Ухвала

від 22.01.2014 по справі 826/15462/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15462/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року у справі за позовом Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не сплачено податкові зобов'язання, у зв'язку з чим виник податковий борг на загальну суму 26 448 044,34 грн., яка складається з: 528 891,59 грн. - авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств; 25 919 152,75 грн. - податок на додану вартість (далі - ПДВ) з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (основний платіж - 25 905 620,69 грн., залишок не сплаченої пені-13 532,06 грн.).

30.05.2013 року по декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) від 17.05.2013 №9028534069 нараховано ПДВ - 13 843 998 грн., враховуючи переплату на рахунках Відповідача у сумі 320 927,31 грн., сума заборгованості склала: 13 843 998 грн. - 320 927,31 грн. = 13 523 070,70 грн.

30.06.2013 року по декларації з ПДВ від 19.06.2013 №9036187284 нараховано ПДВ - 6 123 236 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості склала: 13 523 070,70 грн. + 6 123 236 грн. = 19 646 306,70 грн.

22.07.2013 року зараховано надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжне доручення від 22.07.2013 №1) у сумі 790 000 грн., у зв'язку з чим сума податкового боргу зменшилась та склала: 19 646 306,70 - 790 000 грн. = 18 856 306,70 грн.

22.07.2013 року нарахована пеня на суму податкового боргу у сумі 10 129,32 грн., у зв'язку з чим сума податкового боргу склала: 18 856 306,70 грн. + 10 129,32 грн. = 18 866 436 грн.

30.07.2013 року по декларації з ПДВ від 19.07.2013 №9043605033 нараховано ПДВ - 4 710 747 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості склала: 18 866 436 грн. + 4 710 747 грн. = 23 577 183 грн.

08.08.2013 року зараховано надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжне доручення від 08.08.2013 №2355) у сумі 200 000 грн., у зв'язку з чим сума податкового боргу зменшилась та склала: 23 577 183 - 200 000 грн. = 23 377 183 грн.

08.08.2013 року нарахована пеня на суму податкового боргу у сумі 3 402,74 грн., у зв'язку з чим сума податкового боргу склала: 23 377 183 грн. + 3 402,74 грн. = 23380 585,74 грн.

30.08.2013 року по декларації з ПДВ від 19.08.2013 №9051431916 нараховано ПДВ - 2 538 567 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості склала: 23 380 585,74 грн. + 2 538 567 грн. = 25 919 152,74 грн.

30.08.2013 року нараховано авансових внесків за місяць Декларація з податку на прибуток підприємства від 05.02.2013 №9086562682 - 603 179 грн., враховуючи переплату на рахунках Відповідача у сумі 74 287,41 грн., сума заборгованості склала: 603 179 грн. - 74 287,41 грн. = 528 891,59 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу становить 25 919 152,74 грн. + 528 891,59 грн. = 26 448 044,33 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2013 у справі №826/12684/13-а задоволено подання Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках на суму податкової заборгованості у розмірі 23 577 183,01 грн. У зв'язку з чим, на рахунки Відповідача виставлялися інкасові доручення, копії наявні в матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи відповідач має узгоджену заборгованість по сплаті податку на додану вартість в розмірі 26 448 044,33 грн.

Згідно з рішенням В.о. начальника Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про опис майна у податкову заставу від 04.06.13р. за № 22/10/19-015 та акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави від 14.08.2013 №18, описано майна відповідача на загальну суму 23 433 588,03грн.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу було направлено податкову вимогу 06.06.2013 р.

Абзацами другим, третім підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, Т.Р. Вівдиченко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.