Ухвала

від 22.01.2014 по справі 814/2383/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 січня 2014 р.ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 814/2383/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді -Шеметенко Л.П.

за участю секретаря Левицької З.С розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та ТОВ «Сауз-Сервіс» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауз-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Сауз-Сервіс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби та просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0002361504 від 13.05.2013р. яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 89094,00грн. та штрафними санкціями на суму 22273,50грн. та повідомлення-рішення №0002351504 від 13.05.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 87932,00грн., зазначивши про незаконність оспорюваних рішень.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.13 року було замінено особу відповідача Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС на ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року позов був задоволений частково. Скасовано податкове-повідомлення рішення №0002361504 від 13.05.2013 року в частині визнання грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 68572 грн.36коп., та рішення № 0002351504 від 13.05.2013 року в частині зменшення суб'єкту господарювання розміру від'ємного значення ПДВ на суму 26492грн. В іншій частині у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду представник позивача та представник відповідача подали апеляційні скарги, в якій вважають вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального права, просили її скасувати та прийняти нову , якою представник позивача просить задовольнити позов , а представник відповідача - відмовити у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що в період з 10.04.2013 р. по 16.04.2013 р. працівниками Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сауз-Сервіс" з питань правомірності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2013 року.

Перевіркою встановлено продаж позивачем контрагенту - ФОП ОСОБА_6 імпортованого товару за ціною нижчою митної вартості товару; про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ "Полюс-Юг ЛТД"; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2012 року на 131,19грн. по подактвоій накладній, виписаній ТОВ "Антос-Петроль" покупцю ТОВ „Полюс - Юг ЛТД" (формування податкового кредиту по податковій накладній, що не має відношення до ТОВ "Сауз-Сервіс"); заниження суми коригування податкового кредиту по операціях із ТОВ „Полюс - Юг ЛТД", у зв'язку з поверненням попередньої оплати товарів згідно договору №73 від 03.04.2012 року, що призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2012 року на 3167грн.. та листопад 2012 року на 35133грн..

За результатами перевірки було складено акт №1264/15-419/35513468 від 23.04.2013 р., яким було встановлено порушення п.п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України ТОВ "Сауз-Сервіс" занижено суму податкових зобов'язань з ПДВза жовтень 2012 року -46194 грн., за листопад 2012 року -42900 грн.(всього -89094 грн.) та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2013 року -87932 грн.,.

На підставі акта перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС 13.05.2013р. були прийняті:

податкове повідомлення-рішення №0002361504, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 89094,00грн. та штрафними санкціями на суму 22273,50грн.;

податкове повідомлення-рішення №0002351504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 87932,00 грн..

Відповідно п.п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Згідно із п.192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг".

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

При цьому дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною, є датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту (п. 198 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Приписами п.180.1 ст.180 ПК України визначено, що платник податку - будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Платник податку самостійно відповідає за своєчасність та повноту нарахування та сплати податку. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків; дата відвантаження товарів покупцю (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України (від 11.07.2002 року в редакції чинній на час спірних правовідносин) митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Судом першої інстанції було встановлено, що у листопаді 2012 року ТОВ "Сауз - Сервіс" реалізовано холодоагент ФОП ОСОБА_6, ввезений на митну територію України згідно ВМД № 5040000010/2012/005363 від 15.11.2012 р., за ціною нижчою митної вартості товару, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, що призвело до заниження бази оподаткування операцій з постачання товарів на 114985грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 року на 22997грн.;

- у грудні 2012 року ТОВ "Сауз - Сервіс" реалізовано холодоагент в і ФОП ОСОБА_6, ввезений на митну територію України згідно ВМД № 5040000010/2012/006815 від 06.12.2012, ВМД №5040000010/2012/006816 від 06.12.2012, ВМД №5040000010/2012/006838 від 07.12.2012 за ціною, нижче митної вартості товару, що призвело до заниження бази оподаткування операцій з постачання товарів на 171215грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2012 року на 34243грн..

Між позивачем та ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" (постачальник) 03.04.2012 року було укладено договір №73 постачання товарів, на виконання договору постачання ТОВ "Сауз Сервіс" в повній мірі сплачено вартість придбаного товару.

При цьому, на прохання покупця в жовтні-листопаді 2012 року постачальником було повернуто частину вартості придбаного ТОВ "Сауз Сервіс" товару.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що ТОВ „Сауз Сервіс" було занижено суму коригування (зменшення) податкового кредиту по операціях із ТОВ „Полюс-Юг ЛТД" у зв'язку з поверненням попередньої оплати товарів згідно договору №73 від 03.04.2012 року, що призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2012р. на 3167грн., на підставі наступних документів: банківська виписка від 01.10.2012 року №1460 (повернення переплати за холодильне обладнання згідно договору №73 від 03.04.2012 року) на загальну суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн., банківська виписка від 11.10.2012 року №1467 (повернення переплати за холодильне обладнання згідно договору №73 від 03.04.2012 року) на загальну суму 4000,00 грн., в т.ч. ПДВ 666,67 грн.

А на порушення п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України ТОВ „Сауз-Сервіс" занижено суму коригування (зменшення) податкового кредиту по операціях із ТОВ „Полюс - Юг ЛТД" у зв'язку з поверненням попередньої оплати товарів згідно договору №73 від 03.04.2012 року, що призвело до завищення суми податкового кредиту за листопад 2012р. на 35133грн. по операціях із ТОВ „Полюс - Юг ЛТД", на підставі наступних документів: банківська виписка від 07.11.2012 року №1487 (повернення переплати за холодильне обладнання згідно договору №73 від 03.04.2012 року) на загальну суму 85800,00 грн., в т.ч. ПДВ 14300,00грн.,банківська виписка від 30.11.2012 року №1513 (повернення переплати за холодильне обладнання згідно договору №73 від 03.04.2012 року) на загальну суму 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00грн., банківська виписка від 29.11.2012 року №1512 (повернення переплати за холодильне обладнання згідно договору №73 від 03.04.2012 року) на загальну суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33грн..

Крім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що в цьому випадку мало місце прихована зміна суми компенсації вартості придбаних товарів, що призвело до завищення суми податкового кредиту та відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України є імперативною підставою для коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, що не було здійснено позивачем.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу товару №73 від 03.04.2012, на підставі якого між сторонами по угоді оформлені господарські операції з поставки позивачеві хладону та комплектуючих.

Так, у жовтні 2012 року ТОВ „Сауз-Сервіс" придбано у ТОВ "Полюс Юг ЛТД", яке імпортером холодоагенту (хладону), льодогенератор, хладон та комплектуючі для холодильного обладнання на суму 57278грн.

У листопаді 2012 року ТОВ „Сауз-Сервіс" придбано у ТОВ "Полюс Юг ЛТД" за хладон в асортименті та комплектуючі для холодильного обладнання на суму 20305 грн.

У грудні 2012 року ТОВ „Сауз - Сервіс" придбано у ТОВ "Полюс Юг ЛТД" хладон в асортименті та комплектуючі для холодильного обладнання на суму 3772 грн.

Факти вчинення господарських операцій підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, рахунками-фактурами, актами прийому-передачі товару, актами приймання на складське зберігання, відомостями про відвантажені придбаного товару.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, що позов підлягає частковому задоволенню .

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Виходячи з вищевказаного, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та ТОВ «Сауз-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 р. - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 23.01.2014 року.

Головуючий суддя пис/

Судді: