Ухвала

від 21.01.2014 по справі 814/2497/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 р.Справа № 814/2497/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Федусика А.Г., судді -Вербицької Н.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженої відповідальністю «Восток-Сервіс-Миколаїв» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ в частині зазначення в акті перевірки відомостей про відсутність реальності поставок позивачу від його контрагентів, невідповідності первинних документів нормам законодавства, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, щодо штучного формування позивачем податкового кредиту з ПДВ в розмірі 475150,00 грн., валових витрат в розмірі 97810,00 грн. та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 3256831,00 грн.;

- зобов'язати відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення відомості які відображені в Акті перевірки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами у перевіряємий період;

- скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.05.2013 року №0000962201, та від 18.05.2013 року №0000972201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки відповідач дійшов невірних висновків, відносно того, що у перевіряємий період укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ «ПРОМ-ТОРГ-ЮГ», ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ» господарські угоди є безтоварними. Позивач зазначив, що відповідач таких висновків дійшов керуючись виключно припущеннями, які були зроблені на підставі актів інших органів ДПІ. Документи первинного бухгалтерського обліку відповідачем по цим господарським угодам не досліджувалися. Висновки, які викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 18.05.2013 року №0000962201та №0000972201.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається наступне.

У період з 15.04.2013 року по 17.04.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат та доходів і витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМ-ТОРГ-ЮГ» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, ТОВ «ДИЛЕНА» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ» за період 01.01.2012 року по 31.03.2012 року, ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ» за період 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА» за період 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО» за період 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ» за період 01.10.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої 24.04.2013 року складено Акт № 963/22-100/31946649.

У висновку акта перевірки зазначено, порушення позивачем:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме у перевіряємому періоді було занижено суму податку на прибуток на суму 6628,00 грн., у т.ч. за 2010 рік у сумі 6628,00 грн.,

- пп.7.4.1,п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМ-ТОРГ-ЮГ», внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ, у т.ч. по періодах за грудень 2010 року у сумі 4995,00 грн.

Також в акті перевірки вказується про відсутність реальності поставок позивачу товарів від ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ» у періоді з 01.10.2010 року по 31.03.2013 року, та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що свідчить про укладення позивачем з вказаними постачальниками угод без мети настання реальних наслідків.

За висновком акту перевірки позивачем було штучно сформовано податковий кредит з ПДВ в розмірі 475150,00 грн., валові витрати в розмірі 97810,00 грн. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 3256831,00 грн. за рахунок придбання товарів у зазначених вище контрагентів, в зв'язку з чим підлягають коригуванню податкові зобов'язання ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв», сформовані за рахунок подальшої реалізації цих товарів.

За змістом акту перевірки висновок про відсутність реальних операцій позивача з вищевказаними контрагентами ґрунтується виключно на інформації, яка отримана відповідачем від інших податкових органів про результати перевірки зазначених контрагентів, відповідно до якої ці контрагенти не знаходяться за своєю адресою, не мають в штаті значної кількості працівників та не мають основних засобів.

На підставі висновків акту перевірки від 24.04.2013 року №963/22-100/31946649 відповідачем складені спірні податкові повідомлення-рішення від 18.05.2013 року №0000962201, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8285,00 грн. в тому числі за основним платежем 6628,00 грн. та за штрафними санкціями 1657,00 грн. та від 18.05.2013 року №0000972201 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6243,75 грн., в тому числі за основним платежем 4995,00 грн. та за штрафними санкціями 1248,75 грн..

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства України сформовані виключно на підставі аналізу фінансової діяльності контрагентів позивача, а тому є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагентів відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків в частині податкового обліку позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

В періодах проведення позивачем операцій з вказаними контрагентами порядок формування валових витрат та податкового кредиту визначався ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97.

За змістом цих норм податкового законодавства не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки ДПІ наводить повний перелік первинних документів, які були надані позивачем для перевірки по операціям з ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ», у тому числі видаткові та податкові та товарно-транспортні накладні, а також підтверджує факти проведених позивачем оплат в адрес вказаних контрагентів за отримані товари.

Копії цих первинних документів, а також копії договорів, товарно-транспортних накладних, квитанцій про приймання вантажу, довіреностей на отримання товарів та платіжних документів долучені позивачем до матеріалів даної справи (т.1 а.с.148-250, т.2 а.с.1-94, т.3 а.с.1-192, т.4 а.с.1-230). Крім того, позивач долучив до матеріалів справи копії договорів про постачання тих товарів, які були придбані ним у ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ».

Факт того, що вказані контрагенти на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Аналіз наданих позивачем документів по операціям із ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ» підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту по операціям із цими контрагентами.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та послуг ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на інформацію від інших податкових органів стосовно обставин діяльності ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ», відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів у вищевказаних контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що отримання відповідачем такої інформації не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства, оскільки податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДИЛЕНА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТРЕЙД ОІЛ», ТОВ «ТПК ДНІПРОІНВЕСТ», ТОВ «ФЕ-ДЕЛЬТА», ПП «ПРИМУЛА-ДНІПРО», ТОВ «ОПТТОРГІНВЕСТ» та завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям з цими контрагентами є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

За таких обставин постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.

Що стосується рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, то в цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржується, а тому підстави для її перегляду в апеляційному порядку відсутні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька