Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року справа №805/15503/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,
секретар судового засідання Абушек А.С.,
за участю представників позивача Супруна А.І., Аленгоза В.І.,
представника відповідача Кононенко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/15503/13-а за позовом JBC Inc до Східної митниці Міндоходів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Фруі» про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач просив зобов'язати Східну митницю виплатити залишок коштів, отриманих від реалізації навантажувачів у розмірі 250 563,90 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що Східна митниця перешкоджає реалізації JBC Inc. своїх законних прав, як власника товару щодо повернення коштів від реалізації товарів, безпідставно відмовляючись виконати зазначені дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено.
Зобов'язано Східну митницю Міндоходів перерахувати на користь JBC Inc, що дії через представника Приватне підприємство "ДЖЕЙБІСІ УКРАЇНА" залишок коштів, отриманих від реалізації навантажувачів у розмірі 250 563,90 гривень.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не надав відповідної правової оцінки ст.244 МК України, відповідно до якої отримати залишок коштів, одержаних від реалізації товарів, з рахунку митного органу може тільки власник таких коштів або уповноважена ним особа.
Питання встановлення права власності на товар не входить до компетенції митного органу, тобто, для реалізації положень ст.244 МК України необхідна наявність беззаперечних доказів, що саме позивач є власником товарів, які реалізовані. Вирішуючи питання, кому належить право власності на товар за господарським договором, суд першої інстанції безпідставно, фактично вийшов за межі позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Офіційним представником компанії JBC Inc. в Україні є - Приватне підприємство "ДЖЕЙБІСІ УКРАЇНА", зареєстроване в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 35951741, місцезнаходження: 83055, м.Донецьк, пр.Театральний, буд.13в/3).
07.07.2011 між Компанією JBC Inc. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Фруі" укладено контракт №21, відповідно до якого JBC Inc. (продавець) зобов'язується продати ТОВ "Донбас Фруі" (покупець) колісні фронтальні навантажувачі CS936 у кількості 3 штук, а ТОВ "Донбас Фруі" зобов'язувалось прийняти товар та сплатити суму коштів у розмірі 91 500,00 доларів США в порядку обумовленому контрактом.
Згідно додаткової угоди від 08.08.2012 до контракту №21 від 07.07.2011 ТОВ "Донбас Фруі" повинно було сплатити суму у розмірі 10 300,00 доларів США, після чого JBC Inc. здійснює поставку товару в порт м.Одеси.
Після виконання ТОВ "Донбас Фруі" умов контракту щодо передоплати JBC Inc. виконало свій обов'язок щодо поставки Товару в повному обсязі.
Згідно з умовами контракту всі збори та податки, у тому числі митні витрати, на території країни Продавця сплачується Продавцем, а на території країни Покупця - Покупцем.
Відповідно до ч.1 ст.40 Митного кодексу України (в редакції від 13.04.2012) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
У відповідності до ч.1 ст.99 Митного кодексу України (в редакції від 13.04.2012) товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання.
Частино 1 ст.108 Митного кодексу (в редакції від 13.04.2012) встановлено, що строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання або на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги не може перевищувати трьох місяців.
Також, у частині 4 вказаної статті зазначається, що до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій, другій та третій цієї статті, товари і транспортні засоби, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:
1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до обраного митного режиму;
2) або передані власником або уповноваженою ним особою для зберігання відповідному митному органу.
Пунктом 3 ч.1 ст.166 Митного кодексу України (в редакції від 13.04.2012) встановлено, що обов'язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари, які до закінчення строків тимчасового зберігання підприємствами, встановлених частинами першою - третьою статті 108 цього Кодексу, не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму.
Згідно ч.1 ст.169 Митного кодексу України (в редакції від 13.04.2012) товари, зазначені у пунктах 1 - 3 частини першої статті 166 та у пунктах 1 - 3 частини першої статті 168 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом трьох місяців.
