Ухвала

від 20.01.2014 по справі б8/136-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"20" січня 2014 р. Справа № Б8/136-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/136-12

за заявою комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова", ідентифікаційний код юридичної особи: 37397876, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 32,

про банкрутство комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова", ідентифікаційний код юридичної особи: 37397876, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 32,

учасники провадження у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Климов О.Ю., який діє на підставі постанови господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року у справі № Б8/136-12;

Васильківська міська рада , ідентифікаційний код юридичної особи: 34627780, місцезнаходження: 08600, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 2;

Заявник 1 - Комунальне підприємство "Васильківтепломережа", ідентифікаційний код юридичної особи: 31916457, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 60-А;

Заявник 2 - Медведь Олександр Васильович, ідентифікаційний номер: 2733505493, місце проживання: 19402, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. О.Кошового, буд. 28;

Заявник 3 - Васильківська об'єднана Державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 13717863, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45;

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Заявника 1: Кашуба Л.Г., яка діє на підставі довіреності від 06.01.2014 року №10;

від Заявника 2: Столяр О.А., який діє на підставі довіреності від 17.01.2014 року б/н;

від Заявника 3: Данильчук А.О., який діє на підставі довіреності від 17.01.2014 року №281/10/10-07-10-06;

від Васильківської міської ради, Банкрута/ ліквідатор Банкрута: не з'явились, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/136-12 за заявою комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова" про банкрутство комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова" (ідентифікаційний код: 37397876, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 32) (Банкрут ), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 11 грудня 2012 року.

Постановою господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року визнано комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Климова О.Ю.; зобов'язано ліквідатора Банкрута до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство") з урахуванням особливостей передбачених ст. 51 Закону про банкрутство; зобов'язано ліквідатора Банкрута здійснити публікацію оголошення про банкрутство комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова", про що надати суду відповідні докази; призначено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 04 листопада 2013 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 21 жовтня 2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, а також докази вжитих ним заходів в ході ліквідаційної процедури; вирішено інші процедурні питання у справі.

Публікація оголошення про визнання банкрутом комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова", ідентифікаційний код: 37397879, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 32, та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті "Голос України" № 58 (5558) від 27 березня 2013 року.

02 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява від Комунального підприємства "Васильківтепломережа" (надалі за текстом: «Заявник 1») № 402 від 02 квітня 2013 року (вх. № 3720 від 02 квітня 2013 року) з грошовими вимогами, в якій заявлено вимоги до Банкрута, яка ухвалою господарського суду Київської області від 05 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні.

29 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява від Медведь О.В. (надалі за текстом: «Заявник 2») б/№ від 24 квітня 2013 року (вх. № 10706 від 29 квітня 2013 року) про визнання грошових вимог до боржника, в якій заявлено вимоги до Банкрута, яка ухвалою господарського суду Київської області від 07 травня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні.

07 травня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява від Васильківської ОДПІ Київської області ДПС(надалі за текстом: «Заявник 3») № 3294/10/10-028 від 25 квітня 2013 року (вх. № 10868 від 07 травня 2013 року) про визнання кредитором по справі № Б8/136-12, в якій заявлено вимоги до Банкрута, яка ухвалою господарського суду Київської області від 13 травня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2013 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № Б8/136-12, передбачений ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на шість місяців; відкладено судові засідання для розгляду заяв: комунального підприємства "Васильківтепломережа" № 402 від 02 квітня 2013 року (вх. № 3720 від 02 квітня 2013 року) з грошовими вимогами, Медведь О.В. б/№ від 24 квітня 2013 року (вх. №10706 від 29 квітня 2013 року) про визнання грошових вимог до боржника, Васильківської ОДПІ Київської області ДПС № 3294/10/10-028 від 25 квітня 2013 року (вх. № 10868 від 07 травня 2013 року) про визнання кредитором по справі № Б8/136-12, - на 20 січня 2014 року; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 23 червня 2014 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 16 червня 2014 року звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута з належними доказами всіх вжитих ним заходів в ліквідаційній процедурі; вирішено інші питання по справі.

