Рішення

від 08.05.2009 по справі 29/199-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/199-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2009 р.                                                            Справа № 29/199-09

вх. № 3446/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;відповідача - Тарасов А.Г. за довіреністю №08-11/3683/2-08 від 25.12.2008р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт", м. Харків  

до  Харківської міської ради Харківської області, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати    право   власності   на   завершені   будівництвом   не житлові приміщення   магазину    продовольчих   та   непродовольчих   товарів, загальною площею 1146,0 кв. м. що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 144/2 за ТОВ "Український стандарт".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.04.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Представник відповідача відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Представник відповідача відзив на позов та документи витребувані судом не надав, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушено порядок вирішення питань, пов*язаних із самочинним будівництвом.

В судовому засіданні, яке розпочалося 06.05.09 було оголошено перерву до 08.05.09 для надання позивачем доказів сплати державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

ТОВ "Український стандарт" на підставі рішення Господарського суду Харківської обл. № 35/150-07 від 26 лютого 2007р. та Ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 35/150-07 від 26 листопада є власником об'єкту незавершеного будівництва загальною площею 1146 кв.м. розташованого за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Сталінграду, 144/2.

Право користування земельною ділянкою за даною адресою Позивачем підтверджує Договір оренди землі від 03 травня 2007 року № 440767100024.

В 2008 році за власні кошти з залученням фахівців відповідних будівельних професій Позивачем було виконано самочинне завершення будівництва незавершеного будівництвом магазину продовольчих та непродовольчих товарів по пр. Героїв Сталінграду, 144/2.

Але, як вбачається з матеріалів справи, роботи було виконано без розробки проекту та, без отримання відповідного дозволу на початок будівельних робіт, тобто самочинно.

Відповідно до технічного висновку, зробленого ТОВ "Контур-С" (ліцензія АБ № 208593 від 09.02.2005р.) про технічний стан будівельних конструкцій самочинного будівництва, де зазначено, що усі несучі та огороджувальні конструкції знаходяться у задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації та можуть бути збережені. Відповідають встановленим будівельним нормам, відповідно до вимог чинного законодавства в галузі будівництва, а саме: екологічним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим діючим нормам та правилам, які забезпечують безпечну для життя та здоров'я людей експлуатацію об'єкту.

Також можливість завершення будівництва підтверджуються комплексними висновками наданими Управлінням містобудування та архітектури, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, Харківською міською санітарно-епідеміологічною станцією, Харківським міським управлінням земельних ресурсів.

Після закінчення самочинного будівництва ТОВ "Український стандарт", як фактичний власник збудованого магазину, не може ввести його в експлуатацію та оформити право на майно належним чином, тому в повній мірі не може володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном з огляду на те, що будівництво виконано самочинно, без дозволу на початок будівельних робіт, був змушений звернутися до суду.

Згідно ч.і ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316, 317, 376, 386 Цивільного кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити повністю.

Визнати   право   власності   на   завершені   будівництвом   не житлові приміщення   магазину    продовольчих   та   непродовольчих   товарів, загальною площею 1146,0 кв. м. що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 144/2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, код 32570235).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, код 32570235) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 04,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Тихий П.В.