Рішення

від 27.01.2014 по справі 145/864/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/864/13-ц Провадження № 22-ц/772/415/2014Головуючий в суді першої інстанції:Мазурчак А. Г. Категорія: 45 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання державного акту недійсним, третя особа без самостійних вимог на боці відповідача - Тиврівська районна державна адміністрація, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, уточнивши позовні вимоги просила: визнати державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524581800030386 серія АЖ № 269546, виданий на ім'я ОСОБА_3 недійсним. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона - член садового товариства «Сонечко», яке знаходиться на території Ворошилівської сільської ради. Їй виділена земельна ділянка площею 0,060 га. для ведення садівництва. Розпорядженням Тиврівської РДА № 552 від 18.11.2010 р. їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У землевпорядній організації позивачка замовила та виготовила документи із землеустрою. Розпорядженням Тиврівської РДА № 539 від 18.11.2011 року технічна документація із землеустрою затверджена та прийнято рішення про видачу їй державного акту на право власності на вказану земельну ділянку. Межі належної їй земельної ділянки визначені та закріплені в натурі, що стверджується актом погодження та закріплення меж земельної ділянки, протокол погодження та закріплення меж підписаний суміжними землекористувачами: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представником сільської ради. Належна їй земельна ділянка вільна від обмежень та сервітутів, що стверджується висновком архітектора та висновком Держкомзему. Згідно кадастрового плану загальна площа земельної ділянки становить 0,0630 га. 24.04.2013 р. позивачка звернулася до Державного земельного кадастру із заявою про внесення відомостей про належну їй земельну ділянку, однак під час перевірки технічної документації було встановлено, що належна їй земельна ділянка перетинається з несуміжною земельною ділянкою, кадастровий номер якої 0524581800010030386 (тобто з земельною ділянкою відповідачки), площа співпадає на 82.1657 %, через що реєстратором було відмовлено у внесенні відомостей про належну їй земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Фактично земельна ділянка у неї в наявності є, але отримати юридичний документ, яким посвідчується право власності на земельну ділянку вона не може. Помилка допущена в технічній документації на земельну ділянку відповідачки та наявність в неї державного акту перешкоджає їй отримати документ, яким посвідчується її право власності на належну земельну ділянку.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2013 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524581800030386 серія АЖ № 269546, виданий на ім'я ОСОБА_3.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просила скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що фактично невиконаною залишилась ухвала суду щодо залучення спеціаліста управління Держкомзему для роз'яснення можливих варіантів вирішення даного спору, також судом не було встановлено обставини порушення права власності позивача на його земельну ділянку, а позивачем не надані докази того, що саме при виготовленні технічної документації на належну відповідачці земельну ділянку були допущені помилки, а не при виготовлені документації на її земельну ділянку.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції керувався ч.1 ст. 155 ЗК України, згідно якої «у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним». Однак, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки зазначені висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, суд не визначився з характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягав до застосування, тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- Відповідачці ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0, 12 га, розташована на території СТ «Бодрость», діл. НОМЕР_1,НОМЕР_2 Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0524581800:01:003:0386, що підтверджується Державним Актом серії ЯЖ № 269546, виданим 10.07.2008 року на підставі розпорядження Тиврівської райдержадміністрації № 165 від 07.04.2008 року (а.с.26, 45 на звороті);

-2-

- розпорядженням Тиврівської районної державної адміністрації № 552 від 18.11.2010 року ОСОБА_2 як члену садового товариства «Сонечко», яке знаходиться на території Ворошилівської сільської ради, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення садівництва (а.с.5);

- 25.08.2011 року було складено Акт про встановлення та закріплення меж земельної ділянки ОСОБА_2, акт складено за участі суміжних землекористувачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також представника сільської ради Полугар І. (а.с.4);

- розпорядженням Тиврівської РДА № 539 від 18.11.2011 року (а.с.3) за результатами розгляду заяв громадян та технічної документації прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення колективного садівництва на території Ворошилівської сільської ради члену садівничого товариства «Сонечко» ОСОБА_2 за НОМЕР_3, площею 0,0630 га.;

- ФОП ОСОБА_8 було виготовлено та складено кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с.6);

- 24.04.2013 року ОСОБА_2 подала заяву про державну реєстрацію земельної ділянки (а.с.9);

- Рішенням № РВ-0500023562013 від 24.04.2013 року (а.с.10) ОСОБА_2 відмовлено в внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з тих підстав, що дана земельна ділянка перетинається з земельною ділянкою , кадастровий номер якої 0524581800010030386. Така обставина була виявлена при перевірці документації, поданої ОСОБА_2, опис помилки: « невірний формат елементу», «перетин ділянок: з ділянкою 0524581800010030386, площа співпадає на 82, 1657%. (а.с.11).

Як вбачається з кадастрового плану (а.с.6), Акту закріплення меж (а.с.4), Державного акту відповідачки (а.с.26), та про це стверджує і сама позивач, виділена ОСОБА_2 земельна ділянка не є суміжною з земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_3 та ділянки фізично не накладаються одна на одну, кожна з сторін незалежно одна від одної володіє окремими земельними ділянками, помилки допущені лише в технічній документації.

Відповідно до положень ст. 152 Земельного Кодексу України врегульовано способи захисту прав на земельні ділянки.

Так, передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має у фактичному користуванні земельну ділянку, але не може її зареєструвати, тобто позивач бажає захистити лише своє право на державну реєстрацію належної їй земельної ділянки. Разом з тим, ні саму документацію, яка виготовлена на її замовлення, ні рішення реєстратора про відмову у внесенні відомостей до Державного реєстру позивач не оскаржувала.

Висновок про те, що помилка існує саме в технічній документації відповідача, а не у технічній документації, виготовленій на її замовлення, не ґрунтується на будь-яких доказах. Навпаки, саме при перевірці наданою нею технічної документації виявлена помилка, що підтверджується рішенням Державного Кадастрового реєстратора (а.с.10,11), тоді як будь-яка інформації щодо помилки в технічній документації ОСОБА_3 відсутня. Виготовлена ОСОБА_3 технічна документація (а.с.37- 46) була затверджена розпорядженням Тиврівської РДА від 07.04.2008 р. № 165 (а.с. 45 на звороті) та на її підставі відповідачкою отримано Державний акт на право власності ще 10.07.2008 р. ( а.с. 26), тобто задовго до того, як позивачка розпочала діяльність, спрямовану на набуття у власність земельної ділянки та розроблення в зв'язку з цим технічної документації.

Отже, судом не встановлено порушення прав позивачки на реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка перебуває в її фактичному користуванні, з боку відповідачки в зв'язку з наявністю в останньої Державного акут на право власності на земельну ділянку, яка, як вже зазначалося вище, не є суміжною з земельною ділянкою позивачки та ці земельні ділянки не накладаються одна на одну в натурі.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, зібраних у ній доказів та з врахуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, ораний позивачкою спосіб захисту порушеного права - визнання державного акту, виданого відповідачці, недійсним, - не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2013 року - скасувати та ухвалити нове:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання державного акту недійсним, третя особа без самостійних вимог на боці відповідача - Тиврівська районна державна адміністрація.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: Т.М. Шемета

Судді: М.В. Матківська

В.В.Сопрун