20.01.2014 року в судові засідання з'явились представники Заявників 1-3, які надали свої пояснення по справі. Представник Васильківської міської ради та ліквідатор Банкрута в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Заявників 1-3, судом встановлено наступне.

Провадження у справі №Б8/136-12 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 20.01.2014 року призначено судові засідання для розгляду заяв комунального підприємства "Васильківтепломережа" № 402 від 02 квітня 2013 року з грошовими вимогами, Медведь О.В. б/№ від 24 квітня 2013 року про визнання грошових вимог до боржника, Васильківської ОДПІ Київської області ДПС № 3294/10/10-028 від 25 квітня 2013 року про визнання кредитором по справі № Б8/136-12.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 11 грудня 2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), в зв'язку з чим під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство в редакції, що набрала чинності 04 листопада 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: "Рекомендації"), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Згідно матеріалів справи, публікація оголошення про визнання банкрутом комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова" та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті "Голос України" № 58 (5558) від 27 березня 2013 року.

Після публікації оголошення про визнання комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури до господарського суду Київської області надійшли заяви Заявників 1-3 з вимогами до Банкрута.

Детально дослідивши матеріали справи, розглянувши заяви Заявників 1-3 з доданими документами, суд дійшов наступних висновків.

Визначення терміну "кредитор" надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами .

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення про визнання чи відхилення вимог тих чи інших вимог кредиторів Банкрута, повністю чи частково.

Розглянувши заяви Заявників:

Заявника 1, - Комунального підприємства "Васильківтепломережа" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31916457, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 60-А), яким в заяві з грошовими вимогами від 02 квітня 2013 року № 402 заявлено вимоги до Банкрута, а саме, Заявник 1 просить суд визнати його грошові вимоги, що складаються з суми основного боргу 120 554,83 грн., та витрат по сплаті судового збору 1 147,00 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Як вказує Заявник 1 в заяві з грошовими вимогами від 02 квітня 2013 року № 402, заборгованість Банкрута перед Заявником 1 у сумі 120 554,83 грн. виникла у зв'язку з неналежним виконанням Банкрутом зобов'язань за договорами на споживання теплової енергії від 01.06.2011 року №6/8 та від 01.12.2011 року №6/10.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 01.06.2011 року та 01.12.2011 року між Заявником 1 та Банкрутом укладено договори на споживання теплової енергії від 01.06.2011 року №6/8 (далі за текстом: Договір №6/8) та від 01.12.2011 року №6/10 (далі за текстом: Договір №6/10) відповідно.

Згідно п.п. 1.1. Договорів №6/8 та №6/10, за цим договором постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію (опалення), а споживач зобов'язується проводити розрахунки за послуги з теплопостачання за встановленим тарифами та в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. п. 4.1.1., 6.1. Договорів №6/8 та №6/10, споживач зобов'язаний оплачувати теплову енергію у строки, визначені цим договором. Розмір оплати за теплову енергію встановлюється згідно з діючими тарифами, які затверджуються рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради. Оплата здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування 100% її вартості на рахунок постачальника до 20 числа наступного за розрахунковим місцем.

Пунктами 6.7. Договорів №6/8 та №6/10 визначено, що послуги з теплопостачання, надані постачальником у відповідному місці оформлюються актом про надання послуг. Постачальник зобов'язується направити споживачу акт про надання послуг, а споживач зобов'язується протягом 5-ти днів з моменту його отримання акт в належно оформленому вигляді (підпис та печатка). У випадку неповернення споживачем належно оформлених актів про надання послуг та відсутності письмових заперечень з приводу отримання послуг, послуги з теплопостачання вважатимуться наданими та прийнятими споживачем.