Відповідно до ст.171 Митного кодексу України (в редакції від 13.04.2012) товари, що зберігаються підприємствами на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їм лише після їх митного оформлення. Товари, зазначені у частині першій цієї статті, можуть бути видані також особі, до якої протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними.
У відповідності до ч.1 ст.172 Митного кодексу (в редакції від 13.04.2012) товари, що зберігаються під митним контролем (крім зазначених у пункті 1 частини першої статті 166 цього Кодексу), за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій та другій статті 169 цього Кодексу, підлягають реалізації, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів не пізніш як за два тижні до закінчення строків зберігання.
У зв'язку з тим, що Покупець не виконав свої обов'язки щодо належного митного оформлення Товару на території України, згідно з нормами Митного кодексу та інших нормативних актів, 27.09.2011 за Актом №00276 партію вантажу "одноковшові фронтальні навантажники у розібраному вигляді з комплектуючими", що надійшов на адресу "ТОВ "Донбас Фруі" за контрактом від 07.07.2011 №21, було передано на склад тимчасового зберігання ТОВ "Донбасс" зі строком зберігання до 26.01.2012
У січні 2012 року ТОВ "Донбас Фруі" звернулось до Східної митниці із заявою №24-2/01-11(вх..№1694/11-7-4-1 від 25.01.2012) про надання дозволу передати на склад митниці партію вантажу "Одноковшові фронтальні навантажники у розібраному вигляді з комплектуючими" у кількості 3 штуки.
Строк зберігання вказаних товарів на складі митниці спливає 27.04.2012.
06.04.2012 листом № 11-9/4887 Східна митниця повідомила керівника ТОВ "Донбас Фруі" Ібрагимову Ф.А. про закінчення строків зберігання на складі митного органу та правові наслідки не звернення власника за товаром до закінчення строків зберігання. ТОВ "Донбас Фруі" не звертався до Східної митниці з метою завершення митного оформлення товару.
23.11.2012 за актом опису, оцінки та передачі товарів №1/2012 передано організатору аукціону (ДП "Броксервіс") майно, що підлягає реалізації. За результатами аукціону товар було реалізовано з перерахуванням коштів на рахунок Східної митниці.
05.03.2013 до Східної митниці звернулась довірена особа компанії JBC Inc., з якою ТОВ "Донбас Фруі" укладено контракт від 07.07.2011 №21, з проханням повернути йому залишок коштів від реалізації товару.
Листом Східної митниці від 18.03.2013 №11/2-9/3288 директору ТОВ "Донбас Фруі" Ібрагімовій Ф.А. повідомлено, що у відповідності до ст..243 Митного кодексу Ураїни 2012 року товари, які надійшли на адресу ТОВ "Донбас Фруі" за контрактом з JBC Inc. від 07.07.2011 №21, а саме колісні фронтальні навантажувачі CS936 у кількості 3 штуки, реалізовано. Залишок коштів від реалізації вказаного товару становить 250 563,90 грн.
ТОВ "Донбас Фруі" листом від 08.04.2013 №8/04/2013 повідомило Східну митницю про те, що за умовами контракту від 07.07.2011 №21 ними здійснено попередню оплату товару у розмірі 10 300 дол.США та оплачено транспортні витрати, пов'язані з товаром. ТОВ "Донбас Фруі" заперечувало проти повернення громадянину ОСОБА_4 коштів, отриманих від реалізації товарів, що надійшли за контрактом 07.07.2011 №21 у розмірі 250 563,90 грн., а також просило вирахувати та сплатити ТОВ "Донбас Фруі" кошти попередньої оплати за товар та витрати на транспортно-експедиційне обслуговування.
15.07.2013 на адресу митниці надійшла заява від довіреної особи JBC Inc ОСОБА_4, відповідно до якої, посилаючись на те, що ТОВ "Донбас Фруі" не виконало своїх грошових зобов'язань перед JBC Inc. та не здійснило митне оформлення товару, а також на положення додаткової угоди від 08.08.2012 до контракту, просив повернути йому залишок коштів від реалізації товарів, як власнику товарів.
