Рішення

від 23.01.2014 по справі 901/3016/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2014 Справа № 901/3016/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Україна»

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Гаука Андрія Мирославовича

про стягнення 368848,36 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Привроцька А.А., представник за довіреністю від 08.10.2013;

від відповідача - Федорова Ю.О., представник за угодою від 21.01.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена Україна», звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гаука Андрія Мирославовича, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 343442,98 грн, проценти у розмірі 1467,87 грн, штраф у розмірі 17172,15 грн, пеню у розмірі 6765,36 грн., а всього 368848,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору, здійснив лише часткову оплату товару, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 343442,98 грн, на яку позивачем нараховано проценти у розмірі 1467,87 грн, штраф у розмірі 17172,15 грн, а також, пеню у розмірі 6765,36 грн.

Ухвалою від 10.10.2013 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Україна» про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Гаук Андрія Мирославовича в межах розміру суми позовних вимог - 368848,36 грн до прийняття рішення по справі №901/3016/13; заборонено Державній реєстраційній службі України здійснювати дії, що стосуються припинення (ліквідації) Фізичної особи-підприємця Гаук Андрія Мирославовича до прийняття рішення по справі №901/3016/13; в іншій частині заяви відмовлено.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що зазначив у запереченнях на позов (а.с. 72 - 73), зокрема вказав на те, що додані до позову у якості отримання товару Фізичною особою-підприємцем Гаук Андрієм Мирославовичем видаткові накладні №РН-0003117 від 31.08.2012, №РН-0001750 від 08.06.2012, №РН-0002142 від 27.06.2012, РН-0003929 від 16.10.2012 останнім не підписувалися, у зв'язку з чим на думку відповідача не можуть вважатися належними доказами отримання відповідачем товару, та виникнення заборгованості за ним.

Зазначене, також, стало підставою для звернення відповідача до суду із клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, в якому запропоновано суду поставити питання: чи виконаний підпис на видаткових накладних №РН-0003117 від 31.08.2012, №РН-0001750 від 08.06.2012, №РН-0002142 від 27.06.2012, №РН-0003929 від 16.10.2012 Фізичною особою-підприємцем Гауком Андрієм Мирославовичем.

Ухвалою від 24.10.2013 зазначене клопотання Фізичної особи-підприємця Гаука Андрія Мирославовича про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконаний підпис від імені Фізичної підприємця Гаук Андрія Мирославовича у зазначених вище видаткових накладних тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; проведення зазначеної експертизи доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз; витрати на проведення судової експертизи покладено на відповідача.

Ухвалою від 24.10.2013 провадження у справі зупинене.

24.12.2013 матеріали справи надійшли до суду із супровідним листом від 18.12.2013 вих. №02-23/4264 (а.с. 118), в якому повідомлено про те, що на адресу відповідача спрямовано рахунок на оплату експертизи. У зв'язку з тим, що до цього часу оплата не здійснена, повідомляємо, що експертне провадження закрито без проведення експертизи.

Ухвалою від 26.12.2013 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання.

Ухвалою від 10.01.2014 строк розгляду спору продовжено до 27.01.2014.

У судове засідання 23.01.2014 з'явився представник відповідача та заявив клопотання, в якому просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення експерту поставити питання щодо того, чи був виконаний підпис на видаткових накладних №РН-0003117 від 31.08.2012, №РН-0001750 від 08.06.2012, №РН-0002142 від 27.06.2012, №РН-0003929 від 16.10.2012 Фізичною особою-підприємцем Гауком Андрієм Мирославовичем.

Зазначене клопотання обґрунтоване аналогічно попередньо заявленому, а саме зазначено, що відповідачем не підписувалися зазначені вище накладні, що може бути підтверджено судовою експертизою.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою про призначення експертизи від 24.10.2013 обов'язок щодо оплати експертизи покладено на відповідача.

13.11.2013 від експерта надійшов лист від 06.11.2013 №01-23/3740 (а.с. 111), в якому експерт повідомив суд про те, що проведення експертизи почнеться після надходження оплати.

Аналогічний лист із рахунком №770/1 від 04.11.2013 був спрямований експертом на адресу відповідача: вул. Декабристів, 9, кв. 35, м. Сімферополь, 95000, яка зазначена у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №171598 станом на 14.08.2013 (а.с. 40 -42).

Таким чином, посилання відповідача на те, що рахунок ним не був отриманий не приймається судом.

Крім того, у листі від 26.11.2013 суд повідомив Фізичну особу-підприємця Гаука Андрія Мирославовича про необхідність оплатити проведення експертизи за спрямованим експертом рахунком, а також, звернув увагу відповідача, що у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Отже, відповідач був повідомлений про необхідність оплати експертизи як експертом, так і судом.

Згідно частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, відповідачем не виконано обов'язок, покладений на нього ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 стосовно оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, яка була призначена саме за його клопотанням, тобто не вжив усіх заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, у зв'язку з чим суд вважає необхідним розглядати справу за наявними доказами та відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представником позивача у судовому засіданні 23.01.2014 надані письмові пояснення (а.с. 132), в яких вказано на те, що твердження відповідача щодо не замовлення та не отримання товару за вказаними вище накладними є неправдивими з огляду на те, що оплата за поставлений товар здійснена в розмірі 41500,00 і повернено невикористаний товар на суму 22936,43 грн, тобто відповідачем здійснювалася оплата за товар, отриманий згідно видаткової накладної №РН-0001750 від 08.06.2012, за товар, який за його словами не замовляв та не отримував. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не надав доказів оплати товару в розмірі 62111,09 грн за видатковою накладною №РН-0002559.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛЕНА Україна» (продавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Гауком Андрієм Мирославовичем (покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу товарів №061201 (а.с. 7 - 11), згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - продукцію будівельної хімії, будматеріали та супутні товари в тому числі (але не включно) вказані в прайс-листах, в асортиментів та по цінам вказаним в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Партією вважається кількість товару, зазначена у накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).

Ціни на товар визначаються у гривні. Ціна на кожну одиницю товару визначається у прайс-листах продавця, погоджених покупцем, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору встановлюється як вартість усього переданого продавцем покупцю товару, згідно умов даного договору (пункти 2.1, 2.2, 2.3 договору).

Згідно пунктам 3.1, 3.2, 3.4 договору товар реалізується на підставі замовлень покупця. Замовлення покупець оформлює заявкою із зазначенням найменування та кількості товару. Згідно заявки продавець виписує накладну на увесь наявний у нього товар та рахунок, які передаються покупцю в момент передачі товару.

У відповідності з пунктом 3.6 договору у випадку, якщо продавець не має можливості оформити заявку згідно п. 3.3, або у випадку заявки переданої електронною поштою, підпис уповноваженої особи на рахунку-фактурі продавця є погодженням купівлі-продажу зі сторони покупця.

Моментом продажу товару вважається дата, вказана у відповідній видатковій накладній або у відповідному товарному документі про отримання товару покупцем. Право власності покупця на поставлений товар виникає з моменту прийому товару, факт якого засвідчується відміткою покупця на відповідній накладній або у відповідному товарному документі (в т.ч. Акті) про отримання товару покупцем (пункти 5.3, 5.4 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 270 календарних днів з дня отримання товару.

За несвоєчасну або неповну оплату товару покупцем, продавець може вимагати від покупця сплати штрафу у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару та пеню у розмірі 2% у день від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання по оплаті.

Позивачем на виконання вимог договору відповідачу поставлено товар на суму 407879,41 грн, що підтверджується видатковими накладними: РН-0001750 від 08.06.2012, РН-0002142 від 27.06.2012, РН-0002559 від 24.07.2012, РН-0003117 від 31.09.2012, РН-0003929 від 16.10.2012 (а.с.100, 102, 104, 106, 108).

З виписок з рахунку позивача (а.с. 24 - 37) вбачається, що відповідачем здійснено лише часткову оплату товару на суму 41500,00 грн, а також, повернено товару на суму 22936,43 грн, у зв'язку з чим сума основного боргу складає 343442,98 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем не погашена заборгованість по оплаті товару, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення суми заборгованості за договором, а також, процентів, штрафу та пені, нарахованих на суму заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №061201 від 05.06.2012.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором передбачений обов'язок продавця передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Пунктом 2.3 передбачено, що загальна сума договору встановлюється як вартість усього переданого продавцем покупцю товару, згідно умов даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, продавцем обов'язок щодо передачі покупцю товару виконаний у повному обсязі, про що свідчать видаткові накладні, що містяться у матеріалах справи.

Відповідач обов'язку щодо оплати переданого позивачем товару виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Посилання відповідача на те, що ним не підписувалися накладні судом не приймаються, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, відповідач у відзиві посилається на те, що ним не замовлявся товар, що був переданий позивачем, проте судом такі посилання, також, не приймаються, оскільки відповідачем особисто підписувалися видаткові накладні.

Також, про намір отримати товар за даними накладними свідчать укладання довіреностей на отримання Гауком Андрієм Мирославовичем товару №14 від 15.10.2012, №04 від 26.06.2012, №05 від 24.07.2012, серії ЯНА №306950 від 07.06.2012, №08 від 31.08.2012, в яких приблизно зазначена сума товару, що мав отримати Гаук А.М.

Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за договором у розмірі 343442,98 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 17172,15 грн, пеню у розмірі 6765,36 грн, а також, 3% річних у розмірі 1467,87 грн.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату товару покупцем, продавець може вимагати від покупця сплату штрафу у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару та пені у розмірі 2% у день від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання по оплаті.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахувавши суму пені за ставкою, встановленою договором (2%), суд дійшов висновку, що вона значно перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд вважає необхідним застосувати до розрахунку пені саме подвійну облікову ставку Національного банку України.

Таким чином, перевіривши розрахунок пені позивача, який є вірним, суд вважає необхідним задовольнити вимоги щодо стягнення пені у розмірі 6765,36 грн.

Крім того, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару, що складає 17172,15 грн, оскільки стягнення штрафу за несвоєчасну або неповну оплату товару покупцем саме у такому розмірі передбачено договором.

Що ж до вимоги про стягнення 3% річних, то дані вимоги відповідають статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення оплати за переданий позивачем товар за договором купівлі-продажу, вимога про стягнення нарахованої згідно статті 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 3% річних у розмірі 1467,87 грн підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 7376,96 грн покладається на відповідача згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 28.01.2014.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гаук Андрія Мирославовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Україна» суму основного боргу у розмірі 343442,98 грн, 3% річних у розмірі 1467,87 грн, штраф у розмірі 17172,15 грн, пеню у розмірі 6765,36 грн, а також, судовий збір у розмірі 7376,96 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Л. Медведчук