Згідно п. 9.1. Договору №6/8, цей договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2011 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 9.1. Договору №6/10, цей договір набирає чинності з 01.01.2011 року та діє до 15.04.2012 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Згідно додатку №1 до Договору №6/8 та додатку №1 до Договору №6/10, Заявником та Банкрутом погоджено найменування, місцезнаходження та загальну площу об'єктів, на які здійснюватиметься постачання теплової енергії.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підтвердження виконання Заявником 1 договорів №6/8 та №6/10, останнім надано копії: рахунків від 30.06.2011 року №477, від 29.07.2011 року №491, від 31.08.2011 року №504, від 30.09.2011 року №519, від 30.11.2011 року №742, від 30.12.2011 року №860, від 31.01.2012 року №106, від 28.02.2012 року №205, від 29.03.2012 року №331, від 16.04.2012 року №436, від 31.05.2012 року №451, №463 за червень 2012 року, №473 за липень 2012 року, №489 від серпень 2012 року, від 28.09.2012 року №502, №594 за жовтень 2012 року, акти здачі-приймання від 30.06.2011 року, від 29.07.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, 30.11.2011 року, від 30.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 27.06.2012 року.

Як вказує Заявник 1, Банкрутом частково здійснено оплату за надані послуги з теплопостачання у сумі 75 836,00 грн., у зв'язку з чим за Банкрутом рахується заборгованість за період з червня 2011 року по жовтень 2012 року у сумі 120 554,83 грн.

Судом встановлено, що в матеріалах справи № Б8/136-12 відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують виконання Банкрутом у повному обсязі зобов'язань за договорами на споживання теплової енергії від 01.06.2011 року №6/8 та від 01.12.2011 року №6/10.

Заперечень від Банкрута щодо вказаних вимог Заявника 1 до суду не надходило.

Дослідивши вимоги Заявника 1, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 в сумі 120 554,83 грн. (сто двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 83 коп.) є обґрунтованими, підтвердженими належними документами, доказами, в зв'язку з чим такі вимоги визнаються судом.

Крім того судом встановлено, що Заявником 1 при поданні заяви з грошовими вимогами від 02 квітня 2013 року № 402 сплачено судовий збір у сумі 1 147,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 21.03.2013 року №404.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи викладене, суд, з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, визнає грошові вимоги - комунального підприємства "Васильківтепломережа", ідентифікаційний код юридичної особи: 31916457, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 60-А, у вигляді заборгованості за договорами на споживання теплової енергії від 01.06.2011 року №6/8 та від 01.12.2011 року №6/10 у сумі 120 554,83 грн. (сто двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 83 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами від 02 квітня 2013 року № 402, у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з цим, Заявником 1 заявлено вимогу включити до реєстру вимог кредиторів Банкрута його вимоги. Розглянувши вказану вимогу Заявника 1, суд відмовляє в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону .

Згідно ст. 41 Закону про банкрутство, відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом .

Особливості відносин пов'язаних з банкрутством боржника, що ліквідується власником визначені ст. 51 Закону про банкрутство, відповідно до ч. 2 якої , за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом .

Таким чином, до особливостей процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, належить перехід від розгляду судом заяви про порушення справи про банкрутство , за умови наявності встановлених Законом підстав, - до ліквідаційної процедури . Аналіз норми, що визначає особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, вказує на відсутність в даній процедурі стадії розпорядження майном Боржника, що становить особливість процедури, визначеної ст. 51 Закону про банкрутство (на якій відбувається розгляд судом реєстру кредиторів боржника, його затвердження, внаслідок чого формується комітет кредиторів боржника ). Таким чином, до особливостей процедури, визначеної ст. 51 Закону про банкрутство належить відсутність стадії розпорядження майном боржника.

Отже, відносини пов'язані банкрутством боржника, що ліквідується власником, що належать до окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються згідно ч. 3 ст. 5, ст. ст. 41 Закону про банкрутство - з урахуванням особливостей встановлених ст. 51 Закону про банкрутство . Станом на поточну дату провадження у справі перебуває ліквідаційній процедурі, у якій, відповідно до Закону про банкрутство не передбачено законодавством процесуальних дій по затвердженню судом реєстру кредиторів боржника, а особа боржника відповідно, перебуває у статусі Банкрута з відповідним колом прав та обов'язків, відмінним від статусу боржника на стадії розпорядження майном боржника .