Листом від 23.07.2013 №03-1/01-2-05-2/2273 Східна митниця повідомила ОСОБА_4 про те, що з метою недопущення порушень чинного законодавства, питання щодо повернення залишку коштів, одержаних від реалізації товарів, може бути вирішене за наслідками врегулювання спірних питань щодо взаємного виконання умов контракту між ТОВ "Донбас Фруі" та JBC Inc. у порядку, встановленому законодавством.
Частинами 5 та 6 ст.172 Митного кодексу (в редакції від 13.04.2012) встановлено, що товари і транспортні засоби, зазначені у частинах першій - четвертій цієї статті, реалізуються на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі в порядку, встановленому законодавством. Реалізація здійснюється з нарахуванням усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначених товарів, транспортних засобів через митний кордон України, за ставками, чинними на день реалізації, якщо такі податки і збори не були попередньо сплачені.
01.06.2012 набрав чинності Митний кодекс від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - Митний кодекс України).
Згідно ч.2 ст.3 Митного кодексу України (в редакції у разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.
Відповідно до ч.1 та ч.9 ст.243 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах органів доходів і зборів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених цим Кодексом, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню, про що відповідний орган доходів і зборів повідомляє власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу не пізніш як за 15 днів до закінчення строків зберігання. Таке повідомлення не направляється після закінчення строків зберігання, зазначених у частинах другій та п'ятій статті 240 цього Кодексу. Товари, зазначені у частинах першій, другій, четвертій - шостій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукціонах, редукціонах або за договором комісії за цінами, визначеними згідно із законодавством України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Податковим кодексом України.
У відповідності до ч.1 ст.244 Митного кодексу України кошти, одержані від реалізації товарів, зазначених у пунктах 2 - 5 частини першої, пунктах 1 - 5, 7 частини п'ятої статті 238 та частині четвертій статті 240 цього Кодексу, після вирахування сум належних митних платежів, виплати комісійної винагороди підприємству торгівлі, яке реалізувало зазначені товари, а також після відшкодування витрат на зберігання цих товарів, їх оцінку, сертифікацію, транспортування, проведення, у разі необхідності, аналізів та експертиз, розукомплектування, надсилання їх власникам відповідних повідомлень зберігаються на рахунку відповідного органу доходів і зборів.
В частині 6 вказаної статті встановлено, що власник товарів, зазначених у частині першій цієї статті, або уповноважена ним особа може отримати з рахунку органу доходів і зборів залишок коштів, одержаних від їх реалізації, протягом трьох років з дня реалізації товарів, а у випадках, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, - з дня набрання законної сили рішенням суду по справі. Кошти, не отримані протягом цього строку, перераховуються до державного бюджету. Відсотки на суми коштів, одержаних від реалізації товарів, не нараховуються.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на наступне:
Зі змісту додаткової угоди до договору №21 від 07.07.2011 року вбачається, що товар є власністю Продавця до того, поки Покупець повністю не розрахується за вказаний товар.
На момент реалізації товару, ТОВ "Донбас Фруі" не сплатило за товар в повному обсязі.
Тобто, за договором №21 від 07.07.2011 та за додатковою угодою від 07.07.2011 до вказаного договору, право власності до покупця не перейшло, а тому відповідно, належало позивачу.
Таким чином, на підставі викладеного та враховуючи положення ст..ст. 243,244 Митного кодексу України позивач має всі законні права на отримання залишку коштів від реалізації товару, який було реалізовано Східною митницею після закінчення терміну зберігання, оскільки є власником зазначеного товару.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/15503/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/15503/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 29 січня 2014 року.
Суддя-доповідач І.Д.Компанієць
Судді: В.А. Шальєва
М.В. Бишов
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2014 |
Оприлюднено | 31.01.2014 |
Номер документу | 36861879 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Компанієць І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні