарів № РР24402 від 19.09.2007 року, № РР25040 від 23.10.2007 року, № РР25192 від 02.11.2007 року, № РР25387 від 23.11.2007 року, № РР25388 від 26.11.2007 року. Всього було поставлено обладнання на суму 205379,62 грн.

Монтаж обладнання позивач за первісним позовом здійснив лише 02.09.2008 р., про що свідчить підписаний сторонами акт здачі-прийомки виконаних робіт та використаних матеріалів. Відповідно до акту вартість матеріалів становить 53050,00 грн. а вартість робіт 26802,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до ч. 2 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

На підставі ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Укладений сторонами договір від 20.08.2007 р. №47 містить ознаки як договору поставки так і договору підряду.

На виконання умов  Договору позивач за первісним позовом, отримавши від відповідача у якості попередньої оплати кошти за обладнання, повну поставку його здійснив 26.11.2007 р. Однак монтаж обладнання позивач, в порушення умов Договору(п.4.3) здійснив лише 02.09.2008 р.(акт прийому-передачі). При цьому умови Договору (п.п. 4.2, 4.3) в частині  погодження сторонами графіку виїзду на об'єкт та надання відповідачем будівельної готовності об'єкту сторонами не виконувались, оскільки позивач приступив до монтажних  робіт без виконання цих умов.

Після підписання акту прийому-передачі робіт від 02.09.2008 р. відповідач за первісним позовом  в порушення умов договору(п.3.1.3) повного розрахунку за них з позивачем не провів, заборгувавши таким чином станом на 05.09.2008 р. 38801,62 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином  з відповідача за  первісним позовом на користь позивача підлягає до стягнення  борг з урахуванням встановленого індексу інфляції  в сумі 44179,86 грн. та 3% річних в сумі 583,62 грн.

Крім того ч. 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. На підставі п. 7.4. Договору на поставку та монтажні роботи № 047 від 20.08.2007 року, при невиконанні Замовником умов п.п. 3.1.1.-3.1.2. даного Договору, він сплачує Виконавцю пеню в розмірі розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в день від суми невиконаних зобов'язань. Виходячи з викладеного з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягає до стягнення також і пеня в сумі 4668,95 грн. за період з 5.09.2008 по 5.04.2009 р.

Оцінивши доводи позивача за зустрічним позовом, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.7.2. Договору при невиконанні Виконавцем(відповідач за зустрічним позовом)  умов п.4.1., 4.3, останній сплачує Замовнику(позивач за зустрічним позовом) пеню за кожний ден прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості невиконаних у строк робіт.

Згідно ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Тобто строк виконання монтажних робіт за Договором № 047 від 20.08.2007 року є договірним та дорівнює 20 календарним дням з початком перебігу з моменту отримання від Замовника обладнання та узгодження між Сторонами графіку виїздів на об'єкт (п. 4.2. Договору).

Враховуючи, що обладнання повністю було поставлене 26.11.2007 р., в частині погодження графіку виїздів на об'єкт договір сторонами не виконувався, так як відповідач приступив до монтажних робіт без погодження такого графіку, то перебіг 20-денного строку на виконання робіт  почався саме з вказаної дати. Таким чином монтажні роботи відповідач повинен був завершити не пізніше 15.12.2007 р.

Оскільки відповідач здійснив монтажні роботи лише 02.09.2008 р. то на виконання умов Договору йому повинна бути нарахована пеня, розмір якої слід розраховувати виходячи з вартості робіт(26802,00 грн.) та строку прострочення - 6 місяців(з15.12.2007р. по 15.06.2008 р.), коли таке нарахування повинно бути припинено.  

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ГК України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.  

Зустрічна позовна заява про стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання за договором № 047 від 20.08.2007 року  була подана до Господарського суду Черкаської області  06.05.2009 року, а тому строк позовної давності щодо стягнення пені слід обчислювати з 06.05. 2008 р.

Таким чином пеня, яка підлягає до стягнення з відповідача за зустрічним позовом за неналежне виконання ним зобов'язань по договору щодо строку монтажу обладнання може бути нарахована за період з 06.05.2008 р. по 15.06.2008 р. і складає 705 грн.

З підстав, названих вище, в решті вимоги за зустрічним позовом задоволеню не підлягають.

Сторонам підлягають до відшкодування один одному понесені ними судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Щодо  судових витрат за первісним позовом понесених позивачем на оплату послуг адвоката, то на думку суду їх слід зменшити,  виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 07.04.2009 між позивачем та адвокатом Попельнюх А.О., який діяв на підставі свідоцтва  про право на заняття адвокатською діяльністю №319, укладено Договір про надання юридичних послуг, згідно з яким, замовник (позивач) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором. Згідно наявного в матеріалах справи квитанції від 17.04.2009р., позивач сплатив адвокату гонорар у сумі 7000 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмінним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на вищевикладене та враховуючи ціну даного позову у сумі 49432,43 грн., суд приходить до висновку, що дану справу слід вважати нескладною та такою, що не потребує великих витрат на  здійснення правозахисту, а тому прийнятним та розумним розміром судових витрат з оплати адвокатських послуг по даній справі являється сума у розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

                                                                           ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Інвест", м. Черкаси, вул. Різдвяна, 300, код 34556406  на користь товариства з обмеженою відповідальністю  "ВіС Траст", м. Черкаси, вул. Енгельса, 85, кв. 75,  код 33585347 –борг з урахуванням встановленого індексу інфляції  в сумі 44179,86 грн., 3% річних в сумі 583,62 грн., пені в сумі 4668,95 грн.494,32  грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000 грн. на оплату послуг адвоката.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  "ВіС Траст", м. Черкаси, вул. Енгельса, 85, кв. 75,  код 33585347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Інвест", м. Черкаси, вул. Різдвяна, 300, код 34556406 – 705 грн. пені, 7 грн. витрат на відшкодування витрат на оплату державного мита та 3,10 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                               К.І.Довгань