Заявника 2, - Медведь Олександра Васильовича, ідентифікаційний номер: 2733505493, місце проживання: 19402, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. О.Кошового, буд. 28, яким в заяві про визнання грошових вимог до боржника від 24.04.2013 року б/н заявлено вимоги до Банкрута, а саме, Заявник 2 просить суд визнати грошові вимоги Заявника 2 до Банкрута в розмірі 21 277,96 грн. та включити Заявника 2 до реєстру кредиторів.

Як вказує Заявник 2 в заяві про визнання грошових вимог до боржника від 24.04.2013 року б/н, вимоги Заявника 2 пов'язані із завданням йому матеріальної шкоди через бездіяльність Банкрута.

На підтвердження вказаних вимог Заявником 2 надано копії рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2012 року у справі №1008/7072/12, постанови відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2013 року ВП №36870052.

Судом встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2012 року у справі №1008/7072/12 вирішено стягнути з Банкрута на користь Заявника 2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20 466,00 грн., моральної шкоди у сумі 500,00 грн. та судовий збір у розмірі 311,96 грн.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи . Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що дана заборгованість Банкрута перед Заявником 2 у сумі 21 277,96 грн., в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вважається встановленою та не підлягає новому доведенню, а також підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою.

Заявником 2 при поданні заяви про визнання грошових вимог до боржника від 24.04.2013 року б/н сплачено судовий збір у сумі 1 147,00 грн., що підтверджено квитанцією від 24.04.2013 року №3218962.

Таким чином, враховуючи викладене, суд, з врахуванням положень ст.ст. 35, 49 Господарського процесуального кодексу України, визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/136-12, грошові вимоги - Медведь Олександра Васильовича, ідентифікаційний номер: 2733505493, місце проживання: 19402, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. О.Кошового, буд. 28, у сумі 21 277,96 грн. (двадцять одна тисяча двісті сімдесят сім гривень 96 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника від 24.04.2013 року б/н, у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з цим, Заявником 2 заявлено вимогу включити Заявника 2 до реєстру кредиторів. Розглянувши вказану вимогу Заявника 2, суд відмовляє в її задоволенні у зв'язку з тим, що станом на поточну дату провадження у справі перебуває в ліквідаційній процедурі , у якій, відповідно до Закону про банкрутство не передбачено законодавством процесуальних дій по затвердженню судом реєстру кредиторів боржника, а особа боржника відповідно, перебуває у статусі Банкрута з відповідним колом прав та обов'язків, відмінним від статусу боржника на стадії розпорядження майном боржника .

Заявника 3, - Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 13717863, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45, якою в заяві про визнання кредитором по справі від 25.04.2013 року №3294/10/10-028 заявлено вимоги до Банкрута, а саме, Заявник 3 просить суд визнати його кредитором по справі №Б8/136-12; визнати грошові вимоги Заявника 3 в сумі 1 320 490,81 грн. та включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника.

Як вказує Заявник 3 в заяві про визнання кредитором по справі від 25.04.2013 року №3294/10/10-028, заборгованість Банкрута перед Заявником 3 у сумі 1 320 490,81 грн., яка складається з заборгованості зі сплати податку на додану вартість у сумі 1 311 397,86 грн. та пені у сумі 9 092,95 грн., яка виникла у зав'язку з несвоєчасною і неповною сплатою Банкрутом до бюджету податку на додану вартість.

На підтвердження вказаних вимог Заявником 3 надано суду копії корінця податкової вимоги форми «Ю» від 03.10.2011 року №473 з доказом надіслання Банкруту, корінця податкової вимоги форми «Ю» від 10.05.2012 року №0026451520 з доказом надіслання Банкруту, корінця податкової вимоги від 20.02.2013 року №0000061530 з доказом надіслання Банкруту, податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 року №0026451520, від 10.05.2012 року №0026461530, від 20.02.2013 року №0000061530, податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, акту камеральної перевірки в частині своєчасності сплати податку на додану вартість від 25.04.2012 року №310/1502/37397876 з доказом вручення останнього Банкруту, акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.02.2013 року №249/1502/37397876.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 46.1. Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.п. 14.1.175. Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1. Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 14.1.153. Податкового кодексу України, податкова вимога це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктами 59.1, 59.4 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Перевіркою достовірності та правильності розрахунку пені у сумі суму 9 092,95 грн., суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Банкрутом не надано доказів оплати заборгованості перед Заявником 3 на загальну суму 1 320 490,81 грн., яка складається з заборгованості зі сплати податку на додану вартість у сумі 1 311 397,86 грн. та пені у сумі 9 092,95 грн.

Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом. У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до абз. 5 п. 17 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону .

У зв'язку з цим, суд визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/136-12, грошові вимоги - Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 13717863, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45, у вигляді заборгованості зі сплати податку на додану вартість у сумі 1 311 397,86 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч триста дев'яносто сім гривень 86 коп.), які відносяться до третьої черги задоволення вимог кредиторів, та пені у сумі 9 092,95 грн. (дев'ять тисяч дев'яносто дві гривні 95 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Заявник 3 відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установити у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147 гривень.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1, п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд покладає на Банкрута судовий збір у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з цим, Заявником 3 заявлено вимогу включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника. Розглянувши вказану вимогу Заявника 3, суд відмовляє в її задоволенні у зв'язку з тим, що станом на поточну дату провадження у справі перебуває в ліквідаційній процедурі , у якій, відповідно до Закону про банкрутство не передбачено законодавством процесуальних дій по затвердженню судом реєстру кредиторів боржника, а особа боржника відповідно, перебуває у статусі Банкрута з відповідним колом прав та обов'язків, відмінним від статусу боржника на стадії розпорядження майном боржника .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 67, п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 41, 31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4-1, 4-3, 33-35, 43, 49, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 5, 8 Закону України «Про судовий збір», Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву комунального підприємства "Васильківтепломережа" з грошовими вимогами від 02 квітня 2013 року № 402 (вх. № 3720 від 02 квітня 2013 року), - задовольнити частково.

Визнати вимоги комунального підприємства "Васильківтепломережа" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31916457, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 60-А) у вигляді заборгованості за договорами на споживання теплової енергії від 01.06.2011 року №6/8 та від 01.12.2011 року №6/10 у сумі 120 554,83 грн. (сто двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 83 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, та судового збору у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимог відмовити.

2. Заяву Медведь Олександра Васильовича про визнання грошових вимог до боржника від 24 квітня 2013 року б/№ (вх. № 10706 від 29 квітня 2013 року), - задовольнити частково.

Визнати вимоги Медведь Олександра Васильовича (ідентифікаційний номер: 2733505493, місце проживання: 19402, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. О.Кошового, буд. 28) у сумі 21 277,96 грн. (двадцять одна тисяча двісті сімдесят сім гривень 96 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника від 24.04.2013 року б/н, у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимог відмовити.

3. Заяву Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання кредитором по справі № Б8/136-12 від 25 квітня 2013 року №3294/10/10-028 (вх. № 10868 від 07 травня 2013 року), - задовольнити частково.

Визнати вимоги Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код: 13717863, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45) у вигляді заборгованості зі сплати податку на додану вартість у сумі 1 311 397,86 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч триста дев'яносто сім гривень 86 коп.), які відносяться до третьої черги задоволення вимог кредиторів, та пені у сумі 9 092,95 грн. (дев'ять тисяч дев'яносто дві гривні 95 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Покласти на Банкрута - комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства міста Василькова" (ідентифікаційний код юридичної особи: 37397876, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 32) судовий збір, який відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) за наслідком розгляду заяви Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання кредитором по справі № Б8/136-12 від 25 квітня 2013 року №3294/10/10-028, яка звільнена від сплати судового збору та кредитором за яким є Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області, як орган стягнення до Державного бюджету України.

4. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.